Справа № 766/1366/23
н/п 2/766/5529/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
05 грудня 2023 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді - Скрипніка Л.А.
за участю секретаря : Оніщенко О.М.,
позивача: ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції)
представника позивача: адвоката Юрчук С.В. ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Служба у справах дітей Верховинської селищної ради про позбавлення батьківських прав, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовом і просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини, доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Посилається в позові на те, що перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.11.2017 року було розірвано. Під час шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .. З часу розірвання шлюбу по час звернення із вказаним позовом донька постійно мешкає із позивачем. Відповідач із донькою ніяким чином не спілкується, не цікавиться життям дитини. 14.11.2017 року рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області на користь позивача на утримання дитини було вирішено стягнути аліменти. Проте відповідач як у добровільному так і у примусовому порядку не виконує свого обов`язку щодо утримання дитини, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів. Відповідач також жодним чином не приймає участі як у фізичному, зокрема не цікавиться щодо її стану здоров`я дитини, її фізичного розвитку, так і у духовному розвитку дитини, а саме не спілкується дитиною, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами дитини у навчанні.
З огляду на те, що саме бездіяльність відповідача призвела до розриву зв`язків між ним та донькою, він ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків свідомо, не намагається налагодити контакт із дитиною, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою від 15 вересня 2023 року у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Згідно зазначених позивачем даних з приводу останнього відомого місця проживання відповідача, останнім відомим місцем його мешкання було за адресою АДРЕСА_1 , а встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце мешкання відповідача не виявилося можливим як на запити адвоката так і судом. Згідно відповіді ДМС УДМС України в Херсонській області, наданої на запит суду, станом на 14.07.2023 року відповідач значиться зареєстрованим саме за адресою, вказаною у позовній заяві. Окрім того, згідно наданої відповіді Лазурненської селищної військової адміністрації Скадовського району Херсонської області від 08.08.2023 року за вих. № 428, актуальних відомостей на час надання відповіді щодо місця мешкання відповідача надати немає можливості через те, що Лазурненська селищна територіальна громада знаходиться під окупацією збройних сил РФ починаючи з березня 2022 року і на час надання такої відповіді.
Повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи здійснювалось відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, проте відповідач до суду не з`явився, жодних заяв з приводу справи суду не подавав.
Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього та враховуючи думку позивача та її представника, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частинами 7, 8 та 9 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Судом встановлено, що, ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перебування сторін у шлюбі народилася дитина, донька ОСОБА_3 .
Даний факт підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 24 червня 2011 року, виданим Новософіївською сільською радою Голопристанського району Херсонської області.
Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
За змістом даної норми закону ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Згідно зі статтею 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до ч.ч.1, 2,4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року та «Савіни проти України» зазначає, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці.
При цьому позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і саме інтереси дитини повинні мати переважний характер над інтересами батьків.
Між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.
На думку Суду врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов`язків» не вичерпуються переліком, зазначеним у вище приведеній постанові Пленуму, і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.
Ухилення одного з батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є правовою підставою для позбавлення батьківських прав.
Однак, дане поняття, тобто ухилення від виконання батьківських обов`язків, є оціночним і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.
В пункті 52 рішення «Савіни проти України» зазначено, що Судом враховується, що держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер.
Але реалізація таких обов`язків держави також вимагає від відповідачів активних дій, які б свідчили про їх бажання скористатись такою допомогою держави.
Позивач в судовому засіданні підтвердила, що відповідач з дитиною не спілкується починаючи з листопада 2017 року, не цікавиться фізичним та духовним розвитком дитини, не приймає участі в її матеріальному забезпеченні та вихованні.
Вказані обставини також підтверджуються наявною в матеріалах справи щодо заборгованості відповідача зі сплати аліментів на утримання дитини, яка виникла починаючи з 2017 року.
Також судом встановлено відсутність даних щодо перетинання відповідачем державного кордону України, лінії розмежування із тимчасово окупованими територіями України починаючи з лютого 2022 року.
Відповідно до відповіді Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області з`ясувати думку батька дитини щодо позбавлення його батьківських прав не виявилося можливим, через його відсутність на підконтрольній території України.
Окрім того суд враховує, що згідно довідки від 19.04.2022 року позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_2 , за місцем мешкання позивач проживає разом із двома своїми доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 а також батьком останньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4., стосунки в родині доброзичливі, діти забезпечені необхідними умовами.
Відповідно до характеристики учениці 7 класу Усть-Путильської гімназії Вижицького району Чернівецької області, що поруч із сел. Барвінків, учениця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 характеризується виключно позитивно, мати бере активну участь у навчанні дитини. Біологічний батько у вихованні дитини участі не бере.
На підставі статей 19, 164, 171 Сімейного кодексу України, виходячи з наявних матеріалів справи, враховуючи думку Орган опіки та піклування Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, від яких не надійшло заперечень щодо позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
При цьому суд також бере ж уваги те, що не подавши відзиву та не з`явившись до суду, відповідач даних обставин не спростовував, підтвердження інтересу до дитини не довів.
Виходячи з цього, суд вважає, що зазначені вище факти у своїй сукупності свідчать про ухилення відповідача від виховання дитини, свідоме нехтування ним своїми обов`язками і небажанням виконувати їх, що дає суду підстави для висновку про позбавлення його батьківських прав.
Суд враховує, що з точки зору закону позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.
В той же час відповідач, не з`явившись до суду та не подавши відзив, не намагався довести своє бажання виховувати дитину, обставини, приведені в позові, не спростував.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.
Суд вважає, що такі фактори, як несприйняття дитиною відповідача, як свого батька, сприйняття дитиною батьком іншого чоловіка, відсутність відповідача протягом тривалого часу в житті дитини можливе лише внаслідок свідомої поведінки відповідача, як батька, та нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.
Про свідомість такої поведінки свідчить і та обставина, що відповідач втратив інтерес до дитини, жодного разу не відвідав дитину і будь-яким іншим чином приймати участь у житті не намагався, із заявами в компетентні органи про перешкоджання в спілкуванні з дитиною не звертався.
Суд при цьому також враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові в справі № 459/3411/17 від 29 вересня 2021 року щодо того, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
З урахуванням викладеного вище суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з цього та у зв`язку із задоволенням вимог позивача, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 1 073,60 гр. судового збору, сплаченого останньою при зверненні до суду з позовом.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 141, 150, 155, 164, 165 Сімейного Кодексу України, Конвенцією про права дитини, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Служба у справах дітей Верховинської селищної ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.А. Скрипнік
Суд | Херсонський міський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2023 |
Оприлюднено | 09.01.2024 |
Номер документу | 116136899 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Херсонський міський суд Херсонської області
Скрипнік Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні