Рішення

від 03.11.2023 по справі 203/5433/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5433/21

Провадження № 2/0203/180/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сливчук В.В.,

за участі:

представника позивача - Гирі О.М. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача - Собка С.Ю. (в залі суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» про розірвання договору, повернення коштів, сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

13.12.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 (представник позивача - адвокат Гиря О.М.) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (далі - ТОВ «ІДЕЯСТУДІЯ», відповідач) про розірвання договору, повернення коштів, сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, відшкодування моральної шкоди, в якому позивач просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу комплекту кухонних меблів №27/08-01, укладений 27.08.2020 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (код ЄДРПОУ 42500468);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (код ЄДРПОУ 42500468) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 208340,22 грн, а саме: 144800,00 грн - грошова сума, сплачена позивачем за дефектний товар; 6589,82 грн - вартість експертизи; 6950,40 грн - неустойка; 50000,00 грн - моральна шкода.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що він виконав свої зобов`язання за спірним договором належним чином та в повному обсязі. Проте 28.12.2020 року представниками відповідача було здійснене встановлення комплекту меблів. Проте встановлення меблів представники відповідача завершили пізно ввечері. Для позивача день монтажу був досить складним в фізичному та емоційному плані. При огляді встановлених меблів 29.12.2020 року позивачем були виявлені суттєві відхилення: всі фасади комплекту меблів пофарбовані різним кольором та суттєво відрізняються один від одного. Заявлений в специфікації ефект «патини» на більшості фасадів взагалі відсутній. Крім того, один з фасадів модуля до котла замість решітки з рамою із ясеня з оздобленням патиною було виконано із суцільного масиву ясеня без нанесення патини. У деяких модулях наявні зазори, порушена симетрія. Тобто кухонні меблі не виглядають єдиним комплексом.

Позивач зазначив, що переговори з відповідачем не дали жодних результатів, позивач 04.01.2021 року надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою розірвати договір №27/08-01 від 27.08.2020 року та повернути сплачену за товар грошову суму в розмірі 144800,00 грн. У лютому 2021 року від відповідача позивачу надійшла відповідь на претензію, згідно з якою останнім було прийнято рішення про часткову відмову у задоволенні претензії. А саме із всіх допущених відповідачем невідповідностей договору та специфікацій останній визнав лише те, що стосується фасаду модуля котла щодо інших вимог та запропонував надати більш обґрунтовані та належні докази щодо істотності недоліків і фальсифікації продукції. Тому позивач звернувся до експертної установи із замовленням на проведення експертного дослідження щодо відповідності встановлених йому відповідачем меблів договору, специфікаціям та законодавству в цілому. За проведення експертизи позивач сплатив грошові кошти у розмірі 6589,82 грн. Позивач 16.09.2021 року повторно направив на адресу відповідача претензію з вимогою розірвати договір №27/08-01 від 27.08.2020 року, повернути сплачену за товар грошову суму у розмірі 144800,00 грн, сплатити неустойку у розмірі 7674,40 грн та витрати на експертизу у розмірі 6589,82 грн, додав до неї висновок експерта №2709-21 від 01.09.2021 року. Проте відповідач, незважаючи на підтвердження експертизою дефектності виготовлених меблів, відповіддю від 07.10.2021 року відмовив позивачу у задоволенні претензії у повному обсязі.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору, повернення коштів, сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, відшкодування моральної шкоди.

У встановлений судом строк представник відповідача не подав до суду відзив на позов, проте 16.06.2023 року подав пояснення по суті спору.

Так, за твердженнями представник відповідача, товариство виконало свої зобов`язання за договором, що підтверджено підписаними сторонами актом прийому-передачі і актом прийому виконаних робіт від 28.12.2020 року. Комплект меблів був виготовлений відповідно до умов договору, з якими позивач був ознайомлений. Крім того, позивачу у приміщенні магазину були надані зразки фасадів, після ретельного вибору кольору та фактури деревини, та узгодивши всі питання, він підписав договір. Під час монтажу комплекту меблів позивача все влаштовувало, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт від 28.12.2020 року. При цьому з посиланнями позивача на наявність «істотних» недоліків товару товариство категорично не погодилось, оскільки перелічені недоліки зводяться до критичного оціночного судження якісно виконаної роботи.

Також, на думку відповідача, висновок експерта, наданий позивачем, не є належним, допустимим та сприйнятливим доказом. Як зазначив представник відповідача, встановлення методом візуального контролю відсутності ефекту «патини» не на всіх фасадах модулів є припущенням і не відповідає тим зразкам фасаду, які позивачу особисто надавались в магазині для огляду, та такі не були досліджені експертною установою. Щодо посилання позивача на порушення строків встановлення товару протягом 50 робочих днів від дати отримання попередньої оплати, тобто до 05.11.2020 року, то в даному випадку затримка поставки і встановлення комплекту меблів була викликана другою частиною п. 5.1 договору - «дата остаточного заміру», який з урахуванням умов та побажань позивача, був здійснений в жовтні 2020 року.

Позивач звернувся до відповідача з претензією щодо неналежної якості продукції 25.01.2021 року та 27.09.2021 року, експертизу проведено 01.09.2021 року, позов подано до суду 13.12.2021 року. При цьому визначальною відповідач вважає ту обставину, що позивач не звернувся до нього з вимогою/претензією провести експертизу, не повідомив про призначення і проведення експертизи для повноти та об`єктивності у порядку, визначеному законодавством. Це виключило можливість для відповідача надати додаткові зразки для дослідження, поставити свої питання перед експертом. Виключена можливість для відповідача також порівняти такі зразки, щоб однозначно ствердити, що наданий позивачем для дослідження експерта об`єкт дослідження виконаний і реалізований саме відповідачем.

За твердження відповідача, з огляду на недоведеність позивачем протиправної поведінки відповідача та причинного зв`язку між діями відповідача та завданими збитками, позов не може бути задоволеним.

У відповідь на письмові пояснення представника відповідача представник позивача також надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що на виконання п. 5.7 договору позивач був змушений підписати акти до моменту встановлення меблів, а саме одразу при доставці меблів у розібраному та запакованому стані. Тобто позивач був позбавлений можливості візуального огляду фасадів кухні. До того ж акти, підписані позивачем, не містять обов`язкових реквізитів, тобто в розумінні діючого законодавства не є належними документами для підтвердження належного виконання робіт. Також представник позивача вважає, що представник відповідача свідомо ігнорує той факт, що незалежно від фактури, кольору, різних зрізів волокон деревини, відповідач мав нанести патину на всі фасади. При цьому в порушення умов договору не всі з поставлених відповідачем фасадів мають ефект патини. Деякі просто пофарбовані білою фарбою, тобто не всі відповідають зразкам. Таким чином, комплект в цілому не відповідає умовам договору.

Також представник позивача пояснила, що відповідач повинен був виконати свої зобов`язання - 09.11.2020 року, проте фактично поставка меблів була здійснена відповідачем - 28.12.2020 року. Для дослідження експерту були надані договір з усіма додатками, в тому числі схеми, специфікації, доступ до меблів. Отже, на думку представника позивача, жоден з висновків представника відповідача, зазначених у поясненнях, не відповідають дійсності.

Під час судового засідання представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, підстави звернення позивача до суду з позовом пояснила суду таким чином, як про це вказано вище. Також представник позивача зазначила, що позивач сплатив відповідачу за договором 144800,00 грн. Однак, виконані за договором роботи не відповідали тим умовам, які вимагав позивач. Є істотні недоліки у виконаних роботах, позивач зробив експертизу щодо наявності суттєвих недоліків виконаних робіт та отримав позитивний висновок експерта, де вказані недоліки робіт, сплатив за проведену експертизу 6589,82 грн.

Відповідно до умов договору (п. 7.3 договору), позивач розрахував неустойку у розмірі 6950,40 грн. За твердженнями представника позивача, позивачу був доставлений інший товар, ніж той, що визначений договором. Тому це є підставою для розірвання договору купівлі-продажу. При цьому представник позивача зазначила, що відповідач поставив меблі - 28.12.2020 року, тобто із 48 календарними днями прострочення. Також представник позивача зазначила, що позивач зазнав моральної шкоди, яку оцінив у сумі 50000,00 грн. Оскільки йому був поставлений дефектний товар та досі він не зміг установити кухню, переживає негативні емоції, у зв`язку з негативними наслідками.

З приводу додаткових пояснень представника відповідача, представник позивача зазначила, що надані відповідачем акти прийому-передачі товару не є належним доказом, бо працівники відповідача стали робити роботу після підписання позивачем вказаного акту. Акт виконаних робіт позивач підписав, проте не отримав його примірник. Водночас поставлений товар не має ефекту патини, а просто пофарбований у білий колір. При цьому 20.08.2020 року відповідач мав всі заміри, про що є переписки з відповідачем. Оплата мала місце 28.08.2020 року, тому поставка товару мала би бути - 09.11.2020 року, але відповідач поставив товар тільки - 28.12.2020 року. Монтаж кухні не відбувся одразу, фасади були нанизані в останній момент, та 28.12.2020 року близько 20 години були встановлені меблі.

Також представник позивача зазначила, що позивач надав висновок експерта, експерт виїздила за місцем проживання позивача та бачила меблі, саме ту кухню, яку встановив відповідач. Висновок експерта був зроблений та наданий відповідачу саме з огляду на те, що відповідач зазначав про відсутність доказів, вказаних у претензії, разом з другою претензією.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні, підстави своїх заперечень проти позову представник відповідача пояснив суду таким чином, як про це вказано у поясненнях по суті спору. При цьому представник відповідача зазначив, що позивач підписав акти прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до умов договору, після доставки кухні. Також представник відповідача наголосив на тому, що позивач не повідомив відповідача про проведення експертизи, а тому висновок експерта відповідач вважає неналежним доказом. За твердженнями представника відповідача, позивач не звернувся до відповідача із клопотанням про призначення експертизи, а провів її на свій розсуд. Водночас твердження позивача та висновок експерта ґрунтуються на припущеннях, відсутні докази понесення позивачем моральної шкоди. Під час укладення договору сторони обумовили та погодили всі істотні умови договору та договір був підписаний сторонами. Обидві претензії позивача були визнані відповідачем частково та запропоновані шляхи їх вирішення, зокрема, запропоновані грошові кошти. Проте разом з другою претензією позивач надав висновок експерта.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судове засідання 03.11.2023 року з`явились всі учасники справи, та представник позивача брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Під час судового розгляду справи суд заслухав усні пояснення учасників справи по суті спору, дослідив письмові докази, заслухав заключні слова учасників справи та 03.11.2023 року у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що 27.08.2020 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №27/08-01. За умовами договору, продавець (ТОВ «ІДЕЯСТУДІЯ») зобов`язується передати у власність покупця ( ОСОБА_1 ), а покупець відповідно до умов договору, - оплатити та прийняти комплект меблів (товар), в кількості, зазначеній в Специфікації (додаток №1), які є невід`ємною частиною договору. Узгодження комплектації і зовнішнього товару здійснюється шляхом складання Специфікації (додаток №1). За погодженням сторін до предмету договору можуть входити послуги по встановленню товару. Загальна ціна товару 132000,00 грн; ціна за послуги по встановленню товару складає 1% від загальної ціни товару; загальна кількість товару вказується в Специфікації (пункти 1.1. - 1.3., пункти 2.2. - 2.3. договору).

Якість товару має відповідати представленим в салоні продавця виставковим зразкам, при цьому, елементи, виготовлені з натуральної деревини, можуть мати відміну за фактурою і кольором через різні зрізи волокон деревини, району зростання, освітлення, вологості і температури повітря в приміщенні. Підписання угоди покупцем свідчить про його згоду з тим, що відповідність товару, виставковим зразкам, представленим в салоні продавця, є обов`язковою, та покупець розуміє, існування в передбачених до даного виду товару стандартних і технічних умовах меж допустимих відхилень в кольорі, розмірах і фактурі дерева матеріалів, використаних при виготовленні товару. Продавець бере на себе гарантійні зобов`язання щодо якості товару протягом 12 місяців від дати передачі товару покупцеві. Гарантійні зобов`язання не поширюються на випадки, коли покупець використовував товар з порушенням правил користування або зберігання товару, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Гарантійне обслуговування товару здійснюється продавцем при дотриманні покупцем, зокрема, за умови виконання робіт по установці товару представниками продавця (збирачами меблів) (пункти 4.1.,4.2., підпункт 4.5.1 п. 4.5 договору).

Продавець зобов`язується передати покупцеві товар протягом 50 робочих днів від дати отримання продавцем попередньої оплати, передбаченої пп.6.1 договору, та від дати остаточного заміру, готового ремонту приміщення покупця, в залежності яка дата буде пізніше. Датою поставки товару є дата підписання покупцем акту прийому-передачі товару (накладна). Моментом переходу до покупця права власності на товар вважається дата підписання покупцем акту прийому-передачі товару (накладної). Під час отримання товару покупець за участю продавця зобов`язаний перевірити кількість товару, відсутність пошкоджень та комплектність товару відповідно до Специфікації. У разі виявлення покупцем під час прийняття товару таких недоліків як нестача, комплектність, пошкодження чи знищення товару або інших зовнішніх недоліків, покупець зобов`язаний скласти про це відповідний акт та підписати його разом з уповноваженим представником продавця. На підставі складеного акту продавець має право пред`явити продавцю відповідну претензію в термін 5 календарних днів з моменту прийняття товару, оформленого у вказаному порядку. Всі претензії покупця щодо кількості та комплектності товару, заявлені покупцем з порушенням умов та порядку їх пред`явлення, передбачених пунктами 5.3, 5.4 договору, вважаються безпідставними та задоволенню не підлягають. У випадку виявлення невідповідності поставленого товару вимогам якості, встановленим чинним законодавством для такого виду товарів, під час приймання товару покупець вправі вимагати від продавця заміни поставленого товару на аналогічний належної якості чи усунення виявлених недоліків. Згідно з додатком №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року №172, відповідний товар обміну та поверненню не підлягає. Установка товару проводиться після підписання акту прийому-передачі товару (накладної). Покупець зобов`язується прийняти товар у місці та в строки, вказані в специфікації (пункти 5.1. - 5.7., 5.9. договору).

Оплата товару за договором здійснюється покупцем готівкою в національній валюті України у розмірі 100% вартості товару: попередня оплата сплачується у розмірі 100% - 132000,00 грн. Загальна ціна товару: 132000,00 грн (пункти 6.1, 6.2 договору).

За порушення термінів передачі товару продавець виплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від суми товару, за кожен день прострочки. У разі односторонньої відмови покупця від договору до моменту отримання товару або від отримання товару, або неприйняття товару, продавець повертає покупцеві сплачені за товар гроші протягом 7 робочих днів після отримання ним письмової заяви про відмову від договору, за вирахуванням усієї вартості шкоди, заподіяної продавцю такою відмовою або неотримання (неприйняттям) товару (вартості використаних при виготовленні товару відрізних матеріалів, фасадів, плінтусів, профілів, ДСП, ДВП, МДФ, дзеркал, скла, ПВХ тощо), та штрафні санкції у розмірі 25% від загальної вартості товару, зазначеного в п.6.2 договору (пункти 7.3, 7.5 договору).

Відповідно до умов договору, відображених у специфікаціях до договору, фасади меблів кухні обумовлено встановлювати з дерева ясен з патиною.

Сторони погодили усі істотні умови договору купівлі-продажу від 27.08.2020 року.

На підтвердження факту сплати позивачем послуг та робіт, виконаних відповідачем, на виконання умов договору, позивач надав суду копії: платіжних документів від 28.08.2020 року на суму 132000,00 грн, від 10.09.2020 року на суму 5000,00 грн, від 05.10.2020 року на суму 7300,00 грн, а також рахунок на оплату від 12.08.2020 року на суму 500,00 грн, загалом на суму 144800,00 грн.

04.01.2021 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав розірвати договір від 27.08.2020 року №27/08-01 та повернути сплачену за товар грошову суму у розмірі 144800,00 грн.

На вказану вище претензію відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що 25.01.2021 року отримав претензію позивача та повідомив йому, зокрема, про те, що поставлений товар відповідає умовам договору, звернув увагу на зміст п. 4.1 договору. Звинувачення у фальсифікації товару відповідач вважає неприпустимим. Для підтвердження викладених у претензії обставин, з метою можливого досудового врегулювання ситуації позивачу було запропоновано надати товариству більш обґрунтовані належні докази щодо істотності недоліків і фальсифікації продукції. У випадку дійсного підтвердження невідповідності товару за договором від 27.08.2020 року №27/08-01 товариство повідомило позивача, що додатково розгляне претензію щодо перерахування суми за договором. Також відповідач вказав, що окремої уваги заслуговує об`єктивна критика щодо невідповідності одного з фасадів модуля до котла, яку товариство визнає, і погодилось вирішити питання щодо грошового відшкодування її вартості, якщо зазначений недолік для позивача є суттєвим.

Відповідно до висновку експерта №2709-21 за результатами проведення товарознавчої експертизи для подання до суду від 01.09.2021 року, проведеної судовим експертом ДНІСЕ, якого було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок, якісні та основні характеристики комплекту кухонних меблів, поставленого ОСОБА_1 , відповідно до договору від 27.08.2020 року №27/08-01, не відповідають вимогам, умовам договору та специфікації, а також основним вимогам чинного законодавства. Фарбування фасадів меблів різними відтінками кольору є суттєвим недоліком поставленого товару (комплекту меблів) та погіршує зовнішній вигляд товару. За змістом вказаного висновку, експертом у ході проведення експертного дослідження була встановлена, зокрема, відсутність патини на модулях фасадів меблів.

За проведення експертизи судовим експертом позивач сплатив 6589,82 грн, що підтверджується копією платіжного документа від 26.05.2021 року.

16.09.2021 року позивач повторно звернувся до відповідача із претензією щодо порушення умов договору купівлі-продажу від 27.08.2020 року №27/08-01, в якій він вимагав у відповідача розірвати договір, повернути сплачену за товар грошову суму у розмірі 144800,00 грн, сплатити на його користь суми неустойки за договором у розмірі 7674,40 грн, витрати на проведення експертизи в розмірі 6589,82 грн, та долучив до цієї претензії, в тому числі копію експертного висновку від 01.09.2021 року.

У відповідь на претензію (повторно) відповідач повідомив позивача про те, що 27.09.2021 року товариство отримало претензію та зазначило, зокрема, про те, що поставлений за договором товар відповідає його умовам, в тому числі відповідач звернув увагу на зміст п. 4.1 договору. Наданий висновок експерта відповідач вважає таким, що ґрунтується на припущеннях, є неналежним, недопустимим та несприйнятливим. Щодо посилань позивача на порушення строків встановлення товару протягом 50 робочих днів від дати отримання попередньої оплати, тобто до 05.11.2020 року, то в даному випадку затримка поставки і встановлення комплекту меблів була викликана датою остаточного заміру, який з урахуванням умов договору та побажань позивача, був здійснений в жовтні 2020 року. Також відповідач вважав об`єктивною критику позивача, викладену в претензії від 04.01.2021 року, та повторно визнав невідповідність одного з фасадів модуля котла, погодився вирішувати питання щодо відшкодування її вартості, якщо зазначений недолік для позивача є суттєвим.

Відповідач на підтвердження факту підписання позивачем акту прийому-передачі товару згідно з умовами договору, подав до суду засвідчені копії актів прийому-передачі товару та прийому виконаних робіт від 28.12.2020 року. При цьому, відповідно до акту прийому виконаних робіт від 28.12.2020 року, гарантія на вироби становить 1 рік з дня монтажу, гарантійне обслуговування виявляється при наявності чека 100% оплати. Також у судовому засіданні суд оглянув оригінали вказаних актів, що підписані позивачем - 28.12.2020 року.

Представник позивача на підтвердження факту того, що станом на 20.08.2020 року у відповідача були в наявності всі заміри, надала суду скріншот переписки працівника відповідача з позивачем.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу розірвання договору, повернення коштів, сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, відшкодування моральної шкоди.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

З приводу позовних вимог про розірвання договору, повернення коштів, сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Відповідно до положень статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 659 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до положень статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості .

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 ЦК України, крім договорів, цивільні права та обов`язки виникають також з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до роз`яснень пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 року №5, вирішуючи справи про захист прав споживачів, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», держава: забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів; надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг) та набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час вибору й використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб; гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я та життєдіяльності. Встановлений Законом перелік прав, якими користуються споживачі, не є вичерпним. Законодавчими актами і договорами, які не суперечать Закону, можуть бути передбачені й інші права споживачів та зобов`язання продавців, виготівників, виконавців.

Згідно з положеннями статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статті 6, частини п`ятої статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред`явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років.

Якщо через недолік неможливе чи недопустиме використання товару відповідно до його цільового призначення, виник він із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення був виявлений знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором - то це істотний недолік товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, в силу статті 664 ЦК України, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з положеннями статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Згідно з положеннями статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Згідно зі статтею 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості визначені статтею 708 ЦК України, відповідно до якої, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення ;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Також згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Частиною третьою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 статті першої Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №559/388/17, провадження №61-30670св18; від 14 січня 2021 року у справі №755/11237/17, провадження №61-39639св18; від 26 січня 2022 року у справі №755/5301/16-ц, провадження № 61-5129св 21.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж.

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Відповідно до положень статті 635 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до положень статті 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до положень частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи .

Відповідно до положень частин шостої та сьомої статті 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, серед іншого, розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Відповідно до положень пункту 13 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року за №506 (в чинній редакції, далі - Порядок №506), у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, продавець зобов`язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від споживача відправити такий товар на експертизу.

Споживачеві видається акт приймання товару на експертизу за формою №6-гарант (додаток 7).

Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець) має право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналіз викладеного вище вказує, що істотні недоліки, що виникли з вини виробника (продавця, виконавця), чи фальсифікований товар у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, підтверджуються висновком експертизи, яку продавець зобов`язаний організувати у триденний термін із дня одержання письмової заяви від споживача.

Суд, вирішуючи спір між сторонами, бере до уваги те, що за умовами договору товар не підлягає поверненню чи обміну та сторонами не заперечується факт оплати позивачем товару, інших послуг відповідача щодо його доставки та установки, що також підтверджується належними та допустимим доказами. При цьому суд враховує те, що у ході судового розгляду справи судом була встановлена відсутність факту належного виконання відповідачем замовлення за спірним договором, з огляду на доведену позивачем відсутність ефекту патини та недоставляння товару у встановлений договором строк. При цьому позивач з дотриманням умов договору та вимог законодавства повідомив відповідача про виявлені ним істотні недоліки товару у період дії гарантійного строку, тобто у межах 12 місяців від дати передачі товару, встановленого - 28.12.2020 року. Тим більше, що відповідач частково визнав наявність недоліків товару в частині відсутності патини, про що вказав у відповідях на претензії позивача.

Таким чином, дії відповідача щодо неналежного виконання умов договору, що призвело до істотних порушень вимог договору щодо якості товару, зробило товар суттєво іншим, ніж передбачено договором, порушують обов`язки відповідача як виконавця послуг, встановлених договором, ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів». Наслідком цього є завдання позивачу як замовнику послуг матеріальних збитків у розмірі оплаченого, встановленого, однак не прийнятого через недоліки товару, тобто в сумі вартості товару, в тому числі сплачених позивачем грошових коштів за роботу відповідача по замірам та встановленню меблів.

З огляду на викладене, суд вважає частково обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору, повернення коштів, сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, а саме: вимоги позивача про розірвання договору, повернення коштів, сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій у виді неустойки підлягають задоволенню, а у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на експертизу слід відмовити. Оскільки позивач на противагу вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», Порядку №506, на час виникнення спірних правовідносин не звернувся із заявою до відповідача про проведення експертизи з метою врегулювання спірних питань за договором, а провів експертизу для подання її до суду. Хоча проведення експертизи є обов`язком відповідача за заявою отримувача послуг (покупця) на стадії досудового врегулювання спору щодо неналежної якості поставленого товару.

Суд також бере до уваги те, що позивач не скористався іншими правами покупця, передбаченими статтями 678, 708 ЦК України та статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів», з метою врегулювання спору щодо отримання товару неналежної якості, а вимагав у відповідача повернення коштів за отриманий товар та розірвання договору, при тому, що у п. 7.5 договору сторони узгодили порядок односторонньої відмови від договору. Тому суд, відповідно до положень ЦПК України, розцінює наданий позивачем висновок судового експерта як належний та допустимий доказ на підтвердження позивачем своєї правової позиції у спорі з відповідачем. При цьому відповідачем не доведено суду зворотного, а всі доводи відповідача спростовуються викладеним вище.

Суд дійшов висновку, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору та його розірвання, а тому сторонам відповідно до положень частини четвертої статті 694 та частини другої статті 695 ЦК України підлягає поверненню те, що виконане ними за розірваним у судовому порядку договором купівлі-продажу.

Так, позивачу підлягають поверненню сплачені ним кошти за договором за дефектний товар у розмірі 144800,00 грн та відповідно до положень статті 549 ЦК України, умов пункту 7.3. договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка за порушення строку виконання відповідачем зобов`язання із затримкою на 48 календарних днів. При розрахунку суми неустойки суд враховує те, що попередня оплата позивачем товару відбулась - 28.08.2020 року, тому відповідач повинен був доставити та встановити товар, відповідно до умов пункту 5.1. договору протягом 50 робочих днів від дати отримання попередньої оплати, тобто - 09.11.2020 року. Натомість відповідач доставив та встановив меблі - 28.12.2020 року. Тому розмір неустойки становить 6950,40 грн (144800,00 грн х 0,1% (0,001) х 48 = 6950,40 грн). Відповідач, своєю чергою, не надав суду будь-якого спростування наведеного позивачем у позові розрахунку неустойки, а його доводи щодо причин невстановлення товару у встановлений договором строк спростовуються встановленими у ході судового розгляду обставинами справи та умовами договору, що викладено вище.

З приводу позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з вимогами статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала :

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та роз`яснень, що містяться в пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з`ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту немайнових прав, які є абсолютними, невідчужуваними і не можуть бути предметом зобов`язання.

Згідно з вимогами діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями 280, 611, 1167, 1168 ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Отже, порушенням договірних зобов`язань безпосередньо особисті немайнові права не зачіпаються.

Суд, з урахуванням того, що між сторонами у справі виникли зобов`язальні правовідносини, а умовами спірного договору купівлі-продажу від 27.08.2020 року не передбачено умов відшкодування моральної шкоди будь-якій із сторін у разі розірвання договору, дійшов висновку, що норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на випадки, коли моральна шкода завдається порушенням зобов`язання за договором. При цьому нормами чинного цивільного законодавства України, які регулюють питання неналежного виконання договірних зобов`язань, та безпосередньо умовами спірного договору, не передбачено підстав для відшкодування стороні договору моральної шкоди у договірних відносинах з інших підстав, та факт заподіяння моральної шкоди з інших підстав позивачем не доведено.

Тому суд вважає необґрунтованою позовну вимогу про стягнення грошових коштів в частині відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, та така задоволенню не підлягає.

З приводу вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку про те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому сплачена ним сума судового збору у загальному розмірі 2083,40 грн вважається помилково зарахованими до державного бюджету коштами. Отже, у суду відсутні підстави для його повернення позивачу та розподілу між сторонами в судовому рішенні, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

При цьому, сума судового збору у розмірі 908,00 грн була сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення №9247-6585-6475-6729 від 12.10.2021 року в іншій цивільній справі №203/4388/21, провадження №2/0203/1464/2021, та повернута позивачу ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2021 року (суддя - Колесніченко О.В.), що встановлено оглядом сайту Єдиного державного реєстру судових рішень. Тому у суду відсутні правові підстави для розподілу вказаної суми судового збору.

Водночас порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 (далі - Порядок).

Відповідно до положень пунктів 1, 2, 3, 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання; помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.

Цей Порядок визначає процедури, зокрема, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Отже, позивачу слід роз`яснити його право звернутися до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір), тобто до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, із заявою про отримання подання на повернення помилково зарахованого судового збору у розмірі 2083,40 грн в порядку, визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182.

Також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2425,50 грн (144800,00 грн + 6950,40 грн = 151750,40 грн; 2083,40 грн (1% ціни позову) х 151750,40 грн : 208340,22 грн = 1517,50 грн - за майнову вимогу, 908,00 грн - за немайнову вимогу; 1517,50 грн + 908,00 грн = 2425,50 грн).

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме: розірвати договір купівлі-продажу комплекту кухонних меблів №27/08-01, укладений 27.08.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ», та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 48А; код ЄДРПОУ 42500468) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму, сплачену за дефектний товар, у розмірі 144800,00 грн та неустойку у розмірі 6950,40 грн, а у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

При цьому суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору вважає за необхідне відповідно до положень статті 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2425,50 грн, та роз`яснити позивачу - ОСОБА_1 його право звернутися до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір), тобто до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, із заявою про отримання подання на повернення помилково зарахованого судового збору у розмірі 2083,40 грн (квитанція про сплату №12083 від 13.12.2021 року на суму 2083,40 грн міститься в матеріалах цивільної справи №203/5433/21) в порядку, визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 137, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» про розірвання договору, повернення коштів сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу комплекту кухонних меблів №27/08-01, укладений 27.08.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 48А; код ЄДРПОУ 42500468) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму, сплачену за дефектний товар, у розмірі 144800,00 грн (сто сорок чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок) та неустойку у розмірі 6950,40 грн (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 40 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 48А; код ЄДРПОУ 42500468) на користь держави судовий збір у розмірі 2425,50 грн (дві тисячі чотириста двадцять п`ять гривень 50 копійок).

Роз`яснити позивачу - ОСОБА_1 його право звернутися до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір), тобто до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, із заявою про отримання подання на повернення помилково зарахованого судового збору у розмірі 2083,40 грн (дві тисячі вісімдесят три гривні 40 копійок) (квитанція про сплату №12083 від 13.12.2021 року на суму 2083,40 грн міститься в матеріалах цивільної справи №203/5433/21) в порядку, визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 10.11.2023 року.

Суддя Ф.М. Ханієва