Рішення

від 03.01.2024 по справі 908/3205/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/247/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2024 Справа № 908/3205/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛБУД», код ЄДРПОУ 40645273 (03110, м. Київ, вул. Преображенська, буд. 23, офіс 507)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГБУД», код ЄДРПОУ 40058344 (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57)

про стягнення суми 223736,99 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛБУД» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГБУД» суми 223736,99 грн, яка складається з: суми 185600,00 грн основного боргу, суми 18560,00 грн штрафу, суми 13983,56 грн пені та суми 5593,42 грн 20% річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.10.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3205/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 26.10.2023 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 07.11.2023 включно.

30.10.2023 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (документ сформований в системі «Електронний суд») в якій зазначено, що ціна позову складає 223736,99 грн, з яких: 185600,00 грн - заборгованість, 18560,00 грн - штраф, 13983,56 грн - пеня та 5593,43 грн - 20% річних; а також надані пояснення стосовно заявок в рамках договору №04-01/23 від 04.01.2023.

Ухвалою суду від 02.11.2023 позовна заява з урахуванням усунутих недоліків прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3205/23, присвоєний номер провадження 9/247/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з оренди спецтехніки в рамках договору №04-01/23 про надання послуг з використанням техніки від 04.01.2023. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, позивач, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, нарахував та заявив до стягнення також пеню, штраф у розмірі 10% та 20% річних. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 525, 526 ЦК України та умовами договору №04-01/23 про надання послуг з використанням техніки від 04.01.2023.

30.11.2023 до суду від ТОВ «МЕТАЛУРГБУД» надійшов відзив на позовну заяву (документ сформовано в системі «Електронний суд» 29.11.2023), відповідно до якого відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, зокрема, про відсутність заявок з боку Замовника, як то передбачено умовами п. 1.1 та 3.1 Договору, неотримання та непогодження Акту виконаних робіт у зв`язку з відсутністю робіт, як таких. Заперечив проти застосування штрафних та компенсаційних санкцій у зв`язку з відсутністю з боку відповідача порушення грошового зобов`язання. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідь на відзив, яка надійшла до суду (сформована в системі «Електронний суд» 15.12.2023), залишена судом без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України, як така, що подана із порушенням строку встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 02.11.2023 для її подання. При цьому, суд зазначає, що заяв/клопотань про поновлення або продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив від позивача до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГБУД» (замовник, відповідач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛБУД» (виконавець, позивач у справі) 04.01.2023 уклали договір про надання послуг із використанням техніки №04-01/23 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується власними силами на підставі заявок замовника надати в обумовлений термін послуги із використанням технічно справної техніки з обслуговуючим персоналом, який має всі необхідні дозволи та документи (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти виконані послуги та сплатити за них обумовлену договором грошову суму.

Вид та перелік техніки, яка використовується для надання передбачених договором послуг, погоджується сторонами в додатках, що є невід`ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що надання послуг здійснюється за цінами, що погоджені сторонами в додатках до договору, та визначені відповідно до умов надання послуг і включають всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також інші витрати виконавця (вартість пального, заробітну плату працівників та вартість їхнього проживання і харчування, та інші), що пов`язані з виконанням послуг.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість послуг вказаних в актах приймання-передачі наданих послуг (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.9 договору обов`язком виконавця є пред`явлення замовнику змінних рапортів, які підтверджують час надання послуг.

Умовами п. 4.2 договору сторонами узгоджено, що замовник має оплатити виконавцю вартість наданих послуг (окремих етапів) в строк не пізніше п`яти робочих днів від дати підписання сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 5.6 договору встановлено, що здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за Актами виконаних робіт (наданих послуг).

По закінченню кожного календарного тижня в якому надавалися послуги, виконавець надсилає замовнику Акт виконаних робіт (наданих послуг) складний на підставі змінних рапортів виконавця. Замовник зобов`язаний підписати акти виконаних робіт (наданих послуг) протягом п`яти днів з дати їх отримання та направити підписаний екземпляр Акту виконаних робіт (наданих послуг) виконавцю (п. 5.7 договору).

Додатком №1 до договору сторонами, зокрема, узгоджено, що виконавець надає замовнику на підставі його заявки наступні послуги із використанням наступної техніки: екскаватор-гусеничний JСВ-220 LC, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; місце виконання послуг: вул. Франка, 67, м. Старокостянтинів, Хмельницька область; вартість 1 (однієї) години надання послуг відповідно до цього Додатку складає 1450,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 241,67 грн.

Відповідно до п.10.2 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2023. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за даним договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як зазначив позивач, на виконання умов договору в період з січня 2023 року по серпень 2023 року, ним якісно та у строк були надані послуги з оренди спецтехніки з оператором (навантажувач JСВ-220, державний номер НОМЕР_1), про що складені Акти наданих послуг №1 від 17.01.2023, №3 від 30.01.2023, №6 від 08.02.2023, №99 від 31.05.2023, №137 від 13.07.2023, №138 від 17.07.2023, №19 від 01.08.2023 та №32 від 18.08.2023 на загальну суму 789 670,00 грн.

Претензії щодо якості та кількості наданих послуг з боку відповідача не висувались.

На оплату виконаних робіт (наданих послуг) позивачем виставлені рахунки.

Відповідач частково оплатив вартість наданих йому послуг, а саме - в загальній сумі 604 070,00 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.

Також, як зазначив позивач, згідно зі змінними рапортами роботи техніки від 01.08.2023 та від 16.08.2023 відповідачу надані послуги з оренди спецтехніки, на підставі чого позивачем складено Акт надання послуг №32 від 18.08.2023 та виставлено рахунок №12 від 18.08.2023 на загальну суму 185600,00 грн.

Вказаний рахунок відповідачем не був оплачений в установлений договором строк, у зв`язку з чим заборгованість склала 185600,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 05.10.2023 на адресу відповідача була спрямована претензія вих. №132 від 04.10.2023 з вимогою протягом п`яти робочих днів з моменту отримання даної претензії перерахувати заборгованість та сплатити штрафні санкції в сумі 33865,64 грн. В претензії також було зазначено, що у випадку не направлення підписаного з боку замовника Акту надання послуг № 32 від 18.08.2023 протягом 5 робочих днів, він буде вважатись підписаним без зауважень. До претензії додані розрахунок штрафних санкцій за прострочені терміни сплати дебіторської заборгованості, оригінал Акту наданих послуг №32 від 18.08.2023 у 2 примірниках та копія рахунку на оплату №12 від 18.08.2023.

Відповідно до трекінгу відстежень поштових відправлень Укрпошти, відправлення за номером 0303714740973 не вручене під час доставки (11.10.2023) - «інші причини».

Додатково позивачем 17.10.2023 було направлено на офіційну електронну пошту відповідача - metbyd17@gmail.com, яка зазначена в додатку №1 до договору, акт виконаних робіт № 32 від 18.08.2023, рахунок №12 від 18.08.2023 та Акт звірки взаємних розрахунків.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг стало підставою для звернення позивача до суду із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено судом вище, згідно зі змінними рапортами роботи техніки від 01.08.2023 та від 16.08.2023 відповідачу надані послуги з оренди спецтехніки, на підставі чого позивачем складено Акт надання послуг №32 від 18.08.2023 та виставлено рахунок №12 від 18.08.2023 на загальну суму 185600,00 грн.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу Акту надання послуг №32 від 18.08.2023 у 2-х примірниках та рахунку №12 від 18.08.2023.

Отже позивач виконав обов`язок щодо надання відповідачу для підписання Акт надання послуг № 32 від 18.08.2023 та рахунок для сплати наданих послуг.

Неотримання відповідачем кореспонденції від позивача, зокрема, Акту та рахунку, які надсилались засобами поштового зв`язку та не реагування на електронний лист, який також містив Акт та рахунок, свідчить про ухилення відповідача від обов`язку виконання зобов`язань щодо оплати отриманих послуг.

При цьому, суд зазначає, що передбачена договором умова щодо оплати за надані послуги з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату (у разі не підписання акту з боку замовника та за відсутності обґрунтованої відмови), адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, а наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Ігнорування замовником підписання акту та/або безпідставне ухилення від прийняття наданих послуг не може бути підставою, яка звільняє його від обов`язку оплатити надані послуги (виконані роботи).

Викладені відповідачем у відзиві заперечення щодо відсутності з його боку заявок про надання послуг, суд вважає безпідставними та недоведеними з огляду на наступне.

Так, за змістом п. 3.1 договору виконавець зобов`язаний приступити до надання послуг у строк погоджений сторонами, при умові наявності вільної техніки необхідної для надання послуг, після отримання від замовника заявки про надання послуг (по телефону, електронні пошті, письмово).

Таким чином учасниками правочину було узгоджена можливість подання замовником заявок про надання послуг як в письмовій формі, так і в усній формі - по телефону.

Як зазначив позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 34-35), всі заявки про надання послуг в рамках договору №04-01/23 від 04.01.2023 здійснювались в телефонному режимі і в письмовому вигляді не подавались.

Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження протилежного доводам позивача, як то електронних або письмових заявок за попередні періоди виконання позивачем послуг в рамках договору №04-01/23 або інших доказів.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення ст.ст. 73, 76-79 ГПК України та наявні докази оплати відповідачем отриманих послуг в рамках договору 04-01/23 від 04.01.2023 за попередні періоди, відповідач не довів та документально не підтвердив обов`язкового подання ним заявки про надання послуг в письмовій формі.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії змінних рапортів, в яких зазначені: адреса виконання робіт, дільниця, ПІБ машиніста, вид техніки, марка машини, реєстраційний номер, облік виконання робіт (дата, початок роботи, кінець роботи, кількість годин, ПІБ/посада відповідальної особи замовника та підпис замовника), які співпадають з даними, що викладені в додатку №1 до договору.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження того, що наявні у справі копії змінних рапортів від 01.08.2023 та від 16.08.2023 були підписані не його посадовими особами.

Отже матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг відповідно до Акту надання послуг №32 від 18.08.2023 на суму 185 600,00 грн , в рамках Договору про надання послуг із використанням техніки №04-01/23 від 04.01.2023

Також з матеріалів справи слідує, під час розгляду справи в суді відповідачем було здійснено часткову сплату за надані за договором № 04-01/23 від 04.01.2023 послуги, а саме - на суму 30 000,00 грн. (платіжна інструкція № 925 від 30.10.2023, копія якої міститься в матеріалах справи - а.с. 61). Тобто після звернення позивача з позовом до суду відповідач здійснив часткове погашення боргу в загальному розмірі 30 000,00 грн.

У зв`язку з чим, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми 30 000,00 грн заборгованості підлягає закриттю за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

З урахуванням вказаної здійсненої відповідачем часткової оплати, на час розгляду справи заборгованість відповідача за надані позивачем послуги відповідно до Акту надання послуг №32 від 18.08.2023 в рамках договору №04-01/23 від 04.01.2023 складає 155 600, 00 грн.

Доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу залишку заборгованості - у розмірі 155 600, 00 грн відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 155 600,00 грн основної заборгованості є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення відповідачем строків сплати наданих послуг, позивачем, враховуючи положення п. 7.3 та п. 7.4 договору, заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 13983,56 грн за період прострочення з 24.08.2023 по 16.10.2023 та 10% штрафу в розмірі 18560,00 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що за недотримання строку оплати наданих послуг відповідно до п. 4.2 договору, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих, але не сплачених послуг, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.4 договору за порушення строку оплати наданих послуг відповідно до п. 4.2 договору, більше ніж на 10 днів, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю штраф у розмірі 10% від вартості наданих, але не сплачених послуг, та 20% річних за весь час прострочення оплати наданих послуг.

Відповідно до наданих сторонами доказів факт порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг доведений.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок 10% штрафу в розмірі 18560,00 грн є правильним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу задовольняється судом у заявленому позивачем розмірі.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 13983,56 грн за період прострочення з 24.08.2023 по 16.10.2023, суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що Акт надання послуг № 32 від 18.08.2023 відповідачем (замовником) не підписаний і, як встановлено судом вище, був надісланий позивачем відповідачу засобами поштового зв`язку лише 05.10.2023 та невручений 11.10.2023 з інших причин (трекінг відстежень поштових відправлень Укрпошти, відправлення за номером 0303714740973), суд дійшов висновку, що прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання починається з 12.10.2023, а не з 24.08.2023, як помилково вважає позивач.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що сума пені за період прострочення (з 12.10.2023 по 16.10.2023 (5 днів)) складає 1016,99 грн. При цьому, суд не виходив за межі визначеного позивачем граничного періоду прострочення (16.10.2023).

З огляду на зазначене, судом задовольняються вимоги позивача в цій частині на суму 1016,99 грн, в решті вимог про стягнення пені судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 20% річних у розмірі 5593,42 грн за загальний період прострочення з 24.08.2023 по 16.10.2023.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось судом вище, в п. 7.4 договору сторони, зокрема, узгодили обов`язок замовника за порушення строку оплати наданих послуг сплатити виконавцю 20% річних за весь час прострочення оплати наданих послуг.

Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання доведений наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 20% річних, суд дійшов висновку про неправильність визначення позивачем періоду прострочення з підстав, що були зазначені судом при оцінці розрахунку суми пені.

Згідно з перерахунком здійсненим за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд встановив, що сума 20% річних за період прострочення (з 12.10.2023 по 16.10.2023 (5 днів)) складає 508,49 грн. В решті вимог про стягнення 20% річних судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю.

На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом частково.

За змістом ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

В частині 1 ст. 129 ГПК України, зокрема, визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами витрат зі сплати судового збору, суд враховує наступне.

Позивач при зверненні до суду із позовною заявою згідно з платіжною інструкцією №14335 від 17.10.2023 сплатив судовий збір у розмірі 3356,06 грн, тоді як повинен був сплатити 3356,05 грн - 1,5% від ціни позову. Отже переплата становить 0,01 грн.

Відповідно до п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного, у зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 30 000,00 грн за відсутністю предмета спору, а також переплатою позивачем судового збору на 0,01 грн. позивачу підлягає поверненню з державного бюджету: сума 450,00 грн судового збору - пропорційно розміру вимог по яким провадження у справі підлягає закриттю та сума 0,01 грн. переплаченого судового збору, всього - 450,01 грн. Вказана сума судового збору буде повернута позивачу ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України витрати з сплати судового збору в іншій частині, а саме - у розмірі 2635,28 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача. Витрати зі сплати судового збору пропорційно вимогам по яким суд дійшов до висновку про відмову в позові, а саме - у розмірі 270,77 грн покладаються на позивача (залишаються за позивачем).

Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі № 908/3205/23 в частині вимог про стягнення суми 30 000,00 грн основної заборгованості за відсутністю предмета спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГБУД», код ЄДРПОУ 40058344 (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛБУД», код ЄДРПОУ 40645273 (03110, м. Київ, вул. Преображенська, буд. 23, офіс 507) суму 155 600 (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот) грн 00 коп. основного боргу, суму 1016 (одну тисячу шістнадцять) грн 99 коп. пені, суму 18560 (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп. - 10% штрафу та суму 508 (п`ятсот вісім) грн 49 коп. - 20% річних.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГБУД», код ЄДРПОУ 40058344 (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛБУД», код ЄДРПОУ 40645273 (03110, м. Київ, вул. Преображенська, буд. 23, офіс 507) суму 2635 (дві тисячі шістсот тридцять п`ять) грн 28 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 09.01.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва