Постанова

від 12.08.2024 по справі 507/611/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3992/24 Справа № 507/611/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Березюк В.В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідача: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Циби С.В. на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Публічне акціонернетовариство «Імексбанк»(далі ПАТ «Імексбанк») звернулось до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що 26.10.2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 999-00031166, на підставі якого банк надав відповідачу овердрафт за допомогою платіжної картки VISA, з максимальною сумою 34 000,00 грн., зі сплатою 19 % річних від суми заборгованості, та з встановленням дати остаточного повернення овердрафту до 25.10.2015 року.Також, 26.10.2012 року між банком та позичальником укладений договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи.

Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, і надав ОСОБА_1 кредит у зазначеному вище розмірі, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, своєчасно не сплачувала кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 12.12.2013 року виникла заборгованість по кредиту у розмірі 32342,16 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 26 261,35 грн., заборгованості по сплаті відсотків за договором № 999-00031166 від 26.10.2012 року у розмірі 1930,81 грн., комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку за договором від 26.10.2012 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку у розмірі 2 250,00 грн., штрафу за прострочення повернення кредиту у розмірі 1 900,00 грн.

Крім того, 26.10.2012 року між АТ «Страхова компанія Примор`є» та ОСОБА_1 був укладений договір №26/10/ГО-314/2 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, предметом якого було страхування майнових інтересів страхувальника, пов`язаних з обов`язком останнього в порядку, передбаченому чинним законодавством, відшкодувати збитки, завдані третій особі кредитору в зв`язку з неповерненням (непогашенням) страхувальником кредиту згідно з умовами кредитного договору № 999-00031166 від 26.10.2012 року, укладеного між кредитором та страхувальником.

Банк просив стягнути солідарно із ОСОБА_1 та АТ «Страхова компанія «Примор`є» заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 342,16грн., а також судові витрати зі сплати судового збору .

27.03.2014 року провадження по справі в частині позовних вимог ПАТ «Імексбанк» до АТ «СК «Примор`є» закрито, справу в частині вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 передано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено: стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 999-00031166 від 26.10.2012 року у розмірі 32 342,16 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 26 261,35 грн., заборгованості по сплаті відсотків за договором № 999-00031166 від 26.10.2012 року у розмірі 1 930,81 грн., комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку за договором від 26.10.2012 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку у розмірі 2 250,00 грн., штрафу за прострочення повернення кредиту у розмірі 1 900,00 грн., а також судовий збір у розмірі 323,43 грн., а всього на суму 32 665,59 грн.

Ухвалою Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 03 січня 2024 року залишено без задоволення заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 06 листопада 2014 року.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та відмовити банку у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування посилався на порушення вимог судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також не повне з`ясування обставин, що мали значення для справи.

Зокрема наголошує, що після відкриття провадження суд першої інстанції не звернув уваги на те, що справа не підсудна суду загальної юрисдикції і підлягає поверненню, натомість ухвалою від 27 березня 2024 року він помилково закрив провадження у справі в частині вимог до АТ «СК «Примор`є» та передав справу за підсудністю в частині вимог до ОСОБА_1 .

Відповідачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи, зокрема і про судове засідання 06.11.2014 року, коли було ухвалено оскаржуване заочне рішення.

Не погоджується із сумою заборгованості за кредитним договором від 26.10.2012 року у розмірі 26261,35 грн., оскільки відповідно до укладеного у той же день договору страхування, відповідальність позичальника за непогашення кредиту покладається на страховика АТ «СК «Примор`є» в межах погодженої страхової суми, яка складає 34000 грн. разом із безумовною франшизою 15% від страхової суми.

Вважає,що стягнута з апелянта сума заборгованості за відсотками є неправомірною, оскільки вона продовжували нараховуватись після спливу тридцятиденного строку від пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове погашення кредиту у листі від 08.10.2013 року.

Щодо комісії зазначає, що в силу положень законодавства даний пункт кредитного договору є нікчемним, а тому з відповідача не можливо стягнути комісію за обслуговування рахунку у розмірі 2250 грн.

Механізм нарахування штрафів за прострочення повернення кредиту не містить не позовна заява ні надані позивачем розрахунки заборгованості.

Сторони не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 32342,16 грн., тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначена до розгляду в період дії зазначеної статті в попередній редакції, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що за укладеним між сторонами кредитним договором від 26.10.2012року відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо його погашення. В результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 12.12.2013 року складала 32342,16 грн.

Однак із таким висновками суду у повній мірі погодитись неможливо з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (тут і далі в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентіввід сумипозики, якщоінше невстановлено договоромабо законом.Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором невстановлений розмірпроцентів, їхрозмір визначаєтьсяна рівніоблікової ставкиНаціонального банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Імексбанк» із ОСОБА_1 уклали договір №999-00031166/1 про надання кредиту від 26.10.2012 року, згідно якого банк надав позичальнику овердрафт за допомогою платіжної картки VISA, з максимальною сумою заборгованості 34 000,00 грн., зі сплатою 19 % річних від суми заборгованості, та з встановленням дати остаточного повернення овердрафту до 25.10.2015 року.

26 жовтня 2012 року між сторонами укладено договір №999-00031166 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної карти VISA для фізичної особи.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 999-00031166/1 станом на 12.12.2023 року у розмірі 32342,16 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 26 261,35 грн., заборгованості по сплаті відсотків за договором у розмірі 1930,81 грн., комісії 2 250,00 грн., заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 1 900,00 грн. Зазначені цифри співпадають із відображеними у розшифруванні нарахувань та погашень заборгованості ОСОБА_1 ..

Також банком надано копії виписок по особовому рахунку позичальника ОСОБА_1 ..

Відповідно до претензії №8786 від 08.10.2013 року ПАТ «Імексбанк» звернувся до ОСОБА_1 з вимогою погашення заборгованості, яка виникла за договором № 999-00031166/1.

26 жовтня 2012 року між АТ «Страхова компанія Примор`є» та ОСОБА_1 був укладений договір №26/10/ГО-314/2 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, предметом якого було страхування майнових інтересів страхувальника, пов`язаних з обов`язком останнього в порядку, передбаченому чинним законодавством, відшкодувати збитки, завдані третій особі кредитору в зв`язку з неповерненням (непогашенням) страхувальником кредиту згідно з умовами кредитного договору № 999-00031166 від 26.10.2012 року, укладеного між кредитором та страхувальником.

Також матеріали справи містять заяву ПАТ «Імексбанк» на адресу АТ «Страхова компанія Примор`є» про виплату останнім страхового відшкодування за порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору від 26.10.2012 року.

Звертаючись до суду першої інстанції банк наголошував на тому, що ОСОБА_1 підписавши договір від 26.10.2012 року погодила умови надання кредитних коштів, порядок їх користування та повернення.

Із наданих позивачем доказів, зокрема виписки за картками ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувалась ними, а також здійснювала їх часткове повернення.

Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З наданого банком розрахунком заборгованості станом на 12.12.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором від 26.10.2012 року у розмірі 32342,16 грн., яка складається з: 26261,35 грн. заборгованість за кредитом; 1930,81 грн. заборгованості за відсотками, комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку 2 250,00 грн., заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 1 900,00 грн.

Таким чином, банком належними та допустимими доказами було доведено наявність виникнення права на стягнення за кредитним договором від 26.10.2012 року. Однак не всі складові заборгованості, враховуючи наявні в матеріалах справи документи підлягають стягнення із ОСОБА_1 ..

Зокрема, матеріали справи містять договір страхування цивільної відповідальності, укладений 26.10.2012 року між ОСОБА_1 та АТ СК «Примор`є», відповідно до якого останнє брало на себе відповідальність за невиконання страхувальником кредитного договору № 999-00031166/1 щодо повернення основної суми кредиту та відсотків за його користуванням у межах сум зазначених у п.1.

При цьому згідно п. 2.1 договору страховим випадком за цим договором є невиконання страхувальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту та відсотків за користування ним в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Відповідно до п. 2.2 у випадку, якщо страхувальник у передбачені кредитним договором строки не робить повністю або частково погашення свого кредитного боргу, обумовленого зазначеним кредитним договором, кредитор письмово сповіщає про це страховика на протязі трьох банківських днів після дати прострочки. Ця подія кваліфікується як страховий випадок. З цього моменту настає відповідальність страховика сплатити кредитору страхове відшкодування або аргументовано відмовити кредитору у цій виплаті згідно з строками та умовами цього договору і правилами страхування.

У п.2.3 зазначено, що захист розповсюджується на страхові випадки, які настали в період дії цього договору А межею відповідальності стаховика є визначена у договорі страхова сума 34000 грн. (п.3,1, 2,8 договору страхування) При цьому відповідно до п.2,8 Страхування не розповсюджується на суми, які пішли на сплату штрафів, пені, нецільового використання кредиту, різниці в курсах валют, відсотків за прострочку та на інші непрямі витрати.

Окрім того, відповідно до вимог ч.6 Договору добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту № 03/01/ГО-322/1 від 03.01.2013 року в разі настання страхового випадку страхувальник (кредитор)зобов`язаний негайно але в будь - якому разі протягом трьох днів(за винятком вихідних та святкових) повідомити про це страховика або його представника, вжити обґрунтованих та необхідних заходів для зменшення можливих збитків.

Страхувальник зобов`язаний протягом 2-х робочих днів , як тільки стане відомо про настання страхового випадку. Вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для оформлення своєчасної виплати страхового відшкодування вигодонабувачу ПАТ «Імексбанк» (п. 5.5.2, 1,3 договору страхування).

Відповідно до ст. 979 ЦК України (тут і далі в редакції, яка діяла на момент укладення страхового договору) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Відповідно доположень п.2ч.1ст.988ЦК Українистраховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

У ст.990ЦК Українизазначено,що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Аналогічні положення викладені у ст. 8, 16, 20, 25 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року №85/96-ВР, який діяв на момент укладення договору страхування

Таким чином, суд першої інстанції не врахував наявного договору страхування цивільної відповідальності та положень цивільного законодавства про страхування та дійшов передчасного висновку про одноособову відповідальність ОСОБА_1 за кредитним договором в межах застрахованих сум, а саме заборгованості за кредитом у розмірі 26261,35 грн. та заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 1930,81 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не перевірив чи розмір заборгованості охоплюється страховою сумою і є страховим випадком, та на кого в такому випадку покладається відповідальність по її відшкодуванню.

Задовольняючи позовні вимоги, не з`ясувавши межі відповідальності АТ СК «Примор`є», суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку із їх недоведеністю.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено зпорушенням норм матеріального права, а також із невідповідністю висновків, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судупершої інстанції скасуванню з ухваленнямнового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

Згідно частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог банку, понесені сторонами витрати по сплаті судового збору у порядку взаємозарухвання у відповідності до ч.10 ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.

Відповіднодо частини3статі 389ЦПК Українине підлягаютькасаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 325342,16 грн., що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382 ,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Циби С. В. задовольнити частково.

Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: