Ухвала

від 05.01.2024 по справі 758/15698/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15698/23

Категорія 35

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С. ,

за участю секретаря судового засідання - Бублик А. О.,

розглянувши справу за позовом автокооперативу «Княжий затон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Автокооператив «Княжий затон» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплату членських внесків.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 у розмірі 24 400 грн. та пені за прострочення сплати членських внесків у розмірі 115 430 грн. з відповідача, як власника гаражних боксів № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з протоколу №3 загальних зборів авто кооперативу «Княжий затон» від 03.08.2020 з 01.09.2020 встановлено оплату членських внесків у розмірі 400 грн. за місяць за один гаражний бокс.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 постанови № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК), такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки відповідають правовій позиції, викладеній Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25.02.2018 у справі № 201/12876/17 та від 11.07.2019 у справі № 426/7217/18.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником гаражних боксів № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки, спір виник з приводу заборгованості відповідача за несплату членських внесків щодо утримання нерухомого майна, а саме: гаражних боксів № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а тому до даних правовідносин застосовуються правила статті 30 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Ураховуючи те, що спір стосується нерухомого майна, а саме сплати членських внесків за обслуговування гаражних боксів № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна, а тому справа підлягає передачі на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва, за місцезнаходженням майна.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 263, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Передати справу за позовом автокооперативу «Княжий затон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення - 05.01.2024.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

СуддяСвітлана ЗАХАРЧУК