Рішення

від 08.01.2024 по справі 908/3121/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/133/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2024 Справа № 908/3121/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМС-ТАУН" (юридична адреса: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Трипільська, буд. 33; адреса для листування: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Трипільська, буд. 33, а/с 31, код ЄДРПОУ 41619802)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -інжинірингова компанія "Флоутек-Систем" (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги, 18/1, код ЄДРПОУ 41441213)

про стягнення 428 500,00 грн.

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 52 від 02.10.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМС-ТАУН" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -інжинірингова компанія "Флоутек-Систем" кошти в розмірі 428 500,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено свої зобов`язання за Договором № 20-01/2022 від 20.01.2023 щодо поставки товару. У зв`язку з чим, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 428 500,00 грн. сплаченої попередньої оплати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.10.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3121/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 16.10.2023 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 26.10.2023 включно.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 16.10.2023

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3121/23 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 19/133/23, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрованою адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -інжинірингова компанія "Флоутек-Систем" є: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги, 18/1.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до вказаного Переліку з урахуванням наступних змін і доповнень вся територія Мелітопольського району Запорізької області, і в тому числі Мелітопольська міська територіальна громада, входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 25.02.2022 по теперішній час).

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідне оголошення у справі № 908/3121/23 було розміщене на сайті Господарського суду Запорізької області 07.11.2023.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3121/23 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Ухвалою суду від 06.11.2023 у справі № 908/3121/23 відповідачу запропоновано у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України) надати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, сплив тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 08.01.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛМС-ТАУН» (Покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою вдповідальністю «Виробничо-інжинірингова компанія «Флоутек-Систем» (Постачальник, відповідач у справі) укладено Договір № 20-01/2022 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується виговити і передати у власність покупця обладнання для ліній фасування, а покупець зобов`язується прийняти це обладнання та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору та Додатків до нього.

Пунктом 1.2 Договору сторони узгодили, що асортимент, точне найменування обладнання, кількість, технічні характеристики, вартість (ціна) кожної одиниці в партії обладнання, умови та строки постачання визначаються в окремих Додатках: Специфікації, Технічний опис, складальне креслення. Всі додатки є невід`ємною частиною Договору.

Сторонами підписано Специфікацію № 1, яка є Додатком № 1 до Договору, та в якій визначено найменування, його кількість та вартість.

Загальна вартість товару, що поставляється за цією Специфікацією, складає 857 000,00 грн, у т.ч. ПДВ: 142 833,33 грн. (п. 2 Специфікації).

Відповідно до умов Договору та п. 5 Специфікації сторони визначили умови оплати:

- передплата у розмірі 50 % від загальної суми, визначеної в специфікації - сплачується покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання цього Договору на підставі виставленого постачальником рахунку;

- 40% від загальної суми, визначеної в Специфікації - сплачується покупцем на підставі рахунку постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів після письмового повідомлення постачальником на адресу: yurii.danyliuk@lms.org.ua про готовність до відвантаження обладнання;

- остаточна оплата у розмірі 10 % від загальної суми, визначеної в специфікації - сплачується покупцем на підставі рахунку постачальника протягом 7 банківських днів з моменту підписання постачальником Акту пуско-налагоджувальних робіт, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару та підписання видаткових накладних.

Згідно п. 6 Специфікації, строк поставки товару: протягом 77 календарних днів з моменту підписання Специфікації та отримання попередньої оплати від покупця у розмірі 50%, але не раніше дати узгодження креслень.

Пунктом 3.1. Договору дату готовності до відвантаження постачальник повідомляє письмово.

Доставка товару здійснюється за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, вул. Путрівська, 259 (п. 9 Специфікації).

Пунктом 1.3 Договору сторони погодили, що право власності на обладнання у покупця виникає з моменту підписання покупцем видаткової накладної під час вивантаження обладнання на об`єкт покупця з транспортного засобу, наданого постачальником..

