Рішення

від 21.11.2023 по справі 215/4326/22

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/4326/22

2/215/632/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючогосудді Коноваленка М.І.

за участи секретаря Коломійчук К.Ю.;

позивача ОСОБА_1 ;

представника позивача ОСОБА_2 ;

представника відповідача Власкіна Т.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання незаконними дії, стягненні моральної шкоди та витрат на медичне обслуговування,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, яку було уточнено 07.02.2023 на виконання ухвали суду про усунення недоліків, до відповідача АТ «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання дій незаконними, стягнення матеріальних витрат та відшкодування моральної шкоди. Просить визнати незаконними дії відповідача, які полягають у відмові надати позивачу щорічну відпустку у зручний для позивача час, за пільговим статусом «Ветеран Праці» та людина похилого віку. Також просить стягнути з відповідача на свою користь суму 12 572,80 грн. витрат понесених позивачем на придбання медикаментів та медичні послуги, 67 000,00 грн. - на відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна відповідачем незаконними діями, викладеними вище.

В обґрунтування вказує, що багато років працював на різних посадах у АТ «Криворізький залізорудний комбінат», на теперішній час працює на посаді працівника охорони дільниці №1 управління режиму та охорони АТ «Криворізький залізорудний комбінат». Відповідно до графіку щорічних відпусток на 2022 рік відділу контролю та забезпечення режиму та охорони апарату управління комбінату (АУП) АТ «Криворізький залізорудний комбінат», щорічна відпустка позивача припадає на листопад 2022 року. З даним графіком відпусток він був ознайомлений особисто. При проходженні 26.05.2022 позачергового медичного огляду лікарем хірургом було виявлено погіршення стану здоров`я позивача. Раніше проблем зі станом здоров`я у позивача не було. ОСОБА_1 вказує, що є пенсіонером за списком №1 та ветераном праці. 27.07.2022 він звернувся із заявою до Голови Правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» Новака С.Б., в якій просив надати йому щорічну відпустку з 10.08.2022, так як має статус ветерана праці, на що було надано відповідь №5302-1844 від 02.08.2022 заступника Голови Правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» Капука О.В. про відмову у наданні позивачу щорічної відпустки з 10.08.2022. 06.08.2022 ОСОБА_1 повторно звернувся до Голови Правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» зі скаргою з проханням невідкладно надати йому щорічну відпустку з 10.08.2022, у зручний для позивача час, за пільговим статусом, для вирішення невідкладних проблем, що виникли у особистому житті з небажаними наслідками, на що було надано відповідь №5302-1999 від 16.08.2022 заступника Голови Правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» Капука О.В. про відмову у наданні позивачу щорічної відпустки з 10.08.2022. Вище вказані дії відповідача ОСОБА_1 вважає незаконними та такими, що порушують вимоги ст. 7 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку України», п.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», тому вимушений звернутися в суд за захистом своїх порушених прав.

У зв`язку з незаконними діями відповідача, у позивача різко погіршився стан здоров`я. 30.08.2022 ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою в ТОВ «Медиком Кривбас», де йому надали направлення для проходження УЗД Калитки. Згідно протоколу УЗД Калитки від 02.09.2022, за проведення якого позивачем було сплачено 350грн., зроблено висновок: гідроцеле праворуч. Як наслідок, позивачу було видано направлення на оперативне втручання від 05.09.2022. Між ОСОБА_1 та ТОВ «Медиком Кривбас» було укладено договір про надання медичних послуг №001051020222057 від 05.10.2022, а саме: гідроцеле, вартістю 9 000 грн. та палата стандарт вартістю 900грн. Вище вказану суму, а також кошти на придбання медикаментів в розмірі 2 322,80 грн., було сплачено позивачем. Загалом за період лікування позивачем було витрачено 12 572,80 грн., які він просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що вище вказані дії відповідача та їх наслідки завдали йому моральних страждань, які він оцінює у 10 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 67000 грн. Вказує, що порушення його права на відпочинок призвело до пригніченого стану та емоційного перенапруження, і як наслідок зниження ділової репутації, що вплинуло на відносини із колегами. Порушено його нормальні життєві зв`язки, для відновлення яких позивач повинен докласти значних додаткових зусиль.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.02.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 18.04.2023.

31.03.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу (а.с.65-95). АТ «Кривбасзалізрудком» позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх безпідставними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Вказують, що листом АТ «Кривбасзалізрудком» №1844/53-02 від 02.08.2022 позивачу було надано відповідь, де повідомлено про відсутність підстав для перенесення щорічної відпустки, яка відповідно до затвердженого графіку відпусток на підприємстві підлягає наданню працівнику у листопаді 2022 року, з посиланням на норми ст.ст. 74, 79 КЗпП України, ч.ч.10, 11 ст.10 ЗУ «Про відпустки». При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку. Перелік підстав для обов`язкового перенесення або продовження відпустки є вичерпним та встановленим чинним законодавством (ст.80 КЗпП України), який не передбачає такої підстави для перенесення відпустки як наявність у працівника права на отримання відпустки у зручний для нього час. Реалізація пільг з надання відпустки у зручний для ветерана праці та особи похилого віку час здійснюється саме на стадії складання та погодження відповідного графіку. Надання позивачу щорічної відпустки поза графіком, затвердженим н а відповідний період, є правом відповідача, а не його обов`язком. Позивачу було відомо про формування цього графіка, проте він не висловлював зауважень щодо термінів відпустки, встановлених графіком, з графіком відпусток був ознайомлений. Відповідач не заперечує наявність у позивача права на щорічну відпустку, як і не заперечує права на використання відпустки у зручний для нього час, але наполягає, що реалізація даних прав має відбуватися у чіткій відповідності до погодженого графіку відпусток на 2022 рік, який було узгоджено з позивачем та щодо якого у останнього не було заперечень. Проте обов`язок щодо надання відпустки поза графіком, враховуючи відсутність факту подання заяви про перенесення відпустки, у роботодавця відсутній. У своєму відзиві відповідач вказує, що їх позиція узгоджується з постановами Касаційного адміністративного суду №620/1879/19 від 30.04.2020 та №813/1158/17 від 11.12.2019. Щодо відшкодування збитків, заподіяних позивачу, та відшкодування моральної шкоди, відповідач заявляє, що підприємство не має жодного відношення до погіршення стану здоров`я позивача. Відповідач свою відмову позивачу у наданні щорічної відпустки поза графіком вважає цілком правомірною, тому такий елемент цивільно-правової відповідальності як протиправна поведінка, яка б могла призвести до заподіяння шкоди у вигляді погіршення стану здоров`я та відповідно матеріальних витрат на відновлення стану здоров`я, відсутній.

Як підтверджується доданими до позову документами, хвороба позивача, на виявлення та лікування якої позивачем були понесені витрати, станом на дату складання виписного епікризу від 06.10.2022, турбує позивача більше року, у той час як відмова відповідача у наданні відпустки мала місце у серпні 2022 року. Відповідне захворювання було виявлено у позивача у травні 2022 року лікарями під час проходження періодичного медичного огляду, що здійснювався за направленням роботодавця. А тому саме дії роботодавця, які полягали в направленні працівника на позачерговий медичний огляд, в організації проведення такого медичного огляду за рахунок роботодавця, дозволили працівнику своєчасно виявити зазначену хворобу. З огляду на хронологію подій, відмова у наданні відпустки у будь-якому випадку не може стати причиною виникнення захворювання позивача.

Крім того, у разі хвороби працівника під час виконання своїх трудових обов`язків він має право звернутися до медичного закладу та оформити настання страхового випадку, що пов`язаний з тимчасовою непрацездатністю внаслідок загального захворювання, а також отримати матеріальне забезпечення застрахованої особи. Всі працівники підприємства є застрахованими особами, які у разі хвороби мають право бути тимчасово увільненими від виконання своїх трудових обов`язків та отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності, яка покликана компенсувати повністю або частково втрату працівником заробітку внаслідок тимчасової непрацездатності.

Право позивача на виявлення та лікування захворювання, а також оформлення допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавцем не обмежувалось. Так, за період з листопада 2021 року по листопад 2022 року позивач 18 разів перебував на лікарняному, та відповідно за даний період йому була оплачена допомога по тимчасовій непрацездатності у встановленому законом порядку. Відтак, можливість своєчасного лікування позивачем хвороби не залежала від надання чи ненадання відпустки роботодавцем. До того ж табелями обліку використання робочого часу підтверджується факт тривалої відсутності позивача на роботі з нез`ясованих причин, а також регулярне надання йому відпусток без збереження заробітної плати. Зазначене свідчить, що роботодавцем не створювалось перешкод працівнику у можливості приділити увагу своєму стану здоров`я та своєчасно здійснити лікування хвороб, які його турбують.

У позовній заяві не зазначено та не підтверджено належними доказами, що мало місце будь-яке погіршення стану здоров`я позивача саме через відмову відповідача у наданні відпустки. Виключно той факт, що для проведення медичних обстежень та лікування хвороби, яка турбує позивача більше року, ОСОБА_1 звернувся лише у серпні 2022 року не може свідчити про те, що дійсно мало місце будь-яке погіршення стану його здоров`я, тому причиною такого погіршення відповідач вважає саме поведінку позивача. У позовній заяві також не доведено, що майнові витрати, понесені на медичні дослідження та інші медичні послуги у приватному медичному закладі, є необхідними для відновлення стану здоров`я позивача.

Враховуючи викладене, представник відповідача у своєму відзиві просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

18.04.2023 в судовому засіданні, з урахуванням думки сторін, до матеріалів справи приєднано відзив на позовну заяву та за клопотанням представника позивача копію письмової заяви позивача від 07.12.2021 (а.с.96), на підтвердження звернення позивача до відповідача. У зв`язку з повітряними тривогами, судом оголошено перерву до 09.05.2023 перед дослідженням письмових матеріалів справи.

09.05.2023 розгляд справи відкладено до 30.06.2023, у зв`язку з неявкою позивача. Представник позивача надав заяву про відкладення від 08.05.2023 (а.с.102).

30.06.2023 судом оголошено перерву до 28.07.2023 у дослідженні письмових матеріалів справи.

05.07.2023 в суд надійшли додаткові письмові пояснення представника відповідача (а.с.110-112) з приводу заяви ОСОБА_1 від 07.12.2021, адресованої голові правління АТ «Кривбасзалізрудком». Представник відповідача звертає увагу суду, що у своїй заяві ОСОБА_1 звертається до роботодавця з приводу надання йому відпустки, а не перенесення періоду відпустки, визначеного графіком. Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про відпустки», черговість надання щорічних відпусток визначається графіком відпусток, а перенесення щорічної відпустки на вимогу працівника (за його заявою) допускається у випадках, чітко визначених законодавством, які працівником у заяві зазначені не були та існування яких не було ним підтверджено. Навіть при існуванні підстав для обов`язкового перенесення відпустки за заявою працівника термін її надання також узгоджується сторонами, а не визначається в односторонньому порядку працівником.

18.07.2023 в суд надійшло клопотання позивача про приєднання документів до матеріалів справи (а.с.119-133) на підтвердження заявлених позовних вимог.

20.07.2023 в суд надійшли заперечення представника відповідача на клопотання позивача про долучення доказів (а.с.134-136), так як документи подано з порушенням процесуального строку.

28.07.2023 в суд надійшло клопотання позивача про приєднання документів до матеріалів справи (а.с.137-140). Які отримані позивачем лише 25.07.2023, та раніше не могли бути подані ним до суду для приєднання до матеріалів справи. Розгляд справи відкладено до 06.10.2023 за клопотанням представника відповідача від 17.07.2023 (а.с.113-118).

06.10.2023 розгляд справи відкладено до 21.11.2023 за клопотанням представника відповідача від 04.10.2023 (а.с.146-151).

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав та доводів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Власкіна Т.Я. (довіреність №42/53-02 від 01.04.2023 а.с.136) в суд з`явилася, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є працівником охорони дільниці №1 управління режиму та охорони АТ «Криворізький залізорудний комбінат, який відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 перебуває у статусі «Ветеран праці» (а.с.19).

27.07.2022 позивач із заявою звернувся до голови правління АТ «Кривбасзалізрудком», в якій висловив бажання взяти щорічну відпустку в серпні 2022 року, а не в листопаді 20022 згідно з графіком відпусток, у зв`язку з обставинами, які виникли в особистому житті з посиланням на норми Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (а.с.22).

Листом - повідомленням відповідача на ім`я позивача, останньому було відмовлено за безпідставністю такої вимоги до відповідача (а.с.17).

06.08.2022 позивач звернувся зі скаргою до відповідача про невідкладне надання йому щорічної відпустки з тих самих підстав з 10.08.2022 (а.с.21).

Також в судовому засіданні 18.04.2023 позивачем було надано додатковий доказ, а саме заява від 07.12.2021 до відповідача щодо надання щорічної відпустки з вищенаведених підстав (а.с.96).

Розпорядженням голови правління АТ «Криворізький залізорудний комбінат» від 30.08.2021 зобов`язано уповноважених осіб комбінату забезпечити складання графіків відпусток на 2022 рік при цьому у п.п.4.2 п.4 Розпорядження, зазначається, що в зручний для працівників час мають право планувати відпустки, крім інших, ветерани праці (а.с.73-74).

Згідно графіку щорічних відпусток по комбінату на 2022 рік працівнику ОСОБА_1 встановлена узгоджена з ним повна щорічна відпустка тривалістю 28 днів у листопаді 2022 року.

Відповіднодо статті45Конституції України,кожен,хто працює,має правона відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

За змістомстаті74КЗпП Українигромадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно зістаттею79КЗпП України,черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Стаття80КЗпП Українивизначає, що відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку; виконання працівником державних або громадських обов`язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати; настання строку відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами; збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв`язку з навчанням.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог Закону України «Про відпустки».

Статтею 2 Закону України «Про відпустки» встановлено право на відпустки громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України. Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до частини 10 статті 10 Закону України «Про відпустки», черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються, крім іншого, ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про відпустки», щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина десятастатті 10 цього Закону);

2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (частина першастатті 21 цього Закону).

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов`язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв`язку з навчанням.

Судом встановлено, що при формуванні графіка відпусток на 2022 рік працівників відділу контролю по забезпеченню режиму та охорони апарату управління комбінату АТ «Кривбасзалізрудком», позивач виявив бажання використати основну відпустку у повному обсязі у листопаді 2022 року, що підтверджується підписом останнього у цьому графіку (а.с.77).

Наведене свідчить, що позивачу було відомо про формування вказаного графіка, при цьому зауваження щодо терміну відпусток з боку позивача відсутні, що підтверджується підписом останнього (а.с.77).

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що відпустки робітникам які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, надаються з обов`язковим дотриманням графіка відпусток, який затверджується власником або уповноваженим ним органом. При цьому реалізація пільг з надання відпустки у зручний для особи, яка має статус «Ветерана праці», час, здійснюється саме на стадії складання та погодження відповідного графіку.

Так, дійсно пункт 6 статті 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку»передбачає пільги для позивача з використання чергової щорічної відпустки у зручний для нього час, проте системний аналіз правових норм свідчить, що ця пільга реалізовується з урахуванням положень статей79,80КЗпП Українита частин 10, 11 Закону України «Про відпустки».

Крім того, заява позивача від 27 липня 2022 року про надання щорічної відпустки не погоджена в установленому Законом України «Про відпустки» порядку власником або уповноваженим ним органом. Як слідує зі змісту вказаної заяви, позивачем не зазначено підстав терміновості надання вказаної відпустки або наявності обставин, в силу яких позивачу необхідна така відпустка у термін не встановлений відповідним графіком відпусток.

Так, враховуючи аналіз викладених норм права та проаналізувавши усі докази, які були надані сторонами, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що при відмові у наданні позивачу щорічної відпустки у визначений ним самостійно період та за відсутності обставин визначених статтею 11 Закону України «Про відпустки» щодо перенесення щорічної відпустки, відповідачем АТ «Кривбасзалізрудком» було дотримано вимогистатей 79,80 КЗпП України, статей Закону України «Про відпустки», а тому у суда відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягненні з відповідача витрат на медичне обслуговування та моральної шкоди, які позивач безпосередньо пов`язує з відмовою відповідача у наданні йому щорічної відпустки, що викликало у нього загострення хвороби та відповідно моральні страждання, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода,завдана неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю особистимнемайновим правамфізичної абоюридичної особи,а такожшкода,завдана майнуфізичної абоюридичної особи,відшкодовується вповному обсязіособою,яка їїзавдала. Особа,яка завдалашкоди,звільняється відїї відшкодування,якщо вонадоведе,що шкодизавдано нез їївини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Аналіз вказаної вище статті вказує, що необхідною умовою стягнення збитків є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка; збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина боржника.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що в ході позачергового медичного огляду 26.05.2022 (а.с.13-14) у позивача хірургом було виявлено загальне захворювання та визнано придатним до роботи за професією, охоронник (а.с. 9). 05.10.2022 позивач звернувся за медичними послугами до приватної клініки ТзОВ «МЕДІКОМ КРИВБАС». Лікарняний лист відкритий з 05.10.2022 по 19.10.2022 та виписаний з клініки 06.10.2022 (а.с.-36-37).

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність у діях відповідача по відношенні до позивача складу цивільного правопорушення, а саме, протиправної поведінки, що вже раніше було встановлено судом та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками понесенні позивачем, та вини відповідача, враховуючи що позивач на власний розсуд звернувся до приватної клініки у зв`язку із загальним захворюванням, не скориставшись правом на отримання матеріального забезпечення будучи застрахованою особою, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вищенаведених позовних вимог.

Керуючись ст. 45 Конституції України, ст.ст. 74,79,80 Кодексу законів про працю України, ст..ст.10,11 Закону України «Про відпустки», ст.ст. 2, 10, 48, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання незаконними дії, стягненні моральної шкоди та витрат на медичне обслуговування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.01.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: