Ухвала

від 05.01.2024 по справі 240/35327/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/35327/23

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу агропромислово розвитку, екології та економічної політики Коростенської районної державної адміністрації про стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою у якій просить:

- стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати в розмірі 9670,99 грн, компенсацію за невикористану відпустку 25740,06 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 13.05.2022 по 20.12.2023 в розмірі 189212, 02 грн.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем подано клоптання про звільнення від спдати судового збору.

Під час вирішення питання щодо можливості звільнення позивача від сплати судового збору із вказаної підстави, суд враховує таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому суд враховує висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З урахуванням зазначеного, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI.

Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2023 рік від 03 листопада 2022 року № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 2684,00 грн.

Оскільки, адміністративний позов містить вимогу немайнового характеру, тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1073,60 (2684*0,4) грн.

Крім того, суд зазначає, що предметом позовних вимог є нарахування та виплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, який обраховується відповідно до положень Порядку №100.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати, яким врегульовано обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Отже, розрахунок середнього заробітку для виплати позивачу за час вимушеного прогулу має бути здійснений на підставі довідки про розмір середньої заробітної плати, обчисленої згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08.02.1995.

Пунктом 2 Розділу ІІ Постанови №100 від 08.02.1995 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Таким чином, розмір середньої заробітної плати позивача має бути за останні 2 календарні місяці роботи, що передують його звільненню.

Водночас, позивач у позовній заяві розраховує суму середнього заробітку, що підлягає стягненню, виходячи із заробітної плати за 1 день.

Пунктом 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В свою чергу, до адміністративного позову не надано довідки про розмір середньої заробітної плати, обчисленої згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08.02.1995.

Крім того, за приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.

З позовної заяви та доданих до неї документі вбачає, що з військової служби позивача звільнено у травні 2022 року, отже повний розрахунок при звільненні з позивачем повинен бути здійснений у день звільнення його зі служби.

Спірні правовідносини виникли у травні 2022 року.

Отже, строк звернення до суду з даним позовом закінчився у червні 2022 року.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, в частині першій та другій якої зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду, докази про відкриття провадження у справі ухвалою Овруцького районного суду від 30.08.2022 не приймається, так як до цього строк вже сплинув.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:

- належних доказів сплати судового збору у сумі 1073,60 грн;

- довідки про розмір середньої заробітної плати, обчисленої згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08.02.1995;

- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Г.В. Чернова