Згідно п. 11.1 Договору сторони узгодили, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками Сторін (за їх наявності) і діє до повного і належного його виконання Сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжною інструкцією № 41 від 28.01.2022 позивачем на розрахунковий рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 428 500,00 грн. з призначенням платежу: "передплата за обладнання та пуско-налагоджувальні роботи зг рах. № 6 від 27.01.2022 року, дог№ 20-01/2022 від 20.012022 у т.ч. ПДВ 20% -71 416,67 грн.".

Таким чином, матеріалами справи доведено, що позивач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, перерахувавши відповідачу попередню оплату за товар, що має бути поставлений.

Однак, на виконання умов Договору, поставки товару протягом 77 календарних днів, з моменту підписання специфікації та отримання попередньої оплати від покупця у розмірі 50 % , а саме до 15 квітня 2022 (включно) відповідачем не здійснено.

Позивач надіслав відповідачу лист від 16.12.2022 вих. № 76 про повернення суми попередньої оплаті в розмірі 428 500,00 грн. та про розірвання Договору.

20.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -інжинірингова компанія "Флоутек-Систем" надійшла відповідь вих. .№ 20-12/2022 на лист вих. № 76, відповідно до якого відповідач зазначив, що у зв`язку з настанням форс - мажорних обставин - введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, а також по причині що підприємство відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території, виконання умов Договору стало неможливим.

Позивач зауважив, що п. 8.4 Договору, якщо форс- мажорні обставини та/або їх наслідки продовжуються протягом строку, який перевищує 1 один календарний місяць, будь -яка сторона вправі розірвати цей договір у будь який час, направивши про це відповідне письмове повідомлення не менше як за 10 календарних днів до бажаної дати розірвання цього договору. Розірвання цього договору не припиняє обов`язку постачальника повернути покупцю суми попередньої оплати, а покупця повернути постачальнику поставлене обладнання.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Разом з тим, відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору. Таким чином, за загальним правилом, зацікавленій стороні у кожному конкретному випадку необхідно доводити факт невиконання зобов`язання саме у зв`язку з введенням воєнного стану.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 428 500,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар за Договором №20-01/2022.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Зі змісту п. 5.3 Договору та Специфікації вбачається, що сторонами чітко визначена умова оплати товару шляхом здійснення попередньої оплати.

Матеріалами справи доведено, що за Договором № 20-01/2022 від 20.01.2022 позивачем перераховано відповідачу 428 500,00 грн. грошових коштів як попередня оплата.

За приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України, унормовано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідач належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, передання позивачу товару, що є предметом Договору суду не надав.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання щодо передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому, можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного із варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Позивач реалізував своє право, у порядку встановленому ч. 2 ст. 693 ЦК України шляхом пред`явлення відповідачу вимоги щодо повернення суми попередньої оплати, сплаченої за товар, який поставлений не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов`язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).

Доказів повернення позивачу грошових коштів у сумі 428 500,00 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, оскільки обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -інжинірингова компанія "Флоутек-Систем" з повернення суми попередньої оплати у розмірі 428 500,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 428 500,00 грн. є такою, що ґрунтується на законі, заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Заявлені позивачем у позовній заяві витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. судом не розподіляються, оскільки доказів в обґрунтування розміру цих витрат позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -інжинірингова компанія "Флоутек-Систем" (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги, 18/1, код ЄДРПОУ 41441213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМС-ТАУН" (юридична адреса: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Трипільська, буд. 33; адреса для листування: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Трипільська, буд. 33, а/с 31, код ЄДРПОУ 41619802) грошові кошти в розмірі 428 500,00 грн. (чотириста двадцять вісім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -інжинірингова компанія "Флоутек-Систем" (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги, 18/1, код ЄДРПОУ 41441213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМС-ТАУН" (юридична адреса: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Трипільська, буд. 33; адреса для листування: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Трипільська, буд. 33, а/с 31, код ЄДРПОУ 41619802) 6 427,50 грн. (шість тисяч чотириста двадцять сім грн. 50 коп.) судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 08.01.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.