Ухвала

від 08.01.2024 по справі 620/754/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2024 року

м. Київ

справа № 620/754/23

адміністративне провадження № К/990/129/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу Служби судової охорони на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі №620/754/23 за позовом ОСОБА_1 до Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби судової охорони, Територіального управління Служба судової охорони у Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати протиправними дії Вищої атестаційної комісії з визначення співробітників Служби судової охорони, які мають переважне право на залишення при вивільненні у зв`язку із змінами та реорганізацією Служби судової охорони, що виразилися у проведенні неналежного вивчення переважного права ОСОБА_1 на залишення на роботі серед кандидатів на заняття вакантної посади заступника начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області;

- скасувати рішення Вищої атестаційної комісії з визначення співробітників Служби судової охорони, які мають переважне право на залишення при вивільненні у зв`язку із змінами та реорганізацією Служби судової охорони, оформлене протоколом від 13 грудня 2022 року №1, про визначення серед кандидатів на заняття вакантної посади заступника начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області переважного права на залишення на роботі за ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Служби судової охорони від 16 грудня 2022 року №1117о/с в частині звільнення полковника Служби судової охорони ОСОБА_1 , заступника начальника територіального управління (зі служби) у Чернігівській області, зі служби в Службі судової охорони за підпунктом 4 пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (у зв`язку зі скороченням штату або проведенням організаційних заходів) у запас Збройних Сил України;

- скасувати наказ територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області від 19 грудня 2022 року №567о/с про виключення полковника Служби судової охорони ОСОБА_1 , заступника начальника територіального управління (зі служби) у Чернігівській області зі списків особового складу управління з 19 грудня 2022 року;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Службі судової охорони на посаді заступника начальника територіального управління (зі служби) у Чернігівській області з 20 грудня 2022 року у спеціальному званні «полковник Служби судової охорони»;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденного заробітку у розмірі 1184,24 грн за увесь час вимушеного прогулу з 20 грудня 2022 року по день винесення рішення судом.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Служби судової охорони від 16 грудня 2022 року №1117о/с по особовому складу в частині звільнення полковника Служби судової охорони ОСОБА_1 , заступника начальника територіального управління (зі служби) Служби судової охорони у Чернігівській області, за підпунктом 4 пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (у зв`язку зі скороченням штату або проведенням організаційних заходів) у запас Збройних Сил України.

Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області від 19 грудня 2022 року №567о/с по особовому складу про виключення полковника Служби судової охорони ОСОБА_1 , заступника начальника територіального управління (зі служби) Служби судової охорони у Чернігівській області, зі списків особового складу управління, з 19 грудня 2022 року.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в Службі судової охорони на посаді заступника начальника територіального управління (зі служби) у Чернігівській області, починаючи з 20 грудня 2022 року, у спеціальному званні «полковник Служби судової охорони».

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20 грудня 2022 року по 31 жовтня 2023 року включно, в розмірі 363769,72 грн.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника територіального управління (зі служби) Служби судової охорони у Чернігівській області, у спеціальному званні «полковник Служби судової охорони» та стягнути середній заробіток у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 зі Служби судової охорони судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу Служби судової охорони на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі №620/754/23 повернуто особі, яка її подала.

28 грудня 2023 року відповідач повторно засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки щодо застосування норми права, що викладені у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі №452/2056/18, від 20 серпня 2018 року у справі №537/1621/17 та у справах №905/1795/18, №922/2685/19.

Проте, Верховний Суд наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов між собою.

При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду.

Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Всупереч вищенаведеному, скаржником чітко не зазначено норму права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновкам Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах.

Посилання на практику Верховного Суду без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Окрім цього, Верховний Суд зазначає, що цитування уривків з постанов Верховного Суду, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України скаржником не зазначено.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження.

Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Служби судової охорони на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі №620/754/23 за позовом ОСОБА_1 до Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур