Ухвала

від 05.01.2024 по справі 240/29358/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/29358/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Сірик Н.Є.,

за участю: представника позивача Семенюк В.В.,

представника відповідача Зеленової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 №000108670407 про накладення штрафу в розмірі 857942,14 гривень за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Ухвалою від 06 листопада 2023 року провадження в адміністративній справі №240/29358/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" було відкрито за правилами загального позовного провадження.

Під час підготовчого судового засідання, що відбулося 05.12.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" подало до суду клопотання, в якому просило призначити у справі №240/29358/23 судово-економічну експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Проскурі Катерині Петрівні та поставити на вирішення експертизи наступні запитання:

1) чи підтверджується документально придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" товарів, робіт, послуг у період з 24.02.2022 по 27.05.2022 у постачальників, що в подальшому обрали спрощену систему оподаткування за спецрежимом 2 % ? Якщо так, то на яку суму придбання, в т.ч. ПДВ? Якщо так, то яка сума податкового кредиту була відсутньою у реєстраційному ліміті кожного звітного періоду реєстрації податкових накладних у період з 27.05.2022 по 31.10.2022 через відсутність у постачальників, які в період з 01.04.2022 по 27.05.2022 обрали спрощену систему оподаткування, можливості зареєструвати податкові накладні, складені ними до зупинення статусу платника ПДВ?

2) у якій сумі ПДВ підтверджується реєстрація податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" в адресу своїх покупців у червні-липні 2022 року ?

3) чи підтверджується документально відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" фінансової можливості поповнити реєстраційний ліміт власними обіговими коштами з урахуванням того, що наявний від`ємний платіжний календар підприємства у червні-липні 2022 року ?

На обґрунтування поданого клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" вказало, що при застосуванні до нього штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних контролюючий орган не врахував того, що неможливість виконання товариством зобов`язання зі своєчасної реєстрації податкових накладних була зумовлена не волею платника податків, а введенням державою такого правового регулювання, яке позбавило позивача можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні через відсутність у реєстраційному ліміті податкового кредиту від суб`єктів, які в період з 01.04.2022 по 27.05.2022 обрали спрощену систему оподаткування (2 %), який включено позивачем до складу податкового кредиту на підставі первинних документів на загальну суму 7455143,00 гривень. Неналежне урядування державою податкових відносин, що стосуються порядку реєстрації податкових накладних полягало, в тому, що державою при внесенні змін до підрозділу 8 розділу XX ПКУ надано право частині платників податків тимчасово з 01.04.2022 перейти на спрощену систему оподаткування. Однак, при цьому не врегульовано питання яким чином такі платники податків мали зареєструвати податкові накладні у період з 27.05.2022 по 15.07.2022, обов`язок з реєстрації яких виник до призупинення статусу платника ПДВ. З іншого боку, держава надала позивачу право включити ПДВ від операцій, здійснених, в тому числі, й із зазначеними вище платниками податків (платники, які перейшли на спрощену систему оподаткування і статус платника ПДВ у них призупинено) до складу податкового кредиту на підставі первинних документів. Однак, податковий кредит, сформований за операціями, здійсненими з платниками податку, які в подальшому обрали спрощену систему оподаткування до моменту переходу на спрощену систему оподаткування і призупинення статусу платника ПДВ у формулу реєстраційного ліміту не потрапив. Зазначені обставини сформували значне від`ємне значення реєстраційного ліміту (7455143,00 грн), що й перешкодило товариству своєчасно зареєструвати податкові накладні. Відтак, позивач вказує, що для винесення рішення по суті спору визначальними аспектами, які потребують встановлення, є: реальний обсяг у грошовому виразі та розмір податкового кредиту від придбання товариством товарів та послуг у лютому-травні 2022 року у постачальників, які в подальшому обрали спрощену систему оподаткування за спецрежимом 2 % ; сума, податкового кредиту від постачальників, які обрали спрощену систему оподаткування за спецрежимом 2 %, яка не була включена до реєстраційного ліміту, через неможливість здійснення ними реєстрації податкових накладних, складених до моменту призупинення статусу платника ПДВ; сума на яку товариством було зареєстровано податкові накладні в адресу своїх покупців за період з червня по липень 2022 року. З огляду на зазначене, позивач вбачає підстави для призначення судово-економічної експертизи.

Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи, в яких вказало, що норми пункту 201.10 ст. 201 та п.200-1.4, 200-1.5 статті 200 ПК України передбачають обов`язок платника податків зареєструвати податкові накладні та поповнити реєстраційний ліміт у разі його недостатності. Відтак, недостатність реєстраційного ліміту на електронному рахунку платника не змінює факту порушення строку реєстрації податкових накладних. Крім того вказує, що реєстрація податкової накладної з урахуванням граничних строків є обов`язком платника, а у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України. При цьому, у визначенні податкового правопорушення (пункт 109.1 статті 109 ПК України) законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків, разом з тим, за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, від 02.07.2019 у справі №2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі №1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності. Водночас, у спірних правовідносинах Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" не заперечує, що ним несвоєчасно зареєстровані податкові накладні та відповідно до норми частини 1 статті 77 КАС України не надає доказів вчинення всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації цих податкових накладних, зокрема, до матеріалів справи не було долучено відповідні квитанції про своєчасне направлення податкових накладних і відмову у їх реєстрації саме з причин, пов`язаних з реєстраційним лімітом. З огляду на зазначене, Головне управління ДПС у Житомирській області просило відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Дослідивши матеріли справи та заслухавши в судовому засіданні думку представників сторін щодо поданого клопотання про призначення судово-економічної експертизи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 1 Закону України від 25.02.1994 № 4038-XII "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно із п.1.2.3 п. 1.2 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 у переліку основних видів експертиз значиться економічна експертиза.

Економічна експертиза включає такі підвиди: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Частинами 1 та 2 статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З аналізу наведених приписів ст. 102 КАС України слідує, що призначення судом експертизи є обов`язком за наявності сукупності певних умов, при цьому, предметом висновку експерта можуть бути лише дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.

При цьому, висновок експерта є лише одним із доказів у справі, який, з урахуванням приписів ч.1 ст.108 КАС України, не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, такий висновок може бути складений лише на підставі наявних матеріалів справи, які можуть бути використані і судом як джерело доказів, на підставі яких суд також не позбавлений можливості дійти висновку щодо наявності або відсутності певних фактів.

Судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому, з метою призначення судом судової експертизи особа, яка приймає участь у розгляді справи має звернутися із клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність в її проведенні, тобто неможливість доведення чи спростування обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи.

Разом з тим суду не надано жодних доказів, які б підтверджували, що обставини, щодо яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи. Особою, що заявила відповідне клопотання не наведено обґрунтування, яким чином висновок експерта спростує або підтвердить обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку про відсутність перешкод для встановлення фактичних обставин справи без проведення економічної експертизи.

З урахуванням вказаного, судом не встановлено підстав для призначення експертизи в даній справі, а тому суд вважає необхідним у задоволенні клопотання про призначення експертизи в адміністративній справі відмовити.

Керуючись статтями 101 - 103, 108, 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" про призначення судово - економічної експертизи в адміністративній справі №240/29358/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.Е.Черняхович