Постанова

від 21.12.2023 по справі 908/710/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023 року м.Дніпро Справа № 908/710/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО КРАТТ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2023 (прийняте суддею Гороховим І.С., повне судове рішення складено 15.06.2023) у справі № 908/710/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО КРАТТ"

до відповідача Концерну "Міські теплові мережі"

про визнання договору дійсним та зобов`язання здійснити перерахунок

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро Кратт" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача Концерну "Міські теплові мережі" про визнання дійсним договору № 600807 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 14.06.2016, укладений між відповідачем та позивачем, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок наявної у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Кратт" за договором № 600807 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 14.06.2016 заборгованості за теплову енергію станом на день ухвалення судового рішення у справі.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.06.2023 у справі № 908/710/23 у задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд зазначив, що в частині вимог про визнання дійсним (чинним) договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 204089 від 22.01.2018 позивачем обрано неправильний та неефективний спосіб захисту порушених прав.

Щодо вимоги про зобов`язання Концерну "Міські теплові мережі" здійснити перерахунок наявної у позивача за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600807 від 14.06.2016 заборгованості за теплову енергію станом на день постановлення судового рішення по справі, суд зазначив, що через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-деного строку з моменту опублікування Концерном відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (02.10.2021) та між Концерном "МТМ" і ТОВ "Бюро Кратт" укладено з 01.11.2021 типовий індивідуальний договір № 76205281. Тоді як, попередньо укладений між сторонами договір № 600807 від 14.06.2016 про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді припинив свою дію з 01.11.2021. Тобто, твердження позивача про те, що договір № 600807 від 14.06.2016 є чинним та посилання на недодержання процедури розірвання договору є безпідставними.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЮРО КРАТТ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2023 у справі № 908/710/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що спірний договір має назву договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді та укладався для нежитлового приміщення згідно із нормами Закону України "Про теплопостачання" та постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 (які є чинними). Умови такого договору ніяким чином не підпадають під дію норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" 2004 року де в ст.13 значиться - " послуга з централізованого опалення" , і як наслідок він не може вважатися розірваним на підставі втрати чинності такого закону.

Є безпідставним висновок суду першої інстанції, що обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, а саме споживачем теплової енергії може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі (абзац 17 арк.6 рішення), оскільки це не було предметом спору і "точка приєднання" не розглядалась судом першої інстанції.

У сфері теплопостачання, станом на 22.01.2018 р. (дату укладання спірного Договору) існувало два види договорів. А саме: "Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді" та "Договір на послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".

В багатоквартирних будинках м. Запоріжжя одночасно існувало дві категорії споживачів де для мешканців житлових квартир надавалась комунальна послуга з централізованого опалення.... але без укладання письмових договорів і оплата проводилась лише на підставі особистих рахунків. А для нежитлових приміщень, що знаходяться в багатоквартирному будинку, Відповідач обов`язково укладав письмовий Договір купівлі-продажу теплової енергії з дотриманням вимог ст.208 ЦК України та ст.ст. 179-181, 275 Господарського кодексу України.

Договір № 600807 від 14.06.2016 не підпадає під дію норм ЗУ "Про ЖКП" 2004 р. де подзаконною постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 р. затверджено інший вид типового договору, а тому він не може вважатись розірваним на підставі втрати чинності такого закону.

Позивачем не отримувалась пропозиція від Відповідача у вигляді додаткової угоди про розірвання Договору № 600807 від 14.06.2016. Таким чином умови Договору № 600807 від 14.06.2016 р. - є чинним в силу закону та п.10 договору.

Виключно типовий "Договір про надання послуг з централізованого опалення...." може вважатись таким, що втратив чинність на підставі закону.

Отже тільки співвласникам житлових квартир будинку по вул. Аваліані,15 потрібно було переукласти договори та змінити попередній вид договору на нові типові "Договори про надання послуг з постачання теплової енергії".

Також позивач вважає, що договір мав бути укладений сторонами виключно у паперовій формі, як вказано у ст.207 та 208 ЦК України.

Якщо Відповідач вважав, що з 01.11.2021 р. між сторонами має бути укладено публічний договір приєднання, то він повинен був 02.10.2021 р. надіслати додаткову угоду про розірвання Договору № 600807 від 14.06.2016 , повідомити точне місце опублікування нових договорів, а також для дотримання вимог ст.208 ЦК України звернутись з пропозицією заповнити та надіслати один з двох оригінальних примірників "Заяви- приєднання", що є невід`ємним додатком до типового Договору "Про надання послуг з постачання теплової енергії", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України " Правила про надання послуг з постачання теплової енергії" № 830 від 21.08.2019 р.

Також відповідачем порушені правила, що встановлені ЗУ "Про ЖКП" від 09.11.2017 р., оскільки оприлюднено лише одна модель із 5 видів типових договорів та фактично вибір моделі було зроблено виконавцем, а не споживачами (співвласниками будинку), оскільки не можливо обрати одну з одного. При цьому, розміщення повної інформації мало бути розміщено не лише на сайтах, а і на під`їздах та у платіжках (особисте повідомлення) про зазначено у ч.5 ст. 13 цього закону.

Отже, якщо споживачу не було надано інформацію від якої дати відбулось оприлюднення нових договорів та точної електронної адреси (URL-адресу) де можна ознайомитись з їх умовами, то таким чином співвласники будинку по вул. Аваліані, 15 фактично не були повідомленні у способи, що гарантують доведення інформації і це є порушенням прав споживачів.

Оскільки 02.10.2021 р. на під`їздах не було об`яв з таким повідомленням і точної електронної адреси не було в рахунках на оплату послуг , то можна стверджувати, що дати з якої йде відлік 30 днів для обрання моделі договору не наступило і тому нові договори не набули чинності і на даний час навіть для співвласників яким до листопада 2021 р. надавалась послуга за "Договором па послуги з централізованого опалення".

Відповідно до п. 13 "Правил надання послуги з постачання теплової енергії і п. 4 типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", затверджених Постановою КМУ № 830 від 21 серпня 2019 р. фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви- приєднання. сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Але: публічний договір у паперовій копії надано без Заяви -приєднання і тому він вважається не укладеним; по рахункам де вказано не укладений договір № 76205281 від 01.11.2021 р. оплата не проводилась; послуги отримувались на підставі Договору № 600807 від 14.06.2016 р. який не розірвано ані за згодою сторін ані в силу закону. Теплова енергія від виконавця послуг надається всім споживачам будинку по вул. Аваліані,15 у вигляді гарячої води та через один тепловий ввід і тому розрізнити "послугу з централізованого опалення" від "послуги з постачання теплової енергії" або "купівлі- продажу теплової енергії" фактично не можливо.

Апелянт зазначає, що вимога про визнання дійсним договору заявлена, оскільки визнати не укладеним публічний Договір приєднання на послуги з постачання теплової енергії № 76205281 від 01.11.2021 р. (далі - Договір 76205281 від 01.11.2021 р.) не можливо тому, що Позивачу взагалі не надходила пропозиція/ оферта від Відповідача про його укладання.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що в даному випадку, від ТОВ "БЮРО КРАТТ" з 02 жовтня 2021 року до 01.11.2021 р. Концерн "Міські теплові мережі" протягом 30 днів повідомлень про свою відмову від укладання договору (внесення змін), заперечень, протоколу розбіжностей до нього та вибраної моделі договірних відносин не отримав.

При цьому, 02 жовтня 2021 року на виконання вимог Закону Концерн "Міські теплові мережі" на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Відповідно до п. 13 "Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", затверджених Постановою КМУ № 830 від 21 серпня 2019 р. фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Доказами факту отримання споживачем послуги є Рішення Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального періоду.

За адресою надання послуг м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 15, прим. 101 між Концерном "Міські теплові мережі" та споживачем ТОВ "БЮРО КРАТТ" індивідуальний договір про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії № 76205281, що є публічним договором приєднання (надалі - Договір) з 01 листопада 2021 року є укладеним.

При цьому, пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Тобто, Договір № 600807 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 14.06.2016 р. з 01 листопада 2021 року є не чинним на підставі вищевказаного Закону.

Тому, у Концерну "Міські теплові мережі" наразі здійснити перерахунок заборгованості за недіючим Договором № 600807 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 14.06.2016 р. немає законних підстав.

Концерном "Міські теплові мережі" для належного доведення інформації до населення м. Запоріжжя та виконання вимог закону були висвітлені на сайті Запорізької міської ради.

Від позивача надійшли додатково письмові пояснення. Так, під час розгляду позовної вимоги пов`язаної із зобов`язанням Концерну "Міські теплові мережі" здійснити перерахунок також необхідно встановити факт, який має юридичне значення, про те, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600807 від 14.06.2016 р. є таким, що діє і на даний час. З таких підстав було визначено окрему вимогу про визнання дійсним (чинним) такий договір, щоб таке питання було розглянуто в повній мірі.

