Ухвала

від 08.01.2024 по справі 607/172/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

08.01.2024 Справа №607/172/24 Провадження №2/607/33/2024

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права власності на квартиру, -

в с т а н о в и в :

30.12.2023 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» надіслала до суду позовну заяву за своїм позовом до Тернопільської міської ради, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позовна заява ОСОБА_1 зареєстрована судом 03.01.2024.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи те, що визнання права власності на квартиру є майновим спором, заявлена позовна вимога має вартісне, грошове вираження.

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Будь-який майновий спір має ціну.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем зазначено ціну позову, яка становить 466819, 46 гривень.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1-го відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн.).

Відтак, виходячи з ціни позову, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви, позивач повинна сплатити судовий збір у сумі 4668, 20 грн.

Як вбачається із квитанції №1260925622 від 29.12.2023 позивачем оплачено судовий збір в розмірі 2052, 20 гривень.

Водночас, в позовній заяві міститься клопотання позивача про зменшення розміру судового збору до 5 відсотків розміру річного її доходу, посилаючись на те, що вона є особою похилого віку та отримує пенсію за віком у незначному розмірі 3505,56 грн, більшість з яких витрачає на сплату комунальних послуг та придбання ліків. Так, згідно довідки про її доходи, розмір отриманої нею пенсії за 2022 рік становить 41044, 02 грн.

Відтак, 5 відсотків розміру її річного доходу за 2022 календарний рік становить 2052,20 грн (41044, 02 грн х 5 % = 2052,20 грн).

За таких підстав судовий збір у сумі 4668, 20 грн, який вона повинна була сплатити при поданні до суду цієї позовної заяви, перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.

Відтак, просить суд врахувати її похилий вік, важкий матеріальний стан та суми отриманої нею пенсії, яка є єдиним її доходом, а також те, що розпочався опалювальний період, та необхідність оплати за теплопостачання, що у сукупності стало підставою для прохання про зменшення розміру судового збору до 5 відсотків розміру річного доходу позивача - а саме 2052,20 грн.

Щодо клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання сплати судового збору, зменшення його розміру та звільнення від його сплати регулює Закон України «Про судовий збір».

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

Положеннями пункту 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вбачається, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За змістом наведених правових норм єдиною підставою для зменшення розміру судового збору є майновий стан сторони. Питання про зменшення розміру судового збору постає у разі, коли майновий стан особи є таким, що утруднює виконання цього обов`язку. Таким чином, суд вправі постановити ухвалу про зменшення розміру судового збору, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони і остання повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Отже, враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що визначення майнового стану як такого, що дає підстави для зменшення розміру судового збору є оціночним, тому потребує доказування перед судом і обґрунтування пов`язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або труднощі з оплатою судового збору у розмірах і в строки, встановлені законом, покладається на зацікавлену сторону.

Також, Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що може бути сплачений заявником. Адже невиправдано великий розмір, який не враховує фінансового становища заявників, а обчислюється на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя, про що свідчить рішення Європейського суду з прав людини в справі ФК «Мретебі» проти Грузії.

При розгляді справ Європейський суд з прав людини установлює, чи був дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді.

Звертаючись із клопотанням про зменшення розміру судового збору, позивач зазначає, що вона отримує пенсію в розмірі 3505,56 грн., та згідно довідки про доходи, розмір отриманої пенсії за 2022 рік становить 41044,02 грн., а тому просить суд зменшити розмір судового збору до 5 відсотків розміру річного доходу позивача - а саме 2052,20 грн.

Зауважую, що сам по собі факт отримання позивачем пенсії у попередньому році в сумі 41044,02 гривень не може свідчити про важкий майновий стан позивача, який міг би бути підставою для зменшення розміру судового збору.

Окрім того, важливе значення для висновку про майновий стан позивача, що міг бути підставою для зменшення розміру судового збору, є дані про її матеріально-побутові умови проживання, ведення нею підсобного господарства, наявність інших джерел доходу.

З огляду на викладене, враховуючи вище встановленні обставини, приходжу до переконання, що клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, в силу п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», до задоволення не підлягає, оскільки судом не встановлено такого майновий стану позивача, який свідчив би про неможливість або труднощі з оплатою нею судового збору в розмірі, встановленому законом, та який би надавав підстави для зменшення розміру судового збору.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зокрема:

1) доплатити судовий збір в розмірі 2616 гривень (4668,20 грн. 2052,20 грн.) за вимогу майнового характеру та подати суду оригінал платіжних документів про сплату судового збору.

На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_1 доТернопільської міськоїради провизнання прававласності наквартиру залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

CуддяВ. Л. Дзюбич