Ухвала

від 05.01.2024 по справі 947/276/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/276/24

Провадження № 1-кс/947/137/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженніСУГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202316000001585 від 29.12.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, щодо наїзду вантажного автомобіля марки "RENAULT MAGNUM АЕ430 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки "SCHMITZ SPR 24 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 на пішохода ОСОБА_5 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 загинув на місці пригоди.

Відповідно до клопотання, під час огляду місця ДТП було вилучено сідловий тягач марки «RENAULT MAGNUM АЕ430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1999 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 29.06.2022 належить ТОВ «КП ТРАНС СЕРВІС»; напівпричіп «SCHMITZ SPR 24» реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1996 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_5 від 09.09.2022, належить ОСОБА_6 ; диск з тахографа водія автопоїзду у складі "RENAULT MAGNUM АЕ430 д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом марки "SCHMITZ SPR 24 д.н.з. НОМЕР_2 . Вказані транспортний засіб, напівпричіп та диск з тахографа водія автопоїзду визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладання арешту на вказане в клопотанні майно, обґрунтовуючи клопотання необхідністю забезпечення збереження речових доказів та просив розглянути клопотання без його участі.

Власники майна будучи повідормлені про час, дату та місце розгляду клопотання у судове засідання не з`явилися.

Директор ТОВ «КП ТРАНС СЕРВІС» звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання без його участі.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч.2 п.1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно до ст.170 ч.3 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Вилучене майно, зазначене у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, може містити на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям зазначеним в ст.98 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Під час розгляду клопотання, встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Приймаючи доуваги,правову підставудля арештумайна тобтовиключення можливостівтрати слідів злочину,можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні,розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження танаслідки арештумайна длятретіх осіб,вважаю доведениму судовомузасіданні прокуроромнаявність обґрунтованих підстав для арешту зазначеного слідчим у клопотанні майна.

Керуючись ст. ст. 98, 172, 173, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони розпорядження та користування, на наступне майно:

- сідловий тягач марки «RENAULT MAGNUM АЕ430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1999 року випуску;

- напівпричіп «SCHMITZ SPR 24» реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1996 року випуску;

- диск з тахографа водія автопоїзду у складі «RENAULT MAGNUM АЕ430 д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом марки «SCHMITZ SPR 24 д.н.з. НОМЕР_2 .

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1