Ухвала

від 03.01.2024 по справі 522/11142/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА

03.01.2024

Справа № 522/11142/22

Провадження № 2/522/525/23

Приморський районний суд м. Одеси в складі: головуючого судді Ярема Х.С.

при секретарі Навроцька Є.І.

за участю представника позивача - Сердюков Б.Л.

розглянув клопотання позивача про повернення зустрічного позову, застосування заходів процесуального примусу, клопотання відповідача про прийняття зустрічного позову.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПТП «ГЕФЕСТ» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- розірвати Договір пайової участі у будівництві № 08/07/21-КАР/2.4-НП від 08.07.2021 з 11.02.2022; зобов`язати ПТП «ГЕФЕСТ» виконати п.п. 7,4-7,5 Договору у 7-денний строк.

23.09.2022 відкрито загальне позовне провадження.

02.11.2023 ПТП «ГЕФЕСТ» подав заяву про поновлення строку на подання зустрічного позову до ОСОБА_1 . Просить стягнути з ОСОБА_1 штраф 2 025 457,95 грн. за порушення умов Договору пайової участі у будівництві №08/07/21-КАР/2.4-НП від 08.07.2021.

01.01.2024 представник позивача подав заяву про повернення зустрічного позову, у зв`язку з пропуском строку для звернення до суду з зустрічним позовом. Також просить визнати дії відповідача щодо подання двічі зустрічного позову з пропуском строку без поважних причин, зловживанням процесуальними правами та застосувати до відповідача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив відкласти розгляд справи.

Суд вважає за можливе розглянути питання про прийняття зустрічного позову за відсутності відповідача, оскільки це друга неявка в сулове засідання з тих самих підстав.

Щодо клопотання про повернення зустрічного позову, застосування заходів процесуального примусу.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 7, 8 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частин першої, четвертої, дванадцятої статті 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю

За правилом частини шостої статті 14 ЦПК України (з урахуванням внесених до ЦПК України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Абзац перший частини шостої статті 14 в редакції Закону № 3424-IX від 19.10.2023 - зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Згідно з абзацом другим-третім частини восьмої статті 14 ЦПК України (з урахуванням внесених до ЦПК України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. .

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

Своєю чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України.

Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

У пункті 111 розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12 жовтня 2023 року) визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Суд звертає увагу, що обов`язок зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС виник у адвокатів з 18.10.2023.

Таким чином, альтернативою звернення адвоката позивача до суду із заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Заява подана адвокатом та надіслана до суду в електронній формі засобами електронної пошти без використання сервісу «Електронний суд».

Отже,подавши заявупро повернення зустрічного позову, застосування заходів процесуального примусу електронною поштою, хоч і з використанням ЕЦП, адвокат не врахував те, що чинним законодавством не передбачено подання заяви електронною поштою, чим у свою чергу порушено вимоги ЦПК України, а відтак заява підлягає поверненню.

Щодо прийняття зустрічного позову.

Згідно з ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Позов ОСОБА_1 до ПТП «Гефест» стосується розірвання Договору пайової участі у будівництві від 08.07.2021 та повернення коштів, отриманих за договором.

Отже, основний позов виник з правовідносин, що пов`язані з виконанням відповідачем договору пайової участі у будівництві від 08.07.2021.

Зустрічні позовні вимоги стосується стягнення з ОСОБА_1 суми штрафу за порушення умов договору пайової участі у будівництві від 08.07.2021, які стосуються дотримання графіку платежів та накладення штрафних санкцій на особу, яка порушила графік платежів.

Хоча і основний, і зустрічний позов пов`язані з одним і тим самим договором пайової участі у будівництві, проте ці позови стосуються обов`язків сторін за договором та не є взаємопов`язаними. Задоволення зустрічного позову (про стягнення штрафу) не буде повністю або частково виключати задоволення первісного позову (розірвання договору, повернення сплачених коштів), і навпаки розірвання догору не виключає стягнення штрафних санкцій.

В прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом слід відмовити, оскільки обидва позови не є взаємопов`язаними, а їх спільний розгляд не є доцільним.

Керуючись ст.ст. 14, 43, 193, 194 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про повернення зустрічного позову та застосування заходів процесуального примусу повернути.

Відмовити Приватному технічномупідприємству«ГЕФЕСТ» в прийняття зустрічного позову.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися до суду з вказаним позовом у загальному порядку. Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу.

Ухвала можебути оскарженапротягом п`ятнадцятиднів здня складанняїї повноготексту безпосередньодо апеляційногосуду шляхомподання апеляційноїскарги. Ухвала в частині відмови в прийнятті зустрічного позову оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 05.01.2024.

Суддя Ярема Х.С.