Договір купівлі- продажу теплової енергії підпадає під норми ст.714 глави 54 ЦК України, ЗУ "Про теплопостачання" і Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 р., а тому не є тотожним договору про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії, що регулюється ст. 901-907 глави 63 ЦК України та ЗУ "Про житлово- комунальні послуги" від 09.11.2017 р. і Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 р.

Наявність рішення виконкому не свідчить про отримання послуг по не укладеному Типовому індивідуальному договору № 76205281 від 01.11.2021 р.

Таким чином і у опалюваний період 2021-2022 р. Позивач отримував теплову енергії виключно на підставі раніше укладеного Договору № 600807 від 14.06.2016 р. та ст.275,276 ГК України і тому у такий спосіб не могло відбутись фактичне акцептування Типового індивідуального договір № 76205281 від 01.11.2021 р.

Договір № 600807 від 14.06.2016 р. укладався у письмовій формі, а отже повинен розриватись на підставі письмової додаткової угоди, як встановлено п. 8 та 10 договору.

ЗУ "Про теплопостачання" та Постанова КМУ № 1198 від 03.10.2007 р. є чинними нормативно- правовими актами і з таких підстав Договір № 204089 не може бути визнано розірваним на підставі закону.

Договір № 600807 за нормами ЦК України та ЗУ "Про теплопостачання" - це вид договору купівлі-продажу. Натомість за Законом України Про житлово-комунальні послуги укладаються договори про надання послуг.

Отже це не однакові за своєю суттю види договорів і тому регулюються різними главами ЦК України.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.10.2023 о 15:00.

В судовому засіданні 19.10.2023 оголошено перерву на 21.12.2023 о 14:30 год.

В судовому засіданні 21.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Концерн "Міські теплові мережі" діє на підставі Статуту. Основною метою діяльності Концерну "Міські теплові мережі" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро Кратт" є власником об`єкту нерухомого майна: нежитлового приміщення, цокольного поверху літ. А-5, об`єкт житлової нерухомості: НІ; загальна площа (кВ.м.): 172,9; адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Аваліані буд. 15, приміщення 101, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 52736174 від 05.02.2016.

14.06.2016 між Концерном "Міські теплові мережі" (Теплопостачальна організація, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро Кратт" укладено договір № 600807 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1. договору, за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на та потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявної можливості; кондиціювання по замовленню споживача; інші технологічні потреби по замовленню споживача.

У додатку № 1 до договору визначено, що Теплопостачальна організація відпускає споживачу в поточному році теплову енергію в гарячій воді на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою вул. Аваліані 15, загальною площею 172,9 кв.м. в обсягах Q рік = 1,47 Гкал, приєднане теплове навантаження Q = 0,000769 Гкал/годину, максимальні витрати теплоносія не більше G=0,013 м.куб/годину.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач зобов`язується виконувати умови цього договору. Дотримуватися вимог актів цивільного законодавства України, нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води ДНАОП 0.00-1.11-98, Правил технічної експлуатації теплових установах і мереж.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту укладення сторонами письмової угоди про його розірвання. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між споживачем і Теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання з 01.06.2016 року. Термін дії договору, а також його певні умови, можуть бути переглянуті за узгодженням сторін на підставах та відповідно до чинного законодавства України.

За умовами пункту 10.2 договору, договір припиняє свою дію у випадках:

- прийняття відповідного рішення судом;

- ліквідації однієї із сторін.

07.10.2021 Концерн "Міські теплові мережі" оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/10370/ukladannya-publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-) та на власному офіційному веб-сайті 02.10.2021 (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http//teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/) індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Таким чином, як вказує позивач, в силу вимог вище наведених норм Закону з 01.11.2021 Концерном "Міські теплові мережі" з Товариством з обмеженою відповідальністю "БЮРО КРАТТ" укладено типовий індивідуальний договір № 76205281 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аваліані буд. 15 (договір), відповідно, раніше укладений з відповідачем договір № 600807 від 14.06.2016 припинив свою дію.

