Рішення

від 05.01.2024 по справі 320/31269/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2024 року № 320/31269/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Галіція Дистилері» (далі по тексту також позивач, ПрАТ «Галіція Дистилері») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 №00385030901.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції, передбачені Законом №481, діяв не у спосіб, передбачений частинами четвертою та п`ятою статті 17 Закону №481, Порядком №790 та підрозділом 1 розділу V Порядку №5, оскільки, на переконання позивача, рішення про застосування штрафних санкцій повинно бути складене за формою згідно з додатком до Порядку №790, а не за формою податкового повідомлення-рішення.

По суті відображеного в акті перевірки порушення позивач стверджує про відсутність обов`язку збереження марки акцизного податку на відкоркованій пляшці у разі реалізації алкогольних напоїв на розлив, що підтверджується висновками Верховного Суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Цією ухвалою від позивача витребувано, зокрема інформацію про адресу проживання ОСОБА_1 для вирішення питання щодо виклику її до суду в якості свідка або забезпечити явку цієї особи до суду для її допиту в якості свідка.

Зобов`язано відповідача забезпечити явку до суду працівників контролюючого органу, які брали участь у проведенні фактичної перевірки, для їх допиту в якості свідків.

У судових засіданнях 10.10.2023 та 24.10.2023 судом допитано в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що у зв`язку із встановленням під час перевірки факту зберігання позивачем алкогольних напоїв в асортименті без марок акцизного податку, що є порушенням статті 11 Закону №481, до позивача правомірно було застосовано штраф спірним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив, поданій до суду, позивач зазначив, що з акта перевірки слідує, що пляшки з алкогольними напоями, щодо яких відповідачем встановлено факт їх зберігання без марок акцизного податку встановленого зразка, були відкорковані, неповні, містили залишки алкогольних напоїв. Оскільки позивач здійснює реалізацію алкогольних напоїв на розлив, у його діях щодо зберігання відкоркованих, неповних пляшок з алкогольними напоями без марок акцизного податку відсутні ознаки порушення вимог статті 11 Закону №481.

Крім того, позивач зауважив, що відзив не містить заперечень проти правових підстав позову в частині невідповідності форми рішення про застосування штрафних санкцій вимогам Порядку №790.

Присутні у судовому засіданні 24.10.2023 представники позивача та відповідача заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Усною ухвалою суду від 24.10.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ПрАТ «Галіція Дистилері» (ідентифікаційний код 31274359, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 16) зареєстроване як юридична особа 25.05.2001. основним видом діяльності зазначено 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.

Судом встановлено, що позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що підтверджується ліцензією (реєстраційний номер 2655030820232144), виданою Головним управлінням ДПС у м. Києві з терміном дії з 22.05.2023 по 22.05.2024.

Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 21.04.2023 №1702-П призначено проведення фактичної перевірки ПрАТ «Галіція Дистилері» за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 23-А з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за період з 01.01.2022 по 03.05.2023.

На підставі означеного наказу ГУ ДПС у м. Києві виписано направлення на перевірку від 24.04.2023 №№ 5998/26-15-09-01 та6010/26-15-09-01.

Посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку ПрАТ «Галіція Дистилері», за результатами якої складено акт від 27.04.2023 №31181/Ж5/26-15-09-01/31274359 (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі по тексту - Закон №481).

Під час перевірки було встановлено факт зберігання алкогольних напоїв в асортименті (додаток додається) на загальну суму 1290,00 грн без марок акцизного податку встановленого зразка.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 29.05.2023 №21282/І/26-15-09-01-07 за результатами розгляду заперечень на акт перевірки висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2023 №00385030901 за порушення позивачем статті 11 Закону №481 до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн.

Рішенням ДПС України від 18.08.2023 №23664/6/99-00-06-03-02-06 за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 №00385030901 означене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, зазначивши однією з підстав невідповідність спірного рішення законодавчо встановленій формі, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно із приписами пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 2.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Положеннями пункту 8 означеного Порядку встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до приписів пункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Так на виконання приписів пункту 5.2 статті 5 ПК України, яким передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу, у суду не має підстав вважати, що відповідач, будучи уповноважений застосовувати до позивача штрафні санкції передбачені статтею 17 Закону № 481/95-ВР, неправомірно виніс податкове повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №805/2528/16-а.

У зв`язку з викладеним, доводи позивача в цій частині відхиляються судом як необґрунтовані та такі, що не підтверджуються нормативно.

Щодо зазначених в акті перевірки порушень статті 11 Закону №481, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пунктів 226.1 - 226.3 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень пунктів 226.5 - 226.7 статті 226 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані, зокрема:

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Пунктом 228.1, 228.2 статті 228 ПК України визначено, що контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального та спирту етилового здійснюють контролюючі органи.

Контроль за наявністю марок акцизного податку на пачках (упаковках) тютюнових виробів та на ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України, контроль за переміщенням, зберіганням та реалізацією пального та спирту етилового здійснюють відповідні контролюючі органи.

Згідно абзацу 1 пункту 228.3 статті 228 ПК України у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом № 481 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень статті 1 Закону № 481 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування;

- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі - Положення № 1251, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 20 Положення № 1251 маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно з пунктом 21 Положення № 1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження, у тому числі під час відкупорювання (розкривання) товару, і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Відповідно до абзацу 17 частини другої статті 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що на 6 пляшках з алкогольними напоями, перелік яких міститься у додатку до акта перевірки, які були об`єктом перевірки посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві, дійсно були відсутні марки акцизного податку, оскільки вказані пляшки вже були відкриті та використовувались для продажу відповідних алкогольних напоїв на розлив. На підтвердження означеного у додатку до акта перевірки зафіксовано ємкість пляшок та залишок алкогольних напоїв у них, який був меншим за об`єм пляшок.

На думку позивача, вимоги чинного законодавства не встановлюють обов`язку щодо необхідності збереження марки акцизного податку на пляшці після її відкриття для реалізації алкогольного напою.

Позивач наголосив на тому, що під час перевірки повідомив посадовим особам контролюючого органу про використання відповідних пляшок алкогольних напоїв для реалізації алкоголю на розлив, однак ці пояснення не були прийняті до уваги.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що в ході перевірки позивача посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві було встановлено факт зберігання позивачем пляшок алкогольних напоїв згідно переліку, зазначеному у додатку до акта перевірки, без марок акцизного податку.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, у судових засіданнях 10.10.2023 та 24.10.2023 в якості свідка допитано ОСОБА_1 , у присутності якої здійснювалась перевірка та яка на момент проведення перевірки працювала касиром ПрАТ «Галіція Дистилері», а також та ОСОБА_2 - головного державного інспектора, яким було здійснено фактичну перевірку позивача. Свідків попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

Свідок ОСОБА_1 зазначила, що 24.04.2023 на перевірку прийшли двоє ревізорів, які попросили надати пляшки, які стояли на вітрині. Свідок повідомила, що у барі було приблизно 5-6 пляшок (коньяки, родзинковий дистилят тощо), а біля кожної пляшки були цінники з ціною за 50 мл напою. Перевіряючі попросили пляшки, переміряли обсяг змісту напою, зафіксували результати вимірювань у додатку до акта, після чого пішли.

Свідок ОСОБА_2 (ревізор) зазначив, що 24.04.2023 вони прийшли об 11:15 у магазин-кафе, на вітрині якого було розміщено декілька пляшок алкогольних напоїв без марок акцизного податку (6 позицій), про що вказано у додатку до акта перевірки. Зі слів продавця на об`єкті працював кафетерій, а означені позиції є залишками непроданого товару, який реалізовувався на розлив.

Свідок вважає, що зазначені у додатку до акта перевірки алкогольні напої зберігалися платником податків без марки акцизного податку та вказав, що не помітив, чи були на пляшках залишки клею та частки марки, а також зазначив, що все зафіксовано в акті перевірки та додатку до нього. Свідок повідомив, що фото- та відеофіксація під час здійснення фактичної перевірки не проводилась.

Суд наголошує, що складання ревізорами-інспекторами акта перевірки з відображенням у ньому лише твердження про відсутність марки акцизного податку на пляшці є недостатнім, і повинно здійснюватись шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин і зазначеного висновку, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото і відеозасобами, відібрання та опечатування зразків продукції, вилучення пляшки алкогольного напою на вимогу пункту 228.3 статті 228 ПК України, детального опису осіб, у присутності яких встановлено порушення, та опису усіх дій, запитань і пропозицій, вчинених під час перевірки, для підтвердження факту вжиття інспекторами усіх передбачених законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення, а також обставин, що їм перешкоджали.

Відповідно, зібрані по справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що перевірка проведена неповно, порушення не містить детального опису, зокрема, чи призначалися пляшки з алкогольними напоями, які були предметом перевірки, для здійснення реалізації алкогольних напоїв на розлив; не описано наявності залишків клею чи зашишків марки акцизного податку на пляшках; акт перевірки не містить посилань на місце зберігання зазначених пляшок тощо.

За таких обставин, проаналізувавши у сукупності докази по справі, суд приходить до висновку, що працівниками контролюючого органу під час проведення перевірки було досліджено відкорковані пляшки з алкогольними напоями, які знаходились у реалізації на розлив, а на вказаних пляшках були відсутні марки акцизного податку.

Суд звертає увагу, що відповідно до підпункту 226.1. статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку має передбачати розривання марки під час відкупорювання (розкривання) товару. Це означає, що під час відкупорювання (розкривання) товару марка акцизного податку автоматично псується.

Зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується не на відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності цілої (непошкодженої) марки акцизного податку на такій пляшці, оскільки у такому випадку реалізація алкогольного напою на розлив буде неможливою.

Законодавством не покладено на платників податку обов`язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18.02.2018 у справі 814/3690/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 72505981) та від 18.05.2018 у справі N 804/4921/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР-74135634).

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, враховуючи вищевстановлене, суд дійшов висновку, що виявлене перевіркою порушення у вигляді відсутності марки акцизного податку на пляшці алкогольного напою матеріалами справи не підтверджується, а факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку в результаті відкриття пляшки та реалізації алкогольного напою на розлив не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону №481 та Положення №1251.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б спростовували факт реалізації позивачем на розлив алкогольних напоїв з 6 пляшок, перелік яких міститься у додатку до акта перевірки, які не містять марок акцизного податку. Більш того, цей факт підтверджений поясненнями свідка ОСОБА_1 .

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно застосував до позивача на підставі спірного податкового повідомлення-рішення штраф у сумі 17000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність висновків про порушення позивачем вимог Закону № 481 не надав, а тому суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно та необґрунтовано.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.09.2023 №2138.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02.06.2023 №00385030901.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» (реєстраційний номер облікової картки платника 31274359, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 16) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.