Рішення

від 05.01.2024 по справі 127/32218/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/32218/23

Провадження 2-др/127/171/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог за заявою адвоката позивача, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Агрономічне»» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розгляд якої відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.12.2023 у вищевказаній справі було ухвалено рішення.

Адвокат позивача заявив клопотання про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, після ухвалення рішення по суті позовних вимог через неможливість подання доказів з поважних причин, зазначивши про це у позовній заяві.

Судом було враховано, що вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така позиція узгоджується із правовим висновком здійсненим Великою Палатою Верховного Суду 19.02.2020 у постанові по справі №755/9215/15-ц.

У строк встановлений судом адвокатом позивача було надано суду докази щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем, яким було одержано 22.12.2023 вищевказані докази, як то вбачається з офіційного веб-сайту Укрпошти (трекінг відправлення 2105025775086), будь-які міркування щодо заявленого позивачем розміру витрат висловлені не були. Клопотання з цього приводу також не надходили.

Згідно із ч. 3 ст. 246 ЦПК України у випадку, передбаченому ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі і в тому самому порядку, що й судове рішення.

Зважаючи на те, що цивільна справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно вирішення питання про судові витрати здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази понесення позивачем судових витрат, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Рішенням суду у даній цивільній справі від 19.12.2023 позов було задовольно частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Агрономічне»» на користь ОСОБА_1 нараховані, але не виплачені працівникові при звільненні грошові кошти в розмірі 83458,23гривень безутримання зцієї сумиподатків таінших обов`язковихплатежів, тасередній заробітокза часзатримки розрахункупри звільненніза періодз 05.09.2023до 18.10.2023в розмірі39116,48гривень зутриманням зцієї суми податків та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Агрономічне»» судовий збір в дохід держави в сумі 979, 66 гривень і на користь ОСОБА_1 в сумі 1073, 60 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Склад та розмір витрат пов`язаних із оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі.

Заявляючи клопотання в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, адвокатом позивача було повідомлено, що попередньо (орієнтовно) позивач очікує понести, в зв`язку із розглядом справи, 8000, 00 гривень на професійну правничу допомогу.

На підтвердженнясудових витратпозивача напрофесійну правничудопомогу судунадано:договір пронадання правовоїдопомоги №1-ІОвід 22.09.2023; додаток № 1 від 22.09.2023 до договору про надання правової допомоги № 1-ІО від 22.09.2023; акт виконаних робіт від 20.12.2023 до договору про надання правової допомоги № 1-ІО від 22.09.2023. (а.с. 75-78)

Судом встановлено, що 22.09.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Тимощуком Є.С. було укладено договір про надання правової допомоги № 1-ІО, невід`ємною частиною якого є додаток № 1 від 22.09.2023, на підставі якого було видано ордер. (а.с. 7, 75-77)

Згідно Єдиного реєстру адвокатів України, Тимощук Є.С. є адвокатом, здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000312, виданого 15.08.2018.

Судом прийнято до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження виконання адвокатом Тимощуком Є.С. умов вищевказаного договору, суду надано акт виконаних робіт від 20.12.2023. (а.с. 78)

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Судом прийнято до уваги, що у разі встановлення сторонами договору про надання правової допомоги гонорару у фіксованому розмірі, надання детального опису робіт на виконання положень ч. 3 ст. 137 ЦПК України, не є необхідним, оскільки розмір гонорару, в такому випадку, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником, а отже є визначеним.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто,ЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Судом встановлено, що договором про надання правової допомоги № 1-ІО від 22.09.2023 чітко визначено обсяг послуг і розмір гонорару, який є фіксованим (п. 1.2.1, п. 4.1. договору і п. 1 додатку № 1 до договору).Відповідно,в даномувипадку,надання детальногоопису робітна виконанняположень ч.3ст.137ЦПК України,не єнеобхідним. Водночас, з акту виконаних робіт від 20.12.2023 чітко вбачається перелік наданих послуг. Крім цього, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Суд вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які були у даній справі необхідними, є розумним і виправданим.

Підстав, визначених ч. 5 ст. 137 ЦПК України, для зменшення розміру вищевказаних витрат на правничу допомогу, судом не встановлено. Матеріали справи не містять клопотаннявідповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат, з урахуванням наведених обставин, відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, часткове задоволення позовних вимог та положення п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7509, 60 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (93, 87 %).

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 263-265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Агрономічне»» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7509, 60 гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Додаткове рішеннясуду набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скаргивсіма учасникамисправи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

Товариство зобмеженою відповідальністю«Житлово-експлуатаційнаконтора «Агрономічне»»: ЄДРПОУ 39143567; місцезнаходження: Вінницька область, с. Агрономічне, вул. Центральна, буд. 12.

Додаткове рішення складено 05.01.2024.

Суддя: