Ухвала

від 04.01.2024 по справі 205/14324/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

04.01.2024 Єдиний унікальний номер 205/14324/23

Провадження номер 2-з/205/70/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши заяву першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушко К., в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 р. перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушко К. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423985500:03:000:1477, площею 0,3866 га, яка знаходиться на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1993574014239), власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розпоряджатись частки земельної ділянки з кадастровим номером 1423985500:03:000:1477, площею 0,3866 га, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що ним до суду подано позов до ОСОБА_2 проконфіскацію на користь держави шляхом припинення права власності та визнання права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.ОСОБА_3 є громадянкою російської федерації та громадянство України ніколи не набувала. Разом з тим, остання, набувши в порядку спадкування право власності на частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, всупереч вимогам Земельного кодексу України, не відчужила даний об`єкт зі спливом законодавчо визначеного строку та досі залишається його власником. На даний час ОСОБА_3 всупереч законодавчій забороні безперешкодно володіє та розпоряджається часткою спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1423985500:03:000:1477, площею 0,3866 га на території України, що, в свою чергу, обумовлює високу вірогідність здійснення її відчуження, зміни конфігурації (об`єднання, поділу) тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення щодо конфіскації у ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, а також з метою забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, існує необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:03:000:1477, площею 0,3866 га та зоборони ОСОБА_2 розпоряджатися нею.

Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Положеннямистатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову. До яких серед інших належить накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Оскільки предметом спору є конфіскація на користь держави шляхом припинення права власності та визнання права власності держави на спірну земельну ділянку, що є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Між сторонами дійсно існує спір на вирішення якого позивач звернувся до суду з вказаним позовом, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження земельної ділянки внаслідок чого може бути істотно ускладнене чи взагалі унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того суду звертає увагу, що вид забезпечення позову у виді арешту земельної ділянки та заборони розпоряджатися нею, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_4 , оскільки нерухоме майно фактично перебуває у її володінні, а обмежується лише будь-яка можливість відчуження його.

Слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на зазначену вищу земельну ділянку та заборона розпоряджатися нею, до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. Останній не позбавлений права у будь-який момент звернутися до суду за скасуванням заходів забезпечення позову та навести свої доводи з цього приводу, які будуть предметом ретельного дослідження суду.

Керуючись ст.ст. 149-151 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушко К. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423985500:03:000:1477, площею 0,3866 га, яка знаходиться на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1993574014239), власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розпоряджатись частки земельної ділянки з кадастровим номером 1423985500:03:000:1477, площею 0,3866 га, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання цієї земельної ділянки.

Копію ухвали направити відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за адресою: м.Дніпро,вул.Старокозацька,б.58,кабінет 213,ел.адреса:adminposlug@dniprorada.gov.ua - для виконання.

Копію ухвали, відповідно до ч. 2ст. 157 ЦПК України, до відома направити заявнику та відповідачам.

Відповідно до ч.1ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч.10ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала, постановлена без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Курбанова Н.М.