Постанова

від 05.01.2024 по справі 500/3571/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/3571/23 пров. № А/857/19719/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2023р. в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, до Державного підприємства «Санаторій «Збруч» про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (суддя суду І інстанції: Баб`юк П.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15.09.2023р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 15.09.2023р.),-

В С Т А Н О В И В:

30.06.2023р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Головне управління /ГУ/ ДПС у Тернопільській обл. звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача Державного підприємства /ДП/ «Санаторій «Збруч» за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі, в розмірі податкового боргу - 2588317 грн. 69 коп. (а.с.1-5).

Згідно ухвали суду від 05.07.2023р. розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (а.с.194 і на звороті).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2023р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.199-201).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ГУ ДПС у Тернопільській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.204-205).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що аналіз норм Податкового кодексу /ПК/ України дає підстави для висновку про те, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у такого платника податкового боргу та відсутність на його розрахункових рахунках грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Конкретизуючи вказане, апелянт наголошує, що обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із розглядуваним позовом є:

наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

За наведених обставин, наявності несплаченого податкового боргу, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги, звернення до суду про стягнення коштів, звернення до банку, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на рахунках останнього таких грошових коштів, вбачаються підстави для задоволення позову щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Предметом такого спору є лише надання дозволу контролюючому органу на погашення суми податкового боргу управління за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не дії контролюючого органу щодо продажу вказаного майна шляхом проведення аукціону та порядок його реалізації.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.04.2020р. у справі № 822/1262/17, від 22.05.2023р. у справі № 280/3408/19 та висновком Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 28.03.2023р. у справі № 440/11471/21.

Відсутність рахунків ДП «Санаторій «Збруч» в установах банків (інформація міститься в матеріалах справи) слугує доказом доводів контролюючого органу, що єдиним джерелом погашення податкового боргу в розмірі, який відповідає сумам грошових зобов`язань, є майно відповідача, що знаходиться у податковій заставі.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідач Державне підприємство /ДП/ «Санаторій «Збруч» є платником податків, перебуває на податковому обліку в Тернопільській ДПІ ГУ ДПС у Тернопільській обл. (а.с.7-11).

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 2588317 грн. 69 коп., в тому числі:

по платежу рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) в сумі 493 грн. 23 коп. (основний платіж - 468 грн. 94 коп., штрафні санкції - 12 грн. 75 коп., пеня - 11 грн. 54 коп.);

по платежу рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 46569 грн. 51 коп. (основний платіж - 42918 грн. 76 коп., штрафні санкції - 1780 грн. 32 коп., пеня - 1870 грн. 23 коп.);

по платежу військовий збір в сумі 18261 грн. 40 коп. (основний платіж - 18259 грн. 19 коп., штрафні санкції - 01 грн. 08 коп., пеня - 01 грн. 13 коп.);

по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 203998 грн. 74 коп. (основний платіж - 184215 грн. 16 коп., штрафні санкції - 16727 грн. 21 коп., пеня - 3056 грн. 37 коп.);

по платежу земельний податок з юридичних осіб в сумі 1090501 грн. 89 коп. (основний платіж - 1086422 грн. 53 коп., штрафні санкції - 838 грн. 93 коп., пеня - 3240 грн. 43 коп.);

по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками житлової нерухомості в сумі 105506 грн. 20 коп. (основний платіж);

по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості в сумі 728893 грн. 20 коп. (основний платіж - 702684 грн. 62 коп., пеня - 26209 грн. 28 коп.);

по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати в сумі 381849 грн. 94 коп. (основний платіж - 380807 грн. 29 коп., штрафні санкції - 1031 грн. 05 коп., пеня - 11 грн. 60 коп.);

по платежу земельний податок з юридичних осіб в сумі 12243 грн. 08 коп. (основний платіж) (а.с.12).

26.08.2011р. податковим органом винесено податкову вимогу № 28; з часу її виставлення податковий борг відповідача не переривався (а.с.14).

На підставі рішення № 6529/24-04 від 26.08.2011р. «Про опис майна у податкову заставу» податковим керуючим складено Акт опису майна ДП «Санаторій «Збруч» № 2/19-00-53-07 від 30.07.2020р., згідно якого описано майно у кількості 2 одиниць (а.с.15, 16-17).

Згідно постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. в справі № 819/3094/15 задоволено позов Гусятинської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській обл.; стягнуто з ДП «Санаторій «Збруч» суму податкового боргу в розмірі 57186 грн. 87 коп. за рахунок готівки та грошових коштів на банківських рахунках (а.с.26-27).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2017р. в справі № 819/1227/17 задоволено позов ГУ ДФС у Тернопільській обл.; стягнуто з ДП «Санаторій «Збруч» суму податкового боргу в загальній сумі 623086 грн. 85 коп. за рахунок готівки та грошових коштів на банківських рахунках (а.с.28-29).

Відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного від 05.11.2019р. в справі № 500/1861/19 задоволено позов ГУ ДПС у Тернопільській обл.; стягнуто з ДП «Санаторій «Збруч» суму податкового боргу в загальній сумі 1319096 грн. 32 коп. (а.с.30-33).

Контролюючим органом здійснювались заходи на погашення заборгованості за рахунок готівки та грошових коштів на банківських рахунках, а саме були виставленні інкасові доручення (розпорядження) №№ 29523-13, 29525-13, 29527-13, 29520-13, 29524-13, 29521-13, 29526-13 від 12.10.2021р., які були повернуті без виконання (а.с.19-25).

Покликаючись на наявність у ДП «Санаторій «Збруч» податкового боргу в сумі 2588317 грн. 69 коп., а також на те, що заходи стягнення, вжиті контролюючим органом, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Вирішуючи наведений спір, суд першої інстанції виходив з того, що в складеному акті опису майна не визначена вартість описаного і переданого в податкову заставу майна, чим не дотримані вимоги Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затв. наказом Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017р.

Крім цього, інкасові доручення, які долучені позивачем до позовної заяви та на думку контролюючого органу підтверджують вжиття ним всіх заходів по стягненню податкового боргу з рахунків платника, повернуті банком у зв`язку з тим, що отримувач інкасового доручення не є банком платника (а.с.19-25)

Тобто, контролюючий орган виставляв інкасові доручення до банку, в якому є відсутніми відкриті рахунки ДП «Санаторій «Збруч».

При цьому, відомості про банківські рахунки відповідача до матеріалів справи не долучені.

Таким чином, контролюючий орган також не довів належного вжиття ним усіх можливих заходів по стягненню податкового боргу з ДП «Санаторій «Збруч» без застосування процедури продажу його майна, що суперечить ст.95 ПК України.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для надання дозволу на погашення податкового боргу ДП «Санаторій «Збруч» за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 20.1.34-1 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95 ПК України).

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, діюче законодавство визначає певну послідовність вжиття заходів податковим органом задля погашення податкового боргу платника податків.

При цьому, первинно податковий орган погашає податковий борг за рахунок готівкових коштів та коштів платника податків, що знаходяться на його банківських рахунках. Підставою для таких дій є рішення суду, прийняте за позовом податкового органу.

У випадку недостатності вказаних коштів податковий орган вправі перейти до погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Для цього податковий орган повинен звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Також під час розгляду справи податковий орган повинен довести належними і достатніми доказами недостатність грошових коштів платника податків для погашення податкового бору в повному обсязі, а також надати докази суду вжиття заходів для стягнення вказаних коштів.

У розглядуваній справі позивач ГУ ДПС в Тернопільській обл. таких доказів не надав (під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій), що стверджується наступним.

До матеріалів справи позивачем долучено дані про банківські рахунки ПП «Оресто О», код ЄДРПОУ 38174699, згідно яких банківські рахунки у цього підприємства є відсутніми (а.с.13).

Будь-якої інформації про відкриті банківські рахунки, що стосуються відповідача по справі, останній не надав.

Інкасові доручення про стягненню податкового боргу з рахунків ДП «Санаторій «Збруч» повернуті банківською установою у зв`язку з тим, що отримувач інкасового доручення не є банком платника (а.с.19-25)

Тобто, контролюючий орган виставляв інкасові доручення банку, в якому є відсутніми відкриті рахунки ДП «Санаторій «Збруч».

При цьому, вказані інкасові доручення датовані 12.10.2021р., тобто, вказана в них інформація не може вважатися актуальною на час звернення позивача до суду та судового розгляду справи.

Таким чином, контролюючий орган не довів вжиття ним усіх можливих заходів для стягненню податкового боргу з ДП «Санаторій «Збруч» без застосування процедури продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, що суперечить приписам п.95.1 ст.95 ПК України.

Окрім цього, згідно з п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до п.2 розділу 2 Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затв. наказом Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017р. (надалі - Порядок № 586), майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу.

Згідно з п.6 розділу 2 Порядку № 586, у разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Норми ПК України ставлять у залежність право контролюючого органу на продаж майна, описаного в заставу, від співвідношення між сумою непогашеного боргу та достатністю вартості майна на час продажу, що не встановлено контролюючим органом (балансова чи оціночна вартість).

Так, у разі, якщо для погашення податкового боргу, існуючого станом на час вчинення таких дій, достатньо лише його часткового продажу, то відсутня необхідність у реалізації усього описаного у податкову заставу майна.

Надання судом дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, або прийняття іншого рішення щодо встановлення способу погашення податкового боргу не звільняє податковий орган від обрання зваженого та розумного підходу до застосування всього дозволеного ПК України комплексу заходів задля забезпечення права платника податків на власність, що гарантоване Конституцією України. Дотримання таких умов вимагається задля забезпечення балансу між публічним (сплатою податкового боргу) і приватним інтересом (захист права власності платника податків).

Як слідує із Акта опису майна № 2/19-00-53-07 від 30.07.2020р. податковим керуючим описано майно відповідача в податкову заставу в кількості 2 одиниць, саме:

об`єкт незавершеного будівництва (адреса нерухомого майна: Тернопільська обл., Гусятинський район, смт.Гусятин, вул.Санаторна (Зелена), буд.10 «З» , площа 10608,3 кв.м., кадастровий номер: 6121655100:02:002:0044, тип земельної ділянки: земельна ділянка, оздоровче призначення (для організації профілактики та лікування) Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15400449 від 30.07.2007р., підстава виникнення права власності: Акт про право власності на земельну ділянку ІІ-ТР № 000595; 03.09.1997р. видано Гусятинською селищною радою народних депутатів, площею 5509,6 кв.м; реєстраційний номер майна: 19718308;

комплекс (адреса нерухомого майна: Тернопільська обл., смт.Гусятин, вул.Санаторна (вул.Зелена), буд.10 «З», площа 10955,1 кв.м., підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності серія ЯЯЯ № 676341 від 16.04.2007р., видано Виконавчим комітетом Гусятинської селищної ради, реєстраційний номер майна 18535918) (а.с.16-17).

Вартість вказаного майна в Акті опису не зазначена.

Оскільки станом на момент складення Акта опису майна балансова вартість майна ДП «Санаторій «Збруч» визначена не була, тому згідно з п.6 розділу 2 Порядку № 586, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Звіт про оцінку майна, яке передано у податкову заставу, позивачем не надано.

Отже, вказана обставина свідчить про порушення контролюючим органом вимог Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затв. наказом Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017р.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов переконливого та послідовного висновку про те, що підстави для надання дозволу на погашення податкового боргу ДП «Санаторій «Збруч» за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, є відсутніми.

Незважаючи на висновки суду, податковий орган в суді апеляційної інстанції не надав інформації про банківські рахунки відповідача, не представив актуальні докази стягнення з банківських рахунків та/чи за рахунок готівкових коштів відповідача суми податкового боргу, не визначив вартість переданого в податкову заставу майна платника податків.

Колегія суддів відхиляє інші доводи апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов безпідставним та необґрунтованим, а тому такий не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС в Тернопільській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2023р. в адміністративній справі№ 500/3571/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Тернопільській обл., утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 05.01.2024р.