Ухвала

від 04.01.2024 по справі 916/62/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

"04" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/62/24

Господарський суд Одеської області у складі: судді Найфлейш В.Д.,

розглянувши заяву (вх. № 2-24/24 від 03.01.2024) Керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області про забезпечення позову у справі № 916/62/24

За позовом Керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Незалежності 125а)

в інтересах держави в особі

1.Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ЄДРОПОУ 39766281, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69)

2.Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації, ЄДРПОУ 00022645, м. Херсон, площа Свободи, буд. 1)

3.Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (ЄДРПОУ 26432553, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інферно-Трейд» (ЄДРПОУ 44229216, Херсонська область, Скадовський район, с. Іванівка, вул. Українська 5, оф. 5)

про повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Керівник Скадовської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації), Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФЕРНО -ТРЕЙД» про повернення земельної ділянки.

Також прокурор звернувся з заявою про забезпечення позову, згідно якої просить накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0024 га, з кадастровим номером 6522381500:07:003:0003, розташовану на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області; заборонити ТОВ «Інферно-Трейд» та іншим особам вчиняти дії, які можуть впливати на правовий статус земельної ділянки площею 2,0024 га, з кадастровим номером 6522381500:07:003:0003, розташовану на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області, зокрема, але не виключно, реєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які речові права на земельну ділянку, здійснювати інші реєстраційні дії щодо цієї ділянки у тому числі реєструвати на ній об`єкти нерухомого майна чи незавершеного будівництва, укладати договори та вчиняти інші правочини, а саме вносити ділянку до статутного капіталу юридичної особи, здійснювати об`єднання / поділ земельної ділянки тощо.

Підставою позову є встановлення прокурором факту незаконного вибуття з державної власності та отримання у власність приватними особами земельної ділянки площею 2,0024 га, кадастровий номер 6522381500:07:003:0003 на підставі неіснуючого рішення Голопристанського районного суду, довідки керівника апарату суду та подальшої реалізації цієї земельної ділянки з порушенням вимог ст. ст. 59, 84, 116 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень N 43899981 від 07.11.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0024 га, з кадастровим номером 6522381500:07:003:0003, розташовану на території Геройської сільської ради Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області, на підставі наданого судового рішення від 07.03.2008 у справі № 2-417/08, яким визнано дійсним укладений 10.01.2008 ОСОБА_2 з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу та за останнім визнано право власності на земельні ділянки на території Геройської сільської ради.

Водночас за інформацією Голопристанського районного суду за вказаним номером зареєстрована інша справа про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У подальшому, земельну ділянку з кадастровим номером 6522381500:07:003:0003 реалізовано на прилюдних торгах на виконання рішення Голопристанського районного суду у справі № 654/117/18 від 22.01.2018, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та вирішено стягнути заборгованість у сумі 10 млн. грн., яка виникла до реєстрації за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку.

Переможцем торгів визначено ПП «АГРОСУПЕРМАРКЕТ» , якому 28.05.2019 за реєстровим номером № 1091 видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

17.06.2021 ПП «АГРОСУПЕРМАРКЕТ» продало вказану земельну ділянку ТОВ «РИБОВОДНА ФЕРМА-ЮВЕНТ». Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу за реєстровим № 1227.

30.06.2021 між ТОВ «РИБОВОДНА ФІРМА-ЮВЕНТ» та ТОВ «ІНФЕРНО -ТРЕЙД» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0024 га, кадастровий номер 6522381500:07:003:0003, посвідчений державним нотаріусом Голопристанської державної нотаріальної контори Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області за реєстровим № 619.

Зазначені обставини дають підстави допускати, що ТОВ «ІНФЕРНО- ТРЕЙД» також може здійснити відчуження спірної земельної ділянки на користь інших осіб, унеможлививши таким чином виконання судового рішення у випадку задоволення даного позову.

Також прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6522381500:07:003:0003 повністю знаходиться у нормативно визначених межах прибережної захисної смуги Ягорлицької затоки Чорного моря, а також віднесена до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює її відведення у приватну власність та подальше господарське використання в силу ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України.

Більш детальне обгрунтування незаконності вибуття із державної власності спірної земельної ділянки прокурором наведено в позовній заяві.

Виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя.

Стаття 18 ГПК України встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість судового рішення закріплена й у статті 129 Конституції України та статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

У рішенні у справі Горнобі проти Греції Європейський суд з прав людини наголосив, що виконання рішення, ухваленого судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні у справі Продан проти Молдови Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Таким чином, суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду, гарантувати відновлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову і виконання постановленого рішення. Для досягнення такої мети в національному законодавстві встановлений інститут забезпечення позову, який покликаний створити належні передумови для виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Зі змісту наведеної норми випливає, що вжиття судом заходів забезпечення позову можливе, зокрема, у разі наявності загрози для реалізації особою своїх прав та інтересів або неможливості їх захисту (відновлення) у подальшому.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Таким чином, забезпечення позову є по своїй суті наданням тимчасового захисту позивачу до вирішення справи по суті.

Заходами забезпечення позову згідно зі статтею 137 ГПК України є, зокрема, накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачу, а також заборона відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору.

Забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Застосовані заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність заходу забезпечення позову з позовними вимогами передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати через невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову вживаються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може призвести до порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Досліджуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Але, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Предметом спору за поданим позовом є повернення земельної ділянки.

Відтак, заходи забезпечення позову, про які просить прокурор, виконуватимуть функцію запобігання виникненню обставин, за яких рішення суду в разі задоволення позову залишиться невиконаним або його виконання буде утрудненим, що повністю відповідає поняттю ефективного механізму юридичного захисту

Запропоновані прокурором заходи забезпечення позову пов`язані з предметом спору та відповідають позовним вимогам.

Правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав ТОВ «Інферно Трейд». Однак, їх незастосування може спричинити негативні наслідки, унеможлививши ефективний захист інтересів держави в разі задоволення позову через необхідність подання іншого позову про повернення земельної ділянки.

Заходи забезпечення позову є тимчасовими, їх дія пов`язана з перебуванням справи у провадженні суду та обмежена встановленими статтею 145 ГПК України часовими межами. У цей період відповідні заходи мають легітимну мету, прямо передбачену національним законодавством, а саме забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову, тому їх вжиття не може оцінюватися як втручання у право особи на мирне володіння майном.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги викладені прокурором в заяві обставини відносно відчуження спірної земельної ділянки з державної власності на підставі неіснуючого рішення суду, а також в подальшому неодноразове її відчуження на користь інших осіб в результаті вчинених правочинів, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову у визначений ним спосіб, з метою забезпечення ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів держави.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу (у даному випадку інтересам держави). Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Разом з цим, суд звертає увагу, що за наявності доказів, які б спростовували доводи прокурора щодо необхідності забезпечення позову, відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву (вх. № 2-24/24 від 03.01.2024) задовольнити.

2. Накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0024 га, з кадастровим номером 6522381500:07:003:0003, розташовану на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області;

3. Заборонити ТОВ «Інферно -Трейд» та іншим особам вчиняти дії, які можуть впливати на правовий статус земельної ділянки площею 2,0024 га, з кадастровим номером 6522381500:07:003:0003, розташовану на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області, зокрема, але не виключно, реєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які речові права на земельну ділянку, здійснювати інші реєстраційні дії щодо цієї ділянки у тому числі реєструвати на ній об`єкти нерухомого майна чи незавершеного будівництва, укладати договори та вчиняти інші правочини, а саме вносити ділянку до статутного капіталу юридичної особи, здійснювати об`єднання / поділ земельної ділянки тощо.

Стягувачем за цією ухвалою є: Чулаківська сільська рада Скадовського району Херсонської області (ЄДРПОУ 26432553, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева)

Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інферно-Трейд» (ЄДРПОУ 44229216, Херсонська область, Скадовський район, с. Іванівка, вул. Українська 5, оф. 5)

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання у строк, передбачений Законом України Про виконавче провадження.

Ухвала набирає законної сили 04 січня 2024 р. та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Найфлейш Володимир Давидович