Рішення

від 14.12.2023 по справі 932/9773/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/9773/21

Провадження № 2/932/1897/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2023року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Куцевола В.В.

при секретарі Рибалці В.І.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , треті особи обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Автолюбитель-2», Глеюватська сільська рада, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сеідова (Агеєнко) Вікторія Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява, в останній редакції якої, позивач просив суд:

-застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 15.07.2021 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на гараж № НОМЕР_1 в ОК «АК «Автолюбитель-2»;

-витребувати від ОСОБА_3 та визнати право власності ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_1 в обслуговуючому кооперативі «АК «Автолюбитель-2», за адресою: м.Дніпро, вул.Пеліна, 88;

-стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 30000,00 грн., а також судові витрати.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилалась на те, що її бабусею, ОСОБА_4 , яка була членом ОК «АК «Автолюбитель-2» було побудовано гараж №2906 який, згодом, їй було передано у власність на підставі рішення Бабушкінського райвиконкому м.Дніпропетровська за №1470 від 03.12.1982.

Однак, ОСОБА_3 , який не був членом вищезазначеного кооперативу, на підставі підробленої довідки, було зареєстровано право власності на вказаний гараж, який в подальшому передано, за договором дарування, ОСОБА_3 .

З огляду на те, що позивач є спадкоємицею ОСОБА_4 та членом ОК «АК «Автолюбитель-2», остання вважала за необхідне звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.11.2021 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху у зв`язку з її не відповідністю приписам ЦПК України.

На виконання вимог вказаної ухвали, ОСОБА_2 було подано позовну заяву в новій редакції та усунуто недоліки зазначені в ухвалі від 19.11.2021.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.09.2022 у задоволенні заяви представника позивача про проведення судового засідання в режимі відео конференції, відмовлено.

Відповідачами відзиву не надано.

Третіми особами письмових пояснень не надано.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

У судове засідання відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з`явилися, про причини не явки суд не повідомили.

У судове засідання третя особа приватний нотаріус ДМНО Сеідова В.О. не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Представники інших третіх осіб, не з`явилися, про причини не явки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали позовної заяви, докази у справі та вислухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на гараж № НОМЕР_1 розташований в м.Дніпро, ОК «АК «Автолюбитель-2», 27.07.2021, зареєстровано за ОСОБА_3 . Підстава для державної реєстрації: договір дарування виданий 27.07.2021 приватним нотаріусом ДМНО Сеідовою В.О.

Згідно копії договору дарування гаражу від 27.07.2021 посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Сеідовою В.О., ОСОБА_3 подарував ОСОБА_3 гараж № НОМЕР_1 розташований за адресою: м.Дніпро, ОК «АК «Автолюбитель-2». Також у вказаному договорі зазначено, що гараж належить дарувальнику на підставі довідки виданої 15.06.2021 ОК «АК «Автолюбитель-2», технічного паспорту ДМР 28223 виданого 02.06.2021 ПП «ПРОМ БТІ», право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. 15.07.2021 (номер запису про право власності №43032083).

Згідно копії довідки №36 від 02 серпня 2021 року, підписаної головою правління ОСОБА_5 та членами правління, з 29.04.2021 відповідно до протоколу засідання правління №75 від 29.04.2021 членом обслуговуючого кооперативу «АК «автолюбитель-2» та власником гаражу № НОМЕР_1 числиться ОСОБА_2 замість вибувшого у зв`язку зі смертю члена кооперативу ОСОБА_4 . ОСОБА_3 членом обслуговуючого кооперативу не перебував. Довідка від 15.06.2021 ОСОБА_3 для оформлення права власності на гараж № НОМЕР_1 та будь-які інші довідки обслуговуючим кооперативам «АК «Автолюбитель-2» не видавалися.

Відповідно до копії виписки з рішення правління гаражного кооперативу «Автолюбитель-2», протокол №75 від 29.04.2021, вирішено, у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 виключити її з членів гаражного кооперативу «Автолюбитель-2», прийняти у члени гаражного кооперативу та гараж № НОМЕР_1 переоформити на ОСОБА_2 . Також зазначено, що гараж № НОМЕР_1 було побудовано ОСОБА_4 по рішенню Бабушкінського райвиконкому №1470 від 03.12.1982.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Правилом ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до закріпленого у ст.387 ЦК України правила, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Такі ж саме права має законний володілець майна.

Цивільним кодексом України передбачено як одні зі способів захисту порушених прав віндикація або реституція.

Відповідно до сталої судової практики та приписів норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, віндикація (витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника) - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до положень ч.1 ст.388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Відповідно до правового висновку ВП/ВС, викладений у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Тобто, з аналізу вищезазначених норм матеріального права та виходячи зі змісту постанов ВС вбачається, що тільки власник наділений правом ставити вимогу про витребування майна, яке вибуло з володіння поза його волею.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

З огляду на те, що позивачем, на підтвердження доводів, які б наділяли її статусом власника майна, яке вибуло поза її волею не надано жодного належного доказу, заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню. Так, матеріали справи не містять: копії рішення Бабушкінського райвиконкому м.Дніпропетровська від 03.12.1982; копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 . Будь-яких клопотань представником позивача щодо витребування таких доказів, не заявлялося.

Також суд акцентує увагу, що надана позивачем копія довідки №36 від 02.08.2021 не може бути прийнята до уваги оскільки, за відсутності статуту ОК «АК «Автолюбитель-2», її не можна ідентифікувати з дійсними членами правління вказаного кооперативу, тобто відсутня можливість встановлення наявності обсягу повноважень підписантів вказаної довідки. Клопотань щодо витребування статуту ОК «АК «Автолюбитель-2» та виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, представником позивача не заявлялося.

Крім того, представником позивача не заявлялося клопотання щодо витребування реєстраційної справи заведеної у зв`язку з реєстрацією права власності на гараж за ОСОБА_3 .

Отже, підсумовуючи вищевикладене, заявлені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені належними доказами

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат, понесених позивачем на сплату судового збору при поданні позову до суду, не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , треті особи обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Автолюбитель-2», Глеюватська сільська рада, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сеідова (Агеєнко) Вікторія Олександрівна про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 19.12.2023 року.

Суддя В.В. Куцевол

14 грудня 2023 року