Рішення

від 22.12.2023 по справі 209/1563/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/1563/21

Провадження № 2/209/95/23

РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2023 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря судового засідання - Переверзова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «ДСД ФІНАНС», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд поновити її на роботі з 26 березня 2021 року на посаді касира, стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 26.03.2021 по день фактичного поновлення на посаді на її користь, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

На обґрунтування позову позивач зазначила, що 19.01.2021 року вона була прийнята відповідачем на посаду касира пунктів обміну валют «ОБМЕН24» у м. Кам`янське. В ніч з 24 на 25 березня 2021 року працівниками СБУ було проведено обшук у центральному офісі «ОБМЕН24» по АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено значну кількість грошових коштів та офісної техніки. Відповідач у зв`язку з тими подіями вирішив звільнити всіх касирів у кількості 28 осіб. Позивач не виявляв ніяким чином своєї волі на припинення трудових відносин. При цьому слід зауважити, що при прийомі на роботу ТОВ «ДСД ФІНАНС» вимагало одночасного написання двох заяв - про прийняття на роботу та про звільнення з роботи. 25.03.2021 року її було незаконно звільнено з роботи на підставі ст.38 КЗпП України, копії наказу про звільнення їй не надали. ТОВ «ДСД ФІНАНС» для створення хибного уявлення про законність власних дій щодо звільнення 28 працівників склали «заднім числом» декілька документів, як-то відомість на виплату готівки від 25.03.2021 року, розписки та ін. По-перше, вказані документи станом на 25.03.2021 року не існували і не знаходилися у місті Кам`янське. Жодної виплати готівки не проводилося. Зазначені в документах керівник Хрищенюк І.М. та головний бухгалтер Боковець В.В. не були в м. Кам`янське в той день та не вчиняли жодних дій щодо здійснення розрахунку із позивачами. Ці обставини у своїй сукупності дають можливість дійти до висновку, що вона 25.03.2021 року не висловлювала бажання звільнитися та не досягала згоди щодо припинення трудового договору, не узгоджувала дату звільнення, а отже була звільнена з роботи незаконно та підлягає поновленню на роботі, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.05.2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 06.09.2023 року по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу та провадження у справі було зупинено.

Ухвалою від 30.11.2023 року провадження у справі було поновлено, оскільки від експерта надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, оскільки не надійшла оплата на проведення даної експертизи.

07.07.2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування відзиву зазначено, що позивачка добровільно написала заяву на звільнення за власним бажанням, на підставі якої вона 25.03.2021 року була звільнена.

19.10.2021 року представник відповідача - адвокат Лисакова І.М подала додаткові письмові пояснення, в яких просила відмовити у задоволенні позову та зазначила, що18.01.2021 року позивач написала заяву про прийняття на роботу, починаючи з 19.01.2021 року. 15.03.2021 року вона написала заяву про звільнення за власним бажання, на підставі якої 25.03.2021 року вона була звільнена. Крім того, 25.03.2021 року позивач написала розписку щодо отримання нею трудової книжки та заробітної плати, зазначивши, що претензій немає.

На підставі викладеного, враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах з 19.01.2021 року по 25.03.2021 року, що підтверджується копіями наказів № 1801-21 П та № 2503/21/10 З від 25.03.2021 року (а.с. 44, 68).

15.03.2021 року позивач написала заяву про звільнення її із займаної посади за власним бажанням (а.с. 67).

25.03.2021 року позивач написала розписку, що при звільненні 25.03.2021 року вона отримала трудову книжку та заробітну плату у повному обсязі, претензій до даного підприємства немає (а.с. 45).

Відповідно до довідки про нарахування заробітної плати та відсутності заборгованості № 73 від 19.10.2021 року (а.с. 70), ОСОБА_1 , яка працювала у ТОВ «ДСД ФІНАНС» з 19.01.2021 року по 25.03.2021 року на посаді касира отримала дохід з 01.02.2021 року по 26.03.2021 року у розмірі 12354,55 грн.

Згідно довідки ОК-5 ПФ України станом на 11.11.2021 року (а.с.81), позивач за звітній 2021 рік отримала дохід у розмірі 50538,76 грн.

Згідно змісту позову, позивач була звільнена з роботи незаконно та підлягає поновленню на роботі, оскільки вона не висловлювала бажання звільнитися та не досягла згоди щодо припинення трудового договору, не узгоджувала дату звільнення, а тому вказаний спір підлягає вирішенню судом.

Оцінка судом доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з ч.1 ст. 21 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Частиною першою статті 38 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Звільнення працівника обов`язково оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця. Підставою для видання такого наказу або розпорядження є відповідна заява працівника, а за потреби - й інші документи.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Звернувшись 15.03.2021 року із заявою про звільнення, ОСОБА_1 виявила бажання розірвати трудовий договір, на підставі чого 25.03.2021 року відповідачем було видано наказ про звільнення позивача№ 2503/21/10 З від 25.03.2021 року, отримала трудову книжку та заробітну плату у повному обсязі. Доказів відкликання заяви про звільнення позивачем не надано.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження її доводів про те, що її змусили подати заяву про розірвання трудового договору за її ініціативою, проведення судово-почеркознавчої експертизи не відбулось через несплату позивачем витрат на її проведення, тому суд, з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує результати розгляду справи, а також норми ст.141 ЦПК України, згідно яких судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями ст.ст. 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальності «ДСД ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39656355, адреса 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 59 «Б», прим. 4), про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 25 грудня 2023 року.

Суддя Т.О. Решетник