Рішення

від 27.12.2023 по справі 525/942/23

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/942/23

Провадження №2/525/240/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2023 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Хоменка М.М.,

з участю представника позивача адвоката Лисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Лисенко Наталія Василівна, до Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі,

у с т а н о в и в:

12.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилається на те, що він є спадкоємцем за заповітом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Він в установленому законом порядку прийняв спадщину.

ОСОБА_2 за життя на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, згідно державного акту серії ІІІ-ПЛ №046123.

ОСОБА_1 у ході оформлення спадщини замовив та виготовив технічну документацію на вказану земельну ділянку, але державну реєстрацію її у Державному земельному кадастрі проведено не було, оскільки площа земельної ділянки на 99,9958% співпадає з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320284000:00:003:1288.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5320284000:00:003:1288, розміром 3,3000 га в Державному земельному кадастрі зареєстрована, як землі сільськогосподарського призначення 01.02. для ведення фермерського господарства комунальної власності.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка на підставі рішення 39 сесії 7 скликання Білоцерківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 20.12.2019 зареєстрована як комунальна власність територіальної громади в особі Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Оскільки реєстрація вказаної земельної ділянки порушує права ОСОБА_1 , він не має можливості оформити спадщину у порядку встановленому Законом, позивач просив скасувати реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з одночасним припинення права комунальної власності на неї.

Ухвалою суду від 18.09.2023 було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання, відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору було направлено копію позовної заяви з додатками, ухвалу про відкриття провадження у справі, роз`яснено порядок та строки подання відзиву, письмових пояснень ( заперечень) по справі.

03.10.2023 на адресу суду надійшла заява відповідача Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області про повне визнання позову відповідачем та розгляд справи без участі представника відповідача ( а.с. 35).

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, письмових заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_1 не надійшло.

Згідно ухвали суду від 18.10.2023, судом було частково задоволено клопотання сторони позивача про витребування додаткових доказів у справі, у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 13.11.2023 ( а.с. 43).

25.10.2023 на адресу суду надійшли витребувані судом докази у справі.

Ухвалою суду від 13.11.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду ( а.с. 61).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Лисенко Н.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 , представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Від відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору надійшли заяви про розгляд справи без участі їхніх представників.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача адвоката Лисенко Н.В., вивчивши та проаналізувавши в сукупності усі докази зібрані по справі, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №046123 ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка площею 1,0000 га, що розташована на території Подільської сільської ради для ведення особистого селянського господарства ( а.с. 10).

ОСОБА_2 за життя 13.08.2013 склала заповіт, згідно якого все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що належить їй по закону та буде належати на день смерті заповіла ОСОБА_1 ( а.с. 51).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.08.2021 ( а.с. 20).

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 за заповітом, шляхом подання заяви про прийняття спадщини ( а.с. 53-56).

На виконання запиту приватного нотаріуса Склярової А.В., у ході оформлення спадщини, на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для ведення особистого селянського господарства на території Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області ( а.с. 12-16).

Відповідно до розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області» до складу Білоцерківської територіальної громади увійшла, у том числі, Подільська територіальна громада.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області було відмовлено у внесенні відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка згідно державного акту на право приватної власності на землю належить ОСОБА_2 , оскільки вона перетинається з земельною ділянкою 5320284000:00:003:1288, площа співпадає на 99,9958% ( а.с. 17-20).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.07.2023, земельна ділянка кадастровий номер 5320284000:00:003:1288, що розташована на території Білоцерківської сільської ради площею 3,3000 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення, за цільовим призначенням є землями для ведення фермерського господарства та є комунальною власністю ( а.с. 7-8).

Право комунальної власності територіальної громади, в особі Білоцерківської сільської ради, на вищевказану земельну ділянку також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( а.с. 9).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.

Згідно положень ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 79-1 ЗК України, формування земельних ділянок здійснюється шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера ( ч. ч. 3, 4 ст. 79-1 ЗК України).

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі ( ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України).

Частиною 13 ст. 79-1 ЗК України встановлено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до абз. 2 п. 1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об`єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, у постійне користування зазначеній особі.

У відповідності до абзацу 2 частини першої статті 1 ЗУ "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про Державний земельний кадастр"Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

При цьому перелік відомостей, що включаються до Державного земельного кадастру, наведений у статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Так, відповідно до частини другої статті 15 зазначеного Закону відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). За положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини ( ст. 1268 ЦК України).

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ( ст. 1296 ЦК України)

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320284000:00:003:1288, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, площею 3,3000 га, на 99,9958% співпадає з земельною ділянкою, що є власністю спадкодавця ОСОБА_2 , яку у встановленому законом порядку, як спадкоємець по заповіту прийняв ОСОБА_1 , реєстрація зазначеної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує право позивача на оформлення спадщини, з урахуванням повного визнання заявлених позовних вимог відповідачем, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, а державна реєстрація зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі - скасуванню з одночасним припиненням усіх речових прав.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 3,3000 га, кадастровий номер 5320284000:00:003:1288 з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Білоцерківської сільської ради Миргородського ( колишнього Великобагачанського) району Полтавської області, з одночасним припиненням речового права комунальної власності територіальної громади в особі Білоцерківської сільської ради Миргородського ( колишнього Великобагачанського) району Полтавської області на вказану земельну ділянку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Лисенко Наталія Василівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №248 від 26.12.1995, адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Білоцерківська сільська рада Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 40127978, юридична адреса: вул. Першотравнева, 9, с. Білоцерківка, Миргородського району, Полтавської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, код ЄДРПОУ 39767930, юридична адреса: вул. Уютна, 23, м. Полтава.

Повний текст рішення суду складено 05.01.2024.

Суддя Я.В. Прасол