Ухвала

від 18.01.2024 по справі 911/58/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/58/24

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали за позовом Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» про визнання пункту договору недійним та стягнення 5 110, 78 грн

УСТАНОВИВ:

Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» (надалі - відповідач) у якому просить суд:

- визнати недійсним п.3.1 договору №41 від 22.07.2022 з відповідними змінами в частині включення до ціни договору суми ПДВ, що укладений між Київським міським територіальним центром комплектування та соціальних послуг та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» 5 110,78 грн на користь Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки 5 110, 78 грн, з яких: 4 998, 32 грн сплачене ПДВ, 83, 40 грн 3 % річних та 29, 05 грн інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.01.2024 позовну заяву Київського міського територіального центру комплектування залишено без руху, встановлено останньому строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, а саме шляхом:

- зазначення відомостей про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету;

- надання до суду відомостей щодо наявності в позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надання до суду документів на підтвердження повноважень Мамчука Олега діяти від імені позивача в порядку самопредставництва;

- визначення вірної ціни позову, оскільки позивачем визначено ціну позову в розмірі 5 110, 78 грн, однак при додаванні сум зазначених останнім в прохальній частині позову виходить сума 5 110, 77 грн (4 998,32 + 83,40 +29,05);

- доплати судового збору в розмірі 2684, 00 грн та надання суду докази такої сплати;

- надання до суду оригіналу опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються та номер поштового відправлення, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

17.01.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Разом з тим, відповідно до поданої заяви позивачем було усунуто не всі недоліки визначені в ухвалі суду від 08.01.2024, а саме: наданий опис вкладення до поштового відправлення не містить номера такого поштового відправлення та не надано оригінала розрахункового документа, виданого поштовим відділенням, суд зазначає, що накладна не є розрахунковим документом.

Також позивач не надав суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, натомість, подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на дефіцит Держаного бюджету України, останній зазначає, що оскільки на території України введено воєнний стан, бюджетні кошти переорієнтовуються на воєнні цілі, позивача віднесено до органів військового управління, він не отримує достатніх коштів для здійснення платежів зі сплати судового збору та на його рахунку відсутні кошти для таких цілей.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності перелічених умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд звертає увагу, що приписи вказаної норми містять вичерпний перелік підстав, за яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", для задоволення клопотання Київського міського територіального центру комплектування про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Враховуючи встановлений статтею 129 Конституції України принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також положення статей 5, 8 Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, у тому числі в питанні відстрочення сплати судового збору.

Вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вказаного вище конституційного принципу, що є неприпустимим.

Тому, з огляду на положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання позивача, оскільки вказана ним обставина не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", відповідно до якої право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку сплата судового збору не є обмеженням права на доступ до суду, а є легітимним (передбаченим законом) обов`язком заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір, при тому суд наголошує, що сума судового збору, яку необхідно було доплатити в розмірі 2 684,00 грн не є надмірною.

Відповідно до ч.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно із ч.6 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи зазначене вище, суд дослідивши матеріали позовної заяви приходить до висновку, що позивач не виконав вимог ухвали Господарського суду Київської області від 08.01.2024 та не усунув у строк недоліки наведені в ній, а тому позовна заява Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» про визнання пункту договору недійним та стягнення 5 110, 78 грн підлягає поверненню.

Згідно із ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 174, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Київського міського територіального центру комплектування про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН АВТО» про визнання пункту договору недійним і стягнення 5 110, 78 грн та додані до неї документи - повернути.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя В.М. Антонова