Постанова

від 19.12.2023 по справі 910/1418/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"19" грудня 2023 р. Справа№ 910/1418/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засіданні від 19.12.2023

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 (повний текст складено 05.10.2023)

у справі №910/1418/23 (суддя В.В. Бондарчук)

за позовом Приватного підприємства «Кіровоградбудресурс»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

3. Кабінет Міністрів України

про стягнення 14 582 780,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кіровоградбудсервіс» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 11 298 052,31 грн заборгованості за відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом згідно Договору №1113/01/20 від 17.04.2020 (далі по тексту - Договір), 1 906 124,47 грн пені, 114 367,47 грн 3% річних, 443 836,61 грн інфляційних втрат, 820 399,88 грн штрафу, 218 741,71 грн судового збору та 160 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині оплати за відпущену згідно Договору електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом відповідно до Актів купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 11 298 052,31 грн. Крім того, позивач нарахував відповідачу 1 906 124,47 грн пені та 820 399,88 грн штрафу на підставі пункту 4.6 Договору, 114 367,47 грн 3% річних, 443 836,61 грн інфляційних втрат згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.02.2023 відкрив провадження у справі №910/1418/23 та залучив до участі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі по тексту - третя особа 1), Національну комісію, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - третя особа 2), Кабінет Міністрів України (далі по тексту - третя особа 3).

Господарський суд міста Києва рішенням від 25.09.2023 у справі №910/1418/23, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, яку суд першої інстанції прийняв до розгляду протокольною ухвалою від 24.07.2023, позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 12 774 490,53 грн, 3% річних у сумі 304 628,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 942 927,87 грн та 210 330,70 грн судового збору; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовив.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1,00 грн пені та штрафу, враховуючи постанову НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 №332, зі змінами від 26.04.2022. Також судом першої інстанції, при здійсненні перевірки правильності нарахування позивачем відповідачу 3 % річних та інфляційних втрат, було виявлено арифметичну помилку, а тому суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 304 628,32 грн та інфляційні втрати у розмірі 942 927,87 грн, при цьому суд першої інстанції не знайшов підстав для зменшення їх розміру відповідно до вимог частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України).

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі з порушенням положень постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», оскільки учасник позивача, якому належить 50 % частки у статутному капіталі, має громадянство російської федерації, про що відповідача повідомлено листом Служби безпеки України від 26.04.2023, на підставі чого постановою НКРЕКП від 09.05.2023 №875 визнано такою, що втратила чинність постанову НКРЕКП від 17.01.2020 №172 «Про встановлення «зеленого» тарифу КП «Кіровоградбудресурс» та постановою НКРЕКП від 02.05.2023 №808 анульовано останньому ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 03.01.2020 №10.

Як вказує апелянт, судом першої інстанції не правильно застосовано положення Порядку про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі по тексту - Порядок №641) у взаємозв`язку із наказами Міністерства енергетики України «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» від 28.03.2022 №140 та від 15.06.2022 № 206 (далі по тексту - Накази №140 та №206).

Крім того, за твердженням відповідача, наявні підстави для зменшення нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку із відсутністю збитків, понесених позивачем, відсутність доказів погіршення фінансового стану позивача та фінансовий стан відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.10.2023 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1418/23 та відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23.

Матеріали справи №910/1418/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 02.11.2023.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.11.2023 відмовив Державному підприємству «Гарантований покупець» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23 залишив без руху.

Після усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.11.2023 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23, розгляд апеляційної скарги призначив на 12.12.2023 о 12 год. 00 хв.

Згідно відзиву на апеляційну скаргу, поданого позивачем до Північного апеляційного господарського суду 12.12.2023 через підсистему «Електронний суд», останній заперечує проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23 залишити без змін, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є громадянином України та не є кінцевим бенефіціарним власником позивача, оскільки його частка у статутному капіталі складає 5 %, при цьому відповідач неправильно трактує зміст постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022. Позивач не погоджується із доводами відповідача щодо неправильного застосування судом першої інстанції Порядку №641 у взаємозв`язку із Наказами №140 та №206, так як наказ №140 не набрав чинності, оскільки не пройшов процедуру офіційного опублікування, а наказ №206 не змінив ані умови Договору, ані Порядку №641. Крім того, за твердженням позивача, відсутні підстави для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач повідомив суд апеляційної інстанції про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 60 000,00 грн.

12.12.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Кабінету Міністрів України надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, за яким третя особа 3 підтримує апеляційну скаргу відповідача та просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022, Порядку №641 у взаємодії з Наказами №140 та №206, та наявності підстав для зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат.

12.12.2023 відповідачем подано до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про зупинення провадження у справі №910/1418/23 до закінчення касаційного перегляду адміністративної справи №610/10894/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» до Міністерства енергетики України, треті особи: Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство «Гарантований покупець», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Енерговат», Приватне підприємство «Арт-Енерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом».

Північний апеляційний господарський суд протокольною ухвалою від 12.12.2023 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/1418/23, оскільки відсутні підстави об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №610/10894/22 (частина 5 статті 227 ГПК України).

12.12.2023 відповідачем подано до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 12.12.2023 виникла необхідність оголосити перерву у розгляді справи №910/1418/23 до 19.12.2023.

Треті особи 1, 2 своїх представників в судове засідання, призначене на 19.12.2023 не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом доставки ухвали суду апеляційної інстанції від 12.12.2023 до їх «Електронних кабінетів».

Третя особа 3 своїх представників в судове засідання, призначене на 19.12.2023 не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом достави ухвали суду апеляційної інстанції від 12.12.2023 на його електронну адресу.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.12.2023 підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 19.12.2023 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста від 25.09.2023 у справі №910/1418/23 залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників відповідача та позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

17.04.2020 між відповідачем (далі - Гарантований покупець) та позивачем (далі - продавець за «зеленим» тарифом) укладено Договір, за умовами якого продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок №641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами) (т.1 а.с. 25-31).

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно із законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 Договору).

Згідно із п. 2.3 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За умовами п. 2.4 Договору продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Відповідно до п. 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Згідно п. 3.1 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Продавець за «зеленим» тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору (п. 4.1 Договору).

У відповідності до положень п. 4.5 Договору гарантований покупець зобов`язаний: 1) купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; 2) у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; 3) нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом (п. 4.6. Договору).

Згідно із п. 5.1 Договору обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі Сторін зобов`язань за Договором.

При настанні обставин непереборної сили Сторони звільняються від виконання зобов`язань за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства. Потерпіла Сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв`язку повідомлення другій Стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події (п. п. 5.2 - 5.4 Договору).

Якщо обставини непереборної сили тривають довше трьох місяців, Сторони вирішують питання щодо подальшого виконання Договору (п. 5.5 Договору).

Відповідно до повідомлення ПрАТ «НЕК «Укренерго» №01/14313 від 17.04.2020 (т.1 а.с. 32) позивача включено до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» на підставі наданої заяви щодо вступу учасника ринку до балансуючої групи та підтвердження зі сторони ДП «Гарантований покупець» з 00 год. 00 хв. 18.04.2020.

09.09.2022 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 1117 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», зокрема, у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

У жовтні 2021 році позивачем продано відповідачу електричну енергію на загальну суму 2 174 949,28 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року (т.1 а.с. 35).

Відповідач за куплену у жовтні 2021 року електричну енергію розрахувався частково в сумі 1 956 612,80 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №164 617 від 13.10.2021 на суму 391 694,32 грн (т.1 а.с. 37), №166 628 від 25.10.2021 на суму 304 584,88 грн (т.1 а.с. 41), № 172 336 від 29.10.2021 на суму 215 536,45 грн (т.1 а.с. 45), №175 104 від 29.10.2021 на суму 74 861,90 грн (т. 1 а.с. 46), №185 884 від 12.11.2021 на суму 354 224,11 грн (т.1 а.с. 51), №258 931 від 28.09.2022 на суму 294 157,91 грн (т.1 а.с. 57), №262 211 від 18.10.2022 на суму 321 553,23 грн (т.1 а.с. 61), внаслідок чого у ДП «Гарантований покупець» перед ПП «Кіровоградбудресурс» утворилась заборгованість на суму 218 336,48 грн.

У період з лютого по червень 2022 року позивачем продано відповідачу електричну енергію на загальну суму 11 709 028,70 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії за лютий - червень 2022 року (т.1 а.с. 65, 76, 86, 105, 119).

Відповідач за куплену електроенергію у період з лютого по червень 2022 року розрахувався частково на суму 3 062 410,32 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №207 324 від 15.02.2022 на суму 309 685,63 грн (т.1 а.с. 67), № 211 943 від 24.02.2022 на суму 544 381,14 грн (т.1 а.с. 71), № 215 932 від 29.03.2022 на суму 175 336,84 грн (т.1 а.с. 78), № 217 640 від 07.04.2022 на суму 183 445,23 грн (т.1 а.с. 82), № 218 631 від 15.04.2022 на суму 132 023,32 грн (т.1 а.с. 88), № 219 608 від 25.04.2022 на суму 96 857,30 грн (т.1 а.с. 93), № 221 325 від 06.05.2022 на суму 107 409,56 грн (т.1 а.с. 97), № 268 877 від 07.12.2022 на суму 100 392,79 грн (т.1 а.с. 101), № 222 295 від 16.05.2022 на суму 190 876,24 грн (т.1 а.с. 107), № 223 385 від 25.05.2022 на суму 195 708,50 грн (т.1 а.с. 111), № 225 379 від 07.06.2022 на суму 170 974,10 грн (т.1 а.с. 115), № 226 765 від 15.06.2022 на суму 201 318,43 грн (т.1 а.с. 121), № 228 641 від 27.06.2022 на суму 207 408,51 грн (т.1 а.с. 125), № 229 584 від 30.06.2022 на суму 114 534,04 грн (т.1 а.с. 129), № 230 425 від 07.07.2022 на суму 127 332,62 грн (т.1 а.с. 134), № 236 202 від 29.07.2022 на суму 128 044,81 грн (т.1 а.с. 138), № 242 043 від 25.08.2022 на суму 76 681,26 грн (т.1 а.с. 143), відповідно за цей період утворилась заборгованість в сумі 8 646 618,38 грн.

20.09.2022 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №1190 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року.

У липні 2022 року позивачем продано відповідачу електричну енергію на загальну суму 3 583 711,99 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року (т.1 а.с. 148).

Відповідач за куплену електричну енергію у липні 2022 року розрахувався частково на суму 1 150 614,54 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №233 045 від 14.07.2022 на суму 312 818,00 грн (т.1 а.с. 150), № 234 039 від 25.07.2022 на суму 382 038,33 грн (т.1 а.с. 154), № 237 093 від 29.07.2022 на суму 455 758,21 грн (т.1 а.с. 158), внаслідок чого також утворилась заборгованість на суму 2 433 097,45 грн.

14.03.2023 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №473 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року.

У серпні 2022 року позивачем продано відповідачу електричну енергію на загальну суму 2 775 139,24 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом купівлі-продажу електроенергії за серпень 2022 року (т. 2 а.с. 195).

Відповідач за куплену у серпні 2022 року електричну енергію розрахувався частково в сумі 1 298 701,02 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №240 083 від 15.08.2022 на суму 488 034,17 грн (т. 2 а.с. 200), № 241 227 від 25.08.2022 на суму 368 833,39 грн (т. 2 а.с. 201), № 243 200 від 31.08.2022 на суму 441 833,46 грн (т.2 а.с. 202), відповідно утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1 476 438,22 грн.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем за куплену електричну енергію у жовтні 2021 року та лютому-серпні 2022 року складає 12 774 490,53 грн.

Спір виник через порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати у повному обсязі за отриману товарну продукцію у жовтні 2021 року та лютому-серпні 2022 року, у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 12 774 490,53 грн основного боргу, 304 628,32 грн 3 % річних, 982 434,37 грн інфляційних втрат, а також 1,00 грн - пені та штрафу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із частиною 1 статті 275, частинами 6, 7 статті 276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII (далі по тексту - Закон №2019-VIII) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника «останньої надії»; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування «зеленого» тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.

Згідно із частиною 2 статті 65 Закону №2019-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Відповідно до частин 4, 5 статті 65 Закону №2019-VIII гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.

Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Пунктом 3.3 Договору сторони узгодили, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Главою 10 Порядку №641 визначено порядок розрахунків платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцями, а саме:

пунктом 10.1. визначено, що До 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з положеннями п. 10.4. Порядку №641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням приписів Порядку №641 та частини 1 статті 530 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач має зобов`язання перед позивачем з оплати у кожному розрахунковому місяці за куповану електроенергію у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуг.

Пославшись на пункт 2 частини 3 статті 30 Закону №2019-VIII суд першої інстанції зазначив, що позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію відповідно до укладеного Договору на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладені обставини, наведені норм матеріального права, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 12 774 490,53 грн, 3% річних у сумі 304 628,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 942 927,87 грн, відмовивши при цьому у стягненні 1,00 грн пені та штрафу на підставі постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 №332, зі змінами від 26.04.2022, пунктом 16 якої визначено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Водночас суд першої інстанції, відхиляючи доводи відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», вказав, що у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду справи по суті, засновниками (учасниками) ПП «Кіровоградбудресурс» є ОСОБА_1 , громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника): 1 500 000,00грн; ОСОБА_2 , громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , розмір частки засновника (учасника): 28 500 000,00 грн. Кінцевий бенефіціарний власник: ОСОБА_2 , відсоток частки у статутному капіталі - 95%. Як вбачається з даних паспорта серії НОМЕР_1 (виданим Ленінським РС у м. Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області від 13.06.2014) ОСОБА_1 (29.10.1978), є громадянином України.

Проте суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.

З листа Служби безпеки України від 09.05.2023 №5/7/2/3-12515 (т. 2 а.с. 165) вбачається, що в ході контррозвідуального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури електроенергетичної галузі держави, в умовах військового протистояння країні-агресору, отримано інформацію щодо суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність на території України власником/засновником якого є фізична особа - резидент рф.

Проведеними заходами було встановлено суб`єкт господарювання з ліцензією виробництва електричної енергії, виданою НКРЕКП, співвласником якого є громадянин рф, а саме: ПП «Кіровограбудресурс» (код ЄДРПОУ 35193169, юридична адреса: 25006, м. Кропивницький, провулок Фортечний, буд. 19, кв. 73, основний вид діяльності: виробництво електроенергії, кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_2 (країна громадянства: Україна, адреса бенефіціара: АДРЕСА_2 , тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоткова частка розміру статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу юридичній особі: 50) та ОСОБА_1 (країна громадянства: Україна, адреса бенефіціара: АДРЕСА_1 , тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоткова частка розміру статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу юридичній особі: 50).

Вжитими заходами було встановлено, що співвласник ПП «Кіровограбудресурс» ОСОБА_1 , маючи громадянство України, отримав громадянство рф (паспорт громадянина рф серія НОМЕР_2 , наданий відділом №910003 федеральної міграційної служби рф, а також паспорт громадянина рф для виїзду за кордон серія НОМЕР_4 , виданий відділом №23101 федеральної міграційної служби рф).

Також, було встановлено, ОСОБА_1 після анексії АР Крим прибув на територію Кримського півострову, де перебуває на даний час.

На засіданні НКРЕКП 02.05.2023 прийнято рішення про анулювання ПП «Кіровограбудресурс» (код ЄДРПОУ 35193169) ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 03.01.2020 №10, у зв`язку із документальним підтвердженням встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» (лист НКРЕКП №4680/21.2/7-23 від 02.05.2023 (т.2 а.с. 164).

Постановою НКРЕКП від 09.05.2023 №875 «Про припинення дії «зеленого» тарифу ПП «Кіровограбудресурс» визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 17.01.2020 №172 «Про встановлення «зеленого» тарифу ПП «Кіровограбудресурс».

В умовах збройної агресії російської федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (з наступними змінами, внесеними указами Президента України), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.

Постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» відповідно до статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України постановляє: для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором), зокрема, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Отже дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов`язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб - кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в постанові Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов`язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання. Вказаний правовий висновок щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 викладено у постановах Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21, від 09.08.2023 у справі №922/1589/22.

Листом Міністерства юстиції України №24560/8.1.3/10-22 від 08.03.2022 звернуто увагу, що Постановою КМУ № 187 (абзац п`ятий підпункту 1 пункту 1) встановлено кілька винятків щодо застосування мораторію (заборони). Так, відповідне обмеження не застосовується до: громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

У даній справі ОСОБА_1 , будучи громадянином України, що має паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 13.06.2014 Ленівським РС у м. Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області, копія якого засвідчена 24.07.2023 адвокатом Головатюк С.А., отримав громадянство рф (паспорт громадянина рф серія НОМЕР_2 , наданий відділом №910003 федеральної міграційної служби рф, а також паспорт громадянина рф для виїзду за кордон серія НОМЕР_4 , виданий відділом №23101 федеральної міграційної служби рф), про що свідчить лист Служби безпеки України від 09.05.2023 №5/7/2/3-12515 та після анексії АР Крим не перебуває на території України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач створений як юридична особа та зареєстрований відповідно до законодавства України 27.07.2007 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, частка ОСОБА_1 у статутному капіталі у ПП «Кіровоградбудсервіс» на дату створення та реєстрації позивача складала 50%, розмір якої змінився на 5 % вже після відкриття провадження у справі №910/1418/23, а саме у липні 2023 року, проте судом першої інстанції взято до уваги витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.07.2023, відносно чого учасники справи не заперечують.

Отже, станом на дату створення та реєстрації позивача - Приватного підприємства «Кіровоградбудресурс», учасником (засновником) підприємства був ОСОБА_1 , із часткою у статутному капіталі позивача у розмірі 50 %, який є громадянином рф та не перебуває на території України, про що свідчить лист Служби безпеки України від 09.05.2023 №5/7/2/3-12515, якому суд першої інстанції в порушення статей 86, 236 ГПК України не надав оцінки, та не спростовано представником позивача під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, що зумовлює в силу постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» обмеження у можливості реалізувати позивачем права вимоги до зобов`язаної сторони - відповідача, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції у даній постанові надано вичерпні відповідні на доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, із застосування норм права, які регулюють спірні відносини.

Відповідно до частини 1 статі 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення Господарський суд міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23, з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/1418/23 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Кіровоградбудресурс» (25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, провулок Фортечний, будинок 19, квартира 73; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35193169) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43068454) 315 496,05 грн (триста п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 05 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/1418/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 08.01.2024 після виходу суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. з відпустки.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова