Рішення

від 08.01.2024 по справі 462/7891/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7891/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» на її користь не нараховану та невиплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по квітень 2014 року у сумі 26174,24 грн. з урахуванням ПДФО і військового збору та компенсацію за несвоєчасну виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по квітень 2014 року станом на серпень 2023 року в сумі 87764,08 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 1998 року по 2014 рік перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством «Львівський державний завод «ЛОРТА», працювала бухгалтером першої категорії та 31.03.2014 року звільнена у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України. Відповідач протягом 2008-2014 рр. порушував її право на заробітну плату встановивши їй посадовий оклад, який був значно нижчим, ніж гарантований Галузевими угодами. Державне підприємство «ЛДЗ «ЛОРТА» створено відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 29.07.1998 року № 261 і входить до переліку об`єктів державної власності, що не підлягає приватизації. ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» перебуває у сфері дії Галузевої угоди, зокрема на 2008-2009 роки укладеної між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів. Відповідно до положень Галузевої угоди мінімальний посадовий оклад бухгалтера першої категорії з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року мав розраховуватись наступним чином: мінімальна заробітна плата х 1.25 (співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки) х 1.35 (мінімальний посадовий оклад техніка без категорії, що дорівнює місячній тарифній ставці робітника третього розряду третьої сітки згідно з Додатком № 1 до Галузевої угоди) х 1,55 (мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу бухгалтера першої категорії до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до Галузевої угоди). З січня 2010 року на ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» поширюється дія Галузевої Угоди на 2010-2011 рр., укладеної між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів. Відповідно до положень Галузевої угоди мінімальний посадовий оклад бухгалтера першої категорії з 01 січня 2010 року по 31 березня 2014 року мав розраховуватись наступним чином: мінімальна заробітна плата х 1.1 (співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки) х 1.35 (мінімальний посадовий оклад техніка без категорії, що дорівнює місячній тарифній ставці робітника третього розряду третьої сітки згідно з Додатком № 1 до Галузевої угоди) х 1,55 (мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу бухгалтера першої категорії до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до Галузевої угоди). Таким чином, відповідачем не нараховано та не виплачено їй заробітну плату за період 2008-2014 рр. у розмірі 26174,24 грн. При цьому, враховуючи, що з вини відповідача не була нарахована належна заробітна плата відповідач повинен відшкодувати компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням терміну виплати грошових коштів, розмір якої становить 87764,08 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07.11.2023 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представником ДП ЛДЗ «ЛОРТА» подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив позовні вимоги у повному обсязі та вказав, що положення міжгалузевої угоди не поширювали свою дію на діяльність ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», тому розрахунок посадового окладу має здійснюватись з урахуванням положень колективних договорів. Крім цього вказав, що оскільки не встановлено, що відповідач або ДК «Укроборомпром» входить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі, а тому немає підстав для застосування положень Галузевої угоди. В частині позовних вимог, що стосуються компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, відповідач звертає увагу на лист Мінсоцполітики № 491/0/290-22/51, відповідно до якого нарахування компенсації на виплати, призначені за рішенням суду, визначеними нормативно-правовими актами не передбачено. Враховуючи, що розмір заробітної плати не визначений, щодо такого триває спір і розмір заборгованості заробітної плати встановлюватиметься на підставі рішення суду, на такі суми не поширюються вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати».

Інших заяв по суті справи сторони не подали.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого:

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Згідно із ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими /регіональними/ угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок /окладів/ і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» визначено, що тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно абз. 4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Частиною 1 ст. 15 цього Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, встановлені галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників в сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Цим Законом також передбачено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч.2 ст. 5 Закону), а галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою (ч. 3 ст. 8 Закону).

Судом встановлено, що позивач з 1998 року по 31.03.2014 року перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством «Львівський державний завод «ЛОРТА», а саме працювала бухгалтером першої категорії та 31.03.2014 року у відповідності до наказу № 180-к від 28.03.2014 року звільнена з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України.

Також, як встановлено судом, ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» є державним оборонним підприємством, на яке з 2008 року поширювала свою дію Галузева угода між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 роки, яка була пролонгована до 2015 року.

Так, відповідно до 5.1.1. Галузевої угоди на 2008-2009 роки, сторони домовилися: установити на підприємствах мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1. Зберігати співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,25.

Згідно п. 5.1.2. Галузевої угоди установлено мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей. П.5.1.3 установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком №2 до Галузевої угоди.

Вказаним Додатком визначено мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу бухгалтера першої категорії до посадового окладу техніка, який за період з січня 2008 р. по грудень 2009 р. становив - 1,55.

У 2010 році між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів, укладено нову Галузеву Угоду на 2010 - 2011 роки.

Пунктом 2.4.1. Галузевої угоди визначено, що така укладається на 2010 та 2011 роки, набуває чинності з 01 січня 2010 року і діє до укладення нової угоди.

У п. 5.1.1. Галузевої угоди на 2010-2011 роки встановлено, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,1.

Даною Галузевою угодою визначено мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу бухгалтера першої категорії до посадового окладу техніка, який за період з січня 2010 р. становив - 1,55.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, що ґрунтуються на вказівці про те, що положення міжгалузевої угоди не поширювали свою дію на діяльність ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», а тому розрахунок посадового окладу має здійснюватися з урахуванням положень колективних договорів, оскільки позивач свої позовні вимоги обґрунтовує укладеними Галузевими угодами, дія яких, як встановлено судом, поширювалася на ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» у спірний період.

При цьому, відповідно до ст. 6 Закону України «Про оплату праці» в редакції Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

У прикінцевих і перехідних положеннях до Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у п.1 зазначено, що такий Закон набирає чинність з 01.01.2017 року.

Відтак, з 01.01.2017 року для визначення мінімального посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум та у відповідності до п.5 вказаного закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.

Водночас, як вбачається із проведеного позивачем розрахунку різниці заробітної плати, при визначенні розміру мінімального посадового окладу за період з 2008 по 2014 роки остання застосовувала як розрахункову величину мінімальну заробітну плату та остаточно заявлену заборгованості позивачем визначено з урахуванням ПДФО та військового збору.

Відповідач не подав суду свого контррозрахунку на спростування розрахунку, поданого позивачем.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що розрахунок позивача щодо розміру недорахованої та невиплаченої заробітної плати є вірним.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату суд виходить з наступного.

Відповідно із ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтями 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що у визначені законодавством строки ДП «ЛДЗ «Лорта» не виплатило позивачу заробітну плату у розмірі, визначеному законодавством, що потягло за собою втрату частини її доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, то така позовна вимога теж підставна.

Згідно поданого позивачем розрахунку суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який не спростовано відповідачем, така за період з січня 2008 року по квітень 2014 року станом на серпень 2023 року становить 87864,08 грн. та такий розрахунок суд приймає до уваги.

Разом з тим, згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а тому суд визначає суму, що підлягає стягненню без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відтак, позовні вимоги є підставними та підлягають частковому задоволенню, а тому з ДП ЛДЗ «ЛОРТА» на користь позивача необхідно стягнути не нараховану та невиплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по квітень 2014 року у розмірі 26174,24 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 87764,08 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, ст. 43, 129 Конституції України, ст. 96, 97 КЗпП України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати задовольнити частково.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» /р/р НОМЕР_1 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ - 30162618, ІПН 301626113031, адреса: м. Львів, вул. Патона, 1/ на користь ОСОБА_1 /ІПН НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 / не нараховану та не виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по квітень 2014 року у розмірі 26174 /двадцять шість тисяч сто сімдесят чотири/ гривні 24 копійки та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з січня 2008 року по квітень 2014 року станом на серпень 2023 року у розмірі 87764 /вісімдесят сім тисяч сімсот шістдесят чотири/ гривні 08 копійок без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цих сум відповідно до законодавства України.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» /р/р НОМЕР_1 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ - 30162618, ІПН 301626113031, адреса: м. Львів, вул. Патона, 1/ на користь держави судовий збір в розмірі 1073 /одна тисяча сімдесят три/ гривні 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: Бориславський Ю. Л.