Постанова

від 08.01.2024 по справі 911/860/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. Справа №911/860/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 (повний текст рішення складено та підписано 03.10.2023)

у справі №911/860/22 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма"

про стягнення 247 700,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПАТ "АК "Київводоканал") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма" (далі - "Біофарма Плазма") про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 247 700,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (далі - Правила №1879), у період з 23.02.2021 по 31.05.2021 здійснив скид стічних вод без отримання умов на скид стічних вод, у зв`язку з чим позивач здійснив нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без умов на скид за вищенаведений період у розмірі 247 700,88 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2022 прийнято позовну заяву ПАТ "АК "Київводоканал" до розгляду та відкрито провадження у справі №911/860/22.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2023 справу №911/860/22 за позовом ПАТ "АК "Київводоканал"до ТОВ "Біофарма Плазма" про стягнення 247 700,88 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 прийнято справу №911/860/22 до провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №911/860/22 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Біофарма Плазма" на користь ПАТ "АК "Київводоканал" 247 700,88 грн плати за скид стічних вод без умов на скид та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 715,51 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, встановивши факт невиконання відповідачем оплати виставленого позивачем рахунку за скид стічних вод без умов на скид на суму 247 700,88 грн, та врахувавши, що під час розгляду справи відповідачем не було доведено наявності у нього умов на скид стічних вод за адресою: вулиця Миколи Амосова, 9 у місті Києві, у період з 23.02.2021 по 31.05.2021, дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення наведеної суми заборгованості в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ "Біофарма Плазма" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №911/860/22 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що він у встановлений строк, відповідно до регламентованої процедури, звернувся до ПАТ "АК "Київводоканал" з заявою продовження умов на скид стічних вод, проте у встановлений строк позивач не продовжив дію умов та не видав відповідний документ.

Так, відповідач, звертає увагу суду апеляційної інстанції, що він мав право здійснювати скид стічних вод без отримання відповідного документа дозвільного характеру за принципом мовчазної згоди.

Також, на переконання відповідача, він не порушував зобов`язання, та як наслідок, підстав для застосування будь-яких видів санкцій з боку позивача до відповідача не існує, а отже плата за скид стічних вод нарахована позивачем безпідставно.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Біофарма Плазма" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №911/860/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №911/860/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Біофарма Плазма" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №911/860/22.

Матеріали справи №911/860/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 06.11.2023.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023, у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. з 06.11.2023 по 10.11.2023 та судді Ходаківської І.П. з 06.11.2023 по 10.11.2023, які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 справу №911/860/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Біофарма Плазма" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №911/860/22. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Біофарма Плазма" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №911/860/22 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 30.11.2023.

30.11.2023 через систему "Електронний суд" позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Біофарма Плазма".

Так, у відзиві позивач стверджує, що не отримував лист про подовження дії умов на скид стічних вод від ТОВ "Біофарма Плазма", що підтверджується витягом з електронної документації Корпоративної інформаційної системи управління "ІТ-підприємство", що наявний у матеріалах справи.

Також позивач зазначає, що твердження відповідача про начебто те, що всі публічні органи та установи перейшли на режим отримання кореспонденції через поштові скриньки, є нічим іншим як введення суду в оману, оскільки якраз з метою дотримання карантинних обмежень вся кореспонденція, в тому числі і позивача, надсилалась засобами поштового зв`язку.

Крім того, позивач вказує, що позиція відповідача щодо продовження дії умов на скид стічних вод за принципом мовчазної згоди є помилковою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Згідно зі статтею 269, частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.02.2018 між ПАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) та ТОВ "Біофарма Плазма" (споживач) укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №18880/5-09-Т, за умовами якого постачальник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (далі - умови), а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 за №1879 (далі - Місцеві правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

За умовами пункту 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скидання стічних вод згідно з вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Умови на скид стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору кількість поставленої води визначається за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у споживача декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за споживачем. Обсяг наданої води для поливу та на інші власні потреби споживача, незалежно від його організаційно-правової форми, визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість води, поставленої для поливу та інших власних потреб споживача може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих споживачем інформації та документів, якими визначена площа поливу та обсяги води на відповідні власні потреби.

Відповідно до пункту 2.1.2 договору зняття показів засобів обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника споживача у строки згідно з графіком обслуговування постачальника.

Для споживача з стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м.куб із незначним коливанням) зняття показів з засобів обліку може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє споживачу щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Покази засобів обліку за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від споживача в письмовому вигляді або в інший спосіб. В разі, якщо споживач не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (пункт 2.1.3 договору).

Пунктом 2.1.5 договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить споживачу з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків відповідно до Правил користування.

Згідно з положеннями пунктів 2.1.7, 2.1.8 договору споживач веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою (за наявності)), який заповнюється споживачем та представником постачальника. Облікові дані споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння споживач направляє свого представника до постачальника з необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акта звіряння розрахунків. У разі невиконання споживачем цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими споживачем.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно з чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

За умовами пункту 2.2.2 договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи споживача. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. У разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, позачергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг (пункт 2.2.3 договору).

Згідно з пунктом 2.2.4 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акта. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

За умовами підпунктів 3.3.5, 3.3.13 пункту 3.3 договору споживач зобов`язується сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та своєчасно подовжувати у встановленому порядку умови на скид стічних вод, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що всі питання, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України. Умови цього договору застосовуються до відносин між постачальником та споживачем, які виникли до його укладення згідно зі статтею 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.06.2021 (пункт 7.1 договору, в редакції додаткової угоди від 31.05.2019 до договору).

Як стверджує позивач, ТОВ "Біофарма Плазма", в проміжок часу з 23.02.2021 по 31.05.2021, здійснювало скид стічних вод без умов на скид за адресою: вулиця Миколи Амосова, 9 у місті Києві, що є порушенням пункту 8.1 Правил №1879, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу 5-ти кратний розмір тарифу за послуги з водовідведення за весь період відсутності умов на скид на суму 247 700,88 грн.

У зв`язку з невиконання відповідачем вимог Правил №1879, позивач направив відповідачу лист-попередження від 14.06.2021 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без умов на скид стічних вод в розмірі 247 700,88 грн з розрахунком від 14.06.2021 №15/ВУ-Ф-06/142-05-2021р., які отримані відповідачем 06.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0221700519127

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на нездійснення відповідачем добровільної сплати господарської санкції за порушення правил скидання стічних вод у систему каналізації міста Києва та невизнання останнім вчиненого порушення, у зв`язку з чим просив суд стягнути з відповідача грошові кошти за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 247 700,88 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Правилами №1879 встановлені, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Відповідно до пункту 2.4 Правил №1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Згідно з пунктом 3.3.1 Правил №1879 абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2.

Пунктом 3.3.2 Правил №1879 передбачено, що для отримання Умов на скид абонент повинен звернутись до водоканалу для їх оформлення та надати документи, передбачені вказаним пунктом

Відповідно до пункту 3.3.3 Правил №1879 водоканал у місячний строк з моменту отримання необхідних документів розглядає їх і видає Умови на скид.

Згідно з пунктом 3.3.4 Правил №1879 Умови на скид видаються на один рік.

У пункті 3.3.5 Правил №1879 зазначено, що якщо абонентом заявлено про відсутність змін у його водовідведенні, Умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до водоканалу з письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії.

Пунктом 8.1 Правил №1879 встановлено, що абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тариф на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 7.10 Правил №1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

За приписами пункту 8.6 Правил №1879 при порушенні цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі:

а) відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії;

б) відмови або затримання з боку абонента укладання з водоканалом договору на послуги водопостачання та водовідведення (при відсутності технічної можливості відключення від міської мережі та після письмового попередження абонента);

в) затримки з оформленням перепустки представнику контролюючих служб на територію абонента або неможливості відібрати пробу стічних вод у визначеному КК абонента протягом 30 і більше хвилин з моменту прибуття для виконання службових обов`язків);

г) відмови абонента виділити представника для відбору проби;

д) відмови абонента від виконання пункту 8.9 цих Правил.

Відповідно до частини 1 статті 217 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Проаналізувавши правову природу санкції щодо сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що такий вид відповідальності є оперативно-господарською санкцією, в силу притаманних їй особливостей.

Крім того, статтею 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Виходячи з аналізу положень статті 237 ГК України особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №905/2464/17, від 20.10.2020 у справі №905/267/19 та від 15.10.2019 у справі №905/2319/17.

Так, згідно з пунктом 4.11 договору, у разі порушення споживачем пунктів 1.1, 1.5 цього останній сплачує постачальнику плату за скид стічних вод без чинних умов (дозволу) на скид стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом із тим, доказів у підтвердження наявності у спірний період з 23.02.2021 по 31.05.2021 умов на скид стічних вод, чи будь-яких доказів в підтвердження іншого обсягу скиду стічних вод, чи то здійснення оплати заявленої позивачем до стягнення в рамках даної справи плати за скид стічних вод без умов скид стічних вод відповідачем не надано.

У відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що він у встановлений Правилами № 879 строк звернувся до позивача 22.02.2021 з заявою №БО-000000445 про продовження дії умов на скид та про відсутність змін у його водовідведенні. Лист було передано до відповідача шляхом залишення у скриньці для кореспонденції позивача за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 16, яка відповідно до пункту 140 Інструкції з діловодства в ПАТ "АК "Київводоканал", затвердженої рішенням Правління ПАТ "АК "Київводоканал" (протокол № 20/07/16 від 20.07.2016), витяг з якої наявний в матеріалах справи, є одним із способів доставка документів до ПАТ "АК "Київводоканал"

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказані посилання відповідача є недоведеними та безпідставними, оскільки у випадку здійснення посилання стороною на певні обставини, вони мають бути доведені у встановленому порядку, а без належного та документального підтвердження, останні не можуть братись до уваги судом.

У той же час, матеріали справи не містять підтверджень звернення відповідача до позивача з заявою від 22.02.2021 №БО-000000445 про продовження дії умов на скид та про відсутність змін у його водовідведенні.

У разі звернення до відповідача певними дозволеними засобами, у позивача має бути підтвердження цього, що виражається, зокрема, шляхом або проставлення штампу вхідної кореспонденції (дата та номер реєстрації документа особою що отримав його), або описом вкладення до поштового відправлення з фіскальним чеком поштового органу тощо.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що під час розгляду справи відповідачем не доведено наявності у нього умов на скид стічних вод за адресою: вулиця Миколи Амосова, 9 у м. Києві, у період з 23.02.2021 по 31.05.2021, а тому, позивач правомірно застосував до відповідача штрафні санкції.

При цьому, місцевий господарський суд вірно зазначив, що згідно зі статтями 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №910/2376/18.

Також, судом першої інстанції правомірно відхилені доводи відповідача про те, що підприємство не було офіційно повідомлено, що його діяльність здійснюється без наявності умов на скид, з огляду на те, що надавши пакет документів, підприємство сподівалось на отримання умов, а з боку позивача не надходило відмови, оскільки нормами законодавства чітко вказано на неможливість скидання абонентом стічних вод без одержання Умов на скид.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що матеріали справи не містять жодних належних доказів, які б підтверджували, що ТОВ "Біофарма Плазма" надало (надіслало) ПАТ "АК "Київводоканал" заяву про продовження дії умов на скид та про відсутність змін у його водовідведенні у строк, визначений у пункті 3.3.5 Правил №1879, зважаючи, також на те, що відповідач не був обмежений у способі подачі до позивача заяви виключно через поштову скриньку та мав право використовувати будь-які альтернативні способи подачі інформації, передбачені законодавством.

З огляду на наведене вище та встановлення факту невиконання відповідачем оплати виставленого позивачем рахунку за скид стічних вод без умов на скид на суму 247 700,88 грн колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судове рішення прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №911/860/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №911/860/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма".

4. Матеріали справи №911/860/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова