Ухвала

від 09.01.2024 по справі 626/1770/23

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 626/1770/23

Провадження № 2/634/6/24

"09" січня 2024 р. смт Сахновщина Харківської області

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив:

В провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

08.01.2024 року представником позивача ОСОБА_3 до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури кукурудзи 2023 року, що належить відповідачу ОСОБА_2 , та знаходиться на земельних ділянках, які обробляються та перебувають у користуванні відповідача, з наступними кадастровими номерами:

- 6324585500:06:000:0028, площею 42,8000 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області;

- 632458500:03:000:0039, площею 45,5411 га, сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя, що розташована за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області;

- 6324585500:15:000:0023, площею 13,5000 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області;

- 6324586500:01:000:0029, площею 40,8598 га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя, що розташована за межами населених пунктів Роздольської сільської ради на території Первомайського району Харківської області;

- 6324585500:14:000:0066, площею 36,5000 га, сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя, що розташована за межами населених пунктів Михайлівської сільської ради на території Первомайського району Харківської області.

Визначити місце зберігання врожаю за адресою місця проживання позивача: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник зазначає, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, з урахуванням пов`язаності заходу забезпечення позову з його предметом. Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що існує реальна загроза, що у разі ухвалення судом рішення воно не може бути виконане, оскільки відповідач має всі можливості здійснити дії щодо свого майна, зокрема продажу врожаю, та тим самим унеможливити виконання зобов`язання. Також, відповідач може вжити інші заходи для ускладнення виконання можливого рішення суду. Заявник вважає, що таким заходом забезпечення позову буде накладення арешту на належне ОСОБА_2 на праві власності майно для забезпечення позовних вимог ОСОБА_4 у розмірі 1 096 800 грн. Станом на сьогоднішній день, за відповідачем зареєстрованого нерухомого майна немає. Єдине майно, яке наявне у відповідача, і за рахунок якого можливе виконання рішення суду є врожай 2023 року (кукурудза), який знаходиться на орендованих відповідачем земельних ділянках відповідно до договорів оренди землі від 27.01.2017 року, укладених між ОСОБА_2 та Головним управління Держгеокадастру у Харківській області, на підтвердження чого надаються договори оренди та фотографії врожаю.

Таким чином, враховуючи документальне підтвердження оренди відповідачем земельних ділянок та наявності на цих земельних ділянках врожаю (кукурудзи), заявник вважає обґрунтованими доводи щодо належності йому на праві власності врожаю, вирощеного на зазначених земельних ділянках.

Дослідивши вказану заяву та додані до неї документи, суд приходить висновку.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 149 ЦПК України,суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до вимог частини третьоїстатті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання можливе рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову захищає однаково інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо існування потреби у вжитті відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 758/10187/21-ц).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Судом встановлено, що предметом судового спору є вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики, розмір якої становить 1277997 грн 37 коп.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.03.2017 року вбачається, що за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельних ділянок: кадастровий номер 6324585500:06:000:0028, площею 42,8000 га, землі сільськогосподарського призначення; кадастровий номер 632458500:03:000:0039, площею 45,5411 га, сільськогосподарського призначення; кадастровий номер 6324585500:15:000:0023, площею 13,5000 га, землі сільськогосподарського призначення; кадастровий номер 6324586500:01:000:0029, площею 40,8598 га, землі сільськогосподарського призначення; кадастровий номер 6324585500:14:000:0066, площею 36,5000 га, сільськогосподарського призначення.

Право оренди відповідача ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки також підтверджується копіями договорів оренди від 27.01.2017 року укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_2 строком на сім років.

На підтвердження обставин щодо наявності врожаю кукурудзи 2023 року заявником надано фото з зображенням рослин кукурудзи.

Разом з тим, заявником ненадане доказів щодо загальної кількості та вартості врожаю кукурудзи на вказаних земельних ділянках, враховуючи, що загальна площа орендованих земельних ділянок складає 179,2009 га.

Тому суд позбавлений можливості оцінити обраний заявником захід забезпечення позову щодо його співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, заявник просить визначити місце зберігання врожаю за адресою місця проживання позивача: АДРЕСА_2 .

Однак незрозуміло яким чином можливо виконати обраний заявником вид забезпечення позову, враховуючи, що рослини кукурудзи знаходяться (ростуть) на земельних ділянках.

Також матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вчиняє дії, які можуть призвести до неможливості виконання майбутнього рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи із правових положень, зазначених судом вище, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

Так частиною 1ст. 95 ЗК Українивстановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Співмірність у застосуванні заходів забезпечення позову передбачає дотримання судом такого балансу інтересів сторін, що виключає як надмірні негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для приватних прав та інтересів відповідача, так і негативні наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів для прав та інтересів позивача, пов`язаних із публічних інтересів правосуддя, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову представником позивача не надано належних та допустимих доказів співмірності у застосуванні заходів забезпечення позову а також того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає, що заява представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-153,260 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: