Ухвала

від 19.12.2023 по справі 911/2697/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" грудня 2023 р., м. Київ Справа № 911/2697/22

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Репікової З.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скарги Спільного Українсько-Латвійського підприємства «Хімімпекс» (Товариство з обмеженою відповідальністю) на бездіяльність головного державного виконавця Обухівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ МЮ Черненко Алли Анатоліївни (08700, Київська область, місто Обухів, вул. Київська, 5) у виконавчих провадженнях № 73204481 та 73205067

у межах справи за позовом Спільного Українсько-Латвійського підприємства «Хімімпекс» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (01103, місто Київ, вулиця М. Бойчука, будинок 18 А, код ЄДРПОУ 14345702)

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код ЄДРПОУ 22927045)

про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та збитків від інфляції за порушення строків оплати за Договором від 10.12.2021 №121/52,

за участю представників:

позивача: Копусь Андрій Анатолійович;

відповідача: Бездоля Юрій Олександрович;

виконавець: не з`явився,

в с т а н о в и в :

1 обставини розгляду скарг

Господарський суд Київської області розглянув справу № 911/2697/22 за позовом Спільного Українсько-Латвійського підприємства «Хімімпекс» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та збитків від інфляції за порушення строків оплати за Договором від 10.12.2021 №121/52.

Рішенням у справі від 28.02.2023 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 7358602,20 грн основного боргу, 113150,34 грн трьох відсотків річних, 599623,23 грн інфляційних, 297903,90 грн пені, 134722,83 грн судового збору. Вказане рішення набрало законної сили 03.07.2023, за наслідками розгляду апеляційної та касаційної скарг залишено в силі.

До Господарського суду Київської області 16.11.2023 надійшли скарги стягувача (позивача) на бездіяльність головного державного виконавця Обухівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ МЮ Черненко Алли Анатоліївни (08700, Київська область, місто Обухів, вул. Київська, 5) у виконавчих провадженнях № 73204481 та 73205067 щодо виконання наказів, що видані судом в межах справи № 911/2697/22.

Ухвалою від 27.11.2023 суд призначив скарги до розгляду у судовому засіданні 19.12.2023 о 17:00. До суду надійшли заперечення боржника щодо скарг та відзиви виконавця, які прийняті судом та долучені до матеріалів справи. Також суд прийняв до уваги відповідь скаржника на відзив та заперечення.

У судовому засіданні суд, заслухавши виступи присутніх представників боржника і стягувача, взявши до уваги наявні у справі документи по суті скарг, прийняв ухвалу про часткове задоволення скарг.

2 зміст скарг

Стягувач, звертаючись зі скаргами до суду, повідомляв, що підставами для відкриття виконавчого провадження № 73204481 був наказ Господарського суду Київської області на примусове виконання постанови апеляційного суду у справі № 911/2697/22, а для відкриття виконавчого провадження № 73205067 наказ на примусове виконання рішення у цій справі.

Посилаючись на положення статей 2, 13, 18, 26, 48 та 56 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач просив суд визнати неправомірною бездіяльність виконавця, зобов`язати його накласти арешт на майно та кошти, що знаходяться на відкритих рахунках боржника, зобов`язати виконавця направити платіжні інструкції на примусове списання коштів, згідно з вимогами чинного законодавства України.

Скаржник надав до суду копії документів виконавчих проваджень № 73204481 та 73205067, зокрема заяв про відкриття виконавчих проваджень, постанов про відкриття виконавчих проваджень, постанов про зупинення вчинення виконавчих дій.

Скарги обґрунтовані тим, що державний виконавець Черненко Аллі Анатоліївна з початку відкриття виконавчих проваджень не виконала покладених на неї обов`язків.

Скаржник вказав, що ним у заявах про відкриття виконавчих проваджень було зазначено про низку відкритих банківських рахунків боржника. Відтак, у відповідності до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець була зобов`язана накласти арешт на рахунки боржника негайно після відкриття проваджень.

На думку скаржника тривала бездіяльність виконавця з моменту відкриття виконавчого провадження і до дня звернення зі скаргами свідчить про грубе недотримання нею своїх професійних обов`язків, бездіяльність, яка за словами скаржника є показником непрофесійності виконавця.

Натомість, всупереч належного виконання власних обов`язків, за словами скаржника, Черненко Алла Анатоліївна зупинила вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, видавши постанови від 06.11.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій.

З огляду на це скаржник наполягав на тому, що дії державного виконавця Черненко Алли Анатоліївни є безпосереднім проявом неправомірної бездіяльності під час примусового виконання рішення суду. Таким чином, за переконаннями скаржника, грубо та зухвало порушуються норми чинного законодавства України, основні конституційні засади, а також принципи верховенства права та обов`язковості судових рішень.

3 заперечення щодо скарг

Виконавець подаючи до суду відзиви, стверджував, що скарги не підлягають задоволенню враховуючи те, що зупинення вчинення виконавчих дій здійснено виключно в рамках законодавства України та на підставі спеціального закону.

В контексті положень статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець звертав увагу суду на те, що розпорядженнями Кабінету Міністрів України №358-Р від 10.05.2018 «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році» та № 36-р від 16.01.2019 Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності», ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 22927045) включено до Переліку об`єктів великої приватизації державної власності. ПАТ «Центренерго», згідно наданої виписки із депозитарію є товариством 78,289% акцій якого належить Державі Україна.

У відповідності до п. 12 ч.1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Тому, за словами виконавця, постанови про зупинення вчинення виконавчих дій були винесені цілком правомірно.

Боржник також висловив свої заперечення проти скарги, фактично поділяючи позицію виконавця. Боржник вказав, що станом на дату прийняття державним виконавцем постанов про зупинення вчинення виконавчих дій в межах ВП № 73204481 та № 73205067 (06.11.2023) ПАТ «Центренерго» було господарським товариством, 78,288996 % акцій у статутному капіталі якого належить Державі Україна в особі Фонду державного майна України, і яке включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності. Таким чином, головний державний виконавець Обухівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Черненко А.А. застосувавши імперативну норму п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов цілком обгрунтованого висновку про та правомірно зупинив вчинення виконавчих дій в межах виконавчих проваджень №№ 73204481, 73205067.

Боржник звертав увагу на те, що подібну правову оцінку і практику застосування державним виконавцем положень п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», під час виконання взятих на себе обов`язків, викладено у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 911/223/22.

4 висновки господарського суду

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, принцип обов`язковості судового рішення.

Згідно частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно положень статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012)

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з Прав Людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення ЄСПЛ від 7.06.2005у справі «Фуклев проти України», заява N 71186/01, п. 84).

Згідно із правовою позицією, котра викладена зокрема в пункті 15 Постанови Верховного суду від 13.02.2018 у справі № 923/182/13-г, судом зазначено про те, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

В силу статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Враховуючи наведені вище положення національного законодавства спільно з наведеною практикою, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд дослідив акцентовані учасниками справи обставини та прийшов до наступних висновків.

Передусім суд приймає твердження скаржника про те, що виконавець був зобов`язаний вживати всіх можливих дій, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, частиною 7 статті 26, де вказано, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника.

Суд вважає, що оскільки стягувач у відповідності до положень частини 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» вказував у заявах про відкриття виконавчих проваджень відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунки в банках), то виконавець в межах виконавчих проваджень № 73204481 та 73205067 не був позбавлений можливості виконати вимоги частини 7 цієї ж статті в день відкриття проваджень, тобто 03.11.2023 або пізніше, до моменту зупинення виконавчого провадження.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Слід зазначити, що відповідно до положень статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», до засад виконавчого провадження віднесено; розумність строків виконавчого провадження; справедливість, неупередженість та об`єктивність; законність; обов`язковість виконання рішень.

При цьому, приймаючи аргументи виконавця та боржника, суд враховує, що стягувач не оскаржував дії виконавця, що виразилися у прийнятті постанов про зупинення виконавчого провадження, які датовані 06.11.2023, оскільки стягувач також не вважає, що такі постанови є неправомірними. Під час розгляду скарги суд розглядає її в межах заявлених вимог стягувача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавцем з дати відкриття провадження до дати зупинення провадження не було повною мірою дотримано положень Закону України «Про виконавче провадження» щодо негайного накладення арешту на кошти боржника, до того, як виконавець переконався у наявності підстав для зупинення провадження. Цим порушено основні засади виконавчого провадження та права стягувача, що звертався з наміром отримати присуджені рішенням суду кошти, розраховуючи на дотримання розумних строків виконання рішення, дотримання виконавцем положень статті 26 загаданого Закону.

Тож суд визнає таку бездіяльність головного державного виконавця Обухівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ МЮ Черненко Алли Анатоліївни , що виразилась у невинесенні постанови про арешт коштів боржника у порядку ч.7 ст.26 та згідно положень статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчих провадженнях № 73204481 та 73205067 неправомірною.

Стосовно інших вимог стягувача, суд вважає за необхідне вказати, що оскільки виконавцем було зупинено вчинення виконавчих дій відповідно до положень статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», то суд позбавлений можливості зобов`язувати виконавця вчиняти певні дії (зобов`язання накладати арешт, зобов`язання направляти платіжні інструкції на примусове списання коштів) до зупинення дії обставин, що зумовили зупинення виконавчих дій, оскільки це суперечитиме сутності передбаченої законом статті, що визначає умови при яких вчинення виконавчих дій підлягає зупиненню. Тож суд відмовляє у задоволенні скарги в цій частині.

Керуючись ст. ст. 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Скарги Спільного Українсько-Латвійського підприємства «Хімімпекс» (Товариство з обмеженою відповідальністю) на бездіяльність головного державного виконавця Обухівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ МЮ Черненко Алли Анатоліївни (08700, Київська область, місто Обухів, вул. Київська, 5) у виконавчих провадженнях № 73204481 та 73205067 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність головного державного виконавця Обухівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ МЮ Черненко Алли Анатоліївни (08700, Київська область, місто Обухів, вул. Київська, 5), що виразилась у невинесенні постанови про арешт коштів боржника у порядку ч.7 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчих провадженнях № 73204481 та 73205067 неправомірною.

В решті вимог скарг відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 08.01.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз