Рішення

від 08.01.2024 по справі 480/2365/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2024 року Справа № 480/2365/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2365/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" (вул. Гагаріна, 1, будівля 340,м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці Державної митної служби України (вул. Юрія Вєтрова, 24, м.Суми, Сумська область, 40020) в якому , з урахуванням уточнень наданих разом з заявою від 22.03.2023р. (у справі) просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів від 23.01.2023 №UA805170/2023/000002/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем до Сумської митниці Державної митної служби (надалі «відповідач» або «митний орган»), 20.01.2023 було подано електрону митну декларацію №23UA805170000061U8, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України. На переконання позивача, наданих у відповідності до ч.2 ст. 53 МК України документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення є цілком достатньо для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Однак, позивач зазначає, що не зважаючи на достатність документів, митним органом в порядку проведения консультації на адресу декларанта з надуманих причин направлено повідомлення від, 19.01.2023 в якому зазначено, що надані декларантом банківські платіжні документи, що стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару га відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари.

В подальшому, не зважаючи на надання позивачем пояснень, роз`яснень, математичних та логічних викладок позивачем під час проведення консультацій з митним органом, відповідач опрацювавши документи, надані при митному оформленні товарів, які надавались за МД від 20.01.2023 №23UA805170000061U8, своїм Рішенням про коригування митної вартості товарів від 23.01.2023 №805170/2023/000002/2 визначив її за другорядним (резервним) методом.

В результаті відповідач, у зв`язку з прийняттям Рішення про корегування митної вартості, відмовив позивачу у прийнятті до оформлення митної декларації та документів, що підтверджують митну вартість товару, 20.01.2023 видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805170/2023/000005.

Позивач вважає, що ним з самого початку надавались всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за основним (першим) методом. При цьому, позивач вважає, що відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митру вартість товарів необхідними документами. Зазначене, на переконання позивача, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом рішення.

Ухвалою від 22.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.05.2023р. від відповідача надійшов відзив, який обґрунтований тим, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Отже, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі -АСМО) згенеровано профілі ризиків: код 103-2 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби» з коментарем: - «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що під час опрацювання вказаного запиту та проведення перевірки документів, які надані декларантом для підтвердження митної вартості товару встановлено, що надані декларантом банківські платіжні документи, що стосується товару, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022 №3 до договору від 18.05.2022 №18052022-UК. Крім цього, банківські платіжні документи та рахунки-проформи, які мають підтверджувати оплату задекларованої партії товару, складені раніше ніж сама Специфікація від 09.11.2022 №3 до договору від 18.05.2022 №18052022-UК, що дає підстави вважати, що заявлені декларантом відомості стосовно оплати за товар, не стосуються товару, який декларується за митною декларацією №UА805170/2023/000061 від 20.01.2023, а отже, не може підтверджувати числове значення заявленої митної вартості.

Таким чином, за наслідками перевірки документів наданих декларантом, відповідачем було здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості за другорядним методом на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснювалося Позивачем на митній території України. Сумською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805170/2023/000002/2 від 23.01.2023.

При цьому, в графі « 31» «Код методу визначення вартості» рішення про коригування митної вартості № UA805170/2023/000002/2 від 23.01.2023 вказаний код методу « 2», що означає, що митним органом був застосований другий метод визначення митної вартості товару після основного, а саме - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості відповідно до митної декларації МД №UA805170001227U0 від 05.10.2022р. Тому, відповідач доводить, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

15.05.2023р. від позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої позивач спростовує доводи відповідача та зазначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Тому, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

З метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору на закупку від 18.05.2022 №18052022-UK, укладеного між Товариством в обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛАТІМЕР» (надалі - «позивач») і компанією «HEBEI OUSHENGXI TRADING CO. LTD», (KHP), позивачем до Сумської митниці Державної митної служби, 20.01.2023 було подано електрону митну декларацію (надалі МД) №23UA805170000061U8.

При поданні МД, позивачем було надано наступні документи: (перелік наведений в Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.01.2023 №UA805170/2023/000005):

Пакувальний лист від 09.11.2022 №1.

Пакувальний лист від 09.11.2022 №1/3.

Рахунок-проформа від 30.09.2022 №JZ-220930.

Рахунок-проформа від 10.11.2022 №JZ-220930.

Рахунок-проформа від 04.10.2022 №JZ-221004.

Рахунок-фактура від 09.11.2022 №JZ-220930-1.

Рахунок-фактура від 09.11.2022 №.IZ-220930-l/3.

Коносамент від 1611.2022 GS122110474.

Автотранспортна накладна від 16.11.2023 б/н.

Сертифікат про походження товару від 03.01.2023 №23С060000217/00002.

Банківський платіжний документ, що стосується товару від 05.10.2022р №221005/000553229,

Банківський платіжний документ, що стосується товару від 05.10.2022р №221005/000553230,

Банківський платіжний документ, що стосується товару від 26.10.2022р №221026/000556426,

Банківський платіжний документ, що стосується товару від 20.12.2022р №221220/000562864,

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.01.2023 №10.

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.01.2023 №13/01/2023/3.

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.01.2023 №9.

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.01.2023 №ЛР- 0000030.

Документ, що підтверджує вартість перевезення товарів від 05.01.2023 №7.

Документ, що підтверджує вартість перевезення товарів від 13.01.2023 б/н.

Прайс-лист виробника товару від 11.11.2022 б/н.

Висновок про вартісні характеристики товару від 16.01.2023 №11/8.

Калькуляцій від 11.11.2022 б/н.

Доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2022 специфікація №3.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, від 18.05.2022 №18052022-UK,

Договір про надання послуг митного брокера від 10.01.2023 №3.

Договір (контракт) про перевезення від 01.03.2018 №03/17-2018.

Договір (контракт) про перевезення від 19.12.2022 №2022-1912.

Договір (контракт) про перевезення від 01.01.2021 №МЗТ/01.01.2021.

Зовнішньоекономічний договір складського зберігання від 29.09.2022.

Заява виробника від 11.11.2022 б/н.

Паспорт якості від 09.11.2022 б/н (400).

Пояснювальна записка від 19.01.2023 №19/1,

Копія митної декларації країни відправлення від 14.11.2022 №02172000308469.

Вартість товару заявлена декларантом за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України (надалі МК України).

За наслідками перевірки документів наданих декларантом відповідач дійшов висновку, що подані Позивачем документи підтверджують правильність обчисленої митної вартості оцінюваних товарів.

Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відповідач дійшов висновку, що основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати у зв"язку з чим, митним органом в порядку проведения консультації на адресу декларанта з надуманих причин направлено повідомлення від 19.01.2023 в якому зазначено, що надані декларантом банківські платіжні документи, що стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару га відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари.

При цьому, зазначено про наявність інформації у митного органу, щодо митного оформлення ідентичного товару за основним методом по вищім цінам, однак не зазначено обсяг партії порівнюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Отримавши таке повідомлення, 20.01.2023. позивачем було надано відповідь з поясненнями, щодо особливостей виробництва товару, що імпортується, порядку здійснення його оплати та формування вантажних партій товару і ціни за одиницю продукції.

Позивачем було надано письмово пояснення-роз`яснення, щодо виду, ваги, кількості контейнерів товару, що імпортується, особливостей проведення оплати і прив`язка наявних платіжних доручень по оплаті товару к контейнерам з товаром, поданим для розмитнення та інвойсам (рахункам) на оплату кожного контейнеру з партії товарів. Крім цього, пояснено особливості логістики транспортування партій товару, неможливості одночасно перевезти 5 контейнерів і як наслідок виказано свою незгоду з митним органом щодо застосування другорядного методу розмитнення товарів з посиланням відповідача на митну декларацію від 05.10.2022 №UА 8065170/2022/1227.

Не зважаючи на дачу пояснень, роз`яснень, математичних та логічних викладок позивачем під час проведення консультацій з митним органом, відповідач опрацювавши документи, надані при митному оформленні товарів, які надавались за МД від 20.01.2023 №23UА80517000006U8, своїм Рішенням про коригування митної вартості товарів від 23.01.2023 №805170/2023/000002/2 визначив її за другорядним (резервним) методом, мотивуючі своє рішення наступними аргументами:

1)надані декларантом до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022до договору від 18.05.2022 №18052022-UК, а саме відповідно до рахунку від 09.11.2022 №JZ-220930-1/3, фактурна вартість складає 12987,52 доларів США. Тоді, як жоден в наданих банківських платіжних документів не підтверджує саме вищезазначену вартість товару;

2)банківські платіжні документи та рахунки-проформи, які мають підтверджувати оплату задекларованої партії товарів, складені раніше ніж сама Специфікація від 09.11.2022 №3;

3) у митного органу міститься інформація щодо митного оформлення ідентичною товару з рівнем вартості 1,34 доларів США за кілограм, митне оформлення якого здійснене за основним методом митної вартості товарі, що імпортується (митна декларація від 05.10.2022 №UA805170/2022/1227).

На підставі зазначеного, відповідачем було прийнято рішення щодо коригування митної вартості товарів в сторону збільшення.

В результаті відповідач, у зв`язку з прийняттям Рішення про корегування митної вартості, відмовив позивачу у прийнятті до оформлення митної декларації та документів, що підтверджують митну вартість товару, 20.01.2023 видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805170/2022/000005.

Позивач не погоджується з таким Рішенням відповідача, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд констатує, що доказів наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей відповідач не надав.

Щодо посилань відповідача, зазначених в рішенні митного органу від 23.01.2033 №иА805170/2023/000002/2, слід зазначити наступне:

1. Щодо проведення оплати за поставлений товар, суд бере до уваги обґрунтоване посилання позивача на те, що положеннями п. 4 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми оплати по договору.

Виконання умов контракту обома сторонами, а також відсутність зауважень один до одного з боку сторін, свідчить про досягнення між ними взаємної згоди щодо істотних умов такого контракту, а також про досягнення взаємної згоди про те, що поставка товару здійснюється згідно інвойсу (специфікацій).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Верховний Суд у свої постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18 зазначив про те, що надаючи оцінку умовами поставки та умовами оплати (до виставлення інвойсу), суди виходили з того, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Отже відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом рішення.

Так для підтвердження вартості товару, що імпортується, позивач надав митному органу листа від 20.01.2023, в якому зазначив номер контракту та пояснив, що через особливості виробництва неможливо чітко визначити наперед вагу товару в кожному конкретному контейнері товару та ціну товару в кожному конкретному контейнері з великої партії товару, так як партія товару формується зтрьохвидівтовару, який має різну вартість, а саме:

Скловолоконна рівниця 136текс -0,915доларів США закілограм;

Скловолоконна рівниця 300текс -0,640доларів США закілограм;

Скловолоконна рівниця 400текс -0,640доларів США закілограм;

Платежі здійснювались наступним чином:

30% - передплата при замовлені

24613 доларів США - 05.10.2022;

14213 доларів США - 05.10.2022;

20% - перед завантаженням

16408 доларів США -26.10.2022;

50% - через 30 днів після відвантаження.

23051,70 доларів США - 20.12.2022, вже після остаточного формування партії товарів і визначення повної вартості п`яти контейнерів.

Таким чином, позивачем було доведено, що загальна сума поставленої партії товарів з п`яти контейнерів складає 78285,70 доларів США.

Крім цього, надано позивачем було надано пояснення стосовно відвантаження товару, яке здійснювалось наступним чином:

Пакувальний лист №1 від 09.11.2022 - митна декларацій країни відправлення від 14.11.2022№201720220000308469, морський коносамент від 16.11.2022 №08122110474, - три контейнери: SUDU1995444 - нетто 20373 кг. скловолоконної рівниці 400 текс; - MSKU5032095 - нетто 20293 кг. скловолоконної рівниці 400 текс; - MSKU7014357 - нетто 10804 кг. скловолоконної рівниці 300 текс та 10134 кг. скловолокнної рівниці 400 текс/

Таким чином, в трьох контейнерах перевозилось товару масою 61604 кг, ціною 0,640 доларів США за кілограм, на загальну суму 39426,56 доларів США.

В свою, чергу пакувальний лист №1 від 09.11.2022, продавцем, для зручності обліку розбито по трьом контейнерам:

-пакувальний лист від 09.11.2023 №1/1 на контейнер SUDU1995444 -нетто 20373 кг. скловолокнної рівниці 400 текс, вартістю 13038,72 доларів США;

-пакувальний лист від 09.11.2023 №1/2 на контейнер MSKU7014357 -нетго 10804 кг. скловолокнної рівниці 300 текс та 10134 кг. скловолокнної рівниці 400 текс, вартістю 13400,32 доларів США;

-пакувальний лист від 09.11.2023 №1/3 на контейнер MSKU15032095 - нетто 20293 кг. скловолокнної рівниці 400 текс, вартістю 12987,52 доларів США;

Пакувальний лист №2 від 11.11.2022 - митна декларацій країни відправлення від 14.11.2022№201720220000308578, морський коносамент від 16.11.2022 №08122110473, - два контейнери:

-MRSUЗ 1068 -нетто 21158 кг. скловолокнної рівниці 136 текс;

-MRKU56339612 -нетто 21311 кг. скловолокнної рівниці 136 текс;

Таким чином, позивачем надано докази того, що в двох контейнерах перевозилось товару масою 42469 кг. ціною 0,915 доларів США за кілограм, на загальну суму 38859,14 доларів США.

Загалом, вартість партії товару по контракту від 18.05.2022 №18052022-UА в п`яті ввезених контейнерах складає 78285,70 доларів США, що відповідає специфікації №3 від 09.11.2022до договору.

Крім пояснення (роз`яснення) ціну товару підтверджено додатковими документами, які не є обов`язковими в силу ст. 53 МК України:

-прайс-листом виробника товарів;

-заявою відправника вантажу, в якій зазначено вартість одиниці продукції, розбивка партії товару по контейнерам, зазначення інвойсів-проформ та інвойсів-фактур (після остаточного формування партії товарів);

-експертним висновком державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків від 16.01.2023 №11/8, в якому підтверджено ціну товар) задекларовану позивачем.

