Постанова

від 21.11.2024 по справі 522/11142/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5845/24

Справа № 522/11142/22

Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/11142/22

Номер провадження: 22-ц/813/5845/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

-головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

-суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Губара Д.В.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ,

-відповідач Приватне технічне підприємство «ГЕФЕСТ»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного технічного підприємства «ГЕФЕСТ» про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Яреми Х.С. о 10 годині 15 хвилині 10 квітня 2024 року, повний текст рішення складений 30 квітня 2024 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить розірвати з 11.02.2021 року договір пайової участі у будівництві № 08/07/21-КАР/2.4-НП від 08.07.2021; 2) зобов`язати ПТП «ГЕФЕСТ» виконати п. п. 7.4 - 7.5 вказаного Договору у 7- денний строк.

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що 08.07.2021 між нею (пайовик) та ПТП «ГЕФЕСТ» (забудовник) було укладено договір пайової участі, за яким вона приймає пайову участь у будівництві нежитлового приміщення, площею - 99,5 кв. м., та після повної виплати отримує його у власність.

Позивачка належним чином виконувала умови договору, сплачувала платежі, відповідно до графіку. Всього сплатила забудовнику кошти у сумі - 2 522 384,53 грн. Проте згодом вона вирішила розірвати договір та направила ПТП «ГЕФЕСТ» письмове повідомлення від 28.01.2022 про дострокове припинення договору з 11.02.2022. Лист направлено кур`єрською службою на адресу забудовника - м. Одеса, вул. Спиридонівська, 10-15, який повернувся з приміткою пошти - «відмова від отримання». Письмове повідомлення відповідає умовам п. п. 7.4., 8.5. Договору. Крім цього, на виконання вимог п. 7.5 Договору, позивачка повідомила забудовнику номер свого банківського рахунку, на який забудовник мав повернути гроші.

Забудовник гроші не повернув, не виконав вимоги п. п. 7.4 - 7.5 Договору. Тому вона вимушена звернутись до суду з позовом про розірвання договору, оскільки умовами Договору передбачено право пайовика розірвати Договір в односторонньому порядку та отримати раніше сплачені за цим Договором кошти.

Після направлення забудовнику письмового повідомлення про розірвання договору, ОСОБА_1 здійснила 04.02.2022 ще один платіж за договором. Проте, вважає, що це не змінювало її бажання розірвати такий договір з 11.02.2022, про що поінформувала забудовника раніше письмово (Т. 1, а. с. 1 4, 12 16).

Позиція відповідача в суді першої інстанції

ПТП «Гефест» у відзиві на позовну заяву просить в її задоволенні відмовити.

Вказує, що повідомлення від ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору відповідач не отримував. Зазначена позивачкою у листі адреса не є юридичною адресою забудовника. Повідомлення кур`єрської служби не містить відомостей про його вручення адресату.

Повідомлення направлено не в 10-денний строк до дати розірвання договору.

Після начебто направлення повідомлення про розірвання договору пайовик здійснила наступний платіж за договором, що суперечить її наміру на розірвання договору.

Крім того, маючи намір в односторонньому порядку розірвати договір, пайовик не дотрималася вимог договору (п. 7.4.1) в частині її обов`язку сплати 1% від ціни договору. Позивачка неправильно трактує умови розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідач не вважає договір таким, що є розірваним в односторонньому порядку пайовиком. Порушень умов договору з боку забудовника, які б давали підстави для розірвання договору в судовому порядку, немає.

Відповідач звертає увагу, що пайовик не здійснила решту платежів за графіком, а тому саме забудовник може скористатись правом (п. 6.3) на розірвання договору з пайовиком з ініціативи забудовника та нарахувати штраф за несвоєчасність здійснення платежів (Т. 1, а. с. 69 71).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року відмовлено у задоволені вищевказаного позову ОСОБА_1 ..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не дотримано процедуру розірвання договору в односторонньому порядку. Маючи намір відмовитись від договору, пайовик повинен одночасно не лише направити Забудовнику письмове повідомлення про відмову від цього Договору, а одночасно зобов`язується сплатити Забудовнику грошові кошти у розмірі 1% від Договірної ціни Паю. При цьому, лише після отримання відповідного повідомлення від пайовика, направленого в порядку п. 7.4.1, та сплати ним 1% від суми договору, забудовник має перейти до виконання умов пунктів 7.4.2 та 7.4.3 договору, а не вирахувати самостійно з коштів, що підлягають поверненню 1%, як помилково вважає позивачка. Ці пункти договору є самостійними (п. п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3). Необхідність виконання пайовиком п. 7.4.1 не обумовлено виконанням забудовником п. 7.4.3 після отримання заяви про відмову від договору.

Обов`язок забудовника повернути пайовику кошти протягом 10 робочих днів, у разі односторонньої відмови його від договору, обумовлений іншою подією, а саме - з моменту передачі Забудовником третій особі прав на Об`єкт нерухомості та отримання Забудовником від третьої особи плати за об`єкт нерухомості повністю.

Доказів, що забудовник передав права на цей об`єкт третій особі, отримав від третьої особи кошти не має. Відтак суд не погодився з доводами позивачки про невиконання відповідачем умов договору.

Підставами позову про розірвання договору з 11.02.2022 є - невиконання забудовником вимог п. п. 7.4 - 7.5 Договору, які застосовуються лише у разі односторонньої відмови пайовика від цього Договору. Істотних порушень договору з боку забудовника судом не встановлено, а позивачкою інших порушень в межах підстав та предмету позову не доведено (Т. 2, а. с. 29 36).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат Сердюков Б.Л., діючий від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить рішення Приморського районного суду м. Одеської області від 10.04.2024 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позов ОСОБА_1 до ПТП «ГЕФЕСТ» не містив жодних позовних вимог про тлумачення тих чи інших умов договору окремо, або умов договору в цілому. Договір не містить жодних застережень про те, що вони мають виконуватись послідовно, або одні дії тільки після вчинення тих чи інший дій. Так само, договір не містить обов`язку сплатити кошти у сумі 1% від суми договору окремо від платежів, які вже були сплачені, оскільки у п. 7.4.1 договору йдеться лише про розмір такої суми, а не про порядок, умови і строки її сплати.

Судом першої інстанції залишено без уваги та не надано жодної правової оцінки тому факту, що умовами п. п. 7.4.2 договору встановлено зобов`язання відповідача з вказівкою на подію, строк настання якої не визначено та пов`язано з настанням обставин, які жодним чином не залежать від волі сторін договору («передачі Забудовником третій особі прав на Об`єкт нерухомості та отримання Забудовником від третьої особи плати за об`єкт нерухомості повністю»). При цьому, строк виконання зобов`язання у самому договорі не визначено та пов`язано із виконанням дій невідомих та не визначених у договорах третіх осіб, без жодної вказівки на те, в який строк ця подія відбудеться, якщо взагалі відбудеться.

Помилковими є висновки суду першої інстанції про не повідомлення ПТП «Гефест» про розірвання договору в односторонньому порядку (Т. 2, а. с. 45 51).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року (Т. 2, а. с. 58 58 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.06.2024 року закінчено підготовку справи до розгляду. Справу призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 2, а. с. 63).

У судовому засіданні адвокат Сердюков Б.Л., діючий від імені ОСОБА_1 , підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Адвокат Богатирьов С.А., діючий від імені ПТП «Гефест», у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив в її задоволенні відмовити.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

08.07.2021 між ПТП «ГЕФЕСТ» (Забудовник) та ОСОБА_1 (Пайовик) було укладено Договір пайової участі у будівництві № 08/07/21-КАР/2.4-НП з Додатком №1 до Договору від 08.07.2021, за умовами якого Забудовник приймає Пайовика до пайової участі у будівництві об`єкта капітального будівництва шляхом внесення Пайовиком паю, у зв`язку з чим, після внесення паю повністю та прийняття об`єкта капітального будівництва в експлуатацію, Пайовик отримує у власність об`єкт нерухомості у порядку, передбаченому цим Договором (п .2.1 Договору).

Об`єкт капітального будівництва це багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, за адресою (будівельною) - АДРЕСА_1 (розділ 1 договору). Нежитлове приміщення будівельний номер 2.4, розташоване на 2-ому поверсі житлового будинку, з договірною площею - 99,5 кв. м. (розділ 1 Договору, п.1.1 Додатку до Договору). Орієнтовний термін закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта 1 квартал 2023 року (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору Пайовик зобов`язаний сплатити Забудовнику кошти у розмірі - 4 994 694,18 грн., що еквівалентно - 179 214 доларів США.

Згідно з п. 4.2 договору оплата договірної ціни паю здійснюється Пайовиком частками у національній валюті, з урахуванням ПДВ - 20 %, відповідно до графіку. При цьому, кожен черговий платіж, передбачений графіком, повинен бути здійснений Пайовиком у такій сумі в національній валюті України, щоб на день оплати чергового платежу Забудовник мав можливість придбати суму в доларах США, яка відповідає сумі відповідного чергового платежу в еквіваленті доларів США згідно нижченаведеного графіку з урахуванням витрат на придбання (не менше 2 %).

Графік платежів: - 1-й платіж - 553 760 доларів США (1 498 291,20 грн.), дата платежу - 08.07.2021; - 2-й платіж - 18 800 доларів США (523 956 грн.), дата платежу - 08.10.2021; - 3-й платіж - 18 800 доларів США (523 956 грн.), дата платежу - 08.01.2022; - 4-й платіж - 18 800 доларів США (523 956 грн.), дата платежу - 08.04.2022; - 5-й платіж - 18 800 доларів США (523 956 грн.), дата платежу - 08.07.2022; - 6-й платіж - 18 800 доларів США (523 956 грн.), дата платежу - 08.10.2022; - 7-й платіж - 18 800 доларів США (523 956 грн.), дата платежу - 08.01.2023; - 8-й платіж - 12 654 доларів США (352 666,98 грн.), дата платежу - 08.03.2023. Всього: - 179 214,00 доларів США (4 994 694,18 грн.).

Пунктом 6.2 та 6.3 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату платежів, пайовик сплачує забудовнику пеню. У випадку прострочення пайовиком оплати будь-якого з платежів більш ніж на 30 днів, забудовник має право розірвати договір в односторонньому порядку. У цьому випадку пайовик зобов`язаний сплатити забудовнику штраф 30% від договірної ціни. При цьому забудовник має право утримати такий штраф та пеню у момент повернення пайовику коштів згідно з п.п. 7.3.2. у випадку недостатності коштів. Які забудовник має повернути пайовику відповідно до п. 7.3.2 для сплати штрафу та нені, забудовник має право стягнути остаточну суму штрафу та пені.

Відповідно до п. 6.4 забудовник звільняється від відповідальності за цим договором, яка є наслідком невиконання пайовиком обов`язків оплати договірної ціни паю.

Згідно з п. 7.4 Договору Пайовик має право відмовитися від цього Договору в односторонньому порядку. У випадку односторонньої відмови Пайовика від цього Договору Сторони здійснюють наступні дії:

- п. 7.4.1 - Пайовик зобов`язаний направити Забудовнику письмове повідомлення про відмову від цього Договору не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати розірвання цього Договору. При цьому, у зв`язку із розірванням цього Договору в односторонньому порядку за ініціативою Пайовика, останній зобов`язується сплатити Забудовнику грошові кошти у національній валюті України за офіційним курсом долара США у розмірі 1% від Договірної ціни Паю, визначеної у п. 4.1. цього Договору, в еквіваленті у доларах США;

- п. 7.4.2. - Грошові кошти (їх частка), отримані Забудовником відповідно до цього Договору, повертаються Забудовником Пайовику протягом 10 робочих днів з моменту передачі Забудовником третій особі прав на Об`єкт нерухомості та отримання Забудовником від третьої особи плати за об`єкт нерухомості повністю на розрахунковий рахунок та у розмірі, визначеному у відповідному договорі, який буде укладений між Забудовником та третьою особою;

- п. 7.4.3. - Із грошових коштів, які Забудовник зобов`язаний повернути Пайовику відповідно до п.п. 7.4.2. цього Договору, Забудовник має право утримати грошові кошти, передбачені пп. 7.4.1. цього Договору, пеню та штрафи, передбачені цим Договором, якщо вони будуть нараховані Забудовником, витрати по утриманню об`єкта нерухомості, а також штраф, передбачений п. 6.3. цього Договору. Якщо грошових коштів, які підлягають поверненню Пайовику відповідно до п.п. 7.4.2. цього Договору, не вистачає для сплати штрафу, пені, та інших платежів і витрат, передбачених цим Договором, Пайовик зобов`язаний сплатити Забудовнику несплачену суму пені та штрафів, інших платежів, передбачених цим Договором, а також компенсувати витрати на утримання Об`єкта нерухомості;

- п. 7.5 - Обов`язок Забудовника, визначений у пп. 7.4.2. та 7.3.2. цього Договору, виникає виключно за умови визначення Пайовиком банківського рахунку, на який Забудовник зобов`язаний перерахувати грошові кошти відповідно цього Договору.

Згідно з п. 8.5 Договору, будь-які повідомлення за цим Договором повинні бути здійснені у письмовій формі і спрямовані іншій Стороні поштовими відправленнями у вигляді рекомендованих листів із повідомленням про вручення за адресою, зазначеною у цьому Договорі, або вручені особисто.

Квитанціями до прибуткового касового ордеру підтверджується, що ОСОБА_1 сплатила ПТП «ГЕФЕСТ» за Договором пайової участі кошти у розмірі: - 08.07.2021 - 1 498 291,20 грн.; - 31.08.2021 - 630 660 грн.; - 04.02.2022 - 418 911,96 грн..

Згідно наявного у справі письмового повідомлення про розірвання договору №08/07/21-КАР/2.4-НП від 08.07.2021, що датоване та підписано ОСОБА_1 28.01.2022 і направлене директору ПТП «ГЕФЕСТ», ОСОБА_1 повідомляє ПТП «ГЕФЕСТ» про розірвання Договору з 11.02.2022 на підставі п. 7.4 Договору та зазначає про обов`язок забудовника повернути їй кошти у сумі - 2 107 661,70 грн. із сплачених нею - 2 128 951,20 грн. на банківський рахунок, зазначений у повідомленні.

За даними кур`єрської служби доставки «25 годин» (відправлення № 1152) 28.01.2022 о 16:00 год. лист відправлено ПТП «ГЕФЕСТ» на адресу - м. Одеса, вул. Спиридонівська 10-15. Повідомлення про розірвання договору № 08/07/21-КАР/2.4-НП від 08.07.2021. Дані про вручення/отримання повідомлення не зазначені.

Листом від 28.11.2022 ТОВ «Двадцять п`ять годин» підтвердило, що отримало від відправника ОСОБА_1 поштове відправлення №1152 від 28.01.2022, яке не було вручено адресату ПТП «ГЕФЕСТ» з причин - відмова від отримання пакету документів.

По справі виникли правовідносини щодо розірвання договору.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч. ч. 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт З частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно вимог ч.1,3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору ( ч.5 ст. 652 ЦК України).

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом, ОСОБА_2 просила розірвати договір пайової участі у будівництві №08/07/21-КАР/2.4-НП від 08.07.2021 року на підставі п. 7.4. Посилається на те, що нею було дотримано процедуру розірвання договору в односторонньому порядку пайовиком, проте забудовник не виконав вимоги договору щодо повернення коштів (п.7.4.2).

Як встановлено матеріалами справи, а саме - договором пайової участі у будівництві №08/07/21-КАР/2.4-НП від 08.07.2021 встановлено, що ним передбачено розірвання договору в односторонньому порядку пайовиком (пункт 7.4) та розірвання договору у односторонньому порядку забудовником (пункт 7.3).

Згідно з п. 7.4 Договору Пайовик має право відмовитися від цього Договору в односторонньому порядку. У випадку односторонньої відмови Пайовика від цього Договору Сторони здійснюють наступні дії:

- п. 7.4.1 - Пайовик зобов`язаний направити Забудовнику письмове повідомлення про відмову від цього Договору не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати розірвання цього Договору. При цьому, у зв`язку із розірванням цього Договору в односторонньому порядку за ініціативою Пайовика, останній зобов`язується сплатити Забудовнику грошові кошти у національній валюті України за офіційним курсом долара США у розмірі 1% від Договірної ціни Паю, визначеної у п. 4.1. цього Договору, в еквіваленті у доларах США;

- п. 7.4.2. - Грошові кошти (їх частка), отримані Забудовником відповідно до цього Договору, повертаються Забудовником Пайовику протягом 10 робочих днів з моменту передачі Забудовником третій особі прав на Об`єкт нерухомості та отримання Забудовником від третьої особи плати за об`єкт нерухомості повністю на розрахунковий рахунок та у розмірі, визначеному у відповідному договорі, який буде укладений між Забудовником та третьою особою;

- п. 7.4.3. - Із грошових коштів, які Забудовник зобов`язаний повернути Пайовику відповідно до п.п. 7.4.2. цього Договору, Забудовник має право утримати грошові кошти, передбачені пп. 7.4.1. цього Договору, пеню та штрафи, передбачені цим Договором, якщо вони будуть нараховані Забудовником, витрати по утриманню об`єкта нерухомості, а також штраф, передбачений п. 6.3. цього Договору. Якщо грошових коштів, які підлягають поверненню Пайовику відповідно до п.п. 7.4.2. цього Договору, не вистачає для сплати штрафу, пені, та інших платежів і витрат, передбачених цим Договором, Пайовик зобов`язаний сплатити Забудовнику несплачену суму пені та штрафів, інших платежів, передбачених цим Договором, а також компенсувати витрати на утримання Об`єкта нерухомості;

- п. 7.5 - Обов`язок Забудовника, визначений у пп. 7.4.2. та 7.3.2. цього Договору, виникає виключно за умови визначення Пайовиком банківського рахунку, на який Забудовник зобов`язаний перерахувати грошові кошти відповідно цього Договору.

Помилковими є доводи апеляційної скарги про відсутність обов`язку у пайовика на оплату 1% від договірної ціни паю в момент надсилання вимоги про розірвання договору, з огляду на наступне.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що між сторонами договору було узгоджено, а саме п. 7.4 договору те, що сторони погодили, що Забудовник може сам відрахувати 1% від договірної ціни паю лише у випадках, які передбачені в п. 7.4.3. Серед вказаних обставин не передбачено самостійне відрахування 1%, за умов передбачених п. 7.4.1, а лише у випадку передачі Забудовником третій особі прав на Об`єкт нерухомості та отримання Забудовником від третьої особи плати за об`єкт нерухомості повністю на розрахунковий рахунок у розмірі, визначеному у відповідному договорі, який буде укладений між Забудовником та третьою особою.

Тобто, обов`язок забудовника повернути пайовику кошти протягом 10 робочих днів, у разі односторонньої відмови його від договору, обумовлений іншою подією - з моменту передачі Забудовником третій особі прав на Об`єкт нерухомості та отримання Забудовником від третьої особи плати за об`єкт нерухомості повністю.

Матеріали справи не містять доказів, що забудовник передав права на цей об`єкт третій особі, отримав від третьої особи кошти.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виконання пайовиком п. 7.4.1 не ставиться в залежність від наступного виконання забудовником п. п. 7.4.2, 7.4.3 договору.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що маючи намір відмовитись від договору, пайовик повинен одночасно не лише направити Забудовнику письмове повідомлення про відмову від цього Договору, а одночасно зобов`язується сплатити Забудовнику грошові кошти у розмірі 1% від Договірної ціни Паю. При цьому лише після отримання відповідного повідомлення від пайовика, направленого в порядку п. 7.4.1, та сплати ним 1% від суми договору, забудовник має перейти до виконання умов пунктів 7.4.2 та 7.4.3 договору, а не вирахувати самостійно замість пайовик з коштів, що підлягають поверненню 1%, як помилково вважає позивач. Ці пункти договору є самостійними (п.7.4.1, 7.4.2, 7.4.3). Необхідність виконання пайовиком п.7.4.1 не обумовлено виконанням забудовником п.7.4.3 після отримання заяви про відмову від договору.

Відповідно до п. 8.5 Договору, будь-які повідомлення за цим Договором повинні бути здійснені у письмовій формі і спрямовані іншій Стороні поштовими відправленнями у вигляді рекомендованих листів із повідомленням про вручення за адресою, зазначеною у цьому Договорі, або вручені особисто.

Відповідно до вказаного договору, сторони під час укладення договору зазначили свої реквізити, згідно з яким юридичною адресою ПТП «Гефест» є - м. Одеса, вул. Спирідонівська, 10, нежитлове приміщення 15.

Письмовим повідомленням про розірвання договору №08/07/21-КАР/2.4-НП від 08.07.2021, що датоване та підписано ОСОБА_1 28.01.2022 і направлене директору ПТП «ГЕФЕСТ», ОСОБА_1 повідомила ПТП «ГЕФЕСТ» про розірвання Договору з 11.02.2022 на підставі п. 7.4 Договору та зазначила про обов`язок забудовника повернути їй кошти у сумі - 2 107 661,70 грн. із сплачених нею - 2 128 951,20 грн. на зазначений в повідомленні банківський рахунок.

Колегія суддів погоджується, що повідомлення направлено за адресою - м. Одеса, вул. Спирідонівська, 10-15, яке не можна ототожнювати з юридичною адресою місцезнаходження відповідача.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання Забудовником листа повідомлення про односторонню відмову від Договору Пайовиком.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин відсутні порушення з боку Забудовника щодо виплат передбачених п. 7.4 7.5.

Керуючись принципом свободи договору, сторони погодили виконання ними дії, перелік яких викладений у п.7.4-7.5 Договору, лише у разі односторонньої відмови пайовика від цього Договору.

Виконання зазначеного обов`язку про повернення коштів, при його розірванні в судовому порядку, умовами договору не передбачено. Тому підстави для задоволення даної вимоги відсутні.

Розірвання договору в судовому порядку є способом захисту прав сторони договору, якщо такий не розірваний за взаємною згодою чи в односторонньому порядку.

Стаття 651 ЦК України визначає, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бутирозірвано за рішенням судуна вимогу однієї із сторіну разі істотного порушення договору другою стороноютав інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розірвання договору в судовому порядку допускається на вимогу однієї із сторін в двох випадках, якщо (1) друга сторона допустила істотне порушення умов договору та (2) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підлягає розірванню в судовому порядку договір лише тоді, якщо одностороння відмова договором не передбачена і котрась із сторін не погоджується на його розірвання за згодою, і при цьому стороною порушено істотні умови договором або наявні інші передбачені законом, договором випадки.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що підставами позову про розірвання договору з 11.02.2022 є - невиконання забудовником п. п. 7.4 - 7.5 Договору, які застосовуються лише у разі односторонньої відмови пайовика від цього Договору. Істотних порушень договору з боку забудовника судом не встановлено, а позивачкою інших порушень в межах підстав та предмету позову не доведено.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, діючого від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothers v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, діючого від імені ОСОБА_1 , відсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича, діючого від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 19 грудня 2024 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе