Ухвала

від 04.01.2024 по справі 199/11245/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/11245/23

(2-з/199/6/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2024 року суддя Амур-Нижньодніпровський районного суду м. Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши заяву Заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову Заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська подано заяву Заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову Заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

У своїй заяві позивач просить суд накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1421784400:04:000:1420 площею 2,0000 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2063417914239), що знаходиться на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню з власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Кальчицької сільської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 04340721. (87040, Донецька область, Маріупольський район, село Кальчик, провулок Вокзальний, будинок 2).

Заяву мотивує тим, що 25.03.2020 державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №36122862 про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1420, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

Підставою для внесення запису вказано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1205-СГ від 10.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності».

Вказаним наказом начебто ОСОБА_1 передано із земель державної власності у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1420, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

Водночас, Лівобережною окружною прокуратурою опрацьовано дані офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (1ійр8://1ап(1.доу.иа) щодо прийнятих цим органом наказів.

За результатом опрацювання встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймався наказ № 1205-СГ від 10.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 безоплатно передано з земель державної власності у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1420, площею 2 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5.0.3-107/2-23 від 20.01.2023 наказ № 1205-СГ від 10.03.2020 щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою на земельну ділянку 1421784400:04:000:1420 Головним управлінням не приймався.

Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області надано належним чином завірену копію наказу № 1205-СГ від 03.03.2020, але іншого змісту, а саме про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Марийського району Донецької області за межами населених пунктів, розмір земельної ділянки 2,0000 га.

При цьому, під наказом № 1205-СГ від 10.03.2020 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», копія якого міститься у реєстраційній справі зазначені посада та прізвище підписанта - « ОСОБА_3 ».

Наказ №1205-СГ від 03.03.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Марийського району Донецької області за межами населених пунктів, розмір земельної ділянки 2,0000 га підписано в.о. начальника Тетяною Підгорною з накладенням її особистого підпису.

Тобто, зміст наказу № 1205-СГ від 03.03.2020, не відповідає змісту наказу з тим же номером, але іншою датою, що міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421784400:04:000:1420.

Крім цього, відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №10-28-0.152-8694/2-23 від 17.08.2023, встановлено, що 03.03.2020 року та 10.03.2020 обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області виконувала ОСОБА_4 .

Таким чином, саме ОСОБА_4 мала повноваження на підписання наказів з питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення 03 березня та 10 березня 2020 року.

Тобто, ні 03 березня 2020 року, ні 10 березня 2020 року ОСОБА_5 не мав повноважень на підписання наказу № 1205-СГ«Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_1 нібито, надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1420.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.3-2136/2-23 від 26.09.2023, ОСОБА_1 зверталась до Управління із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №4242-СГ від 03.09.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області.

Проте наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 . Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймався.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.62-2246/2-23 від 09.10.2023 всі документи, зокрема накази з питань розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення реєструються в автоматичному режимі в автоматизованій системі діловодства СЕД «ДОК ПРОФ», починаючи з 01.10.2019.

Також Головним управлінням зазначено, що за результатами державної експертизи технічного захисту інформації встановлено, що комплекс засобів захисту надійно забезпечує захист інформації, розміщеної у системі «СЕД «ДОК ПРОФ

Тобто підстави вважати, що накази, надані Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області є недостовірними, відсутні.

Таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421784400:04:000:1420, а остання вибула з державної власності поза її волею. Враховуючи, що відповідач по справ має реальну можливість вільно розпорядитись земельною ділянкою, що зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, виникає необхідність у накладанні арешту на спірну земельну ділянку.

Суд, розглянувши підстави поданої заяви, дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 3 ст.151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року"Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, яка викладена в Постанові від 25.05.2016 р. (справа №6-605цс16), забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною Постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях позивача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях позивача.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та дослідивши доводи, якими вона мотивується, суд вважає необхідним відмовити у її задоволені, оскільки заявником не долучено жодного доказу на підтвердження існування загрози вчинення відповідачем дій щодо відчуження належного йому майна та можливості виконання ухвали про забезпечення позову з огляду на знаходженні земельної ділянки на тимчасово окупованій території України. При цьому, саме по собі зазначення викладених обставин, не підтверджує те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів держави, за захистом яких звернулась Лівобережна окружна прокуратура Донецької області.

Крім того, діючим на час розгляду заяви про забезпечення позовову законодавством забороняються відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення) (п. 14-1розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України)

Тому, на підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149,150, 153,157 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області про забезпечення позову Заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Качицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 15-денний термін з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко