Ухвала

від 08.01.2024 по справі 301/79/24

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/79/24

2/301/213/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" січня 2024 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

в складі :

головуючої судді Даруда І.А.

при секретарі Сатін Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів в справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Іршавського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Представник позивача Гурський Г.Ю, заявив клопотання про витребування доказів в АТ КБ «Приватбанк» інформацію про те, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_3 (РНОКІШ НОМЕР_1 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ; надання виписки з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 за період з 16.11.2021-20.11.2021.; чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 16.11.2021-20.11.2021, ии отримувала ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в період з 16.11.2021-20.11.2021; грошові кошти в сумі 16.11.2021-20.11.2021 грн. на картку № НОМЕР_2 .

Зазначені докази мають значення для справи оскільки вони можуть або підтвердити обставини на які посилається позивач.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2)обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та(або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу - ч.2 ст.84 ЦПК України.

У разі задоволення клопотання у відповідності до ч.3 ст.84 ЦПК України суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відповідно до ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Як визначено у частинах 1-3 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського та валютного нагляду, становить банківську таємницю.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у пункті 12 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» № 10 від 30.09.2011 коло суб`єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визначається законом (стаття 62 Закону N 2121-III) ( 2121-14 ) і може змінюватися тільки на підставі закону. При цьому вказані суб`єкти мають право на отримання лише обмеженої інформації з урахуванням виконуваних ними функцій та з питань, зазначених у відповідному законі стосовно визначених суб`єктів.

Таким чином, при відмові банку у наданні таким суб`єктам обмеженої інформації, яку вони мають право отримати за безпосереднім зверненням до банку (наприклад, як зазначено в статті 20.1.3 ПКУ) ( 2755-17 ), а також у разі необхідності отримання інформації, що виходить за межі функцій суб`єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, вони мають право на звернення до суду у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 258 ЦПК України ухвала є видом судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.1 ст.129 Конституції України, є «обов`язковість рішень суду».

Також, згідно ч.ч. 2,3 ст. 13 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За вказаних обставин, враховуючи предмет та підстави позову, беручи до уваги, що докази, які просить витребувати представник позивача, містять банківську таємницю, а також мають суттєве значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду цивільної справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволити клопотання представника позивача про витребування у АТ КБ «Приватбанк» вищезазначених документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 350, п. 6 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

На підставівикладеного, ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність»,керуючись ст.ст.12, 76, 77, 84, 260, 261, 350, 430 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотанняпро витребування доказів задовольнити.

Витребувати в АТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, 49094 інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію про те, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_3 (РНОКІШ НОМЕР_1 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ; надання виписки з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 за період з 16.11.2021-20.11.2021.; чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 16.11.2021-20.11.2021, чи отримувала ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в період з 16.11.2021-20.11.2021; грошові кошти в сумі 16.11.2021-20.11.2021 грн. на картку № НОМЕР_2 .

Роз`яснити АТ КБ «Приватбанк», що відповідно до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Встановити для АТ КБ «Приватбанк» термін подачі документів до суду протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : І. А. Даруда