Пунктом 4 Типового індивідуального договору № 76205281 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з:

- обсягу теплової енергії на палення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

В обґрунтування своїх доводів позивачем до матеріалів справи надано: рахунок за постачання теплової енергії № 600807 за грудень 2020 року на суму 346,88 грн з посиланням на договір № 6000807 від 14.06.2016 за постачання теплової енергії; акт приймання-передачі послуг від 31.01.2021 за опалення на суму 304,51 грн договір № 600807 від 14.06.2016; рахунок № 600807 за лютий 2021 року на суму 354,18 грн з посиланням на договір № 60807 від 14.06.2016; рахунок № 600807 за березень 2021 року за опалення на суму 302,41 грн з посиланням на договір № 600807 від 14.06.2016 на суму 302,41 грн; акт приймання передачі послуг від 30.04.2021 за опалення на суму 115,25 грн договір № 600807 від 14.06.2016; рахунок № 76205281 за листопад 2021 року на суму 8932,02 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 76205281 за грудень 2021 року на суму 7369,72 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 76205281 за січень 2022 року на суму 12 402,64 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 76205281 за лютий 2022 року на суму 4434,23 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 76205281 за березень 2022 року на суму 11 098,81 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 76205281 за квітень 2022 року на суму 790,27 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 76205281 за травень 2022 року на суму 790,27 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 76205281 за червень 2022 року на суму 790,27 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 76205281 за липень 2022 року на суму 790,27 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії; рахунок № 76205281 за грудень 2022 року на суму 8796,56 грн з посиланням на договір № 76205281 від 01.11.2021 за постачання теплової енергії.

03.01.2022 позивач звернувся до відповідача листом вих. № 754, в якому вимагав прийняти до уваги умови ч. 2 ст. 364 ЦК України, прийняти до уваги та для розрахунку споживання теплової енергії, що були викладені у додатку 1 до договору № 600807 від 14.06.2016, або скласти комісію для проведення нового енергетичного аудиту за місцем споживання теплової енергії, за адресою: вул. Аваліані буд. 15 приміщення 101 літ. А, надіслати на ознайомлення для подальшого підписання додаткову угоду до чинного публічного договору, в якій будуть прийняті до уваги усі індивідуальності приміщення, яке належить позивачу, вирішити питання у найкоротші строк для врегулювання усіх спірних питань.

10.01.2022 відповідачем надано відповідь на звернення № 235/42-73 із повідомленням про те, що Концерном "МТМ" проведені нарахування за спожиту теплову енергію ТОВ "Бюро Кратт" договір № 76205281 відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням Методики № 315. Додатково повідомлено про те, що виконавчим комітетом Запорізької міської ради оприлюднено проект рішення, яке затверджує коефіцієнти перерахунку вартості послуг для зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за листопад 2021 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро Кратт" вважає, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства України щодо розірвання договору № 600807 від 14.06.2016 та порядку укладення нового договору № 76205281, просить визнати дійсним (чинним) договір № 600807 від 14.06.2016 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, та зобов`язати здійснити перерахунок наявної заборгованості за теплову енергію з урахуванням умов договору № 600807.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Відповідно до змісту частин 3, 4 та 7 статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (абз. 3 ч. 1 ст. 641 ЦК України).

За визначенням наданим у ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

У преамбулі Закону України 10 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За змістом статті 1 цього Закону "Визначення термінів" :

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Таким чином аналіз наведених вище визначень дає підставою дійти висновку про те, що обов`язковою ознакою споживача теплової енергії, а саме споживачем теплової енергії у розумінні цього Закону може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Доказів відповідності позивача вказаним умовам матеріали справи не містять.

Об`єкт споживання позивача (нежитлове приміщення № 101 поверх цокольний літ. А-5 загальною площею 161,5 кв.м.) розташовано в багатоквартирному будинку за адресою: вул. Аваліані буд. 15, тобто, у розумінні Закону України "Про теплопостачання" позивач не є споживачем, а тому це Закон не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах та є споживачем комунальних послуг у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон №2189-VІІІ).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом №2189-VІІІ.

За наведеним у пунктах 2, 5 частини першої статті 1 Закону №2189-VІІІ визначенням: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2189-VІІІ передбачено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. До повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії, які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону (пункт 13 Правил №830).

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону №2189-VІІІ за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно із Законом №2189-VІІІ договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 та №1023.

Згідно з Правилами №830 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022:

-Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

- Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).

- Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

- У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

- Споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону №2189-VІІІ (у редакції змін внесених Законом №1060-ІХ) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення його в дію, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Разом з тим, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто не пізніше 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Водночас пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VIII передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.

Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов`язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі.

