Ухвала

від 03.01.2024 по справі 507/611/14-ц

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 507/611/14-ц

№ 2-п/183/49/23

03 січня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк В.В.,

з участю: секретаря судового засідання Гамаскової Н.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Страхва компанія «Примор`є» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06листопада 2014 року у цивільній справі № 507/611/14, ухваленим заочно, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Імексбанк» заборгованість за кредитним договором № 999-00031166 від 26.10.2012 року у розмірі 32342,16 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 26261,35 грн., заборгованості по сплаті відсотків за договором № 999-00031166 від 26.10.2012 року у розмірі 1930,81 грн., комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку за договором від 26.10.2012 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку у розмірі 2250,00 грн., штрафу за прострочення повернення кредиту у розмірі 1900,00 грн., а також судовий збір у розмірі 323,43 грн., а всього на суму 32665,59 грн. (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят п`ять гривень, п`ятдесят дев`ять копійок).

04.10.2023 року ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 звернулаяс до судуд із заявою про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Страхва компанія «Примор`є» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивовананаступним.

17.02.2014 року ПАТ «Імексбанк» звернулося до Любашівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , AT «Страхова компанія «Примор`є», в якому просило стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 342,16 грн., яка складається заборгованості за кредитом у розмірі 26 261,35 грн., заборгованості по сплаті відсотків за договором у розмірі 1 930,81 грн., комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку за договором у розмірі 2 250,00 грн., штрафу за прострочення повернення кредиту у розмірі 1 900,00 грн., а також судові витрати.

27.03.2014 року провадження по справі в частині позовних вимог ПАТ «Імексбанк» до AT «Страхова компанія «Примор`є» закрито, справу в частині вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 передано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

10.04.2014 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, відповідно до якої цивільну справу за позовом ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 , AT «Страхова компанія «Примор`є» про стягнення заборгованості призначено до попереднього судового засідання в приміщенні суду на 29.05.2014 о 15.00 годині.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2014 року по справі № 507/611/14-ц, позов публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Імексбанк» заборгованість за кредитним договором № 999-00031166 від 26.10.2012року у розмірі 32 342,16 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 26 261,35 грн., заборгованості по сплаті відсотків за договором № 999-00031166 від 26.10.2012 року у розмірі 1 930,81 грн., комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку за договором від 26.10.2012 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку у розмірі 2 250,00 грн., штрафу за прострочення повернення кредиту у розмірі 1 900,00 грн., а також судовий збір у розмірі 323,43 грн., а всього на суму 32 665,59 грн. (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят п`ять гривень, п`ятдесят дев`ять копійок).

Згідно частини 1 статті 224 ЦПК України (в редакції від 04.06.2014 року), у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 74 ЦПК України (в редакції від 04.06.2014 року), судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Згідно з частиною 5 статті 74 ЦПК України (в редакції від 04.06.2014 року), судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим кодексом, разом з копіями відповідний документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідна учасникам цивільного процесу.

Отже, під час розгляду справи належним доказом вручення судової повістки, відправлено поштою, було, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Згідно матеріалів справи судові засідання відбувались: 29.05.2014 (судова повістка вручено (а.с.56), відкладено розгляд справи, у зв`язку з тим, що суддя на лікарняному), 10.07.2014 року на 11.00 (хвороба ОСОБА_1 (а.с. 64-65), відкладено розгляд справи, оскільки сторони не з`явились), 29.09.2014 року на 11.00 (відповідачем 1 отримано повістку наручно (а.с. 67), розгляд справи не здійснювався), судове засідання 06.11.2014 року о 16.00 (відсутні докази виклику ОСОБА_1 у судове засідання), винесено заочне рішення, відповідач не повідомлялась належним чином про судове засідання (в порядку статті 74 ЦПК України в редакції від 04.06.2014 року). Також, варто наголосити, що заява від 09.10.2014 року про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS - повідомлення (а.с. 74) не містить підпису ОСОБА_1 , адреси та індексу Відповідача 1, а також нею не подавалась).

Після винесення заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2014 року по справі № 507/611/14-ц, докази його направлення ОСОБА_1 відсутні.

