Рішення

від 20.11.2023 по справі 203/5433/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5433/21

Провадження № 2-др/203/41/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

20.11.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сливчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» про розірвання договору, повернення коштів, сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

08.11.2023 року засобами електронного зв`язку до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась представник позивача (заявника) - ОСОБА_1 - адвокат Гиря О.М. із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (далі - ТОВ «ІДЕЯСТУДІЯ», відповідач) про розірвання договору, повернення коштів, сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, відшкодування моральної шкоди, в якій позивач просить суд:

- ухвалити додаткове рішення по справі, яким розподілити судові витрати, стягнувши з відповідача - ТОВ «ІДЕЯСТУДІЯ» на користь позивача - ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14400,00 грн.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування вимог заяви заявник зазначив, що 03.11.2023 року судом було ухвалено рішення по справі, яким частково були задоволені вимоги позивача в цивільній справі. Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник позивача у позовній заяві від 13.12.2021 року зробив заяву про орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, та у судовому засіданні - 03.11.2023 року. Тому разом із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач надає суду докази остаточного розміру його витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. За розрахунком сторони позивача витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 14400,00 грн є обґрунтованими та підлягають сплаті на користь позивача.

Тому представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення в цивільній справі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 14400,00 грн.

Відповідач не подав до суду заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу або заперечення проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу. Також відповідач не зазначав будь-яких заперечень проти заявлених вимог про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у пояснення по суті спору.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Судове засідання з розгляду заяви було призначене судом на 20.11.2023 року.

У судове засідання учасники справи не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Представник позивача (заявника) подала до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності сторони позивача.

Відповідач не повідомив суду причини неприбуття у судове засідання, будь-яких заяв чи клопотань щодо участі у судовому засіданні до суду не надсилав.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, керуючись положеннями ст. ст. 211, 223, ч. 4 ст. 270 ЦПК України, розглянув заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за відсутності учасників справи.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Під час розгляду судом заяви про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи, в межах розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що рішенням суду від 03.11.2023 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» про розірвання договору, повернення коштів сплачених за дефектний товар, стягнення штрафних санкцій, витрат на експертизу, відшкодування моральної шкоди, та розірвано договір купівлі-продажу комплекту кухонних меблів №27/08-01, укладений 27.08.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ»; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 48А; код ЄДРПОУ 42500468) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму, сплачену за дефектний товар, у розмірі 144800,00 грн (сто сорок чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок) та неустойку у розмірі 6950,40 грн (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 40 копійок); у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 48А; код ЄДРПОУ 42500468) на користь держави судовий збір у розмірі 2425,50 грн (дві тисячі чотириста двадцять п`ять гривень 50 копійок); роз`яснено позивачу - ОСОБА_1 його право звернутися до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір), тобто до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, із заявою про отримання подання на повернення помилково зарахованого судового збору у розмірі 2083,40 грн (дві тисячі вісімдесят три гривні 40 копійок) (квитанція про сплату №12083 від 13.12.2021 року на суму 2083,40 грн міститься в матеріалах цивільної справи №203/5433/21) в порядку, визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182.

На підтвердження факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 14400,00 грн, надану адвокатом Гирею О.М., представник позивача надала суду копії:

- договору про надання юридичних послуг від 08.12.2021 року, укладеного між ТОВ «Мистецтво права», в особі директора Гусєва В.П., що діє на підставі Статуту (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник), за умовами якого, зокрема, передбачено, що вартість та перелік послуг вказуються в Акті виконаних робіт (п. 4.2);

- доручення від 08.12.2021 року, яким ТОВ «Мистецтво права», в особі директора Гусєва В.П., на виконання договору про надання юридичних послуг від 08.12.2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , доручає адвокату Гирі О.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, серії ДП №4430 від 02.09.2019 року, представляти інтереси ОСОБА_1 у цивільних правовідносинах, що виникли з договору купівлі-продажу комплекту меблів №27/08-01 від 27.08.2020 року, укладеного з ТОВ «ІДЕЯСТУДІЯ»;

- наказу ТОВ «Мистецтво права» від 17.08.2020 року №18К про прийняття Гирі О.М. на посаду адвоката;

- додаткової угоди від 01.03.2022 року до договору про надання юридичних послуг від 08.12.2021 року, за змістом якої, зокрема, сторони дійшли згоди п. 4.1 договору змінити та прийняти у наступній редакції: загальна вартість юридичних послуг за даним договором складається із вартості наданих юридичною компанією послуг, в порядку почасової оплати, виходячи із розрахунку вартості 1 (одна) година правничої допомоги 1000,00 грн (п.1); п. 4.3 договору змінити та прийняти в наступній редакції: юридична компанія надсилає замовнику рахунок-фактуру; замовник зобов`язується сплатити вартість юридичних послуг протягом 90 днів з моменту отримання рахунку-фактури;

- детального опису робіт до договору про надання юридичних послуг, про те, що станом на 03.11.2023 року виконавцем були надані замовнику такі роботи (послуги) з розрахунку ціни без ПДВ за 1 годину у розмірі 1000,00 грн: аналіз наданих клієнтом документів, формування правової позиції: 1000,00 грн (1 година); складання позовної заяви, підготовка пакету документів та подача до суду: 2000,00 грн (2 години); складання клопотань, заяв, пояснень: 1000,00 грн (1 година); участь у судових засіданнях (безпосередня участь у судових засіданнях, виїзди/виходи в суд в режимі відеоконференції) (27.07.2022 року, 12.10.2022 року, 28.02.2023 року, 19.04.2023 року, 20.06.2023 року, 04.10.2023 року, 13.10.2023 року, 03.11.2023 року): 8000,00 грн (8 годин), усього 12000,00 грн, а з ПДВ - 14400,00 грн;

- акту надання послуг від 03.11.2023 року на суму 14400,00 грн з ПДВ;

- рахунку на оплату №2 від 03.11.2023 року на суму 7833,33 грн без ПДВ та з ПДВ - 9400,00 грн.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення з цього приводу додаткового рішення.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частин 1 - 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 8, 10 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо , зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати .

Аналіз викладених вище норм ЦПК України вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до п. 6, п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. ст. 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Отже, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 №904/4507/18, провадження №12-171гс19). При цьому у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, провадження №12-14гс22).

Аналіз викладеного вище вказує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються: складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Суд бере до уваги те, що для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа №815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа №826/841/17, додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року, справа №922/1163/18).

При цьому, як зазначив Верховний Суд, у своїй правовій позиції, викладеній в постанові від 16.04.2020 року по справі №727/4597/19 та яка також враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України, адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність, тому до них не можуть бути застосовані положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148. Останні не визначають порядку здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку та не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. При цьому відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, тому адвокат може видавати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку тощо), який і буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги вказані правові висновки Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97, п. 30). Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece)).

Аналіз викладеного вище вказує, що позивачу була надана у справі професійна правнича допомога адвокатом Гирею О.М. за дорученням ТОВ «Мистецтво права» на загальну суму 14400,00 грн. Натомість, суд, вирішуючи заяву позивача про розподіл його витрат на професійну правничу допомогу, вважає за необхідне зменшити заявлений ним розмір витрат з 14400,00 грн з ПДВ до 9600,00 грн з ПДВ. При цьому при розрахунку сум витрат позивача на правничу допомогу суд враховує розмір ПДВ, бо такі входять до об`єкту оподаткування ПДВ, відповідно до вимог ст. ст. 185, 186 Податкового кодексу України.

Так, суд враховує те, що 27.07.2022 року, 12.10.2022 року, 20.06.2023 року та 04.10.2023 року судові засідання не відбулись та були відкладені судом з поважних причин на інші дати без фіксування судового процесу технічними засобами за відсутності учасників справи, що підтверджується довідками та протоколами судових засідань, складеними секретарем судового засідання без їх фіксування, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Тому, враховуючи, що фактично відбулось 4 судових засідання: 28.02.2023 року, 19.04.2023 року, 13.10.2023 року та 03.11.2023 року за участю представника позивача - адвоката Гирі О.М. в режимі відеоконференції, представника відповідача - адвоката Собка С.Ю. безпосередньо в залі суду, то сума витрат позивача на участь адвоката у судових засіданнях в режимі відеоконференції становить загалом 4000,00 грн (8000,00 грн - 4000,00 грн = 4000,00 грн), замість заявлених 8000,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу загалом з 12000,00 грн до 8000,00 грн (1000,00 грн + 2000,00 грн + 1000,00 грн + 4000,00 грн = 8000,00 грн) без ПДВ, а з ПДВ зменшена сума витрат позивача становить 9600,00 грн (8000,00 грн х 20% (0,2) = 1600,00 грн; 8000,00 грн + 1600,00 грн = 9600,00 грн). Водночас з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд розраховує витрати позивача на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, та така становить 6992,43 грн (151750,40 грн х 9600,00 грн : 208340,22 грн = 6992,43 грн). Саме таку суму витрат позивача на професійну правничу допомогу суд вважає співмірною, розумною та пропорційною.

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

З огляду на встановлені судом обставини справи, докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог у розмірі 6992,43 грн, з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності, а у задоволенні іншої частини вимог заяви слід відмовити.

Тому суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, про що ухвалити додаткове рішення в цивільній справі.

Керуючись статтями 3-13, 133, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №203/5433/21 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕЯСТУДІЯ» (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 48А; код ЄДРПОУ 42500468) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6992,43 грн (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні 43 копійки).

У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ф.М. Ханієва