Рішення

від 04.01.2024 по справі 380/17072/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2024 року справа № 380/17072/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СКМ" до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СКМ" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить

- визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100173/2 від 11.04.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001028 від 11.04.2023.

Ухвалою від 27.07.2023 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2022 між позивачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СКМ" (далі - позивач, ТОВ) та постачальником укладено зовнішньоекономічний контракт №04-01, відповідно до якого предметом є те, що Постачальник зобов`язаний передати товар у власність, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах даного Договору. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту позивач придбав товар згідно Специфікації №004 від 15.03.2023 та рахунку фактури №LRD-186 від 27.03.2023.

З метою митного оформлення товару ТОВ 31.03.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230033717U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар. Проте, згідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA20923/2023/001004 відповідачем було відмовлено у митному оформленні (пропуску) товарів у зв`язку з невірним заповненням гр.31, гр.34 ЕМД, а саме невірно зазначено виробника та країну походження товару. Враховуючи отримані від постачальника - компанії UAB «LURDAS» листи щодо виробника та країни походження товару, а також отриманий від постачальника коригуючий рахунок-фактуру (інвойс) № LRD-186, Позивачем 08.04.2023 було подано Відповідачу електронну митну декларацію за №23UA209230037246U0, в якій у графі 31 виробником товару зазначено Чирчикський трансформаторний завод, а країну виробництва: Узбекистан, а у графі 34 «Код країни походження» вказано - UZ. Проте, не зважаючи на те, що митна декларація №23UA209230037246U0 від 08.04.2023 була оформлена з врахуванням вимог картки відмови в прийнятті митної декларації № UA209230/2023/001004 від 31.03.2023, а також до митної декларації були додані усі необхідні документи на підтвердження зазначених у декларації відомостей щодо виробника товару, країни походження та митної вартості товару, Відповідач 11.04.2023 прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/100173/2.

Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.

11.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 08.04.2023 №23UA209230037246U0 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено що : - рахунок фактура на транспорт № 2803.1 від 28.03.2023 посилається на Договір- заявку №1 від 23.03.2023, проте такого документу не надано до митного оформлення. Договір транспортного експедирування виступає першочерговим документом для організації перевезення товару, оскільки договором визначається предмет правовідносин між сторонами, умови їх здійснення, порядок, способи та строки розрахунків за надані послуги тощо; - згідно п.2.1 Контракту № 04-01 від 28.04.2022 якість і комплектність товару повинна відповідати ГОСТам або ТУ для відповідного виду, проте імпортований товар був у використанні, а яким саме умовам він має відповідати не передбачено; - відповідно до п.3.4 Контракту № 04-01 від 28.04.2022 у ціну товару входять витрати на його пакування, згідно пакувального б/н від 27.03.2023 товар не упаковано; - печатка та підпис Продавця що міститься на листі про допущення помилки у фактурі і новій фактурі та у контракті є ідентичними зісканованими копіями. На вимогу митного органу, декларантом надано: платіжне доручення від 22.03.2023 на загальну суму 10054 євро. У графі «Призначення платежу» даного документа зазначено посилання на Контракт, проте у контракті відсутня інформація про вартість товару, а згідно фактури LRD-186 розмір поставки становить 8505 євро. В той же час, як слідує із контракту, «оплата товару здійснюється Покупцем в ЄВРО, шляхом перерахування коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Постачальника, на умовах передбачених у Специфікаціях до цього договору». Відтак, поданий платіжний документ не містить реквізитів документа на умовах якого здійснюється оплата за товар, а тому ідентифікувати його з даною поставкою товару неможливо.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності.

Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірне рішення та картка відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

28.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СКМ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією UAB «LURDAS» (Литовська Республіка) укладений договір поставки №04-01 відповідно до якого предметом є те, що постачальник зобов`язується передати товар у власність, а Покупець прийняти та сплатити товар на умовах цього договору.

Відповідно до п.5.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар на умовах FCA м.Панежевис, Литовська Республіка (ІНКОТЕРМС-2010), у строки, зазначені у Специфікації (Додатку, Додатковій угоді) до цього договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №04-01 від 28.04.2022 покупцем придбаний наступний товар.

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №LRD-186 від 27.03.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 8505,00 EURO.

ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 11.04.2023 подало до Львівської митниці уточнену електронну митну декларацію №23UA209230037246U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 - трансформатори електричі, трансформатори з рідким діелектриком, потужністю понад 650 кВА, але не більш як 1600 кВА: Трансформатор ТМЗ-1000, 1970 рік, бувший у використанні - 3 шт; Трансформатор ТМЗ - 1000, 1989 рік, бувший у використанні - 2 шт. Виробник: Чирчикський трансформаторний завод. Країна виробництва: Узбекистан; тов. №2 - трансформатори електричі, статичні перетворювачі електричні (наприклад, випрямлячі), котушки індуктивності та дроселі, трансформатори з рідким діелектриком, потужністю не більш як 650 кВА: Трансформатор ТМЗ-400, 1976 рік, бувший у використанні - 4 шт. Виробник: Чирчикський трансформаторний завод).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230037246U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист б/н від 27.03.2023; - рахунок-фактура (Інвойс) №LRD-186 від 27.03.2023; - автотранспортна накладна б/н від 27.03.2023; - декларація проходження товару №LRD-186 від 27.03.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2803.1 від 28.03.2023; - зовнішньоекономічний договір №04-01 від 28.04.2022; інші некласифіковані документи №032 від 07.11.2022; №196 від 06.04.2023та листи від 04.04.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: "Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати наступні документи для підтвердження митної вартості товарів 1,2: 1) рахунок-фактура (інвойс) ао рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У свою чергу, Декларант на вимогу надав додаткові документи: платіжне доручення, копію митної декларації країни відправлення та посередницьку фактуру.

11.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/100173/2, в графі 33 якого було вказано:

"… Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Відповідно до п.4 ст 58 МКУ Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Оскільки товар бувший у використанні, то проведеним аналізом поставок, інформація про які наявна у ЄАІС ДМСУ встановлено, що вартість товару 1 становить 1,795 дол.США за кг згідно МД UA305110/2022/015191 від 01/09/2022, а товару 2 - 1,30 дол.США за кг згідно МД UA807170/2022/6733 від 08/02/2022.Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: Печатка та підпис Продавця що міститься на листі про допущення помилки у фактурі та новій фактурі, а також у контракті є ідентичними зісканованими копіями. Рахунок фактура на транспорт 2803.1 посилається на Договір заявку №1 від 23.032023, проте такого документу не надано до митного оформлення. Згідно п.2.1 Контракту якість і комплектність товару повинна відповідати ГОСТам або ТУ для відповідного виду, проте імпортований товар був у використанні, яким саме умовам він має відповідати не передбачено. Відповідно до п.3.4 Контракту у ціну товару входять витрати на його пакування, згідно пакувального б/н від 27.03.2023 товар не упаковано. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом…

На вимогу митного органу, декларантом надано: платіжне доручення від 22.03.2023 на загальну суму 10054 євро, у графі «Призначення платежу» зазначено посилання на Контракт, проте у контракті відсутня інформація про вартість товару, а згідно фактури LRD-186 розмір поставки становить 8505 євро. Посилання на специфікацію 4 у якій вказана вартість товару відсутнє. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ (Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ).та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: Для товару 1 -1,795 дол.США за кг згідно МД UA305110/2022/015191 від 01/09/2022, а товару 2 - 1,30 дол.США за кг згідно МД UA807170/2022/6733 від 08/02/2022».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001028.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2023 № UA209000/2023/100173/2.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд зазначає, що згідно протоколу обробки електронних документів №176873 від 08.04.2023 відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/100173/2 порушень, необхідно відмітити наступне.

Із приводу твердження митного органу про те, що «рахунок фактура на транспорт 2803.1 посилається да Договір заявку №1 від 23.03.2023, проте такого документу до митного оформлення не надано», суд зазначає таке.

Під час митного оформлення , на підтвердження понесених витрат на транспортування імпортованого товару, декларантом було подано до митного органу рахунок-фактуру №2803.1 від 28.03.2023, відповідно до якого ПП «Гранд-Б» надавало позивачу послуги з міжнародного транспортного перевезення, згідно якого наданими послугами є: 1. Міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажів за маршрутом Каунас (Литва) - п/п Краковець (Україна) транспортним засобом НОМЕР_2/ НОМЕР_1 ; 2) Міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажів за маршрутом п/п Краковець (Україна) - м.Кривий Ріг транспортним засобом НОМЕР_2/ НОМЕР_1 .

Крім того, у графі 16 та 23 CMR містяться печатки та підписи надавача послуг з переведення ПП «Гранд Б». Поряд з цим, відповідно до графи 25 CMR номерні знаки автомобіля, яким здійснювалось перевезення вантажу, повністю збігається із номерами автомобіля, яким мало проводиться перевезення згідно рахунку-фактури №2803.1.

Суд зауважує, що такий документ, як договір - заявка на перевезення не міститься в переліку обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару, визначеному ст.53 МКУ, натомість такими документами слугують будь які транспортні (перевізні) документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Декларантом надано достатньо документів, які відображають вартість послуг з перевезення, в той час як митним органом не вказано, яким чином неподання договору-заявки на перевезення (який визначає умови та порядок надання послуг поставки та не містить відомостей про вартість таких послуг) впливає на визначення митної вартості імпортованого товару.

Щодо посилання митного органу як на підставу для коригування митної вартості «…Згідно п.2.1 Контракту якість і комплектність товару повинна відповідати ГОСТам або ТУ для відповідного виду, проте імпортований товар був у використанні, яким саме умовам він має відповідати не передбачено. Відповідно до п.3.4 Контракту у ціну товару входять витрати на його пакування, згідно пакувального б/н від 27.03.2023 товар не упаковано…», суд зауважує, що за умовами контракту (пункт 3.4) в вартість Товару входять витрати на його пакування, митне оформлення в країні експорта, а також усі витрати, пов`язані з відвантаженням Товару відповідно до умов постачання, які обумовлені Договором. Оскільки пакування входить до ціни товару, тому не оплачується окремо. Разом з тим за змістом частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості понесені покупцем витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, лише у випадку якщо вони не включалися до такої ціни.

Отже, за умовами Контракту пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а надані позивачем документи підтверджують той факт, що узгоджена сторонами Контракту ціна товару включає в себе також і вартість упаковки товару, і окремо ця вартість не визначається та не відображається в первинних документах, а тому є безпідставним послання відповідача на те, що відсутність відомостей про упаковку у пакувальному листі впливає на митну вартість ввезеного позивачем товару.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень митного органу під час проведення відповідних митних процедур входить перевірка заявленої митної вартості товарів та обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості. При цьому перевірка відповідності експортованого товару ГОСТам та ТУ не входить до кола повноважень митного органу, оскільки жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, а свідчить лише про визначення сторонами умов щодо якості та комплектності товару.

Стосовно твердження митного органу про те, що «.. надано платіжне доручення від 22.03.2023 на загальну суму 10054 євро, у графі «Призначення платежу» зазначено посилання на Контракт, проте у контракті відсутня інформація про вартість товару, а згідно фактури LRD-186 розмір поставки становить 8505 євро. Посилання на специфікацію 4 у якій вказана вартість товару відсутнє…» суд вважає за необхідне відмітити.

Під час митного оформлення ввезеного товару, позивачем зазначено загальну суму за рахунком 8505,00 EUR (гр.22 МД 23UA209230037246U0).

Визначена позивачем митна вартість товару відповідає вартості товару зазначеному у рахунку-фактурі від 27.03.2023 №LRD-186. Згідно вказаного рахунку фактури позивачем придбано наступні товари:

- трансформатор ТМЗ-1000 б/у 1970 - 3 шт;

- трансформатор ТМЗ-1000 б/у 1989 - 1 шт;

- трансформатор ТМЗ-1000 б/у 1976 - 4 шт, загальною вартістю 8505,00 EUR.

Постачання товару саме в такій кількості підтверджується і пакувальним листом від 27.03.2023, наданим до митного оформлення.

Поряд з цим, як стверджує відповідач до митного оформлення позивачем надано Специфікацію №004 від 15.03.2023 загальна вартість товару в якій складала 100574,00 євро.

На спростування тверджень відповідача щодо різниці в поданих до митного оформлення та до суду документах, позивач надав відповідь на відзив, в якій зауважив, що «…попередньо між Позивачем та постачальником було погоджено в Специфікації 004 від 15.03.2023 поставку більшої кількості та вартості товару, а саме погоджено сім позицій найменувань товару у кількості 27 шт. загальною вартістю 10 054,00 Євро, серед яких і були визначені досліджувані трансформатори у кількості 9 шт. загальною вартістю 8 505,00 Євро.

Однак, в подальшому при завантаженні транспортного засобу Позивач відмовився від поставки певних позицій товару, попередньо визначених у Специфікації, і прийняв та завантажив у автомобіль лише трансформатори у кількості 9 шт. загальною вартістю 8 505,00 Євро, у зв`язку з чим сторони відкоригували Специфікацію № 004 від 15.03.2023…».

Суд відмічає, що згідно платіжної інструкції в іноземній валюті від 22.03.2023 позивачем здійснено оплату за Контрактом №04-01 у сумі 10054,00 євро.

Оскільки сторони за контрактом №04-01 узгодили вартість товар у специфікації №004, яка датована 15.03.2023, та оплата по даній специфікації здійснена 22.03.2023, проте фактично завантажено та ввезено а митну територію України меншу кількість товару (що підтверджується рахунком-фактурою від 27.03.2023 та пакувальним листом від 27.03.2023), суд вважає, що позивачем правомірно визначено митну вартість ввезеного товару за рахунком фактурою №LRD-186 від 27.03.2023 - 8505,00 євро.

Таким чином, суд, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/100173/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість:

- товар №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 01.09.2022 №UA305110/2022/015191, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різні характеристики. Крім того, товар що постачається, бувший у використанні, в той час як товар, згідно декларації на підставі якої скориговано митну вартість не містить таких відомостей про товар. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки CPT. Натомість позивач товар №1 імпортував на умовах поставки FСА;

- товар №2 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 08.02.2022 №UA807170/2022/6733, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різні характеристики, різні роки випуску та виробники. Крім того, товар що постачається, бувший у використанні, в той час як товар, згідно декларації на підставі якої скориговано митну вартість не містить таких відомостей про товар. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки CPT. Натомість позивач товар №2 імпортував на умовах поставки FСА. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100173/2 від 11.04.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2023/001028.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «СКМ» (код ЄДРПОУ 33165103, 50102, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Каткова, буд.9, кв.13) сплачений судовий збір у сумі 7510 (сім тисяч п`ятсот десять) грн. 31 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна