Ухвала

від 08.01.2024 по справі 911/58/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/58/24

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали за позовом Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» про визнання пункту договору недійним та стягнення 5 110, 78 грн

УСТАНОВИВ:

Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» (надалі - відповідач) у якому просить суд:

- визнати недійсним п.3.1 договору №41 від 22.07.2022 з відповідними змінами в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між Київським міським територіальним центром комплектування та соціальних послуг та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» 5 110,78 грн на користь Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки 5 110, 78 грн, з яких: 4 998, 32 грн сплачене ПДВ, 83, 40 грн 3 % річних, 29, 05 грн інфляційні втрати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Також суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.162 ГПК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статтей ГПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в сторін та інших учасників справи.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності в сторін зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність у сторін електронного кабінету.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача оригіналів поданих доказів.

Позивачу слід усунути зазначені недоліки, шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до ч.2, 4 ст. 164 ГПК України Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Також відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У той же час, додані до позовної заяви копії документів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не завірені належним чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства, оскільки не містять дати засвідчення такої копії.

Враховуючи викладене вище, позивачу слід надати суду належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також всупереч вимогам пп.9, 10 ч.3 ст.162 ст.162 ГПК України позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, позивачу необхідно усунути вказаний недоліків шляхом зазначенням у позові вказаних вище відомостей.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через свого представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Суд зазначає, що позов від імені позивача підписано Олегом Мамчуком, яким на підтвердження своїх повноважень долучено до позову витяг із наказу № 326 від 08.11.2023, в якому міститься послання на те, що Олега Мамчука призначено на посаду начальника Київського міського територіальному центру комплектування та соціальної підтримки наказом № 898 від 05.10.2023, проте наказу № 898 від 05.10.2023 матеріали позовної заяви не містять.

Суд звертає увагу, що для визнання юридичної особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Матеріали позовної заяви не містять належного документа, який підтверджує право Мамчука Олега підписувати позовні заяви від імені Київського міського територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, а тому позивачу для усунення вказаного недоліку слід надати суду документи на підтвердження повноважень Мамчука Олега діяти від імені позивача в порядку самопредставництва.

Також згідно з п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, позивачем визначено ціну позову в розмірі 5 110, 78 грн, однак при додаванні сум зазначених останнім в прохальній частині позову виходить сума 51 110, 77 грн (4 998,32 + 83,40 +29,05).

Отже позивачу необхідно визначити вірну ціну позову чи внести корективи в суми зазначені ним в прохальній частині позову.

Крім того, пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України, передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 684,00 грн.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939 400 грн 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн 00 коп.).

Як убачається з матералів позовної заяви позивачем заявлено 2 (дві) вимоги:

- визнати недійсним п.3.1 договору №41 від 22.07.2022 з відповідними змінами в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між Київським міським територіальним центром комплектування та соціальних послуг та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» (вимога немайного характеру);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» 5 110,78 грн на користь Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки 5 110, 78 грн, з яких: 4 998, 32 грн сплачене ПДВ, 83, 40 грн 3 % річних, 29, 05 грн інфляційні втрати (вимога майнового характеру).

В якості доказів сплати судового збору позивачем долучено до позовної заяви платіжну інструкцію №8056 від 26.12.2023 на суму 2684,00 грн.

Враховуючи, що позивачем заявлено одну майнову та одну немайнову вимоги, то належним до спати судовий збір є в розмірі 5368, 00 грн (1,5 % від ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму (майнова вимога) + 1 прожитковий мінімум (немайнова вимога)).

Відтак, суд приходить до висновку, що при зверненні з позовом до суду позивачем не подано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2684, 00 грн та надати суду докази такої сплати, а саме оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку.

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Пунктом 62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є:поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст. 164, 172 ГПК України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.

Однак, всупереч наведеним вище вимогам, у якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви позивачем надано тільки фіскальний чек поштового відділення.

Отже, позивачу необхідно надати суду оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються та номер поштового відправлення, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Враховуючи викладене, позовна заява Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки підлягає залишенню без руху.

При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без руху.

2. Встановити Київському міському територіальному центру комплектування та соціальної підтримки строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.М. Антонова