Ухвала

від 05.01.2024 по справі 580/12623/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2024 року справа № 580/12623/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/12622/23 за позовом Смілянської окружної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, 20701, вул. Ю.Кондратюка 25, м.Сміла, Черкаська область) в інтересах держави до Балаклеївської сільської ради (код ЄДРПОУ 26489731, вул.Незалежності 2, с.Балаклея, Черкаський район, Черкаська область, 20721) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

28.12.2023 вх.58903/23 позивач у позовній вимозі просить: визнати протиправною бездіяльність Балаклеївської сільської ради щодо не вжиття заходів з набуття права власності на земельну ділянку 7123780500:02:001:0768 та зобов`язати вчинити дії.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, позаяк представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення. Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

Відповідно до ст. 1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заяви про визнання майна та земельних ділянок відумерлою спадщиною подаються у випадку бездіяльності органів місцевого самоврядування. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

ВС у справі № 914/2613/17). (прокурор зазначав, що відповідач прийняв оскаржене рішення без проведення процедури визнання спадщини відумерлою в порядку, передбаченому ст. 1277 Цивільного кодексу України) у справі № зауважив, що у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту щодо спадщини, до складу якої входить земельна ділянка, особою, яка управляє такою спадщиною є автоматично в силу закону сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки, що не потребує додаткового укладення договору на управління спадщиною, при тому, що ч.1 ст.1285 ЦК встановлює, що в населених пунктах, де немає нотаріуса, - саме відповідний орган місцевого самоврядування, яким в даному випадку є відповідач, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Суд зазначив, що положення наведених ч.5 ст.4, ч.6 ст.19 Закону та ч.1 ст.1285 ЦК, зокрема, що особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є саме сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки, і, що саме ця особа виступає орендодавцем такої земельної ділянки, підтверджують обґрунтованість висновків місцевого та апеляційного господарських судів, що в даному випадку не має значення, знаходиться дана земельна ділянка в межах населеного пункту чи за його межами, головне, що на території відповідної ради. ВС роз`яснив, що за результатами подачі заяви про визнання спадщини відумерлою та прийняття відповідного рішення судом відповідач вже б діяв не відповідно до повноважень сільської ради щодо управління спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, і згідно яких вона має право передати таку земельну ділянку в оренду саме на строк, зокрема, до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, а як власник відповідного майна після набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, тобто, зовсім в іншому статусі щодо спірного майна.

Верховний Суд у справі № 711/7022/22 ЄДРСР 115898938 прийняв до розгляду касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури (Черкаський апеляційний суд постановою від 25 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коханія О. В. задовольнив частково. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив). Як на підставу касаційного оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/19, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16 та постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15, від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17, від 09 лютого 2022 року у справі № 640/23065/14, від 02 березня 2023 року у справі № 569/1158/20.

Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цивільній справі № 201/1193/18 ЄДРСР 115821828 за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся керівник Золотоніської окружної прокуратури із заявою в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, в якій просить визнати відумерлою спадщиною земельну ділянку площею 2,20 га, розташовану на території Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, яка згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧР № 026783 від 31.03.2003 належала на праві власності ОСОБА_1 , та передати її у комунальну власність Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (ЄДРСР 116070243).

У справі № 456/34/21 за заявою виконувача обов`язків керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах про визнання спадщини ОСОБА_1 відумерлою суд вирішив: заяву виконувача обов`язків керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах про визнання спадщини ОСОБА_1 відумерлою задовольнити. Визнати спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки (паю) на території Стрийської міської ради Львівської області, право на яку посвідчується сертифікатом серії ЛВ №153006 за № 823 від 02.06.1997, відумерлою та передати її територіальній громаді відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Смілянської окружної прокуратури залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надання обгрунтування та доказів на підтвердження статусу позивача у цій справі за правилами КАС України; обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА