Рішення

від 08.01.2024 по справі 911/2861/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2861/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Леваневського, будинок 95, код: 34018864)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіївський Дорбуд» (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, місто Тетіїв, вулиця Робітнича, будинок 32, код: 42280946)

про стягнення 263965,67 гривень,

До Господарського суду Київської області 15.09.2023 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» (надалі позивач/ТОВ «Білоцерківське ШЕУ») про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіївський Дорбуд» (надалі відповідач/ТОВ «Тетіївський Дорбуд») заборгованості за договором постачання товару від 13.09.2019 № 13/09-2019 у загальному розмірі 263965,67 гривень, з яких: 163311,01 гривень основна заборгованість, 79385,08 гривень інфляційні втрати та 3 % річних за період з 10.10.2021 по 23.08.2022, 21269,58 гривень інфляційні втрати та 3 % річних за період з 23.08.2022 по 11.09.2023.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що стягувана сума сформувалася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за вищевказаним договором постачання товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2023 відкрито провадження у справі № 911/2861/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 27.10.2023 відповідачем ухвали про відкриття провадження від 19.10.2023, відзив на позов не подав.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1. 13.09.2019 позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір № 13/09-2019 постачання товару (надалі договір).

2. За умовами цього договору:

- постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п. 1.1. договору);

- предметом постачання є асфальтобетонна суміш тип В марки 1 (п. 1.2. договору);

- покупець оплачує поставлений товар за ціною, передбаченою у видаткових накладних, які видаються на кожну партію товару (п. 2.1. договору);

- розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом трьох банківських днів з моменту передачі товару (п. 3.1. договору);

- договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 року (п. 9.1. договору);

- у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, договір вважається пролонгованим на строк один рік.

3. Як стверджує позивач, жодна із сторін не завила про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, тому внаслідок щорічної пролонгації, вказаний договір поставки був чинним протягом 2019-2021 років та постачання товару здійснювалося саме в рамках зазначеного договору.

4. В межах зазначеного договору позивач здійснив на користь відповідача постачання товару на загальну суму 1121611,52 гривень згідно видаткових накладних: PH-0000088 від 13.09.2019 на суму 98440,18 грн; PH-0000095 від 25.09.2019 на суму 91540,16 грн; PH-0000104 від 10.10.2019 на суму 21850,04 грн; PH-0000106 від 11.10.2019 на суму 16790,03 грн; PH-0000041 від 02.07.2020 на суму 31510,06 грн; PH-0000044 від 06.07.2020 на суму 15180,02 грн; PH-0000047 від 09.07.2020 на суму 26450,05 грн; PH-0000051 від 10.07.2020 на суму 14720,03 грн; РН-0000054 від 16.07.2020 на суму 20700,04 грн; PH-0000069 від 24.07.2020 на суму 15410,03 грн; PH-0000059 від 29.07.2020 на суму 25070,04 грн; PH-0000064 від 03.08.2020 на суму 26910,05 грн; PH-0000065 від 04.08.2020 на суму 36570,06 грн; PH-0000066 від 07.08.2020 на суму 54280,09 грн; PH-0000070 від 12.08.2020 на суму 25760,04 грн; PH-0000071 від 13.08.2020 на суму 38410,07 грн; PH-0000072 від 14.08.2020 на суму 23690,04 грн; PH-0000077 від 21.08.2020 на суму 25070,04 грн; PH-0000084 від 28.08.2020 на суму 27140,05 грн; PH-0000081 від 29.08.2020 на суму 53820,10 грн; PH-0000091 від 09.09.2020 на суму 28520,05 грн; РН-0000134 від 12.11.2020 на суму 59110,10 грн; PH-0000140 від 13.11.2020 на суму 57500,10 грн; PH-0000008 від 24.04.2021 на суму 110100,48 грн; PH-0000010 від 27.04.2021 на суму 25589,76 грн; PH-0000053 від 07.10.2021 на суму 144479,80 грн.

5. Як стверджує позивач, відповідач станом на 10.10.2021 здійснив оплату товару лише на суму 758311,51 гривень. Останній платіж за отриманий товар відповідач здійснив 23.08.2022 у розмірі 200000 гривень.

Отже заборгованість відповідача у період з 10.10.2021 по 23.08.2022 становила 363311,01 гривень та з 23.08.2022 по 11.09.2023 заборгованість становила 163311,01 гривень.