14.09.2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Костенко Оксаною Миколаївною було отримано наручно заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2014 року по справі № 507/611/14-ц, про що зроблено відповідний запис на заяві від 12.09.2023 про видачу копії заочного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно частини 1 статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач подаєвідповідну заявупро скасуваннязаочного рішення,на підставінаступного:відповідач 1 ( ОСОБА_1 ) не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки не повідомлявся належним чином про судове засідання, яке було призначене 06.11.2014 року о 16.00 (в порядку статті 74 ЦПК України в редакції від 04.06.2014 року), а отже, не могла бути присутньою та подати свої заперечення. Подання відзиву ЦПК України в редакції від 04.06.2014 року, не передбачалось.

Докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, під час розгляду справи, не надані позивачем та не здобуті судом докази щодо відповіді AT «Страхова компанія «Примор`є» на заяву від 18.01.2014 року №124, в якій Позивач, посилається на пункти 5.7.2, 5.7 Договору від 26.10.2012 року №26/Ю/ГО-314/2 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту (предметом, якого було страхування майнових інтересів страхувальника, пов`язаних з обов`язком останнього в порядку, передбаченому чинним законодавством, відшкодувати збитки, завдані третій особі - Кредитору в зв`язку з неповерненням (непогашенням) кредиту згідно з умовами Кредитного договору № 999-00031166/1 від 26.10.2012 року, укладеного між Кредитором та Страхувальником), згідно яких при настанні страхового випадку Кредитор зобов`язаний повідомити про це Страховика, після чого Страховик здійснює виплати страхового відшкодування Кредитору в строки, узгоджені в Договорі страхування.

Після призначення справи до розгляду ОСОБА_1 заявить клопотання про витребування страхової справи за Договором від 26.10.2012 року №26/Ю/ГО-314/2 у AT «Страхова компанія «Примор`є», щоб здобути, необхідні докази, оскільки надати самостійно їх не може.

Крім того, відповідач 1 не погоджується з розміром заборгованості.

По-перше, Відповідач 1, не погоджується з сумою нарахованих відсотків. Так, на користь публічного акціонерного товариства «Імексбанк» заборгованість по сплаті відсотків за договором № 999-00031166 від 26.10.2012 року у розмірі 1 930,81 грн. Однак, з таким розміром відсотків, неможливо погодитись, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи уразі пред`явленнядо позичальникавимоги згідноз частиною2статті 1050ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14- 10цс18), від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Таким чином, право позивача нараховувати проценти за користування кредитом, припинилося зі спливом строку кредитування, на підставі односторонньої відмови від Договору, яка була оформлена листом від 08.10.2013 року №8786, у зв`язку з чим, починаючи із 07.11.2013 року банк не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.

Проте, відповідно до виписки від 12.12.2013 року (а.с.24), відсотки за користування кредитом, продовжили нараховуватись після припинення договору (одностороння відмова від договору, на підставі листа від 08.10.2013 року №8786, відповідно до якого договір припиняється у 30 денний термін, з дня отримання цього листа), наприклад: 30.11.2013 року - 38,30 гривень нарахування відсотків на прострочену заборгованість та 399, 89 гривень нарахування відсотків за користування кредитом.

По-друге, Відповідач 1, не погоджується з сумою за кредитним договором № 999-00031166 від 26.10.2012 року, у розмірі 26 261,35 грн., оскільки 26.10.2012 року між AT «Страхова компанія «Примор`є» від імені якого діяло ПАТ «Імексбанк» (далі - Страховик) та ОСОБА_1 був укладений Договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту від №26/Ю/ГО-314/2 (далі - Догові страхування) (а.с.15-18), що відповідає положенням статті 6 Закону України «Про страхування». В розумінні пункту 2.1 Договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту №26/10/ГО-314/2 від 26.10.2012 року, відповідає Страховик. Згідно з пункту 1.1. Договору страхування №26/10/ГО-314/2 від 26.10.2012 року, предметом цього договору є страхування майнових інтересів пов`язаних з обов`язком останньої в порядку, передбаченому чинним законодавством, відшкодувати збитки, завдані третій особі - Кредитору в зв`язку з неповерненням (непогашенням) кредиту згідно з умовами Кредитного договору № 999-00031166 від 26.10.2012 року, укладеного між Кредитором та Страхувальником. З вищенаведеного, слідує висновок, що захист майнових інтересів страхувальника є пріоритетним напрямком в сфері страхування, а суть самого страхування полягає у мінімізації негативних ризиків для страхувальника, в даному випадку - для ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Обов`язок страховика по здійсненню страхової виплати у разі настання страхового випадку закріплений у статті 988 ЦК України, і передбачений статтею 20 Закону України «Про страхування» та пунктом 5.5.2 Договору страхування. У частині 2 статті 985 ЦК України, закріплене право Страхувальника при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Згідно пункту 1.3. Договору страхування Вигодонабувачем за цим Договором призначено Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК». Межею відповідальності Страховика по договору є визначена в ньому страхова сума (пункт 2.9 Договору страхування). Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору страхування страхова сума складає 34000,00 гривень, безумовна франшиза - 15% від страхової суми.

По-третє, Відповідач-1 не погоджується з розміром комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку за договором від 26.10.2012 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку у розмірі 2 250,00 грн., на підставі нижченаведеного.

У постанові від 19.08.2020 року по справі № 641/11984/15-ц Верховний суд зазначив, що положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність», частиною 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16.10.2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16.10.2011 року до внесення змін на підставі Закону «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17, зазначається, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

По-четверте,Відповідач-1не погоджуєтьсяз сумоюштрафу запрострочення поверненнякредиту урозмірі 1900,00грн.,оскільки механізмйого нарахуванняне міститьні позовназаява,ні подальшірозрахунки заборгованості.На підставі вищевикладеного, просили скасувати заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2014 року по справі № 507/611/14-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Імексбанк» заборгованість за кредитним договором № 999-00031166 від 26.10.2012 року у розмірі 32 342,16 грн.

Представник Відповідача 1 (Суржи А.І.) у судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в заяві та просив її задовольнити.

У судове засідання інші учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про перегляд заочного рішення, з доданими до неї матеріалами, дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без задоволення, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Відповідно доч.1ст.288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Підставами позову, які суд знайшов обґрунтованими під час заочного розгляду справи, є порушення відповідачем своїх зобов`язань у кредитних правовідносинах, що встановлено за наданими позивачем відомостями.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10квітня2014 року відкрито провадження у справі та її призначено до попереднього судового засідання.

Всі судові повістки у справі направлялись заздалегідь засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адреси зареєстрованого місця проживання відповідачів.

ОСОБА_1 отримувала повістки, про що свідчать повідомлення з її власноручним підписом (а.с.56) та її власноруч написана заява про відкладення від 10.07.2014 року (а.с.64).

Суд зважає на те, що в матеріалах справи відсутні докази вручення повісток ОСОБА_1 на всі без винятку судові засідання, однак після 10.07.2014 року (а.с. 64 заява ОСОБА_1 про відкладення судового засідання), тобто після останньої комунікації ОСОБА_1 з судом, справа розглядалась ще тривалий час, а саме протягом чотирьох місяців, проте ОСОБА_1 не з`явилась до суду задля з`ясування інформації щодо справи, у якій вона викликалася, і протягом майже 10 років не цікавилась результатом розгляду даної справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 з 06 травня 2014 року (а.с. 56) була обізнана про розгляд цієї справи судом, до суду після 10.07.2014 року не з`являлась, провадженням у справі за її участі не цікавились, за таких обставин, суд вважає, що відповідач не з`явилась в судові засідання та (або) не повідомила про причини неявки, а також не подала заперечення на позовну заяву без поважних причин, чим виключається одна з обов`язкових підстав згідно зі ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення

Відповідно до ч. 7 ст. 285ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Дослідивши долучені до заяви матеріали, надані відповідачем в якості доказів, суд приходить до висновку, що ці матеріали не можуть бути належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-80ЦЦПК України, і як наслідок, на думку суду, відповідачем не доведено, що докази, на які він посилається, як на підставу для перегляду заочного рішення, мають істотне значення для правильного вирішення справи, чим виключається друга з обов`язкових підстав згідно зі ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення, а тому суду належить згідно з п. 1 ч. 3 ст.287ЦПК України постановити ухвалу про залишення заяви без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 287, 288 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Страхва компанія «Примор`є» про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала набираєзаконної силинегайно післяїї проголошенняі окремомуоскарженню відрішення судуне підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повна ухвала суду складена і підписана 08 січня 2024 року.

Суддя В.В. Березюк