У справі встановлено, що відповідач 02.10.2021 опублікував на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради та на власному офіційному веб-сайті (які знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет) індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води та встановивши обставини щодо відсутності рішення позивача про вибір моделі договірних відносин протягом 30-деного строку з моменту опублікування Концерном відповідно до вимог Закону №2189-VІІІ індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання і суд приходить до висновку про те, що договір № 600807 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 14.06.2016 припинив свою дію з 01.11.2021 у зв`язку з приєднанням позивача (споживача у розумінні Закону та Правил) до умов Типового індивідуального договору №76205281 про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, правильно застосувавши норми, які регулюють спірні правовідносини, дослідивши правові підстави, на які посилався позивач заявляючи вимоги про визнання договору дійсним та зобов`язання вчинити дії, а також встановивши обставини щодо фактичного акцептування позивачем умов Типового індивідуального договору №76205281, шляхом отримання таких послуг та відсутності доказів щодо вчинення позивачем (колективним споживачем послуги у розумінні Закону №2189-VІІІ) дій, передбачених у пункті 42 Правил №830, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог зобов`язання відповідача здійснити з нарахування (перерахунок) за послуги з постачання теплової енергії на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600807 від 14.06.2016.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання договору дійсним, суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, виходив з того, що такий спосіб захисту може бути застосований судом виключно в окремо визначених цивільним законодавством випадках (за правилами частини другої статті 215 ЦК України).

Позивач просить визнати дійсним (чинним) Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600807, який не має ознак нікчемності, оскільки його недійсність законом не встановлена, а тому у цій частині позовних вимог, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позову у зв`язку з обранням позивачем неналежного та неефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає змісту правовідносин та не призведене до поновлення його порушеного права.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, викладені у скарзі.

Оскільки Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну МТМ публічних договорів, розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет за відповідними посиланнями, то відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 75 ГПК України колегія суддів визнає вищезазначені обставини загальновідомими, такими, що визнаються учасниками справи та не підлягають доказуванню.

При цьому відсутність доказів щодо розміщення повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах, рахунках на оплату тощо, у даному випадку не спростовує факт виконання відповідачем вимог п.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Вищенаведеним, у тому числі, спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про те, що співвласники будинку не були повідомлені належним чином про перехід на нові типи договорів, а отже і не могли протягом 30 днів зробити вибір моделі і таким чином відбулось порушення вимог ч.5 ст.13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" .

Індивідуальний договір про надання комунальної послуги вважається не укладеним лише у випадку, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У даному випадку, від споживача, а саме від власника приміщення, Концерн Міські теплові мережі жодної пропозиції про вибір моделі договору не отримав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830" затверджено 5-ть видів типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, які набули чинності 01.10.2021. Доказів того, що позивач підпадає під ознаки можливості укладення з ним іншого типового договору із визначеного вище переліку не надано.

За змістом п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ Кабінету №1022 від 08.09.2021) фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги.

У даній справі, відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.10.2021 № 382 Про початок опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжя встановлено, що забезпечення Концерном Міські теплові мережі початку опалювального періоду для житлових будинків незалежно від форм власності та відомчої належності та нежитлових будівель підприємств, установ і організацій здійснюється з 01 листопада 2021 року.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.03.2022 № 124 встановлено закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя з 31 березня 2022 року з проведенням Концерном МТМ відключення споживачів теплової енергії.

Таким чином, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 15, у т.ч. нежитлового приміщення позивача, підтверджується відповідними рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон у м. Запоріжжі.

При цьому нежитлові приміщення позивача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.

Отже, викладене підтверджує факт отримання послуги позивачем.

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції Закону від 03.12.2020 № 1060-ІХ) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Системний аналіз вищевикладених обставин та положень наведених норм дає підстави для висновку, що в силу положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з дати укладення Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії в порядку статей 13, 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600807 від 14.06.2016, укладений між сторонами до введення в дію вказаного Закону, є припиненим.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що оскільки договір №600807 укладався згідно з нормами Закону України "Про теплопостачання" він не підпадає під дію норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , являється чинним і не може припинити свою дію з 01.11.2021 виключно на підставі Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також про те, що на підставі вказаного Закону втратили чинність виключно типові договори про надання послуг з централізованого опалення ґрунтуються на помилковому тлумаченні позивачем норм права та спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин решту аргументів апелянта суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у позові.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО КРАТТ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2023 у справі № 908/710/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2023 у справі № 908/710/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.01.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко