Ухвала

від 08.01.2024 по справі 910/28/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/28/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 , 11) ОСОБА_11 , 12) ОСОБА_12 , 13) ОСОБА_13 , 14) ОСОБА_14 , 15) ОСОБА_15 , 16) ОСОБА_16 , 17) ОСОБА_17 , 18) ОСОБА_18 , 19) ОСОБА_19 , 20) ОСОБА_20 , 21) ОСОБА_21 , 22) ОСОБА_22 , 23) ОСОБА_23 , 24) ОСОБА_24 , 25) ОСОБА_25 , 26) ОСОБА_26 , 27) ОСОБА_27 , 28) ОСОБА_28 , 29) ОСОБА_29 , 30) ОСОБА_30 , 31) ОСОБА_31 , 32) ОСОБА_32 , 33) ОСОБА_33 , 34) ОСОБА_34 , 35) ОСОБА_35 , 36) ОСОБА_36 , 37) ОСОБА_37 , 38) ОСОБА_38 , 39) ОСОБА_39 , 40) ОСОБА_40 , 41) ОСОБА_41 , 42) ОСОБА_42 , 43) ОСОБА_43 , 44) ОСОБА_44 , 45) ОСОБА_45

про стягнення 395 656,06 грн

та зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2" (далі - Трест)

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "Київводоканал")

про визнання зобов`язання припиненим,

В С Т А Н О В И В:

1. ПрАТ "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Тресту про стягнення 395 656,06 грн, а саме 363 109,07 грн основного боргу, 10 387,15 грн пені, 18 155,45 грн штрафу, 1 731,17 грн процентів річних та 2 273,22 грн втрат від інфляції.

2. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати фактично спожитих послуг з водопостачання та водовідведення згідно Договору від 29.09.2009 №08817/4-1-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивач нарахував пеню, штраф, проценти річних та втрати від інфляції.

3. 19.03.2021 до суду надійшла зустрічна позовна заява Тресту до ПрАТ "Київводоканал" у якій (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив: визнати правовідносини між ПрАТ "Київводоканал" та Трестом за Договором припиненими з 01.12.2018; зобов`язати ПрАТ "Київводоканал" припинити нарахування Тресту за Договором та зняти з 01.12.2018 Трест з обліку як споживача послуги Договором.

4. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що спірний Договір є розірваним в односторонньому порядку згідно з п.7.2 Договору та на підставі статей 651, 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), про що ПрАТ "Київводоканал" отримало повторно повідомлення від 29.10.2018 №1065 про розірвання дії договору водопостачання та водовідведення та на підставі Наказу від 20.08.2018 №53 про вивід гуртожитку з експлуатації у зв`язку з його аварійністю; отже, зобов`язання є припиненими з 01.12.2018.

5. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, первісний позов задовольнив частково; стягнув з Тресту на користь ПрАТ "Київводоканал" 363 109,07 грн основного боргу, 1 731,17 грн процентів річних, 2 273,22 грн втрат від інфляції, 7 007,03 грн пені, 18 155,45 грн штрафу; в іншій частині первісного позову відмовив; в задоволенні зустрічного позову відмовив.

6. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- Трест є власником гуртожитку за адресою: вул. Польова 18/9 у м. Києві, а тому згідно приписів чинного законодавства зобов`язаний сплачувати комунальні послуги на утримання житла, у тому числі за укладеним з позивачем за первісним позовом Договором;

- відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання правовідносин за Договором припиненими з 01.12.2018, оскільки, зокрема, позивач за зустрічним позовом обрав неефективний спосіб захисту;

- відсутні докази припинення дії Договору, а тому необхідно відмовити в задоволенні решти зустрічних позовних вимог, а саме про зобов`язання ПрАТ "Київводоканал" припинити нарахування Тресту за Договором та зняти з 01.12.2018 Трест з обліку як споживача послуги по об`єкту за адресою вул. Польова 18/9 у м. Києві.

7. 15.12.2023 Трест звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, у якій просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог ПрАТ "Київводоканал" та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

9. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що:

1) суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статті 6, 251, 631, 905 ЦК та ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК) та не врахували висновки Верховного Суду, що наявність заперечень сторони проти продовження дії договору означає втрату іншою стороною права на автоматичну пролонгацію договору (постанова від 16.09.2020 у справі №904/5126/19);

2) суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункти 3.2, 3.3, 5.3 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 та не застосували п.4 ст.17 Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність", статті 3, 6 Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", ст.32 Закону "Про житлово-комунальні послуги", ст.23 Закону "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", п.17 Постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 05.07.2019 №690 "Про затвердження правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення", п.11 Постанови КМУ від 21.07.2005 №630 "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" та не врахували такі висновки Верховного Суду:

- чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі непроведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (постанови від 17.05.2018 у справі №908/2738/16, від 09.10.2019 у справі №328/2723/16-ц, від 13.01.2020 у справі №908/510/19);

- проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, результати вимірювання які використовуються для розрахунків, повинні здійснюватися за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги. Ціна відповідних робіт включена до тарифу на водопостачання. Не проведення постачальником періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, оскільки невиконання постачальником свого обов`язку щодо проведення повірки приладу обліку не повинно мати негативних наслідків для споживача (постанови від 15.07.2019 у справі №235/499/17, від 29.04.2020 у справі №521/6670/18);

- виконавець комунальної послуги несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку споживача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки (постанови від 27.03.2019 у справі №229/1539/17, від 13.06.2019 у справі №749/1119/16ц, від 19.06.2019 у справі №205/5348/16-ц, від 15.07.2019 у справі №235/499/17, від 11.09.2019 у справі №265/1540/16-ц);

- за наявності встановлення судом фактичного користування послугами з водопостачання і водовідведення та за відсутності у позивача доказів щодо використання холодної та гарячої води, що унеможливлює проведення розрахунку оплати послуги , суди повинні враховувати встановлені органом місцевого самоврядування норми споживання холодної води на одну особу в місяць (постанови від 27.01.2016 у справі №6-2864цс15, від 05.10.2016 у справі №753/2526/16-ц;

3) суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права - статті 2, 74, 76, 86, 236 ГПК та не врахували такі висновки Верховного Суду:

- принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний" (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18, від 25.05.2021 у справі №906/764/20);

- відповідно до ч.3 ст.74 ГПК докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з ч.1 ст.76 ГПК. Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (постанови від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

10. Також скаржник посилається на ч.3 ст.310 ГПК та зазначає, що суди не дослідили надані скаржником докази (лист від 21.08.2018 №0793, лист від 25.02.2021 №2335/8/8/02-21, лист від 08.08.2022 №3999/8/8/02-22), встановили обставини, а саме обсяг та вартість спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, на підставі недопустимих доказів (акти про зняття показань з приладу обліку за період позовних вимог та довідка АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" від 16.10.2020 №55/9-1474).

11. Враховуючи обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

12. Скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак із матеріалів поданої касаційної скарги вбачається, що остання подана в межах строку на касаційне оскарження, передбаченого приписами ст.288 ГПК, а тому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/28/21 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2".

2. Призначити до розгляду справу №910/28/21 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 на 28 лютого 2024 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 26.01.2024.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

7. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/28/21.

8. Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- якщо касаційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець