Рішення

від 04.01.2024 по справі 440/14597/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 січня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/14597/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Кіровоградській області), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУПФ України в Кіровоградської області щодо незарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 15.01.1989 по 06.03.2001, з 15.01.1989 по 15.12.1993, 01.03.1978 по 07.03.1986 до страхового стажу;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.01.1989 по 06.03.2001, з 15.01.1989 по 15.12.1993, з 15.01.1989 по 15.12.1993 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 27.01.2023 з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивачу виповнилось 60 років, а сукупний стаж його роботи дає право на призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На думку позивача, пенсійний орган безпідставно відмовив у зарахуванні до його стажу, що враховуються при призначенні та обчисленні пенсії, окремих періодів роботи, оскільки трудовий стаж підтверджено записами у трудовій книжці, а відсутність відомостей про нарахування та сплату страхових внесків роботодавцями не може позбавляти позивача права на пенсійне забезпечення.

2. Позиція відповідача.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 09.10.2023 /а.с. 47/, однак правом на подання відзиву на позов не скористався.

За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 /а.с. 5-6/.

09.02.2023 позивач звернувся до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням ГУПФ України в Кіровоградській області від 16.02.2023 №163750021469 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з огляду на відсутність у позивача необхідного страхового стажу /а.с. 7/.

При цьому пенсійний орган визначив, що підтверджений документально страховий стаж загалом становить 28 років 04 місяці 01 день, тоді як необхідний страховий стаж - не менше 30 років /а.с. 8/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 у справі №440/1559/23, що набрало законної сили 01.09.2023, визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в Кіровоградській області від 16.02.2023 №163750021469, визнано протиправною бездіяльність ГУПФ України в Кіровоградській області щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 30.12.2005 на посаді голови Споживчого товариства "МАГІЯ", зобов`язано ГУПФ України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 01.01.2004 по 30.12.2005 на посаді голови Споживчого товариства "МАГІЯ", а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

На виконання судового рішення відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та рішенням від 11.09.2023 №163750021469 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з огляду на відсутність необхідного страхового стажу /а.с. 4/.

При цьому за результатами повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідач обчислив страховий стаж роботи ОСОБА_1 тривалістю 13 років 06 місяців 10 днів та не зарахував до стажу:

1) періоди роботи з 15.01.1989 по 06.03.2001 на підставі трудової книжки від 12.02.1981 серії НОМЕР_2 та довідки від 06.03.2001 №153, оскільки записи про період роботи та довідка засвідчені печаткою без коду ЄДРПОУ; відомості в долученій довідці про зміну назви страхувальника "Обслуговуючий кооператив "Автогаражний колектив Автотурист" (код ЄДРПОУ 24824651) не відповідають назві підприємства на печатці довідки від 06.03.2001 №153 ("Кооператив "Автотурист" по транспортному обслуговуванню населення"); в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості за вказаний період, внаслідок чого записи у трудовій книжці мають бути підтверджені додатковими документами, а довідка потребує перевірки обґрунтованості її видачі та достовірності поданих відомостей;

2) період роботи з 01.03.1978 по 07.03.1986 на підставі довідки від 14.09.2010 №160/10, оскільки вищевказаний період не внесено до трудової книжки та засвідчений підписом заявника;

3) період роботи з 15.01.1989 по 15.12.1993, оскільки довідка про заробітну плату від 06.03.2001 №64/01 потребує перевірки обґрунтованості її видачі та достовірності поданих відомостей.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.

Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування /частина друга статті 24 Закону №1058-IV/.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: (...) з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку №637 визначено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За змістом пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність цього рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме - чи прийнято таке рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд враховує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг віку 60 років, з настанням якого пов`язується виникнення у нього права на призначення пенсії за віком.

Пенсійний орган за заявою позивача про призначення пенсії за віком двічі обчислював його страховий стаж.

При цьому у першому випадку відповідач у рішенні від 16.02.2023 №163750021469 зазначив, що за результатами наданих ОСОБА_1 документів страховий стаж становить 28 років 04 місяці 01 день /а.с. 7, 8/.

Водночас у рішенні від 11.09.2023 №163750021469 відповідач зазначив, що страховий стаж, з урахуванням висновків суду у рішенні від 12.05.2023 у справі №440/1559/23, становить 13 років 06 місяців 10 днів /а.с. 4, 38, зі звороту/.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Суд також враховує, що суб`єкт владних повноважень у рішенні про відмову у задоволенні певного прохання (клопотання) особи, як-то про призначення пенсії, має наводити всі без винятку підстави для такої відмови.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідач під час ухвалення рішення від 16.02.2023 №163750021469 врахував до стажу роботи позивача періоди з 01.03.1978 по 07.03.1986 та з 15.01.1989 по 06.03.2001 (у т.ч., з 15.01.1989 по 15.12.1993), про що свідчить розрахунок стажу, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с. 8/.

А тому неврахування цих періодів у рішенні від 11.09.2023 №163750021469, ухваленому на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 у справі№440/1559/23, свідчить про недобросовісність дій пенсійного органу та відхиляється судом як правомірна підстава відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Стосовно доводів пенсійного органу про необхідність перевірки обґрунтованості видачі довідок від 14.09.2010 №160/10, від 06.03.2001 №64/01, від 06.03.2001 №153, суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За змістом пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Однак матеріали справи не містять відомостей про продовження відповідачем строку розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії з метою проведення перевірки обґрунтованості видачі вищезгаданих довідок, тоді як самого твердження про необхідність проведення такої перевірки не достатньо для висновку про відсутність у особи права на призначення пенсії.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Тож обов`язок з доведення правомірності отримання особою документів для призначення пенсії та/або доведення обґрунтованості інформації, зазначеної у таких документах, не може бути перекладений на особу, яка звертається із заявою про призначення пенсії.

У силу пункту 3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

А відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що пенсійний орган, аналізуючи надані особою документи, перш за все має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми, адже органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і необґрунтованих перешкод для реалізації особами їх прав.

Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про неправомірність рішення ГУПФ України в Кіровоградській області від 11.09.2023 №163750021469, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, а тому таке рішення на підставі частини другої статті 9, пункту 2 частини другої статті 245 КАС України належить визнати протиправним та скасувати.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що у силу статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

А тому суд вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні.

При цьому суд враховує, що заява від 27.01.2023 про призначення пенсії розглянута по суті ГУПФ України в Одеській області, яке рішенням від 03.02.2023 №163750021469 відмовило у призначенні позивачу пенсії /а.с. 26/.

Правомірність вищезгаданого рішення не є предметом цього спору.

Натомість ГУПФ України в Кіровоградській області розглядало заяву позивача від 09.02.2023 про призначення пенсії, про що свідчить зміст рішення від 16.02.2023 №163750021469 /а.с. 7/.

Підстав для визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо незарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 15.01.1989 по 06.03.2001, з 15.01.1989 по 15.12.1993, 01.03.1978 по 07.03.1986 до страхового стажу немає, оскільки такі періоди були зараховані під час обчислення стажу роботи позивача, про що свідчить розрахунок стажу за пенсійною справою №163750021469 /а.с. 8/.

Водночас суд звертає увагу відповідача на вищенаведений висновок щодо відсутності підстав для неврахування цих періодів до стажу роботи ОСОБА_1 , що має бути врахований ним під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений ухвалою суду від 09.10.2023.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Тож підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.09.2023 №163750021469 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.02.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 20632802; вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба