Ухвала

від 05.01.2024 по справі 420/28732/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28732/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 січня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Холод-Сервис" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Холод-Сервис" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 29.10.2021 р. № 26681/15-32-09-30/19056598, яким за порушення вимог ч.1 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. (зі змінами), на підставі ч.2 ст.17 цього Закону, пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України застосовано відносно ТОВ "Холод-Сервис", ідентифікаційний код 19056598 штрафні санкції у розмірі 500000 грн.

Ухвалою від 25.10.2023 р. відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Холод-Сервис" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холод-Сервис" задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 р. про відмову у відкритті провадження у справі № 420/28732/23 скасовано, справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження по справі.

13.12.2023 р. вказана справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 15.12.2023 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належним чином засвідчені документи на підтвердження вказаних у заяві обставин.

25.12.2023 р. від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що позивач отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення 02.11.2021 р. та 10.11.2021 р. подав на нього скаргу. 25.11.2022 р. та 09.02.2023 р. позивачем надіслано відповідачу листи-запити щодо надання відповіді про результати розгляду скарги з долученням завіреної копії рішення. ДПС за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 27.07.2022 р. № 8042/6/99-00-06-03-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 29.10.2021 р. № 26681/15-32-09-01-30/19056598, а скаргу - без задоволення. Дане рішення 18.09.2023 р. за адвокатським запитом було направлено адвокату супровідним листом ДПС № 26862/6/99-00-06-02-06 від 13.09.2023 р. було отримано засобами поштового зв`язку. Таким чином, позовна заява подана 16.10.2023 р., строк на подачу позову закінчується 18.10.2023 р. Тобто, у розумінні вимог п.56.17 ст.56 ПК України станом на день звернення позивача до адміністративного суду з позовом та станом на сьогоднішній день процедура адміністративного оскарження не завершена, а відтак положення п.56.19 ст.56 ПК України щодо місячного строку на оскарження податкового повідомлення-рішення не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, що виникли у даній справі, а підлягають застосуванню загальні строки на оскарження такого повідомлення-рішення, визначені ст.ст.56, 102 ПК України у 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржується. Враховуючи, що оскаржуване рішення отримано позивачем 29.10.2021 р., визначений спеціальним законом для цих правовідносин строк у 1095 днів не пропущено. Водночас, факт неотримання відповіді від контролюючого органу про результати розгляду скарги вважає причиною, що унеможливила подання адміністративного позову раніше, ніж у липні 2023 року.

При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.

В свою чергу, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, в силу приписів п.56.19 ст.56 ПК України позивач має звернутися із позовом протягом одного місяця від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 р. у справі № 500/2486/19 зазначив, що положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у п.56.18, п.56.19 ст.56 ПК України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд вказав, що п.56.19 ст.56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст.56 ПК України. Водночас норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

З огляду на викладене, строк оскарження податкового повідомлення-рішення у разі застосування процедури адміністративного оскарження становить один місяць з дня отримання рішення про результати розгляду скарги.

З позовної заяви слідує, що ТОВ "Холод-Сервис" оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 29.10.2021 р. № 2668/15-32-09-01-30/19056598 до ДПС України, рішенням якої від 27.07.2022 р. № 8042/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.10.2021 р. № 2668/15-32-09-01-30/19056598 - без змін.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує на те, що вказане рішення про результати розгляду скарги йому було направлено на адвокатський запит супровідним листом від 13.09.2023 р. № 26862/6/99-00-06-02-06 та отримано 18.09.2023 р.

В той же час суддею встановлено, що ТОВ "Холод-Сервис" вже зверталося до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2021 р. № 26681/15-32-09-30/19056598 і ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 р. у справі № 420/19854/23, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 р., встановлено, що копію рішення про результати розгляду скарги отримано позивачем 02.05.2023 р., зокрема, отримано бухгалтером у Білгород-Дністровській ДПІ 02.05.2023 р., а тому місячний строк звернення до суду розпочався 03.05.2023 р. і закінчився 03.06.2023 р. (включно).

Між тим, позовна заява подана до суду лише 20.10.2023 р., тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного п.56.19 ст.56 ПК України.

Доводи позивача про те, що в даному випадку потрібно застосовувати загальний строк у 1095 днів, оскільки процедура адміністративного оскарження не закінчилася, не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства, так як в даному випадку позивачем застосовано процедуру адміністративного оскарження внаслідок подання скарги на податкове повідомлення-рішення від 29.10.2021 р. № 26681/15-32-09-01030/190565998, яку розглянуто та прийнято рішення від 27.07.2022 р. № 8042/6/99-00-06-03-01-06, а тому застосуванню підлягає місячний строк на оскарження податкового повідомлення-рішення, визначений п.56.19 ст.56 ПК України, а не загальний строк у 1095 днів, встановлений ст.102 ПК України.

При цьому суддя звертає увагу, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 р. у справі № 420/19854/23, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 р., встановлено, що отримання бухгалтером підприємства 02.05.2023 р. в Білгород-Дністровській державній податковій інспекції копії супровідного листа від 02.05.2023 р. № 10714/6/99-00-09-03-01-06 разом з копією рішення про результати розгляду скарги свідчить про те, що про результати розгляду скарги ТОВ "Холод-Сервис" стало відомо саме 02.05.2023 р.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Тобто, даною нормою передбачено, що вручення представнику платника податків особисто рішення про результати розгляду скарги є одним із способів, коли рішення вважається належним чином врученим.

В той же час згідно пп.56.17.3 п.56.17 ст.56 ПК України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, процедура адміністративного оскарження закінчилася 02.05.2023 р., коли бухгалтером ТОВ "Холод-Сервис" отримано рішення про результати розгляду скарги.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про порушення позивачем строку звернення до суду, а викладені у заяві твердження про дотримання строку не відповідають вимогам податкового законодавства.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суддя враховує, що згідно з вимогами ч.1 ст.121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважність причин повинен доводити скаржник.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 р. у справі № 806/2321/16.

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 р. у справі № 640/12324/19.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається лише на неотримання відповіді від контролюючого органу про результати розгляду скарги.

В той же час вказані доводи є безпідставними, оскільки ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 р. у справі № 420/19854/23, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 р., встановлено, що рішення про результати розгляду скарги отримано бухгалтером 02.05.2023 р.

Отже, вказані причини пропуску строку звернення до суду не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Окремо суддя зауважує, що зміст поданої позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду ґрунтується виключно на твердженні про дотримання строку звернення до суду і не містить жодних доказів поважності пропуску такого строку.

Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставною, необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя зазначає, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, позивач у поданій заяві не навів поважних причин, які б унеможливили позивача звернутись до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист в межах такого строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п.9 ч.4 ст.169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом, та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву ТОВ "Холод-Сервис" належить повернути на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 248 КАС України, суддя -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Холод-Сервис" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути позивачу разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко