Рішення

від 04.01.2024 по справі 467/1399/23

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1399/23

2/467/15/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Розмеріци О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє мати ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє мати ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванівка Вознесенського району Миколаївської області помер його знайомий ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 5,297 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Іванівської сільської ради Вознесенського (Арбузинського) району Миколаївської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії III-МК №004401 від 17.08.2002 року. За життя ОСОБА_4 на ім`я позивача склав заповіт від 27.10.2017 року, відповідно до якого заповідав у власність йому дану земельну ділянку. Про існування заповіту позивач дізнався лише після смерті ОСОБА_4 , а саме, в кінці жовтня 2023 року та дублікат заповіту ним було отримано 07.11.2023 року. Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом в оформленні спадщини було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку. Посилається на те, що відсутність у нього можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 була обумовлена тим, що померлий не був родичем позивача, а лише орендодавцем, належна йому на праві власності земельна ділянка знаходилась у позивача в оренді по договору оренди землі від 23.10.2017 року, тому з померлим ОСОБА_4 спілкувались мало. В с. Іванівку позивач не заїжджав досить великий проміжок часу, у зв`язку з хворобою у вересні місяці, а саме, з 05.09.2023 року по 15.09.2023 року, та перебував на лікуванні у Вознесенській ЦРЛ з приводу загострення хронічного гаймориту, що вплинуло на можливість дізнатись про смерть ОСОБА_4 та звернутись з заявою про прийняття спадщини. Лише після смерті ОСОБА_4 позивач дізнався про заповіт на його ім`я та не був обізнаний про наявність останнього. Посилаючись на викладене, позивач просив визначити йому додатковий строк в два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13.11.2023 року провадження у справі відкрито та ухвалено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.12.2023 року витребувано у приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач до суду надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову.

До початку розгляду справи, через канцелярію суду, законний представник неповнолітньої відповідачки ОСОБА_2 - мати ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів з урахуванням принципів розумності, справедливості, виваженості та пропорційності, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 (видане повторно) ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с. 5).

Відповідно до довідки Центру надання адміністративних послуг Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 02 листопада 2023 року за № 280, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з 19 грудня 2019 року по день смерті з ним були зареєстровані донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 6).

За змістом заповіту (дублікат), складеного спадкодавцем 27 жовтня 2017 року, померлий ОСОБА_4 заповів належну йому на праві власності земельну ділянку площею 5,2970 га, кадастровий номер 4820381000:13:000:0019, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Іванівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_1 (а.с. 7).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку Серії III-МК № 004401, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 419 від 17.08. 2002 року, ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 5,30 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Вознесенського (Арбузинського) району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 8).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27 жовтня 2017 року видно, що земельна ділянка площею 5,297 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Вознесенського (Арбузинського) району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходилась у позивача в оренді по договору оренди землі від 23 жовтня 2017 року (а.с. 9).

Згідно роз`яснення приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Франкевич І.М. від 09.11.2023 року № 160/01-16 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з пропуском строку для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини (а.с. 4).

Відповідно до довідки від 30 жовтня 2023 року, наданої КП «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» та копії виписки з медичної картки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 проходив лікування з 05.09.2023 року по 15.09.2023 року з діагнозом хронічний гайморит, загострення (а.с. 11-13).

З витягу з Реєстру Вознесенської територіальної громади від 22 вересня 2023 року № 2023/007634143 видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з 13 вересня 2021 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16).

З копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 25).

Відповідно до листа від 18 грудня 2023 року за вих. № 205/01-16, наданого приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Франкевич І.М. на виконання ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 грудня 2023 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась (а.с. 36).

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269).

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьою статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив поважністю причини пропуску строку для прийняття спадщини те, що на момент відкриття спадщини не проживав разом зі спадкодавцем та він не є йому родичем, а лише знайомим, у якого він орендував земельну ділянку по договору оренди землі, спілкувався зі спадкодавцем мало, у зв`язку з чим, позивач був позбавлений можливості дізнатись про його смерть, також матеріали справи не містять інформацію про те, що позивач був проінформований про наявність заповіту на його користь, перебування позивача на лікуванні у Вознесенській ЦРЛ з приводу загострення хронічного гаймориту, що також вплинуло на можливість дізнатись про смерть ОСОБА_4 та звернутись з заявою про прийняття спадщини, тобто такі обставини, що склалися, від нього не залежали, але тільки дізнавшись про наявність спадкового майна, він одразу вчинив дії для прийняття спадщини та звернувся до нотаріуса.

На думку суду, наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини за умови визнання позову відповідачем можливо вважати поважними.

У відповідності до частини 3 статті 15 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначено статтею 49 ЦПК України, зокрема, пунктом 1 частини 1 передбачено право відповідача на визнання позову (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В заяві від 11 грудня 2023 року представник відповідача визнав позов повністю.

Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

На думку суду, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладене, суд приймає визнання позову відповідачем.

На підставі викладеного, оскільки позивач не мав можливості протягом встановленого законом строку звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та лише після спливу шестимісячного строку мав можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримав роз`яснення про неможливість оформити спадщину за спливом шестимісячного строку, суд вважає за необхідне задовольнити позов та визначити позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця терміном в два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє мати ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 додатковий строк в два місяці з моменту набрання законної сили рішення суду для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова