Рішення

від 11.12.2023 по справі 758/13089/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13089/21

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Скрипник О. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Однолько Ю. С.,

представник позивача 1: Чумакова Т.К.

представники відповідача 1: ОСОБА_4

представник відповідача 2: Здоровець С.В.

відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти України» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 ІНТЕРНЕТ» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року адвокат Чумакова Т.К. в інтересах позивача ТОВ «Квіти України» звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила: 1) просить визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Квіти України», яка поширена у відеозаписі повної версії передачі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_3 року у відкритому доступі в мережі Інтернет на веб-сайті Телеканалу «1+1» - https://1plus1.video, на веб-сторінці за наступним «URL» посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 наступного змісту: «… дозволів безпосередньо на демонтаж цієї будівлі в забудовника немає … по факту руйнують без комунікації з громадою…»; 2) зобов`язати ОСОБА_1 та ТОВ «1+1 ІНТЕРНЕТ» з моменту, спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у відкритому доступі в мережі Інтернет на веб-сайті Телеканалу «1+1» - https://1plus1.video, на веб-сторінці за наступним «URL» посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 наступного змісту: «… дозволів безпосередньо на демонтаж цієї будівлі в забудовника немає … по факту руйнують без комунікації з громадою…», шляхом розміщення на веб-сайті Телеканалу «1+1» - https://1plus1.video відео-заяви із недостовірної інформації про ПрАТ «Квіти України», змістом якої буде резолютивна частина рішення суду у цій справі; 3) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «1+1 ІНТЕРНЕТ» протягом тижня з моменту набрання рішенням законної сили видалити (вилучити з публічного доступу) недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у відкритому доступі в мережі Інтернет на веб-сайті Телеканалу «1+1» - https://1plus1.video, на веб-сторінці за наступним «URL» посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 наступного змісту: «… дозволів безпосередньо на демонтаж цієї будівлі в забудовника немає … по факту руйнують без комунікації з громадою…»; 4) стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ «1+1 Інтренет» на користь Приватного акціонерного товариства «Квіти України» в рівних частках судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору; 5) стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ «1+1 Інтернет» на користь приватного акціонерного товариства «Квіти України» судові витрати.

Позов обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року на вебсайті телеканалу «1+1» опубліковано відеозапис повної версії передачі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» (надалі - «відео». У відео поширено інформацію про позивача такого змісту: «дозволів безпосередньо на демонтаж цієї будівлі в представника забудовника немає… по факту руйнують без комунікації з громадою…». Вказана інформація, на думку позивача, є недостовірною і порушує його особисті немайнові права, а саме право на недоторканність ділової репутації, передбачене статтею 299 Цивільного кодексу України. Позивач стверджував, що поширена інформація стосувалася позивача Приватного акціонерного товариства «Квіти України» (код ЄДРПОУ 16288391), є недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права. Позивачем було додано до позовної заяви докази фіксації вебсторінки, а саме Звіт за результатами проведення фіксації і дослідження змісту вебсторінки у мережі Інтернет від 19 серпня 2021 року № 307/2021-3В. Вказує, що поширена інформація стосується саме позивача, оскільки місцем проведення зйомки була будівля так званих «Квітів України», власником якої є позивач, а частина відео, що стосується позивача та весь час зйомки присвячено саме будівлі, що належить позивачу. Зазначає, що поширена інформація є недостовірною, оскільки стверджує про наступні факти: представник забудовника не має дозволів на демонтаж будівлі «Квіти України» зважаючи на те, що власником будівлі «Квіти України» є позивач, відповідно Позивач є тією особою «забудовником», про яку йде мова. Крім того, Законом України «Про архітектурну діяльність» було введено поняття забудовника як особи (фізичної чи юридичної), яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, надала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або заміни (у тому числі знесення об`єкта містобудування). З зазначеного поняття забудовник вбачається, що позивач є забудовником в розумінні закону України «Про архітектурну діяльність». На підставі чинного договору оренди земельної ділянки, позивач є правомірним землекористувачем та користується земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:91:0002, цільове призначення якої - «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для експлуатації та обслуговування будівлі магазину - оранжереї». Позивач також посилався на Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 16 листопада 2020 року на об`єкт будівництва «Реконструкція цілісного майнового комплексу з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом», видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Приватному акціонерному товариству «Квіти України». Позивач також посилається на Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстроване Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2020 року та Повідомлення про зміну даних у Повідомленні про початок виконання підготовчих робіт. Департаментом з питань з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва було проведено планову перевірку та складено акт без номеру від 8 лютого 2021 року, в якому зазначено, що за результатами проведення заходу державного контролю (нагляду) не встановлено порушень вимог законодавства. Зазначає, що відповідно до положень пункту 4 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року, підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідно до письмового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку, підготовчими роботами є роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень. Крім того, поширена інформація порушує особисті немайнові права ТОВ «Квіти Україна», а саме створює у будь-якого пересічного громадянина враження, що позивачем порушено норми чинного законодавства України та вчинено правопорушення. Вважає, що поширена інформація була твердженням про факти, а не оціночним судженням та посилається у цьому контексті на висновок лінгвістичної експертизи, проведеної Українським бюро лінгвістичних експертиз за заявою № 10-08/2021-01 від 10.08.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021 дана цивільна справа розподілена головуючому судді Скрипник О.Г..

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду справу за правилами загального позовного провадження.

У жовтні 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що у 1983-1985 рр. у м. Києві за адресою: вул. Січових Стрільців, 49 (колишня вул. Артема) був збудований павільйон-оранжерея «Квіти України», що є унікальним зразком модерністської архітектури міста (головний архітектор - ОСОБА_5. На початку літа 2021 року будівля була огороджена будівельним парканом, на якому згодом був розміщений паспорт об`єкта будівництва на підготовчі роботи «Реконструкція цілісного майнового комплексу з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом по вул. Січових Стрільців, 49, у Шевченківському районі міста Києва ». Відповідно до паспорта об`єкта замовником робіт був позивач. Початок реконструкції будівлі «Квіти України» спричинив протест активних жителів Києва, які вимагали діалогу із Позивачем. Зокрема, 6 липня 2021 року відбулася мирна акція протесту «Я з квітами». Однак уже 12 липня 2021 року у ході підготовчих будівельних робіт розпочався демонтаж павільйону, який вдалось зупинити тільки зусиллями небайдужих активістів. Зазначає, що він є істориком, головою правління ГО «Інша освіта» та одним із представників ініціативи «Зберегти Квіти України». У день початку демонтажу будівлі він дав коментар журналістам телеканалу «1+1» наступного змісту:

«ІНФОРМАЦІЯ_5».

Вказана фраза стала предметом позовної заяви позивача, який вважає, що вона є недостовірною інформацією у формі фактичного твердження, що порушує право позивача на недоторканність ділової репутації. Зазначає, що він не погоджувався з правовою оцінкою обставин, наданою позивачем, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. На підтвердження тези про недостовірність поширеної інформації представник позивача наводить перелік дозволів, отриманих позивачем для проведення демонтажу будівлі, а також посилається на Акт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, складений за результатами проведення планового (позапланогового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, від 8 лютого 2021. Однак позивач не довів, що отримані ним дозволи становлять вичерпний перелік документації, необхідної для здійснення конкретного виду робіт, що були здійснені 12 липня 2021 року, зокрема демонтажу елементів будівлі. Наявність у позивача Містобудівних умов та обмежень, а також повідомлення про початок підготовчих робіт не означає, що позивач отримав усі документи на проведення демонтажу будівлі чи її частин 12 липня 2021 року. Так, відповідно до положень частини 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1. отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2. розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3. затвердження проектної документації;

4. виконання підготовчих та будівельних робіт;

5. проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

6. прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

7. реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

При цьому, згідно зі статтею 1 цього Закону будівництво охоплює не тільки нове будівництво, а й реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт об`єкта будівництва.

З огляду на це, позивач повинен був отримати затвердження проектної документації до початку підготовчих робіт. Натомість керівник ПрАТ «Квіти України», ОСОБА_2 , публічно заявив, що проект реконструкції будівлі у позивача відсутній, а є тільки проект підготовчих робіт та неофіційні ілюстрації бажаної реконструкції. При цьому, відповідно до п. 3.2.12 Державних будівельних норм ДБН А.3.1-5:2016, проект підготовчих робіт - це розділ проектної документації, який містить заходи з підготовки будівельного майданчика до виконання будівельних робіт. Перелік підготовчих робіт на конкретному об`єкті будівництва визначається не Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, що є нормативно-правовим актом загальної дії, а відповідним Проектом підготовчих робіт (п. 6.4.1 Державних будівельних норм ДБН А.3.1-5:2016).

У проекті підготовчих робіт, розробленому на замовлення позивача, вказані такі підготовчі роботи:

a. Встановлення захисного паркану-огорожі на межі земельної ділянки по вулицям Січових Стрільців - Гоголівській.

b. Влаштування захисної прохідної галереї вздовж паркану-огорожі по вулицям Січових Стрільців - Гоголівській.

c. Влаштування металевої опорної конструкції для кріплення захисної мембрани-банеру по вулицям Січових Стрільців - Гоголівській.

Тобто у Проекті підготовчих робіт, розробленому на замовлення позивача, відсутні такі етапи як проведення демонтажу або знесення будівлі чи окремих її елементів, а отже у позивача відсутній затверджений Проект підготовчих робіт, що посвідчував би право позивача проводити демонтаж будівлі.

Відповідач 1 зазначав, що містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єктів будівництва від 16.11.2020, на які посилається Позивач, встановлюють вимоги до проєкту реконструкції цілісного майнового комплексу з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом. У пункті 5 загальних даних зазначеного документа вказується, що об`єкт проєктування знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу (згідно з чинним історико-містобудівним опорним планом Києва у складі генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. №370/1804).

Оскільки будівля «Квіти України» розташована в історичному ареалі міста Києва, проведення будь-яких підготовчих та будівельних робіт потребує погодження в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень.

При Київській міській державній адміністрації (КМДА) створено профільний департамент - Департамент охорони культурної спадщини (ДОКС), що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини міста Києва та відповідно до п. 5.18 Положення про ДОКС погоджує відповідні програми та проекти містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація або виконання яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.

У відповіді ДОКС при КМДА на запит на отримання публічної інформації від 05.07.2021, яка була доступна відповідачу 1 перед наданням коментаря, також вказано, що дозвіл на проведення робіт на об`єкті будівництва за адресою, де розташована будівля «Квіти України», не надавався.

Окрім того, заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, Володимир Прокопів опублікував заяву такого змісту:

«Департамент культурної спадщини КМДА не надавав забудовнику жодного дозволу на будівельні роботи на об`єкті "Квіти України". Щобільше, коли забудовник поставив паркан - Департамент видав припис з вимогою про зупинку будь-яких робіт.

Оскільки цей знаковий об`єкт перебуває в історичному ареалі столиці - дозвіл на будівельні роботи має надавати Міністерство культури України. Крім цього, "Квіти України" знаходяться поруч двох пам`яток місцевого значення і через це питання дотримання режимних норм розглядалося на консультативній раді при Департаменті. Але це лише консультативна рада! Передпроєктні пропозиції забудовника Департамент КМДА не погоджував і розгляне їх лише після всіх погоджень з Міністерством культури».

Додатково, відповідно до пункту 14 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини. Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики таким центральним органом виконавчої влади є Міністерство культури та інформаційної політики (Мінкульт).

Згідно із публічною заявою Міністра культури і інформаційної політики України ОСОБА_6, Мінкульт як профільний центральний орган виконавчої влади жодних дозволів на будівельні роботи в історичних ареалах Позивачу не надавав. Відтак уже наступного дня після початку демонтажу інспектор Мінкульту був відправлений для вручення Позивачеві припису про заборону будь-яких будівельних робіт. Як заявив ОСОБА_6 , у приписі йдеться «про те, що проведення будробіт у межах історичного ареалу без відповідних дозволів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - неможливо».

У жовні 2021 року відповідачем 2 було подано відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач 2 стверджує, що позивач не довів наявності усіх елементів дифамаційного правопорушення, а саме того, що оспорювана інформація стосується саме позивача. Так, Особливістю предмету доказування у дифамаційних спорах є те, що при розгляді справ зазначеної категорії юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність визначених п. 15 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи N1 від 27.02.2009 обставин. Зокрема, оспорювана інформація має стосуватися певної особи - позивача. Обґрунтовуючи наявність даного елементу складу правопорушення, Позивач апелює до того, що місцем проведення зйомки телерепортажу є місце розташування будівлі «Квіти України», власником якої є Позивач. Крім того, позивач звертає увагу учасників на заголовок телеефіру, де використовується назва «Квіти України». Утім, на переконання Відповідача-2 такі доводи Позивача є некоректними і не відображають об?єктивний зміст оспорюваної інформації.

Так, основна лінія сюжету дійсно зводиться до критики діянь суб"єктів, які під виглядом реконструкції, на думку героїв сюжету, вирішили зробити демонтаж відомої будівлі, яку називають «Квіти України» (що і є заголовком сюжету і жодним чином не ідентифікує Позивача), має значну культурну (архітектурну) цінність для громадянського суспільства.

Розуміючи, що в оспорюваній частині інформації безпосередньо не згадується ПрАТ «Квіти України», Позивач зазначає, що саме він і є забудовником, посилаючись, при цьому, на понятійний апарат Закону України «Про архітектурну діяльність» в редакції до 2011 року, а також на законодавче визначення представництва згідно Цивільного кодексу України. Вважаючи таку правову позицію хибною, апелюємо до такого.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N298 від 10.11.2017 затверджено форму паспорта об"єкта будівництва, який встановлює вимоги по зазначенню «власника (управителя) об"єкта» та «виконавця робіт», чітко розрізняючи правові статуси останніх.

Саме такий паспорт об"єкта продемонстровано і в сюжеті (18 хв. 27 сек.) з якого вбачається, що підрядником є ТОВ «Амбас» (наразі ТОВ «Будівельна група проектбудмантаж»), а Позивач є відповідно замовником. Це саме вбачається і з наданих самим Позивачем документів (зокрема, Акт перевірки від 08.02.2021)

У свою чергу, відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду саме підрядник зобов?язується збудувати і здати у встановлений строк об?єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а отже і є особою, яка щось будує (забудовником).

Додатковою вказівкою та підказкою для незалежного спостерігача щодо особи про яку дійсно йде мова в оспорюваній інформації є також посилання не на самого забудовника, а на його представника. Отже, навіть якщо припустити, що під забудовником розуміється саме Позивач, його представником, в даному випадку (підрядником), є інша юридична особа. Отже, незалежний спостерігач як пересічний громадянин мав усвідомлювати, що забудовником в даному випадку є не власник будівлі, а особа, яка виконує відповідні будівельні роботи на замовлення Позивача, що підтверджується також положеннями діючих нормативних актів. Таким чином, відповідач 1 стверджує, що спростовувана інформація, не стосується ПрАТ Квіти України.

Відповідач 1 також стверджував про те, що позивач не довів поширення недостовірної інформації, а також не довів завдання позивачу немайнової шкоди. Відповідач окремо наголошував на тому, що Висновок експерта № 056/228 від 20.09.2021 не відповідає вимогам, встановленим процесуальним законодавством до такого виду доказів, а саме складений неуповноваженою на те особою.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Скрипник О.Г. від 20.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити з підстав зазначених в ньому, надала пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідач - 1 та його представник у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача -2 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Судом установлено, що будівля (павільйон-оранжерея «Квіти України») за адресою: вул. Січових Стрільців, 49 (колишня вул. Артема) перебуває у власності Товариство з обмеженою відповідальністю «Квіти України» (код ЄДРПОУ 16288391). На початку літа 2021 року будівля була огороджена будівельним парканом, на якому згодом був розміщений паспорт об`єкта будівництва на підготовчі роботи «Реконструкція цілісного майнового комплексу з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом по вул. Січових Стрільців, 49, у Шевченківському районі міста Києва». Відповідно до паспорта об`єкта замовником робіт був позивач.

ТОВ «Квіти України» отримало Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 16 листопада 2020 року на об`єкт будівництва «Реконструкція цілісного майнового комплексу з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом», видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Приватному акціонерному товариству «Квіти України». ТОВ «Квіти України» також подали повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке було зареєстроване Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2020 року. Департаментом з питань з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва було проведено планову перевірку та складено акт без номеру від 8 лютого 2021 року, в якому зазначено, що за результатами проведення заходу державного контролю (нагляду) не встановлено порушень вимог законодавства.

ТОВ «Квіти України» було направлено в Департамент з питань державного архітектурного будівельного контролю міста Києва проект підготовчих робіт «Реконструкція цілісного майнового комплексу з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом по вул. Січових стрільців, 49, у Шевченківському районі м. Києва », розроблений ТОВ «Майстерня Г. Духовичного» на замовлення позивача.

Відповідно до вказаного Проекту, позивач мав право проводити на об`єкті будівництва такі підготовчі роботи, як встановлення захисного паркану-огорожі на межі земельної ділянки по вулицям Січових Стрільців - Гоголівській; влаштування захисної прохідної галереї вздовж паркану-огорожі по вулицям Січових Стрільців - Гоголівській; влаштування металевої опорної конструкції для кріплення захисної мембрани-банеру по вулицям Січових Стрільців - Гоголівській. Інших видів підготовчих робіт, у тому числі робіт з демонтажу чи знесення, у вказаному проекті не передбачено.

05.07.2021 Департамент охорони культурної спадщини (ДОКС) при КМДА, у відповідь на запит на отримання публічної інформації від 05.07.2021, яка, як засвідчив відповідач 1, він був ознайомлений, вказав, що дозвіл на проведення робіт на об`єкті будівництва за адресою, де розташована будівля «Квіти України», не надавався.

Початок реконструкції будівлі «Квіти України» спричинив протест активних жителів Києва, які вимагали діалогу із Позивачем. Зокрема, 6 липня 2021 року відбулася мирна акція протесту «Я з квітами». 12 липня 2021 року у ході підготовчих будівельних робіт розпочався демонтаж павільйону, який вдалось зупинити тільки зусиллями небайдужих активістів. Демонтажні роботи були підтверджені відеозаписом позивача, дослідженим в судовому засіданні.

ОСОБА_1 є істориком, головою правління ГО «Інша освіта» та одним із представників ініціативи «Зберегти Квіти України». 12 липня 2021 року, у день початку демонтажу будівлі Відповідач 1 дав такий коментар журналістам телеканалу «1+1»:

«ІНФОРМАЦІЯ_5».

Вказаний коментар був частиною відео «ІНФОРМАЦІЯ_2» опублікованого ІНФОРМАЦІЯ_3 року у відкритому доступі мережі Інтернет на вебсторінці Телеканалу «1+1» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Там же зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 275 Цивільного кодексу України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації (стаття 277 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 32 Конституції України гарантовано кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Інформація, тобто документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі, є видом нематеріальних благ, щодо якого можуть виникати цивільні права і відносини. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Основні правила щодо ведення інформаційної діяльності, тобто одержання, використання, поширення та зберігання інформації і захисту прав суб`єктів інформаційних відносин містяться у статтях 32 і 34 Конституції України, а також у Цивільному кодексі України та Законі України "Про інформацію".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом розуміється - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про інформацію"до основних принципів інформаційних відносин відноситься достовірність і повнота інформації.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з постановами КЦСВС від 25.05.2018 у справі №188/1367/15; від 04.07.2018 у справі № 761/7795/17; від 09.09.2020 у справі 688/1505/18 для справ, пов`язаних з поширенням недостовірної інформації для позивача діє загальний тягар доведення недостовірності поширеної інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".

Тобто, лише встановлення судом наявності всіх чотирьох елементів правопорушення в їх сукупності може мати наслідком притягнення відповідача до відповідальності за поширення недостовірної інформації, в той час як відсутність одного із елементів такого правопорушення свідчить про відсутність в діях відповідача складу такого правопорушення.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність усіх чотирьох елементів правопорушення у їх сукупності, зокрема факту недостовірності інформації, а також порушення особистого немайнового права позивача.

Так, відповідно до положень пункту 1 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року, підготовчими роботами є роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Відповідно до п. 3.2.12 Державних будівельних норм ДБН А.3.1-5:2016, проект підготовчих робіт - це розділ проектної документації, який містить заходи з підготовки будівельного майданчика до виконання будівельних робіт. Перелік підготовчих робіт на конкретному об`єкті будівництва відповідним Проектом підготовчих робіт (п. 6.4.1 Державних будівельних норм ДБН А.3.1-5:2016). Відповідно, Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року, встановлюю загальний перелік відповідних підготовчих робіт. При цьому відповідно до положень частини 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» затвердження проектної документації здійснюється перед виконанням підготовчих та будівельних робіт.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що позивач направив в Департамент з питань державного архітектурного будівельного контролю міста Києва Проект підготовчих робіт «Реконструкція цілісного майнового комплексу з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом по вул. Січових стрільців, 49, у Шевченківському районі м. Києва», розроблений ТОВ «Майстерня Г. Духовичного» на замовлення позивача. Відповідно до вказаного Проекту, позивач мав право проводити на об`єкті будівництва такі підготовчі роботи, як встановлення захисного паркану-огорожі на межі земельної ділянки по вулицям Січових Стрільців - Гоголівській; влаштування захисної прохідної галереї вздовж паркану-огорожі по вулицям Січових Стрільців - Гоголівській; влаштування металевої опорної конструкції для кріплення захисної мембрани-банеру по вулицям Січових Стрільців - Гоголівській. Інших видів підготовчих робіт, у тому числі робіт з демонтажу чи знесення, у вказаному проекті не передбачено.

При цьому, досліджені матеріали справи вказують на те, що події, які передували наданню відповідачем-1 коментаря та були його предметом, стосуються саме безпосередньо знесення елементів конструкції будівлі «Квіти України». Вказане суперечить доводам позовної заяви про те, що позивач мав у своєму розпорядженні усі необхідні дозволи та документи на підготовчі будівельні роботи, зокрема демонтаж або знесення будівель і споруд чи їх елементів. Вказане також підтверджує відсутність елементу дифамаційного правопорушення у вигляді доведення недостовірності поширеної інформації.

При цьому посилання позивача на отримання ним Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 16 листопада 2020 року на об`єкт будівництва «Реконструкція цілісного майнового комплексу з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом», виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також на подання позивачем Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2020 року, не доводять факту недостовірності поширеної інформації. Так, відповідно до пункту 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва під час вчинення дій з реєстрації повідомлення про початок виконання підготовчих робіт як орган державного архітектурно-будівельного контролю не наділено повноваженнями проводити перевірку достовірності інформації, зазначеної замовником будівництва. При цьому згідно з ч. 10 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 11 Порядку № 466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт.

Отже, аргумент позивача з позовної заяви про те, що реєстрація повідомлення про початок виконання підготовчих робіт в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва не доводить те, що обсяг підготовчих робіт, які фактично виконувалися на об`єкті (а саме демонтаж) відповідають тому обсягу, який був затверджений у проекті підготовчих робіт.

Щодо Акту перевірки Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, складеного за результатами позапланової перевірки від 8 лютого 2021 року, який Позивач додав до своєї позовної заяви, то він також не доводить того, що станом на 12 липня 2021 року, тобто через пів року після складення такого Акта і уже на зовсім іншому етапі будівництва, Позивач мав усі необхідні документи для проведення демонтажу будівлі. Крім того, у самому бланку актів на сторінці 5 вказаний перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю). Щодо кожного питання у бланку, інспектор ставить помітку навпроти рубрик: «Відповіді на питання» («Так/ні/не розглядалося») та «Нормативне обґрунтування». Як видно з Акту перевірка стосувалася ЛИШЕ одного запитання:

Дані, зазначені в повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, достовірні.

Усі інші 37 питань, вказані в бланку Акту, не розглядалися під час цієї перевірки, про що також зазначено в Акті.

Суд також доходить висновку, що позивач не довів, як поширена інформація вплинула на ділову репутацію Позивача, тоді як відповідно до ст. 81 ЦПК України саме на Позивача покладено обов"язок доведення такої обставини, як на особу, яка на неї посилається. Так, зокрема, відповідно до п.5,п.6 Інформаційного листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» N?01-8/184 від 28.03.2007: «приниженням ділової репутації суб"єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв"язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб"єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 ЦК. Положення цих норм щодо конкретних категорій поширювачів інформації можуть бути конкретизовані в окремих законах. Грошовий еквівалент ділової репутації може бути виражений у формі гудвілу. У разі відсутності у суб"єкта господарювання бухгалтерського обліку у як нематеріального активу такий суб"єкт господарювання не влений права доводити розмір грошового еквіваленту приниження ділової тації іншими доказами.

Гудвіл (вартість ділової репутації) згідно з п. 14.1.40. Податкового кодексу України - це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Утім, незважаючи на важливість такої складової для захисту немайнових прав та інтересів суб"єкта господарювання, Позивачем не виконано обов"язок по доведенню переконливості своєї правової позиції та порушено принцип змагальності.

Джерелами доказів в даному випадку можуть бути й інші документи, які б довели завдання Позивачу немайнової шкоди, утім жодних подібних доказів матеріали справи не містять.

Крім того, зважаючи на те, що 05.07.2021 Департамент охорони культурної спадщини (ДОКС) при КМДА, у відповідь на запит на отримання публічної інформації яка, як засвідчив відповідач 1, він був ознайомлений, вказав, що дозвіл на проведення робіт на об`єкті будівництва за адресою, де розташована будівля «Квіти України», не надавався. Публічно висловився про відсутність дозвільної документації на будівельні роботи в межах об`єкта будівництва і Міністр культури України, однак уже 13 липня 2021 року, тобто наступного дня після надання відповідачем 1 коментаря.

Згідно зі статтею 302 Цивільного кодексу, фізична особа має право вільно використовувати і поширювати інформацію, при цьому фізична особа, що поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Відповідно до частини 2 статті 302 Цивільного кодексу, фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Тобто інформація, надана органом державної влади вважається достовірною за замовчуванням, доки не буде доведено протилежне.

На момент надання коментаря журналістам телеканалу «1+1» ОСОБА_1 повторив інформацію, відому йому із офіційної відповіді, яку державний орган ДОКС надав на запит активістів. Тобто коментар ОСОБА_1 базувався на інформації, отриманої з відповіді Департаменту охорони культурної спадщини (ДОКС) при КМДА на запит на отримання публічної інформації про те, що дозволів на виконання робіт спеціалізований державний орган з охорони культурної спадщини Позивачу не надавав. Вказана норми про звільнення від відповідальності застосовується до випадків, коли недостовірність поширеної інформації доведена позивачем. Отже, навіть якби недостовірність поширеної відповідачами інформації була доведена позивачем, існували б підстави для звільнення відповідальності відповідачів у зв`язку з поширенням інформації, яку поширювали офіційні органи державної влади перед та після подій ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Зважаючи на вказане вище, судом встановлена відсутність дифамаційного правопорушення у діях відповідачів.

Таким чином, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, прийшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 вказав суму судових витрат у розмірі 15 335 грн (п`ятнадцять тисяч триста тридцять п`ять гривень 00 копійок). Відповідач 2 просив відшкодувати йому судові витрати у розмірі 50 000,00 грн.

Відтак, виходячи з пропорційного розподілу судових витрат, стягненню з позивача на користь відповідача 1 підлягає 15 000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) судових витрат, на користь відповідача 2 - 15 000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

На підставі викладеного та керуючись ст. 275, 277, 302 ЦК України, Законом України ««Про регулювання містобудівної діяльності», Постановою Пленуму Верховного Суду України Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи № 1 від 27.02.2009, ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти України» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 ІНТЕРНЕТ» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти України» (код ЄДРПОУ: 16288397) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000, 0 грн;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти України» (код ЄДРПОУ: 16288397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1+1 ІНТЕРНЕТ» (код ЄДРПОУ: 37726069) витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000, 0 грн;

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г. Скрипник