Також, позивачемна підтвердженняцінитовару по МД від 20.01.2022 №23UА805170000006Ш8, було надано зовнішньоекономічний контракт, специфікацію до нього №3 складену 09.11.2022, після формування всієї партії товару, крім цього декларантом позивача було надано інвойс-фактуру від 09.11.2022 №JZ-220930-1/3 на суму 12987,52 доларів США, пакувальний лист від 09.11.2022 №1/3 на інвойс-фактуру від 09.11.2022 №JZ-220930-1/3 на суму 12987,52 доларів США на партію товару скловолокнної рівниці 400 текс вагою 20293 кг., яка була укладена виробником товару в контейнер MSKU5032095, що в свою чергу відповідає митній декларації країни-виробника від 14.09.2022 №201720220000308469.

Надання митномуоргану зазначенихвищедокументівнадавали можливість ідентифікувати митну вартість поставленого товару та належність саме цих документів саме до цього вантажу.

Слід зазначити, що ч.3 ст. 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Щодо відомостей з інформаційних баз даних відповідача, вони мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі данні не можуть мати більше значення, ніж наданні декларантом первинні документи на товар. Розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не і беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої позивачем митної вартості товару, так як торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і в свою чергу не може викликати безпідставних «обґрунтованих сумнівів».

Відповідно до п. 2, ч.б, ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні і а або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст. 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім цього, визначення митної вартості за резервним методом здебільшого здійснюється спеціально створеною комісією, яка надає експертну оцінку об`єкту, що перетинає кордон. При використанні даного методу припускається більша порівняно з іншими методами гнучкість, тобто використання цінових довідників, що містять повний опис товарів на асортиментному рівні; каталогів і подібних видань, даних про біржові котирування цін; використання статистичних даних про звичайні рівні комісійних, знижок, прибутку, тарифів на транспорт тощо.

В ч.2 ст. 58 МК зазначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В ч. 6 ст. 54 МК закріплено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено ми пі) вартість товарів, у разі:

1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Позивачем з метою митного оформлення товарів за заявленою декларантом митною вартістю були надані всі необхідні документи, які підтверджують правомірність обраного методу митного режиму імпорту - основний, а саме:

-прямий контракт з виробником (без посередників, біржових торгів, договорів комісії, інше);

-інвойси, в яких зазначена вартість товару;

-платіжні доручення про оплату товару, що імпортується з зазначенням вартості поставленого товару;

-коносамент, в якому зазначено поставщика та отримувала товару, вагу товар) і умови поставки;

-автотранспортна накладна, яка підтверджує транспортування саме для позивача;

-декларація про походження товару;

-документи, що підтверджує вартість перевезення товару;

-договори перевезення;

-рахунки в яких зазначено вартість перевезення:

-прас-лист виробника;

-пакувальний лист;

-митна декларація країни - виробника товарів;

-листи виробника про підтвердження вартості, кількості, якості товару;

-пояснення позивача щодо порядку формування, перевезення та оплати партії товар) відповідно до митних декларації країни-виробника;

-висновок державної установи щодо відповідності цін на товар, що імпортується..

За таких умов, відповідачем не наведено об`єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товар) .

Щодо спрацювання системи управління ризиків, то Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Постановою від 09.11.2022 у справі №815/2162/17, касаційне провадження №К/9901/44656/18, звернув увагу, що «доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом».

Відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі данні не можуть мати більше значення, ніж наданні декларантом первинні документи на товар. Розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої позивачем митної вартості товару, так як торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Додатково слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Про що в відзиві зазначив сам відповідач, посилаючись на рішення Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №810/33295/17.

Так між декларацією на яку посилається відповідач і декларацією по якій відповідачем було відмовлено позивачу в розмитненні є різниця щодо характеристик товару, а саме:

1)діаметр нитки, 19,3 мкм в декларації на яку посилається відповідач і 20,1 мкм - декларація позивача;

2)щільність 300 текс і 400 текс, відповідно, тобто маса одиниці довжини нитки різні.

Таким чином, товар в двох деклараціях не ідентичний і посилатися на інформацій ресурс відповідач повинен лише в сукупності з іншими факторами, що в комплексі складають митну вартість товару і спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Отже, відповідно до ч.7 ст. 54 МК у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За наведеного спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Посилання в оскаржуваному Рішенні на іншу митну декларацію, за якою здійснене митне оформлення товарів за іншими ціновими показниками, не може бути підставою для коригування митної вартості заявлених позивачем товарів.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване Рішення не містить жодного опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного Рішення від 23.01.2023 №UA805170/2023/000002/2 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2684,00 грн., сплачена відповідно до платіжного доручення №596 від 01.03.2023р., за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Сумської митниці.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Сумської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 23.01.2023 №UA805170/2023/000002/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" суму судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн., 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Сумської митниці.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець