Постанова від 27.02.2024 по справі 199/11245/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2866/24 Справа № 199/11245/23 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин за позовомзаступника керівникаЛівобережної окружноїпрокуратури Донецькоїобласті вінтересах державив особіКальчицької сільськоїради Донецькоїобласті до ОСОБА_1 провитребування земельноїділянки,в якійподана апеляційнаскарга керівникомЛівобережної окружноїпрокуратури Донецькоїобласті вінтересах державив особіКальчицької сільськоїради Донецькоїобласті наухвалу Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 04січня 2024року провідмову узабезпеченні позову,

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2023року заступник керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області-Прокурор звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому виклав вимогу про витребування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 1421784400:04:000:1420 площею 2,000га, що знаходиться на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2063417914239)-Спірна земельна ділянка. В обґрунтування позову Прокурор стверджував, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване право на Спірну земельну ділянку на підставі Наказу № 1205-СГ від 10 березня 2020року котрий не приймався, за підписом ОСОБА_2 , котрий не мав повноважень на його підписання та відомості про який відсутні в автоматизованій системі «СЕД «ДОК ПРОФ». Та саме з наведеними обставинами позивач пов`язував право витребування Спірної земельної ділянки у набувача на користь власника Кальчицької сільської ради Донецької області.

Разом з позовом 29 грудня 2023року від Прокурора надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на Спірну земельну ділянку яка підлягає витребуванню на користь Кальчицької сільської ради Донецької області.

В обґрунтування заяви Прокурор посилався на те, що предметом спору у даній справі виступає Спірна земельна ділянка, щодо якої ініційовано цивільне провадження про її витребування на користь належного власника. Необхідність забезпечення позовних вимог заявник пов`язував із тим, що відповідач має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що обумовлює високу вірогідність здійснення її відчуження, зміни конфігурації тощо, а тому, з метою запобігання вчинення дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення, існує необхідність у накладенні арешту на спірну земельну ділянку, що без обмеження права користування не зашкодить істотним чином правам та законним інтересам відповідача.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 04 січня 2024 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Згідно висновків суду заявником не долучено жодного доказу, на підтвердження існування загрози вчинення відповідачкою дій щодо відчуження Спірної земельної ділянки. Суд вважав, що саме по собі зазначення Прокурором викладених в заяві обставин, не підтверджує того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених прав, чи оспорюваних прав, чи інтересів держави за захистом яких звернувся Прокурор.

Водночас суд розмірковував про те, чи існує можливість виконання ухвали про забезпечення позову з огляду на знаходження земельної ділянки на тимчасово окупованій території України та вважав достатнім того, що діючим на час розгляду заяви законодавством забороняється відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власником земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях.

В апеляційній скарзі керівник Лівобережноїокружної прокуратуриДонецької областів інтересахдержави вособі Кальчицькоїсільської радиДонецької області виклав вимогу про скасування ухвали та задоволення заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам, оскільки не враховано, що вжиття заходів мало на меті охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачки. У ОСОБА_1 не було законних підстав для володіння Спірною земельною ділянкою. Та вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову і невжиття таких заходів, ускладнить або навіть унеможливить таке виконання.

Також заявник вказував на те, що відсутність на даний час будь-яких дій відповідачки, що могли б підтвердити її наміри здійснити відчуження земельної ділянки, не спростовують наявності у такого власника можливості безперешкодно розпорядитись земельною ділянкою, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Згідно доводів апеляційної скарги судом також не було враховано що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки вона залишається у його володінні та користуванні.

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подавав.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа і смс-повідомлення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши пояснення прокурора Профатило Олексія Петовича, за відсутності відповідачки, явка якої є необов`язковою, повідомленої про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не підтверджено наявності правових підстав для забезпечення позову.

Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до положень частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України, зокрема пунктами 1 та 2 передбачено що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб чи забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві Прокурор вимагав витребувати Спірну земельну ділянку на користь Кальчицької сільської ради Донецької області, позовні вимоги обґрунтовував тим, що в особи право власності зареєстроване без належних правових підстав.

Отже, вимоги позивача, викладені у його заяві про забезпечення позову на Спірну земельну ділянку стосуються майна, яке є предметом позову. Заразом заборона вчинятипевні діїщодо цього майна на відміну від арешту майна витікає з самої позовної заяви, оскільки саме невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції дана невірна правова оцінка тому чи вчиняв відповідач дії направлені на відчуження Спірної земельної ділянки, так як діючим законодавством не передбачено обов`язку надання стороною доказів на підтвердження існування загрози вчинення відповідачем дій щодо відчуження належного йому майна.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява керівника Лівобережноїокружної прокуратуриДонецької областів інтересахдержави вособі Кальчицькоїсільської радиДонецької області підлягає задоволенню частково. Апеляційний суд вважає, що забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження та зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 1421784400:04:000:1420 площею 2,000га, що знаходиться на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2063417914239), власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) буде забезпечено справедливий баланс між усіма відповідними конкуруючими інтересами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, тому ухвала суду підлягає скасуванню, а заява про забезпечення позову частковому задоволенню.

Керуючись ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільськоїради Донецькоїобласті задовольнити частково.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від04січня 2024року провідмову узабезпеченні позову скасувати.

Заяву заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільськоїради Донецькоїобласті до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки задовольнити частково.

Заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження та зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 1421784400:04:000:1420 площею 2,000га, що знаходиться на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2063417914239), власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2024року.

Судді: