Рішення

від 04.01.2024 по справі 908/3031/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/214/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2024 Справа № 908/3031/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3031/23

за позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 196 (пр. Соборний, буд. 10, м. Запоріжжя, 69063)

про розірвання договору та виселення

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

29.09.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 18/02-03 від 25.09.2023) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 196 про розірвання договору оренди від 29.10.2002 № 25/13 нежитлового приміщення по вул. Мала, 3, м. Запоріжжя, та звільнення нежитлового приміщення загальною площею 612,7 кв.м за адресою: вул. Мала, 3, м. Запоріжжя, шляхом виселення ТОВ Аптека № 196.

Позов обґрунтовано істотним порушенням відповідачем договору оренди від 29.10.2002 № 25/13 нежитлового приміщення. А саме: систематичною несплатою орендної плати та невиконанням умов договору в частині надання звіту про незалежну оцінку вартості об`єкта оренди.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відзив на позов не надійшов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3031/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 04.10.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.

11.10.2023 до суду через систему Електронний суд від позивача надійшла заява вих. № б/н від 11.10.2023 про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.10.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3031/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.11.2023.

Ухвалою суду від 14.11.2023, за усним клопотанням позивача, підготовче засідання відкладено на 07.12.2023.

Ухвалою суду від 07.12.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.01.2024.

У судове засідання 04.01.2024 представники сторін не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвали суду були надіслані відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: пр. Соборний, буд. 10, м. Запоріжжя, 69063. Поштові відправлення з ухвалами суду від 16.10.2023 та від 14.11.2023 були повернуті до суду без вручення, з відмітками на довідці Укрпошти: «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін. Суд також враховує, що явка сторін у судове засідання 04.01.2024 обов`язковою не визнавалася.

У судовому засіданні 04.01.2024 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

29.10.2002 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець за договором в редакції додаткової угоди від 01.06.2011), Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (балансоутримувач в редакції додаткової угоди від 01.10.2018) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека № 196 (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 25/13.

За умовами договору (розділ 1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 19.08.2008), орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 30.09.2002 № 297/25 передає, а орендар приймає в строкове платне користування під аптеку нежитлове приміщення загальною площею 612,7 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мала, 3.

Вказане приміщення передано орендарю в оренду згідно з актом прийому-передачі орендованого майна від 29.10.2002.

Згідно п. 3.1 (в редакції додаткової угоди від 21.03.2012), розмір орендної плати орендованого приміщення за березень 2012 становить 3585,85 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць перераховується орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць до місцевого бюджету м. Запоріжжя, щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті.

Відповідно п. 3.2 (в редакції додаткової угоди від 01.10.2019), з 01.10.2019 орендна плата розраховується та спрямовується орендарем: - 70% від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць до місцевого бюджету. Розрахунок орендної плати на 70% здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним; - 30% розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати на 30% здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Додатковою угодою від 02.06.2020 сторони продовжили термін дії договору оренди від 29.10.2002 № 25/13 з 02.06.2020 до 02.06.2025. Домовились, що орендар зобов`язується здійснити незалежну оцінку нежитлового приміщення по вул. Малій, 3 станом на 31.05.2020 для перерахунку орендної плати. У разі невиконання вказаної незалежної оцінки, дія договору оренди від 29.10.2002 № 25/13 припиняється.

За умовами п. 10.4 договору, договір може бути розірваний за вимогою однієї з сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Позивачем складено акт від 16.08.2023 обстеження нежитлового приміщення по вул. Мала, 3, згідно якого приміщення зачинене, візуальних ознак користування нежитловим приміщенням не виявлено; орендар відсутній.

Згідно складеного представниками позивача актом від 23.11.2023 візуального обстеження об`єкта оренди нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мала, 3, нежитлове приміщення зачинено, візуальних ознак користування нежитловим приміщенням не виявлено, вивіска підприємства відсутня. Орендаря на місці не знайдено. Прилегла територія до входу в приміщення засмічена. Через зачинені віконні отвори фіксуються розібрані меблі аптечного закладу.

Як слідує з Єдиного державного реєстру судових рішень, Господарським судом Запорізької області 19.06.2023 видано судовий наказ у справі № 908/1969/23, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 196 на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя за період з лютого 2022 року по 01.05.2023 (включно): заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 31482,13 грн., 3% річних у розмірі 1093,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 7135,11 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 196 на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 за період з лютого 2022 року по 01.03.2023 (включно): заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 181224,13 грн., 3% річних у розмірі 2563,66 грн., інфляційні втрати у розмірі 12850,92 грн.

Згідно судового наказу, заборгованість виникла за договором оренди нежитлового приміщення № 25/13 від 29.10.2002.

Судовий наказ набрав законної сили 29.08.2023.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Відповідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

За приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Зігдно з ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

В силу статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

За ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

За умовами ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який діяв на момент укладення спірного договору оренди, за невиконання зобов`язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 925/421/21 викладено такий правовий висновок. Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому, сплата заборгованості з орендної плати та інших обов`язків платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, як господарюючого суб`єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умови договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер. Відповідно до частини першої статті 19 цього ж Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Аналогічні частині третій статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII. Підстави розірвання договору оренди викладені також у статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що набрав чинності з 01.02.2020.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом при розгляді справи № 908/1969/23, відповідач не здійснював оплату орендної плати, у період з лютого 2022 року по травень 2023 включно.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вказав позивач, орендна плата відповідачем до теперішнього часу не сплачується. Зворотнього відповідачем не доведено.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання, визначених додатковою угодою від 02.06.2020, а саме: здійснення відповідачем незалежної оцінки нежитлового приміщення по вул. Малій, 3 станом на 31.05.2020 для перерахунку орендної плати.

Відповідно до наданих позивачем доказів, орендоване приміщення відповідачем не використовується за призначенням, занедбане.

Враховуючи встановлене судом істотне порушення відповідачем умов договору оренди від 29.10.2002 № 25/13, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, розірвати договір оренди від 29.10.2002 № 25/13 нежитлового приміщення по вул. Мала, 3, м. Запоріжжя, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека № 196; звільнити нежитлове приміщення загальною площею 612,7 кв.м за адресою: вул. Мала, 3, м. Запоріжжя, шляхом виселення ТОВ Аптека № 196.

6. Судові витрати

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 5368,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди від 29.10.2002 № 25/13 нежитлового приміщення по вулиці Мала, 3, м. Запоріжжя, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37573068), Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (код ЄДРПОУ 05478717) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека № 196 (код ЄДРПОУ 23878662).

Звільнити нежитлове приміщення загальною площею 612,7 кв.м за адресою: вулиця Мала, 3, м. Запоріжжя, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 196 (пр. Соборний, буд. 10, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 23878662).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 196 (пр. Соборний, буд. 10, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 23878662) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 37573068) 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 09 січня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко