ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/31269/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Галіція Дистилері» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 № 00385030901.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції, передбачені Законом №481, діяв не у спосіб, передбачений частинами четвертою та п`ятою статті 17 Закону №481, Порядком №790 та підрозділом 1 розділу V Порядку №5, оскільки, на переконання позивача, рішення про застосування штрафних санкцій повинно бути складене за формою згідно з додатком до Порядку № 790, а не за формою податкового повідомлення-рішення. По суті відображеного в акті перевірки порушення, позивач стверджував про відсутність обов`язку збереження марки акцизного податку на відкоркованій пляшці у разі реалізації алкогольних напоїв на розлив, що підтверджується висновками Верховного Суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02.06.2023 № 00385030901.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.05.2024.
03.04.2024, під № 13404 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПрАТ «Галіція Дистилері» зареєстроване як юридична особа 25.05.2001. основним видом діяльності зазначено 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв. Позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що підтверджується ліцензією (реєстраційний номер 2655030820232144), виданою Головним управлінням ДПС у м. Києві з терміном дії з 22.05.2023 по 22.05.2024.
Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 21.04.2023 №1702-ІІ, призначено проведення фактичної перевірки ПрАТ «Галіція Дистилері» за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 23-А з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за період з 01.01.2022 по 03.05.2023.
На підставі вказаного наказу, ГУ ДПС у м. Києві виписано направлення на перевірку від 24.04.2023 № № 5998/26-15-09-01 та 6010/26-15-09-01.
Посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку ПрАТ «Галіція Дистилері», за результатами якої складено акт від 27.04.2023 №31181/Ж5/26-15-09-01/31274359.
Перевіркою встановлено порушення статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі по тексту - Закон № 481).
Під час перевірки було встановлено факт зберігання алкогольних напоїв в асортименті (додаток додається) на загальну суму 1290,00 грн без марок акцизного податку встановленого зразка.
Листом ГУ ДПС у м. Києві від 29.05.2023 № 21282/І/26-15-09-01-07, за результатами розгляду заперечень на акт перевірки висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
Податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2023 № 00385030901 за порушення позивачем статті 11 Закону № 481, до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн.
Рішенням ДПС України від 18.08.2023 № 23664/6/99-00-06-03-02-06, за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 № 00385030901, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з висновками акта фактичної перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що виявлене перевіркою порушення у вигляді відсутності марки акцизного податку на пляшці алкогольного напою матеріалами справи не підтверджується, а факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку в результаті відкриття пляшки та реалізації алкогольного напою на розлив, не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону № 481 та Положення № 1251.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б спростовували факт реалізації позивачем на розлив алкогольних напоїв з 6 пляшок, перелік яких міститься у додатку до акта перевірки, які не містять марок акцизного податку. Більш того, цей факт підтверджений поясненнями свідка ОСОБА_1 .
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк у зв`язку із встановленням під час перевірки факту зберігання позивачем алкогольних напоїв в асортименті без марок акцизного податку, що є порушенням статті 11 Закону № 481, до позивача правомірно та обґрунтовано було застосовано штраф спірним податковим повідомленням-рішенням.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до норм пунктів 226.1 - 226.3 статті 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень пунктів 226.5 - 226.7 статті 226 ПК України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Згідно з положеннями пункту 226.9 статті 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані, зокрема: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
За пунктом 228.1, 228.2 статті 228 ПК України, контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального та спирту етилового здійснюють контролюючі органи.
Контроль за наявністю марок акцизного податку на пачках (упаковках) тютюнових виробів та на ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України, контроль за переміщенням, зберіганням та реалізацією пального та спирту етилового здійснюють відповідні контролюючі органи.
Згідно абзацу 1 пункту 228.3 статті 228 ПК України, у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Відповідно до приписів пункту 228.9 статті 228 ПК України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом № 481 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
При цьому, відповідно до положень статті 1 Закону № 481, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі - Положення № 1251, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 20 Положення № 1251, маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Згідно з пунктом 21 Положення № 1251, для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження, у тому числі під час відкупорювання (розкривання) товару, і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Відповідно до санкцій абзацу 17 частини другої статті 17 Закону № 481, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що на 6 пляшках з алкогольними напоями, перелік яких міститься у додатку до акта перевірки, які були об`єктом перевірки посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві, дійсно були відсутні марки акцизного податку, оскільки вказані пляшки вже були відкриті та використовувались для продажу відповідних алкогольних напоїв на розлив. На підтвердження означеного у додатку до акта перевірки зафіксовано ємкість пляшок та залишок алкогольних напоїв у них, який був меншим за об`єм пляшок. На думку позивача, вимоги чинного законодавства не встановлюють обов`язку щодо необхідності збереження марки акцизного податку на пляшці після її відкриття для реалізації алкогольного напою. Позивач наголосив на тому, що під час перевірки повідомив посадовим особам контролюючого органу про використання відповідних пляшок алкогольних напоїв для реалізації алкоголю на розлив, однак ці пояснення не були прийняті до уваги.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що в ході перевірки позивача посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві було встановлено факт зберігання позивачем пляшок алкогольних напоїв згідно переліку, зазначеному у додатку до акта перевірки, без марок акцизного податку.
З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, у судових засіданнях 10.10.2023 та 24.10.2023 судом першої інстанції в якості свідка було допитано ОСОБА_1 , у присутності якої здійснювалась перевірка та яка на момент проведення перевірки працювала касиром ПрАТ «Галіція Дистилері», а також та ОСОБА_2 - головного державного інспектора, яким було здійснено фактичну перевірку позивача. Свідків попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.
Свідок ОСОБА_1 зазначила, що 24.04.2023 на перевірку прийшли двоє ревізорів, які попросили надати пляшки, які стояли на вітрині. Свідок повідомила, що у барі було приблизно 5-6 пляшок (коньяки, родзинковий дистилят тощо), а біля кожної пляшки були цінники з ціною за 50 мл напою. Перевіряючі попросили пляшки, переміряли обсяг змісту напою, зафіксували результати вимірювань у додатку до акта, після чого пішли.
Свідок ОСОБА_2 (ревізор) зазначив, що 24.04.2023 вони прийшли об 11:15 у магазин-кафе, на вітрині якого було розміщено декілька пляшок алкогольних напоїв без марок акцизного податку (6 позицій), про що вказано у додатку до акта перевірки. Зі слів продавця на об`єкті працював кафетерій, а означені позиції є залишками непроданого товару, який реалізовувався на розлив.
Свідок вважає, що зазначені у додатку до акта перевірки алкогольні напої зберігалися платником податків без марки акцизного податку та вказав, що не помітив, чи були на пляшках залишки клею та частки марки, а також зазначив, що все зафіксовано в акті перевірки та додатку до нього. Свідок повідомив, що фото- та відеофіксація під час здійснення фактичної перевірки не проводилась.
З наведеного слідує, що складання ревізорами-інспекторами акта перевірки з відображенням у ньому лише твердження про відсутність марки акцизного податку на пляшці є недостатнім, і повинно здійснюватись шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин і зазначеного висновку, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото і відеозасобами, відібрання та опечатування зразків продукції, вилучення пляшки алкогольного напою на вимогу пункту 228.3 статті 228 ПК України, детального опису осіб, у присутності яких встановлено порушення, та опису усіх дій, запитань і пропозицій, вчинених під час перевірки, для підтвердження факту вжиття інспекторами усіх передбачених законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення, а також обставин, що їм перешкоджали.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що зібрані по справі докази, у своїй сукупності, свідчать про те, що перевірка проведена неповно, порушення не містить детального опису, зокрема, чи призначалися пляшки з алкогольними напоями, які були предметом перевірки, для здійснення реалізації алкогольних напоїв на розлив; не описано наявності залишків клею чи зашишків марки акцизного податку на пляшках; акт перевірки не містить посилань на місце зберігання зазначених пляшок тощо. Тож, працівниками контролюючого органу під час проведення фактичної перевірки було досліджено відкорковані пляшки з алкогольними напоями, які знаходились у реалізації на розлив, а на вказаних пляшках були відсутні марки акцизного податку.
Колегія суддів висновує, що виявлене перевіркою порушення у вигляді відсутності марки акцизного податку на пляшці алкогольного напою матеріалами справи не підтверджується, а факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку в результаті відкриття пляшки та реалізації алкогольного напою на розлив не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону № 481 та Положення № 1251. Апеляційна скарга не спростовує вказаних висновків. Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б спростовували факт реалізації позивачем на розлив алкогольних напоїв з 6 пляшок, перелік яких міститься у додатку до акта перевірки, які не містять марок акцизного податку. Більш того, цей факт підтверджений поясненнями свідка ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що в акті фактичної перевірки № 31181/Ж5/26-15-09-01/31274359 від 27.04.2023 не вказано, що алкогольні напої без марок акцизного податку знаходились в барі магазину у відкупорених та неповних пляшках. Вказані алкогольні напої продавались на розлив, про що під час перевірки працівницею ПрАТ «Галіція Дистилері» ОСОБА_1 були надані пояснення, які долучені до матеріалів перевірки. Для того щоб встановити точну кількість алкогольних напоїв у мілілітрах у вказаних відкупорених пляшках, потрібно було здійснити перемірювання через мірники, наливаючи алкогольні напої у мірники з відкупорених неповних пляшок і потім переливаючи алкогольні напої з мірників назад у відкупорені пляшки. Таке перемірювання було проведено під час перевірки перевіряючими, і відомості про кількість залишків алкогольних напоїв у мілілітрах у відкоркованих неповних пляшках були зафіксовані перевіряючими в додатку до акта. Продаж алкогольних напоїв на розлив без споживання на місці здійснювався ПрАТ «Галіція Дистилері» в барі за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі, 23 літ. А - відповідно до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 26550308202201062 від 12.05.2022, в якій в відомостях щодо адреси місця торгівлі, зокрема, було зазначено «Фірмовий бар-магазин «КОНЬЯКОТЕКА». Додаток є доказом, що свідчить про те, що всі пляшки з алкогольними напоями, щодо яких відповідачем встановлено факт їх зберігання позивачем без марок акцизного податку встановленого зразка, були відкорковані, неповні, містили залишки алкогольних напоїв.
Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно застосував до позивача на підставі спірного податкового повідомлення-рішення штраф у сумі 17000,00 грн.
При цьому контролюючим органом не підтверджено, що алкогольна продукція призначалась для продажу, а не знаходилась на реалізації на розлив, контрольна закупка щодо вказаного товару не проводилась, як і не здійснювалась фото/відео фіксація, яку можливо було б дослідити та підтвердити висновки акта фактичної перевірки.
На противагу зазначеному, податковим органом під час судового розгляду справи, не було наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів на підтвердження висновків фактичної перевірки позивача.
Переважна більшість доводів, покладених апелянтом в основу апеляційної скарги, ґрунтуються на припущеннях, а не на конкретних встановлених обставинах, які б давали змогу їх перевірити та здійснити відповідну оцінку.
Апелянтом, у свою чергу, не зазначено посилання щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при винесенні рішення. Також, скаржник вважає, що судом неповністю досліджено обставини у даній справі, але водночас, не приведено доводів та посилань на оскаржуване рішення, як і не вказано що саме не було досліджено чи не встановлено.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 08.05.2024.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2024 |
Оприлюднено | 13.05.2024 |
Номер документу | 118933197 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні