Рішення

від 04.01.2024 по справі 925/1271/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року Справа № 925/1271/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача представник не з`явився,

від відповідача представник не з`явився,

від третьої особи - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Росток - ЄМ,

с. Краснопілка, Уманського району, Черкаської області

до комунального підприємства Благодар Паланської сільської

ради Уманського району Черкаської області, с. Паланка,

Уманського району, Черкаської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Паланської сільської ради Уманського району Черкаської

області, с. Паланка, Уманського району, Черкаської області

про визнання договору та додаткової угоди до договору

продовженими

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Росток - ЄМ до комунального підприємства Благодар Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання продовженими на період дії воєнного стану в Україні та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, договору оренди № 15 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ району від 25 вересня 2017 року та додаткової угоди №2 від 25 вересня 2020 року до вказаного договору укладених між комунальним підприємством Уманьрайрембуд Уманської районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю Росток - ЄМ.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 00 хв. 24 жовтня 2023 року.

Залучено Паланську сільську раду Уманського району Черкаської області до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2023 року відкладено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 21 листопада 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 21 листопада 2023 року, суд вирішив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 04 січня 2024 року.

У своєму клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач просив суд зупинити провадження у даній справі до набрання рішенням законної сили по справі №925/957/22.

Під час розгляду клопотання відповідача місцевим господарським судом було з`ясовано, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову від 16 жовтня 2023 року зі справи №925/957/22, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, третя особа про причини неявки суд не повідомила.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні до 30 січня 2024 року, в зв`язку з тим, що директор комунального підприємства перебуває у відпустці.

Судом враховано, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, чи клопотання цих осіб про відкладення розгляду справи, а неможливість вирішення судом спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують неможливість уповноважити іншу особу представляти інтереси юридичної особи в суді.

Отже, поважність причин неявки представника відповідача судом не встановлена, відповідач реалізував своє право на викладення своїх аргументів в своїх заявах по суті справи, а тому з урахуванням положень ст. 202 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.

12 жовтня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній проти позову заперечував та вказував, що позивач систематично порушував свій обов`язок щодо своєчасної оплати орендної плати.

21 серпня 2023 року відповідач направив позивачу лист №193 від 21 серпня 2023 року, в якому повідомив про те, що договір оренди від 25 вересня 2017 року припиняє свою чинність, внаслідок закінчення строку дії договору оренди та просить звільнити приміщення до 25 вересня 2023 року.

Орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, а саме розміщення в ньому постійного укриття.

У вересні 2022 року відповідач звернувся до господарського суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди №15, сплати заборгованості за період з 01 січня 2021 року по вересень 2022 року, звільнення приміщення для розміщення в ньому укриття (бомбосховища).

В зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами викладеним відповідачем у відзиві та зазначав, що всупереч абзацу першого пункту 5 постанови №634 відповідач за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди не повідомив орендарю про не продовження договору оренди саме з підстав, визначених статтею 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна, а отже, формально та на правових підставах договір оренди комунального майна, строк дії якого завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2023 року зі справи №925/957/22 за позовом комунального підприємства Благодар Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю Росток-ЄМ про стягнення 125 641,47 грн., розірвання договору оренди та звільнення приміщення рішення Господарського суду Черкаської області від 15 березня 2023 року у справі №925/957/22 змінено в частині присудженої до стягнення суми заборгованості, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Провадження у справі №925/957/22 в частині стягнення основного боргу у сумі 17 316,45 грн. - закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Росток-ЄМ на користь комунального підприємства Благодар Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області 14 339, 15 грн. заборгованості та 328, 48 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Під час розгляду справи №925/957/22 судом апеляційної інстанції було встановлено, що 25 вересня 2017 року між комунальним підприємством Уманьрайрембуд Уманської районної ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Росток-ЄМ (орендар) укладено договір оренди №15 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища району (далі - договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: приміщення (підвальне приміщення) (далі - майно), що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища району. Майно знаходиться за адресою: м. Умань, вул. Залізняка, 2-а. Загальна площа з урахуванням пропорційно розподілених площ загального користування 136,00 м2. Майно знаходиться в оперативному управлінні (господарському віданні) комунального підприємства Уманьрайрембуд Уманської районної ради (пункт 1.1 договору).

Розмір орендної плати встановлено в пункті 1.3 договору.

До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за землю (пункт 3.9 договору).

Орендар зобов`язується компенсувати орендодавцю вартість комунальних послуг з електро-, водопостачання, водовідведення, вивозу твердих побутових відходів та витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна згідно виставлених рахунків. Протягом 15 днів укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат; дотримуватись правил експлуатації та ремонту інженерних комунікацій, проводити їх обслуговування та при необхідності забезпечити доступ експлуатаційних організацій до цих мереж з метою профілактичного огляду і ремонту (пункти 5.9 та 5.11 договору).

У пункті 8.3 договору визначено право орендодавця відмовитись від цього договору і вимагати повернення майна орендодавцю, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови від договору, він є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення про відмову від договору.

Цей договір відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України застосовується до відносин між сторонами, що виникли до його укладення, а саме з 25 вересня 2017 року до 24 вересня 2020 року включно (пункт 10.1 договору).

Зміни і доповнення допускаються за взаємною згодою сторін, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною та оформлюються додатковою угодою до договору (пункт 10.2 договору).

Термін дії договору може бути продовжено тільки шляхом укладання додаткової угоди за наявності письмової заяви орендаря, наданої орендодавцю за місяць до закінчення строку дії договору (пункт 10.4 договору).

Чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (пункт 10.6 договору).

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю (пункт 10.9 договору).

21 лютого 2019 року до договору №15 сторонами підписано додаткову угоду №1, відповідно до якої у пункті 1.1 договору слова та цифри загальна площа з урахуванням пропорційно розподілених площ загального користування 136,00 кв.м. замінено на загальна площа з урахуванням пропорційно розподілених площ загального користування 201,10 кв.м.; пункт 3.1 договору викладено у новій редакції, згідно з якою орендна плата є платежем, який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності і визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна та пропорції її розподілу, затвердженою рішенням районної ради №14-10/VI від 05 березня 2012 року зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ 24,34 грн. за 1 кв.м. Орендна плата за перший місяць оренди з місяця укладання додаткової угоди 4894 грн. 77 коп. Орендна плата за фактичний час користування додатковими площами на протязі шести місяців складає 9507,20 гривень, яка має бути перерахована на рахунок орендодавця протягом 3-х місяців з дати підписання додаткової угоди.

25 вересня 2020 року рішенням Уманської районної ради Черкаської області №60-26/VII надано комунальному підприємству Уманьрайрембуд Уманської районної ради дозвіл на продовження терміну дії договору оренди приміщення, розташованого в підвальному приміщенні адмінбудинку по вул. Залізняка, 2-а, з товариством з обмеженою відповідальністю Росток-ЄМ терміном на 3 роки; встановлено орендну плату відповідно до Методики розрахунку плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селища району.

25 вересня 2020 року між комунальним підприємством Уманьрайрембуд Уманської районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю Росток-ЄМ підписано додаткову угоду №2 до договору №15, згідно з якою продовжено дію договору №15 на термін з 26 вересня 2020 року до 25 вересня 2023 року, а також викладено у новій редакції наступні пункти:

Загальна площа з урахуванням пропорційно розподілених площ загального користування складає 195,4 кв.м. (підпункт 2 пункту 1.1 договору);

Орендна плата є платежем, який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності і визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна та пропорції її розподілу, затвердженою рішенням районної ради №14-10/VI від 05 березня 2012 року зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ 22,08 грн. за 1 кв.м. у перший місяць оренди. Орендна плата за перший місяць оренди становить: 195,4 м2*22,08 грн. = 4314,43 грн. (пункт 3.1 договору).

23 жовтня 2020 року рішенням Уманської районної ради №61-8/VII комунальне підприємство Уманьрайрембуд Уманської міської ради передано із спільної власності територіальних громад сіл, селища району у комунальну власність Паланської територіальної громади, включаючи все майно, що обліковується на балансі зазначеного підприємства згідно матеріалів інвентаризації, а Уманська районна рада вийшла із складу засновників вказаної юридичної особи.

03 грудня 2020 року згідно з рішенням Паланської сільської ради №1-29/VIII Паланська сільська рада безоплатно прийняла у власність комунальне підприємство Уманьрайрембуд Уманської районної ради, включаючи все майно, що обліковується на балансі згідно матеріалів інвентаризації та увійшла до складу засновників вказаного підприємства, змінила найменування останнього на комунальне підприємство Уманьрайрембуд Паланської сільської ради.

15 грудня 2020 року рішенням Паланської сільської ради №2-32/VIII комунальне підприємство Уманьрайрембуд Паланської сільської ради реорганізовано шляхом приєднання до комунального підприємства Благодар Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області та встановлено, що комунальне підприємство Благодар є правонаступником майнових прав та обов`язків реорганізованого комунального підприємства Уманьрайрембуд Паланської сільської ради, а також усіх соціально-економічних зобов`язань перед найманими працівниками вказаних юридичних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області від 25 червня 2021 року №15-8/VІІІ Про затвердження передавального акту КП Уманьрайрембуд Паланської сільської ради затверджено передавальний акт КП Уманьрайрембуд Паланської сільської ради в комунальну власність Паланської сільської ради.

Передано на баланс комунального підприємства Благодар Паланської сільської ради основні засоби та матеріальні цінності відповідно до передавального акту.

Отже, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Росток-ЄМ є орендарем підвального приміщення площею 195,4 кв.м, яке належить до комунальної власності та перебуває у оперативному управлінні і на балансі комунального підприємства Благодар Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області згідно з договором №15 від 25 вересня 2017 року та додаткових угод до нього.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Законом, який регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності є Закон України Про оренду державного та комунального майна.

03 жовтня 2019 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 157-ІХ Про оренду державного та комунального майна. В розділі Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01 січня 2020 року (за виключенням окремих норм).

При цьому пунктом 5 розділу Прикінцеві та перехідні положення цього Закону було визнано таким, що втратив чинність Закон України Про оренду державного та комунального майна (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи опублікування тексту Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-ІХ в офіційному виданні Голос України 26 грудня 2019 року, цей Закон набрав чинності 27 грудня 2019 року і відповідно до наведених приписів введений в дію з 01 лютого 2020 року, а отже, з цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за виключенням норм, зазначених в пункті 1 розділу 1 Прикінцеві та перехідні положення).

При цьому за загальним правилом якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті.

В пункті 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03 жовтня 2019 року №157-ІХ передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 01 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до положень Закону України від 10 квітня 1992 року № 2269-XII.

Між комунальним підприємством Благодар Паланської сільської ради, як правонаступником комунального підприємства Уманьрайрембуд Уманської районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю Росток-ЄМ було укладено договір оренди нерухомого майна та додаткові угоди до нього, у яких сторонами за договором було досягнуто згоди з усіх істотних умов для такого виду договору, зокрема, визначено права та обов`язки сторін, строки, розмір та порядок внесення орендної плати, порядок внесення змін і доповнень до договору, а також підстави та наслідки припинення чи розірвання договору оренди.

Установлені фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що строк дії договору оренди від 25 вересня 2017 року, укладеного між сторонами було продовжено до 25 вересня 2023 року.

З позовом про визнання договору продовженим орендар звернувся до суду 18 вересня 2023 року (т.1 а.с.50).

Оскільки строк дії договору оренди закінчувався після 01 липня 2020 року, то слід дійти висновку, що в цьому випадку до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України від 03 жовтня 2019 року №157-ІХ Про оренду державного та комунального майна. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 917/565/22, від 13.12.2022 у справі № 916/4073/21, від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20.

У своїй постанові колегія суддів апеляційної інстанції також зазначила, що комунальним підприємством Благодар Паланської сільської ради не доведено наявності підстав для розірвання договору оренди, а тому висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні вказаної вимоги визнається колегією суддів обґрунтованим. Враховуючи те, що підстави для розірвання договору відсутні, а станом на момент прийняття оскаржуваного судового рішення термін дії договору оренди не сплив, наведена вимога обґрунтовано залишена місцевим господарським судом без задоволення.

Судом враховано, що пунктом 61 розділу Прикінцеві та Перехідні положення Закону України від 03 жовтня 2019 року №157-ІХ Про оренду державного та комунального майна (із змінами, внесеними Законом № 2181-IX від 01.04.2022) передбачено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, а саме продовження договору оренди, зокрема, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

27 травня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану.

Відповідно до пункту 5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Пунктом 16 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року №634 передбачено обов`язок орендодавців державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Наведена постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 01 червня 2022 року та її положення діяли ще до моменту закінчення строку дії договору оренди.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому строк воєнного стану неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 6 листопада 2023 року №734/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 917/565/22 викладено такий висновок:

61. З огляду на викладене та враховуючи вимоги пункту 16 постанови № 634 від 27.05.2022, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вказаними положеннями нормативно-правового акта, який набув чинності 01.06.2022, на орендодавця державного та комунального майна покладено обов`язок забезпечити продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022. Тобто має місце надання зворотної сили нормативно-правовому акту в часі (ретроактивна дія) шляхом прямої вказівки про це в такому нормативно-правовому акті, і такий темпоральний прояв не суперечить принципу, вираженому в статті 58 Конституції України, оскільки ретроактивна дія вказаної постанови уточнює початкові наміри законодавця забезпечити правову визначеність орендаря в умовах воєнного стану, який запроваджено в Україні з 24.02.2022.

Отже, слід дійти висновку, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються автоматично продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану без волевиявлення сторін відповідних договорів в силу прямої дії Закону та постанови Кабінету Міністрів України, крім випадку наведеного у цій постанові Уряду.

Для продовження дії зазначених вище договорів оренди сторонам немає необхідності укладати додаткові угоди про їх продовження, в тому числі і в судовому порядку.

Слід також зазначити, що позивач в даному випадку звернувся до суду з вимогою про встановлення судом юридичного факту (про визнання договору продовженим), а не з вимогою для захисту свого порушеного або невизнаного права.

Даний спір не є спором про укладання договору в судовому порядку в запропонованій редакції позивача.

На момент звернення позивача до суду його право не було порушено, оскільки строк дії договору не закінчився і орендар продовжує користуватися майном.

Згідно ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято:

у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону;

якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю;

якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк;

якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця;

якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців;

якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

З матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2023 року, тобто вже після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року №634, комунальне підприємство Благодар Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області листом за №193, повідомило відповідача про припинення договору оренди №15 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селища району, з посиланням на пункту 10.6. договору, а не на ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна, як того передбачає постанова Уряду.

Згідно п. 10.6. договору чинність цього договору припиняється внаслідок:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-загибелі орендованого майна;

-достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;

-банкрутства орендаря;

-ліквідації орендаря юридичної особи;

-у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до положень частини другої ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до ГПК України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Разом з тим, з урахуванням практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі Афанасьєв проти України (заява № 38722/02) судом враховано, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Наслідком обрання неефективного способу захисту є відмова у позові, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Вимога щодо встановлення (визнання) або спростування певного юридичного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді.

В разі звернення орендодавця до суду з вимогою про звільнення приміщення орендар не позбавлений можливості доводити в суді, з дотриманням принципів змагальності сторін та з посиланням на докази, факт автоматичного продовження дії договору на підставі пункту 61 розділу Прикінцеві та Перехідні положення Закону України від 03 жовтня 2019 року №157-ІХ Про оренду державного та комунального майна (із змінами, внесеними Законом № 2181-IX від 01.04.2022) та постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану.

При цьому орендодавець в свою чергу не позбавлений можливості (за наявності) доводити в суді факт припинення договору з урахуванням умов договору та положень спеціального підзаконного нормативного акта.

Також у разі порушення прав орендаря, останній не позбавлений можливості на звернення до суду з негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні майном.

Інші доводи сторін, судом відхиляються, оскільки не спростовують вищенаведеного та не впливають на результати розгляду даного спору.

З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову про визнання договору продовженим.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 08 січня 2024 року.

Суддя А.В.Васянович