6. В матеріалах справи наявна претензія позивача № 203 від 19.06.2023 скерована на адресу відповідача, в якій позивач вимагав сплатити на його користь суму заборгованості у розмірі 163311,01 гривень, а також нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних. Інформації про те чи направляв відповідач відповідь на претензію в матеріалах справи не має.

7. Позивач вказує, що відповідач всупереч умовам договору взяте на себе зобов`язання по оплаті поставленого та прийнятого товару у повному обсязі не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом із вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 163311,01 гривень, а також 79385,08 гривень інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 10.10.2021 по 23.08.2022, на суму заборгованості, що існувала у зазначений період 363311,01 гривень, а також 21269,58 гривень інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 23.08.2023 по 11.09.2023, на суму заборгованості, що існувала у зазначений період 163311,01 гривень.

8. Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

9. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

10. За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

11. У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

12. Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

13. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

14. Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

15. Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

16. Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

17. Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

18. Частиною 1 ст. 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

19. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України).

20. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

21. Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару на користь відповідача на загальну суму 1121611,52 гривень, що відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувалось.

22. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

23. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

24. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

25. Умови щодо порядку здійснення оплати визначені у пункті 3.1. договору, за змістом якого покупець повинен оплатити повну вартість поставленого товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту передачі товару.

26. Отже, строк оплати отриманого відповідачем товару, за наведеними вище видатковими накладними є таким що настав та, відповідно, таким що настав є і обов`язок покупця оплатити отриманий товар.

27. Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

28. Однак, матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем свого зобов`язання по оплаті отриманого товару за вказаними вище видатковими накладними у повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість, яка у період часу з 10.10.2021 по 23.08.2022 становила 363311,01 гривень, а після сплати відповідачем 23.08.2022 200000 гривень, як про це зазначає позивач, заборгованість з 23.08.2022 по 11.09.2023 становила 163311,01 гривень.

29. Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриманий товар у повному обсязі не надав, заперечень щодо факту отримання товару не висловив, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару також не надано.

30. Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 163311,01 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.

31. Щодо вимог про стягнення річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступних висновків.

32. Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 79385,08 гривень інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 10.10.2021 по 23.08.2022 на суму заборгованості, що існувала у зазначений період (363311,01 гривень), а також 21269,58 гривень інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 23.08.2023 по 11.09.2023 на суму заборгованості, що існувала у зазначений період (163311,01 гривень), що загалом становить 100654,66 гривень.

33. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

34. Перевіривши викладений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в тексті позовної заяви на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону та належною сумою інфляційних втрат та 3% річних у визначені позивачем періоди нарахування та суми заборгованості, що існували у відповідному періоді є 110090,79 гривень.

35. Проте, в резолютивній частині позову викладено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 100654,66 гривень (79385,08 гривень+21269,58 гривень), тобто у меншому розмірі ніж позивачем розраховано в тексті позовної заяви. Судовий збір також сплачено позивачем від загальної ціни позову 263965,67 гривень, яка складається з суми основного боргу у розмірі 163311,01 гривень, а також нарахувань інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 100654,66 гривень.

36. Судом встановлено, що до складу позовних вимог в резолютивній частині позову позивачем помилково не було включено, розраховані в тексті позову 3% річних за період з 10.10.2021 по 23.08.2022 на суму 9436,13 гривень.

37. Керуючись принципом диспозитивності господарського процесу (ст. 14 Господарського процесуального кодексу України), суд має виходити із того, що безпосереднім предметом спору є сума позовних вимог, визначена саме в резолютивній частині позову, яка дорівнює загальній ціні позову, що зазначена позивачем на першому аркуші позовної заяви (263965,67 гривень), та від якої позивачем було сплачено судовий збір. Тобто, в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних безпосереднім предметом спору є вимоги про стягнення таких нарахувань у розмірі 100654,66 гривень.

38. З огляду на викладене та виявлені судом розбіжності між сумами, що нараховані позивачем у тексті позовної заяви із тими, що відображені в резолютивній частині позову, суд дійшов висновку, що такі розбіжності не впливають на результати вирішення справи, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

39. Отже, суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «Тетіївський Дорбуд» на користь ТОВ «Білоцерківське ШЕУ» 163311,01 гривень основного боргу, а також інфляційні втрати та 3% річних у загальному розмірі 100654,66 гривень.

40. Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіївський Дорбуд» (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, місто Тетіїв, вулиця Робітнича, будинок 32, код 42280946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Леваневського, будинок 95, код 34018864) 163311,01 гривень основного боргу, 100654,66 гривень інфляційних втрат та 3% річних та 3959,49 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.01.2024.

Суддя Р.М. Колесник