Ухвала

від 08.01.2024 по справі 903/5/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

08 січня 2024 року Справа № 903/5/24 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: ОСОБА_2

відповідача-2: ОСОБА_3

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.-АГРО»

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН»

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та актів приймання-передачі часток учасника в статутному капіталі підприємств та скасування реєстраційних записів

Встановив: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.-АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН» в якому просить суд :

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у розмірі 30 відсотків статуного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.-АГРО» вартістю 60 000 грн., що укладений 09.08.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

2) визнати недійсним акт приймання-передачі частки у розмірі 30 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.-АГРО» вартістю 60 000 грн., що укладений 09.08.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчений Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О.;

3) скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.-АГРО» за №1001871070003002826 від 10.08.2023, внесений Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О.;

4) визначити розмір часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.-АГРО» наступним чином:

- частка ОСОБА_2 30 відсотків статутного капіталу, що становить 60 000 грн.;

- частка ОСОБА_4 70 відсотків статутного капіталу, що становить 140 000 грн.;

5) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН» вартістю 25 000 грн., що укладений 10.08.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

6) визнати недійсним акт приймання-передачі частки у розмірі 50 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН» вартістю 25 00 грн., що укладений 10.08.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчений Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О.;

7) скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН» за №1001871070005002755 від 11.08.2023, внесений Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О.;

8) визначити розмір часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН» наступним чином:

- частка ОСОБА_2 50 відсотків статутного капіталу, що становить 25 000 грн.;

- частка ОСОБА_5 50 відсотків статутного капіталу, що становить 25 000 грн.;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії ОСОБА_2 свідчать про те, що зазначені у позовній заяві правочини, які укладені до прийняття рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.12.2023 у справі №638/9723/23 та після виникнення простроченої заборгованості за договором позики є укладеними з метою ухилення від виконання зобов`язань за рахунок належного йому майна, а відтак доводить, що договори купівлі-продажу часток учасника товариств підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою суду від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2024.

08.01.2024 від позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява за вх.№ 01-74/37/24 про забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов до набрання рішенням законної сили у даній справі, а саме:

- заборонити ОСОБА_3 відчужувати або іншим чином передавати зареєстровану за нею частку у розмірі 30 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М. АГРО», крім передачі цієї частки ОСОБА_2 ;

- заборонити ОСОБА_3 відчужувати або іншим чином передавати зареєстровану за нею частку у розмірі 50 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН», крім передачі цієї частки ОСОБА_2 ;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_3 у розмірі 30 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М. АГРО» та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, крім реєстраційних дій, пов`язаних з переходом прав на цю частку до ОСОБА_2 та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов`язані з переходом прав на частку ОСОБА_3 у розмірі 50 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН`та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, крім реєстраційних дій, пов`язаних з переходом прав на цю частку до ОСОБА_2 та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що у випадку відчуження відповідачем-2 часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.-АГРО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН» - захист порушених прав позивача в межах даного спору буде ускладненим, оскільки невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчинити дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав та доводить, що у разі задоволення позову позивач не зможе захистити своє порушене право та буде змушений звертатись із такими ж вимогами до нових учасників товариств, оскільки у разі подальшого відчуження спірних часток в статутних капіталах вказаних товариств і зміни власника спірних часток у позивача виникне необхідність змінювати предмет позову та залучати до розгляду справи інших осіб, що у свою чергу призведе до того, що розгляд справи по суті буде затримано, а позивача позбавлено оперативного та вчасного захисту належних йому прав.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов до висновку, що остання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; абороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Правова позиція щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2020 у справі 904/5058/19, від 07.09.2020 у справі 904/1766/20.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Між тим, позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують обставини викладені в заяві про забезпечення позову.

Твердження позивача про те, що у випадку відчуження відповідачем-2 часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.-АГРО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕДР ГРІН» захист порушених прав позивача в межах даного спору буде ускладненим, ґрунтується лише на припущеннях заявника та власних міркуваннях, оскільки жодних належних та допустимих доказів позивач у підтвердження доводів до заяви не долучив.

Отже, заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави та не подані належні докази того, що невжиття визначених у заяві аходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду або унеможливить ефективний захист прав позивача за позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів , без обґрунтування наявності процесуальних підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).

Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права позивача позовом та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача позовом, за захистом яких він звернувся, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх. № 01-74/37/24 від 08.01.2024 .

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання 08.01.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В. М. Дем`як