Рішення

від 08.01.2024 по справі 927/1523/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

08 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1523/23

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства Клінінг Компані ЛТД,

юридична адреса: вул. Пушкінська, 1-А, офіс 2-2, с. Липці, Харківський район, Харківська область, 62414; адреса для листування: а/с 36, м. Київ, 03113 (на ім`я адвоката Бордунової Н.);

до відповідача: Приватного підприємства Клінінг Фасиліті,

провул. Вокзальний, 5, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300;

предмет спору: про стягнення 196706,00 грн

без повідомлення (виклику) сторін

УСТАНОВИВ:

07.11.2023, Приватним підприємством Клінінг Компані ЛТД поданий позов до Приватного підприємства Клінінг Фасиліті про стягнення 196706,00 грн заборгованості щодо повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, обґрунтований порушенням відповідачем зобов`язань за договорами: № 21/01 від 21.01.2021, № 10-12/21 від 10.12.2021, № 16/03-22 від 16.03.2022, № 11/01-22 від 11.01.2022 в частині повернення наданих коштів.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив ухвалу від 10.11.2023.

При відкритті провадження в справі суд установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня отримання ухвали від 10.11.2023 для подачі до суду мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Ухвала про відкриття провадження в справі направлена відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою його державної реєстрації згідно з витягом з ЄДРПОУ (залучений до матеріалів справи), а саме: провул. Вокзальний, 5, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, проте, під час доставки адресату не вручена та повернута за зворотною адресою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (поштове відправлення: 0600060330996).

В силу статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними.

Відповідно до частини 5 статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, у разі якщо ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлені судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернутий підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення в справі (близький за змістом висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі № 927/1523/23, проте правом на подання відзиву на позов в установлений строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 10.11.2023.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ :

Предметом позову є вимога про стягнення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, наданої за наступними договорами: № 21/01 від 21.01.2021, № 10-12/21 від 10.12.2021, № 16/03-22 від 16.03.2022, № 11/01-22 від 11.01.2022; підставою позову є порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасного повернення отриманих коштів.

Позивач повідомив, що перелічені договори в формі єдиного письмово документа в нього відсутні (втрачені), позаяк, документація Підприємства зберігалась на території, що знаходилась в зоні бойових дій (Харківська область). Натомість, на підтвердження факту перерахування відповідачу коштів у формі поворотної безвідсоткової фінансової допомоги надав банківські виписки по власному рахунку та квитанції / платіжні інструкції (їх копії), зокрема:

-на виконання умов договору від 21.01.2021 № 21/01: 21.01.2021 № 114 на суму 5355,00 грн, 10.03.2021 № 444 на суму 3000,00 грн, 06.04.2021 № 466 на суму 400,00 грн, 19.04.2021 № 4328 на суму 4650,00 грн, 18.05.2021 № 4370 на суму 1500,00 грн, 19.05.2021 № 4382 на суму 5300,00 грн, 07.06.2021 № 4410 на суму 7000,00 грн, 10.06.2021 № 4424 на суму 130000,00 грн, 17.06.2021 № 4439 на суму 8000,00 грн, 07.07.2021 № 4468 на суму 10000,00 грн, 07.07.2021 № 4460 на суму 140000,00 грн, 16.07.2021 № 4475 на суму 4000,00 грн, від 22.07.2021 № 4486 на суму 8400,00 грн, 29.07.2021 № 4492 на суму 13930,00 грн, 03.08.2021 № 4495 на суму 209600,00 грн, 07.09.2021 № 4562 на суму 25500,00 грн, 22.09.2021 № 4587 на суму 13000,00 грн, 30.09.2021 № 4599 на суму 26000,00 грн, - за підсумком: 615635,00 грн, призначення платежів надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором № 21/01 від 21.01.2021;

-на виконання умов договору від 10.12.2021 № 10-12/21: 10.12.2021 № 4710 на суму 45000,00 грн, призначення платежу надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором від 10.12.2021 № 10-12/21;

-на виконання умов договору від 16.03.2022 № 16/03-22: 16.03.2022 № 72 на суму 500,00 грн, призначення платежу надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором від 16.03.2022 № 16/03-22;

-на виконання умов договору від 11.01.2022 № 11/01-22: 12.01.2022 № 4750 на суму 217000,00 грн, 13.01.2022 № 9 на суму 8701,00 грн, за підсумком: 225701,00 грн, призначення платежів - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором від 11.01.2022 № 11/01-22.

Предмет доказування в справі є наявність договірних правовідносин у сторін, факт отримання відповідачем коштів у формі поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, настання строку та наявність підстав для повернення позивачу отриманих відповідачем коштів.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. За частиною 1 вказаної статті до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 ГК України).

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У силу вимог статті 205 цього Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлене законом. За частиною 2 цієї статті, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі (п.1 частини 1 статті 208 ЦК України).

Водночас, за статтею 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, установлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Якщо правочин, для якого законом установлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

За частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з частиною 2 статті 642 цього Кодексу якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлене законом.

За статтею 1046 ЦК України договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень статті 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а в випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Матеріалами справи підтверджений факт перерахування позивачем коштів відповідачу на загальну суму 886836,00 грн у формі поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Виходячи з призначення платежів у платіжних документах, указаних позивачем під час проведення фінансових операцій, кошти перераховані відповідачу на виконання умов договорів поворотної безвідсоткової фінансової допомоги: № 21/01 від 21.01.2021 на загальну суму 615635,00 грн, № 10-12/21 від 10.12.2021 на загальну суму 45000,00 грн, № 16/03-22 від 16.03.2022 на загальну суму 500,00 грн та № 11/01-22 від 11.01.2022 на загальну суму 225701,00 грн.

Відповідач, у свою чергу, частково повернув позивачу отримані кошти, перерахувавши останньому:

- в рахунок виконання умов договору № 21/01 від 21.01.2021, 440130,00 грн згідно з банківськими виписками по рахунку позивача, сформованими на 25.06.2021, 23.02.2023 та 11.08.2023, призначення платежу: повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором № 21/01 від 21.01.2021;

- в рахунок виконання умов договору № 10-12/21 від 10.12.2021, 33000,00 грн згідно з банківською випискою по рахунку позивача, сформованою на 24.12.2021, призначення платежу: часткове повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором № 10-12/21 від 10.12.2021;

- в рахунок виконання умов договору № 11/01-22 від 11.01.2022, 217000,00 грн згідно з банківською випискою по рахунку позивача, сформованою на 24.01.2022, призначення платежу: повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором № 11/01-22 від 11.01.2022.

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від установлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

Враховуючи, що кожна із сторін вчинила дії з виконання перелічених договорів, зокрема, позивач як позикодавець перерахував відповідачу кошти в формі поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, а відповідач як позичальник ці кошти отримав і в подальшому вчинив дії з їх часткового повернення позивачу, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини сторін підлягають врегулюванню відповідно до положень § 1 глави 71 ЦК України.

За визначенням, наведеним в абзаці 7 п. 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Виходячи з правового характеру договір поворотної фінансової допомоги є договором позики, що підпадає під поняття реального договору, що є укладеним з моменту вчинення сторонами певних дій, зокрема, передачі позикодавцем позичальнику грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлене договором.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

29.08.2023, позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення коштів у сумі 196706,00 грн, отриманих ним у формі поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на підставі договорів: № 21/01 від 21.01.2021, № 10-12/21 від 10.12.2021, № 16/03-22 від 16.03.2022, № 11/01-22 від 11.01.2022 (поштове відправлення: 0600041868705).

Вимога позивача щодо повернення поворотної фінансової допомоги залишена відповідачем без виконання.

На момент ухвалення рішення в справі, строк щодо повернення відповідачем поворотної фінансової допомоги в сумі 196706,00 грн, за висновком суду, настав.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Частинами 2 та 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, в їх сукупності, довів порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги в сумі 196706,00 грн.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. З огляду на зміст наведеної норми, суд дійшов висновку, що за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2950,59 грн.

Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства Клінінг Компані ЛТД (юридична адреса: вул. Пушкінська, 1-А, офіс 2-2, с. Липці, Харківський район, Харківська область, 62414; адреса для листування: а/с 36, м. Київ, 03113; код ЄДРПОУ 43126720) до Приватного підприємства Клінінг Фасиліті (провул. Вокзальний, 5, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300; код ЄДРПОУ 43907325) про стягнення 196706,00 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства Клінінг Фасиліті (провул. Вокзальний, 5, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300; код ЄДРПОУ 43907325) на користь Приватного підприємства Клінінг Компані ЛТД (юридична адреса: вул. Пушкінська, 1-А, офіс 2-2, с. Липці, Харківський район, Харківська область, 62414; адреса для листування: а/с 36, м. Київ, 03113; код ЄДРПОУ 43126720) 196706,00 грн основного боргу та 2950,59 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко