Ухвала

від 09.01.2024 по справі 902/475/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"09" січня 2024 р. Справа № 902/475/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Миханюк М.В.

розглянувши заяву відповідача Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" про відвід головуючого судді Маціщук А.В., судді члена колегії Василишина А.Р. та судді члена колегії Філіпової Т.Л. подану в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.09.2023 р.

у справі № 902/475/23 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"

до відповідача Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД"

про стягнення 144402,77 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.09.2023 у справі №902/475/23 позов задоволено. Стягнено з Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 144402,77 грн заборгованості та 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Виробничо-комерційне підприємство-товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Ухвалою від 27.12.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд відклав розгляд справи № 902/475/23 на 15.01.2024 та зобов`язав позивача до 05.01.2024 надати суду додаткові письмові пояснення на обґрунтування розрахунку позовних вимог з урахуванням даних, які містяться у виписці з журналу нарахувань і оплати, дублікатах актів здачі-прийняття виконаних робіт, рахунку № 000098 від 31.01.2023, рахунку № 000098 від 28.02.2023 та актах здачі-приймання виконаних робіт за січень, лютий 2023 року, які позивач направив відповідачеві.

01.01.2024 Виробничо-комерційне підприємство-товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" подав заяву про відвід головуючого судді Маціщук А.В. та суддів членів колегії Василишина А.Р. та Філіпову Т.Л. Обґрунтовуючи відвід колегії суддів, відповідач зазначає, що в судовому засіданні 27.12.2023 колегія суддів після виходу до нарадчої кімнати повернулась до дослідження доказів та з`ясування обставин справи, що не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України на відміну від Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач звернув увагу, що колегія суддів виклала своє процесуальне рішення у формі окремого документу (не протокольно), зазначивши в ухвалі про перехід до дослідження доказів, а не про прохід цієї стадії, стадії судових дебатів, виходу до нарадчої кімнати, тобто поновила розгляд справи, проте не постановила про це в ухвалі від 27.12.2023.

Відповідач доводить, що не саме процесуальне рішення колегії суддів повернутись до розгляду справи після виходу до нарадчої кімнати і не неналежне оформлення цього рішення є підставою для відводу, а саме його мета, яка полягає у наданні переваги одній стороні, в той час як докази свідчать на користь іншої, мета, яка несумісна із завданням господарського судочинства.

Розглянувши заяву Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" про відвід головуючого судді Маціщук А.В., суддів Василишина А.Р. та Філіпової Т.Л. колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.01.2024 передано справу № 902/475/23 до відділу документального обігу та організаційного забезпечення для вирішення питання про відвід головуючого судді Маціщук А.В., судді Василишина А.Р., судді Філіпової Т.Л. у порядку, встановленому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 для розгляду заявленого відводу суддів Маціщук А.В., Василишина А.Р. та Філіпової Т.Л. у справі №902/475/23 призначено суддю Миханюк М.В.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Розглянувши доводи викладені в заяві Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" про відвід колегії суддів від розгляду справи №902/475/23, слід зазначити наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 визначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/ 02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/ 01, п.62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду чи судді-члену колегії на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Так, стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Таким чином, інститут відводу у господарському судочинстві направлений на забезпечення однієї з гарантій, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою від 27.12.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд відклав розгляд справи № 902/475/23 на 15.01.2024 та зобов`язав позивача до 05.01.2024 надати суду додаткові письмові пояснення на обґрунтування розрахунку позовних вимог з урахуванням даних, які містяться у наданих суду облікових документах, які досліджувались судом в судовому засіданні. Підстави відкладення справи докладно викладені в ухвалі, оголошеній в судовому засіданні та направленій сторонам, як це передбачено нормами ст. 216, 234 ГПК України.

При цьому процедура розгляду апеляційної скарги, тобто всі процесуальні дії, вчинені в судовому засіданні, фіксуються у протоколі судового засіданні, про що сторонам було оголошено в судовому засіданні.

Згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати касаційну скаргу, обґрунтувавши у скарзі в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (ст. 287, п. 5 ч. 1 ст. 290 ГПК України).

Крім того, слід вказати, що так само не може бути підставою для відводу суддів припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Доводи заявника про те, що колегія суддів у складі головуючого судді Маціщук А.В., судді Василишина А.Р., судді Філіпової Т.Л. не зазначила про повернення до стадії дослідження доказів після виходу з нарадчої кімнати при постановлені ухвали від 27.12.2023 у справі № 902/475/23 не відповідають дійсності, оскільки відображені у протоколі судового засідання, не можуть бути підставою для відводу колегії суддів відповідно до вимог ст.35-36 ГПК України.

Натомість твердження відповідача, що колегія суддів, повернувшись до стадії дослідження доказів та відкладення розгляду справ, мала мету, яка полягає у наданні переваги одній стороні, - є припущенням сторони, яке має виключно суб`єктивний характер. Жодного обґрунтування, у чому полягає надання переваги одній стороні, відповідачем у заяві про відвід не наведено.

Відтак, доводи Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД", викладені у заяві про відвід головуючого судді Маціщук А.В., судді Василишина А.Р., судді Філіпової Т.Л., свідчать про незгоду заявника із процесуальним рішенням суддів, тоді як доводи заявника Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" щодо упередженості та необ`єктивності суддів є необґрунтованими, оскільки не наведено фактів вчинення дій, які б свідчили про упередженість суддів чи ставили б під сумнів їх об`єктивність.

Враховуючи викладені вище обставини та проаналізувавши приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу суддів, необхідно зазначити, що наведені у заяві Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД", про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Маціщук А.В., судді Василишина А.Р., судді Філіпової Т.Л. від розгляду справи №902/475/23, обставини та доводи є власними міркуваннями заявника, базуються на його припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами, відповідно, не свідчать про упередженість або необ`єктивність колегії суддів та не є підставою для відводу в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а тому така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.35, п.3 ст.38, п.п. 8,11 ст.39, ст.ст.234, 235, 281 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" про відвід головуючого судді Маціщук А.В., судді Василишина А.Р., судді Філіпової Т.Л. від участі у справі № 902/475/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя Миханюк М.В.